Корпорація МЕРЕЖА
Де межа між подарунком і хабаром?
Пропонуємо Вашій увазі матеріал із електронного аналітичного
видання "Вісник Міжнародних Стандартів Фінансової Звітності" (МСФЗ)  
(№4, від  19 квітня 2016).
З питань тестування та підключення видання 
звертайтесь за тел.: (032) 240-30-34.
 
Де межа між подарунком і хабаром? Це питання особливо актуальне в таких країнах, як Україна, де корупція процвітає, заходи для її скасування не дають серйозних результатів, а реформи щодо боротьби з корупцією проходять зі скрипом.
 

Щоб знизити ризик трактування подарунків як хабара, підприємства повинні уважно ставитися до питань корпоративних подарунків чиновникам. Згідно з даними Deloitte в результаті опитування понад 1,600 бухгалтерів, аудиторів і фінансових працівників у США, багато з яких працюють у транснаціональних компаніях, виявилося, що більше 20 % компаній взагалі не звертають особливої уваги на це питання. І тільки 8,4 % компаній мають окремі політики та правила здійснення таких подарунків, а також прикладають зусиль до боротьби з корупцією, як в межах своїх компаній, так і в ситуаціях, де самі компанії не беруть участі напряму.

 

"У багатьох країнах з високим рівнем доходів у Північній Америці та Європі підприємства роблять подарунки під час зимових канікул на знак вдячності", – говорить Білл Поллард, CPA, партнер Deloitte і керуючий регіональною FCPA практикою (від англ. Foreign Corruption Practices Act – Закон про корупцію за кордоном, який прийнятий у США). Проте в країнах Азії, Східної Європи та Африки, у тому числі в Китаї, Росії та Україні, хабарництво є однією із форм валюти, яка формує певну поведінку як компаній та їх співробітників, так і в цілому системи влади країни, стверджує Поллард.

 

"Концепція взаємної вигоди активно використовується в окремих країнах",– сказав він. Замість подарунків у вигляді кавових чашок або візитниць, подарунки, які мають ознаки хабара, можуть включати дорогі подарункові карти, розкішні аксесуари та оплату проживання у п'ятизіркових готелях світу. У фінансових книгах такі подарунки можуть бути приховані як витрати на дослідження, розробку чи пожертвування.

 

"Якщо почати вивчати природу деяких витрат і проаналізувати постачальників, усе стає зрозуміло"– відзначив Поллард.

 

Згідно з рекомендаціями Deloitte практика із запобігання та виявлення корупції у сфері корпоративних подарунків може в себе включати наступні основні пункти:

 

Встановлення чітких правил. Опишіть характер і тип допустимих подарунків, платежів і розваг, які можна презентувати "потрібним людям". Поставте обов'язкові вимоги до аналізу, "рев'ю" і затвердження подарунків на користь чиновників декількома посадовими особами компанії. Також не зайвим буде створити процес затвердження грошових лімітів на подарунки. При цьому можна визначити штрафи чи інші дисциплінарні покарання у разі недотримання процедур.

 

Варто проаналізувати світовий досвід. У США система боротьби з корупцією працює на високому рівні і в країні прийнято досить багато нормативних документів з цього питання.

 

Одне із основних правил у випадку з подарунками чиновникам – краще дарувати подарунки з логотипом компанії, а також презенти, які будуть покликані підштовхнути до придбання товару чи послуги компанії. Також краще, якщо подарунок може використовуватися в основному в службових цілях, а використання його в особистих цілях обмежене.

 

Бажано дарувати подарунок привселюдно, а не в окремому кабінеті за закритими дверима тет-а-тет.

 

У європейській та американській практиці заборонені подарунки у вигляді грошових винагород.

 

Свята – це чудова нагода для компаній звернути увагу на питання про зниження хабарництва. Поллард рекомендує такі основні етапи.

 

Оцінка масштабів ризику хабарництва в рамках компанії. Для цього необхідно проаналізувати відносини та культуру підтримування відносин з дистриб'юторами, агентами та іншими третіми особами. Визначити, де у взаємодіях компанії з урядовими чиновниками найчастіше проявляються елементи корупції. На основі цих даних продумати стратегію пом'якшення ризику хабарництва і корупції. Повторювати такі дії Поллард радить, принаймні, один раз на рік, а також у періоди, коли бізнес зазнає значних змін.

 

Після того, як уже відомі "місця проживання ризику хабарництва", необхідно провести роботу (в тому числі тренінги та особисті бесіди) зі співробітниками, які так чи інакше можуть зіштовхуватися з питаннями подарунків посадовим особам.

 

Залежно від сфери та специфіки бізнесу в компанії повинні бути розроблені свої унікальні інструменти тестування та моніторингу. Внутрішні ресурси аудиту, що зазвичай використовуються для перевірки шахрайства, можуть також бути використані при перевірках дотримання політик по боротьбі з хабарництвом.

 

Варто відзначити, що на практиці внутрішні аудитори традиційно приділяють мало уваги витратам на маркетинг, дослідження та розробки, а також пожертвування. Сучасні аналітичні інструменти можуть суттєво розширити можливості аналізу ризику хабарництва, такі як, наприклад, інструменти, що дозволяють співвідносити дані обліку з даними електронної пошти.

 

На практиці, звичайно ж, помилок не уникнути. Але помилки – найкращий вчитель. На прикладах виявлених актів підкупу можна визначити основні причини таких дій співробітників, чому не можна було уникнути таких ситуацій, та розробити поліпшений план дій, тим самим поліпшуючи політику нульової терпимості до такого явища, як хабарництво.

 

За матеріалами www.cgma.org

Ганна Лебедєва ,
експерт