Придбати систему
Корпорація МЕРЕЖА

Спецрежим оподаткування ПДВ для сільського господарства: основні моменти Версія для друку

11 .02 .2016 р.

Пропонуємо Вашій увазі матеріал із електронного аналітичного
щотижневика  «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН» (№6, від  08.02.2016р.).
З питань тестування та підключення видання «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН»
звертайтесь за тел.: (032) 240-30-34.
 
 
Незважаючи на те, що останні зміни законодавства суттєво урізали спецрежимні "пільги" з ПДВ, ті з них, які залишилися, все одно вигідні для сільгосппідприємств. У статті ми розповімо про те, хто може претендувати на спецрежим оподаткування ПДВ.
 
Хто може обрати спецрежим
 
Згідно з п. 209.1 ПКУ резидент, що провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського та лісового господарства й рибальства та відповідає критеріям, установленим у п. 209.6 ПКУ (далі – сільгосппідприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
 
Діяльність у сфері сільського господарства включає (пп. 209.15.2 ПКУ):
а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів і овочів, квітів і декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців і водоростей, а також їх обробку, переробку та/або консервацію;
б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництво, кролівництво, бджільництво, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних і комах, а також їх обробку, переробку та/або консервацію;
в) надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).
 
Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання виготовлених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, у якій питома вага вартостісільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 % вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (п. 209.6 ПКУ).
 
Виробництво продукції на давальницьких умовах із сировини, яка вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податків, – це операція постачання сільськогосподарської сировини замовником (власником) – суб'єктом спецрежиму виробникові (переробникові) та прийняття останнім для переробки (обробки, збагачення чи використання) на готову продукцію на виробничих потужностях такого виробника (переробника) за відповідну плату без одержання права власності на таку продукцію (пп. 209.15.5 ПКУ). Що саме вважається виробництвом продукції на давальницьких умовах, роз'яснили податківці в запитанні-відповіді з розділу 101.29.01 ресурсу База податкових знань ("ЗІР").
 
Норми п. 209.6 ПКУ діють із урахуванням того, що:
а) для новоутвореного сільгосппідприємства, зареєстрованого суб'єктом господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за результатами кожного окремого звітного податкового періоду;
б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільгосппідприємства не включають оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували в складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними й не становили окремої підприємницької діяльності. Тепер терміна "основні фонди" в ПКУ вже немає, але цей "архаїзм" (і не тільки цей) в ПКУ так і не виправили.
 
Зміст цієї норми полягає в тому, що операції постачання основних засобів, що пропрацювали не менше ніж 12 календарних місяців, не беруть участі в розрахунку 75 %-го критерію. Це підтверджують і контролери (див. запитання-відповідь із розділу 101.29.01 ресурсу База податкових знань ("ЗІР")).
 
Виходячи з цього, розрахунок критерію для відповідності спецрежиму оподаткування ПДВ можна подати так:
Ос/г ділимо на Озаг, множимо на 100% більше-рівно 75% 
 
де Ос/г – обсяг постачання сільськогосподарських товарів/послуг за попередні 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (без ПДВ), грн.;
Озаг – загальний обсяг постачання за попередні 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (без ПДВ), без урахування операцій постачання основних засобів, що пропрацювали не менше ніж 12 календарних місяців, а також "компенсуючих" податкових зобов'язань з ПДВ, нарахованих відповідно до п. 184.7 ПКУ та п. 198.5 ПКУ, грн.
 
Зауважимо, що в новій податковій декларації з ПДВ, затвердженій наказом МФУ від 28.01.2016 № 21, розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг наведено в додатку ДС9.
На відміну від раніше чинного Порядку в новому не уточнено, які саме рядки декларації беруть участь у розрахунку. 
 
Якщо суб'єкт спецрежиму оподаткування постачає протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 % вартості всіх поставлених товарів/послуг, на нього не поширюється спецрежим оподаткування. Таке сільгосппідприємство зобов'язано визначити податкове зобов'язання з ПДВ за підсумками звітного податкового періоду, у якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку (п. 209.11 ПКУ).
 
Контролюючий орган виключає таке сільгосппідприємство з реєстру суб'єктів спецрежиму оподаткування й може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених ст. 209 ПКУ.
 
Виняток із цього правила становить ситуація, коли суб'єкти спецрежиму оподаткування не можуть самостійно покрити збитки, що виникли в результаті дії обставин непереборної сили.
 
Такі суб'єкти мають право продовжити строк застосування спецрежиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, установленого п. 209.6 ПКУ. Це правило не застосовується, якщо ризики втрати товарів (запасів) було належним чином застраховано. У такому випадку суми отриманих страхових виплат ураховуються при визначенні питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальному обсязі постачання за відповідний звітний період.
 
Рішення про наявність обставин непереборної сили, перелік суб'єктів, що постраждали в результаті таких обставин, і строки застосування спецрежиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги приймають обласні ради.
Отже, для розрахунку зазначеного критерію передусім потрібно з'ясувати, які товари/послуги вважаються сільськогосподарськими.
 
Сільськогосподарські товари й послуги
 
За нормами п. 209.7 ПКУ сільськогосподарськими вважаються:
  • товари, зазначені в товарних групах 1 – 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД,
  • послуги, отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до п. 209.17 ПКУпоширюється дія спецрежиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства і рибальства.
При цьому такі товари повинні вирощуватися, відгодовуватися, виловлюватися або збиратися (заготовлюватися), а послуги надаватися безпосередньо платником податків – суб'єктом спецрежиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг в інших осіб), які постачаються зазначеним платником податків – їх виробником.
 
Відповідно до п. 209.8 ПКУ спецрежим не поширюється на виробників підакцизних товарів, крім підприємств первинного виноробства, що постачають виноматеріали (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30).
 
З класифікацією сільськогосподарських послуг у платників виникають труднощі, оскільки в п. 209.17 ПКУ їх наведено ще з урахуванням старих кодів КВЕД, зазначених у КВЕД-2005 (втратив чинність із 01.01.2014).
Через це для визначення складу таких послуг доводиться користуватися Структурою класифікації видів економічної діяльності, наведеною в КВЕД-2010, а також Методосновах № 396. Причому підібрати у КВЕД-2010 коди, що відповідають КВЕД-2005 за деякими позиціями досить складно, оскільки не завжди є їх повна відповідність. Наприклад, за таким видом діяльності, як вирощування зернових і технічних культур, кодові КВЕД-2005 (01.11.0) відповідають коди КВЕД-2010: 01.11, 01.13,01.15, 01.16, 01.19, 01.28, 01.29.
 
Реєстраційні процедури

 

Сільгосппідприємство реєструється як суб'єкт спецрежиму оподаткування з дотриманням правил у строки, установлені ст. 183 ПКУ для реєстрації платників ПДВ (п. 209.10 ПКУ, п. 6.2 Положення № 1130).
Заяву про реєстрацію сільгосппідприємства як суб'єкта спецрежиму оподаткування ПДВ має бути подано за формою № 1-РС (додаток 8 до Положення № 1130) до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа виявила бажання перейти на застосування спецрежиму оподаткування, і в місяці, що передує початку такого податкового періоду (п. 6.3 Положення № 1130).
 
Якщо місяцю, у якому подається заява за формою № 1-РС, передує місяць, у якому сільгосппідприємством, не зареєстрованим платником ПДВ, уперше досягнуто обсяг оподатковуваних податком операцій, визначений ст. 181 ПКУ, таке підприємство спочатку реєструється платником ПДВ на загальних умовах, після чого переходить на застосування спецрежиму оподаткування.
 
За результатами розгляду заяви про реєстрацію контролюючий орган протягом 3 робочих днів з дати її надходження зобов'язаний внести до реєстру суб'єктів спецрежиму оподаткування запис про реєстрацію сільгосппідприємства як суб'єкта спецрежиму оподаткування або надати письмову відмову в такій реєстрації у разі подання недостовірних даних або у випадках, визначених п. 6.10 Положення № 1130.
Якщо сільгосппідприємство вже зареєстроване платником ПДВ на загальних умовах, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою реєстрації суб'єктом спецрежиму оподаткування є дата, що відповідає першому дню податкового періоду, з якого підприємство виявило бажання перейти на застосування спецрежиму оподаткування (п. 6.7 Положення № 1130).
 
Сільгосппідприємство виключається з реєстру суб'єктів спецрежиму оподаткування, якщо (п. 209.12 ПКУ):
а) підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спецрежиму оподаткування та/або про його реєстрацію як платника ПДВ на загальних підставах;
б) підприємство підлягає реєстрації платником ПДВ на загальних підставах;
в) стосовно підприємства прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації.
 
Якщо суб'єкт спецрежиму оподаткування постачає протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 % вартості всіх поставлених товарів/послуг, не пізніше 20 календарного дня з моменту досягнення такого перевищення він зобов'язаний подати до контролюючого органу:
  • заяву про зняття з реєстрації як суб'єкта спецрежиму оподаткування за формою № 3-РС (додаток 9 до Положення № 1130);
  • заяву про реєстрацію як платника ПДВ на загальних умовах за формою № 1-ПДВ.
 
Якщо таку заяву не буде подано й контролюючий орган за результатами перевірки встановить факт перевищення, то незалежно від строку, який минув з часу досягнення перевищення, він приймає рішення про виключення сільгосппідприємства з реєстру суб'єктів спецрежиму оподаткування за формою № 6-РРС (додаток 10 до Положення № 1130). На підставі цього рішення контролюючий орган проводить реєстрацію такого підприємства як платника ПДВ на загальних умовах за процедурами перереєстрації.
 
У цьому випадку датою, з якої сільгосппідприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах, є перше число місяця, у якому було допущено перевищення (п. 6.14 Положення № 1130). Тому підприємству слід ретельно стежити за тим, аби питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг була не менше ніж 75 % вартості всіх поставлених товарів/послуг.
 
Влада Карпова,
к. е. н., консультант з питань обліку та оподаткування
 
Законодавтво, пов'язане із цією статтею, консультації
та коментарі податкових органів -
все це Ви знайдете у системах ЛІГА:ЗАКОН.