27.01.2026 – 02.02.2026
КЕРІВНИКОВІ
1. Питання маркування упаковки ліків українського виробництва торговельною маркою "Зроблено в Україні"
Постанова Кабінету Міністрів України № 56 від 21 січня 2026 року вносить суттєві спрощення до правил маркування лікарських засобів вітчизняного виробництва. Згідно зі змінами, українські фармвиробники тепер можуть на добровільних засадах розміщувати на упаковках ліків торговельну марку «Зроблено в Україні». Головною перевагою нововведення є те, що таке маркування не потребує внесення змін до реєстраційних матеріалів лікарського засобу, що значно зменшує бюрократичне навантаження на підприємства.
Крім того, постанова чітко визначає, що використання цього логотипа не вважається порушенням вимог до маркування і не може бути підставою для зупинення дії реєстраційного посвідчення з боку МОЗ.
Водночас виробники зобов'язані надати оригінал-макет оновленої упаковки до Держлікслужби виключно для здійснення державного контролю за засобами, що перебувають в обігу.
Для детального ознайомлення з технічними стандартами використання бренду та процедурою подання макетів рекомендуємо ретельно вивчити повний текст доданих матеріалів.
2. Нацбанк скасував окремі обмеження для кредитних спілок
Національний банк України продовжує адаптувати регуляторну базу для небанківського фінансового сектору, прийнявши Постанову від 22.01.2026 № 8. Цей документ вносить зміни до «фундаментальної» Постанови від 06 березня 2022 року № 39, яка визначає особливості роботи фінансового ринку в умовах воєнного стану. Основною зміною є виключення пункту 18, що безпосередньо стосується діяльності кредитних спілок.
Метою таких оновлень є забезпечення фінансової стабільності та запобігання кризовим явищам шляхом уточнення правил гри для учасників ринку. Оскільки Постанова № 8 набрала чинності з 24 січня 2026 року, кредитним спілкам важливо терміново проаналізувати свої внутрішні процеси на відповідність оновленим вимогам. Детальніше ознайомлення з матеріалами дозволить зрозуміти актуальний стан регуляторних обмежень та привілеїв, що діють для небанківських установ у цей складний період.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Ситуації для юриста; Судова практика |
|
Постанова НБУ від 22.01.2026 № 8 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 06 березня 2022 року N 39» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/PB26010?ed=2026_01_22&land=UA&context=UA |
|
Постанова НБУ від 06.03.2022 № 39 «Про врегулювання діяльності учасників ринку небанківських фінансових послуг, небанківських фінансових груп, учасників платіжного ринку, колекторських компаній та юридичних осіб, які отримали ліцензію на надання банкам послуг з інкасації» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/PB22045?an=&land=UA&context=UA |
|
Внески членів кредитної спілки (поняття, види) |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI080672?bl=PB22045&land=UA&context=UA |
|
Діяльність банків, небанківських фінустанов в умовах воєнного стану |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI100854?bl=PB22045&land=UA&context=UA |
|
Практика Верховного Суду в банківських спорах в період війни |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSS01114?an=&land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Банківський сектор, фінансові компанії |
|
Розмір бізнесу |
усі |
3. Тимчасовий порядок дій оператора системи передачі з відновлення електромереж та їх складових, пошкоджених внаслідок бойових дій, зазнав змін
НКРЕКП ухвалила постанову від 20.01.2026 № 90, яка вносить суттєві корективи до Тимчасового порядку відновлення електромереж, пошкоджених внаслідок бойових дій.
Головним нововведенням є розширення сфери дії документа: відтепер процедури відновлення та захисту охоплюють не лише перший, а й другий рівень інженерного захисту критичних об'єктів та елементів системи передачі. Це дозволяє оператору системи передачі (ОСП) офіційно здійснювати заходи із захисту другого рівня в межах встановленого алгоритму дій у період воєнного стану.
Крім того, постанова посилює вимоги до прозорості та звітності ОСП перед регулятором. Зокрема, запроваджено обов’язкове подання інформації щодо улаштування другого рівня інженерного захисту у форматі Excel згідно із запитом НКРЕКП. Також уточнено, що при використанні коштів інвестиційних програм для відновлювальних робіт або заходів із захисту, ОСП має надавати розгорнуту пояснювальну записку з обґрунтуванням обраних заходів та джерел фінансування на відповідний запит Комісії.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство |
|
Постанова від 20.01.2026 № 90 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25 жовтня 2022 року N 1342» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/GK60477?ed=2026_01_20&land=UA&context=UA |
|
Постанова від 25.10.2022 № 1342 «Про затвердження Тимчасового порядку дій оператора системи передачі з відновлення електричних мереж та/або їх складових, пошкоджених внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/GK52468?an=&land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Ринок електроенергії |
|
Розмір бізнесу |
усі |
ФАХІВЦЮ З ПЕРЕВІРОК, КОМПЛАЄНС-ОФІЦЕРУ
4. БЕБ ініціювало запровадження нового механізму досудового врегулювання економічних злочинів
Бюро економічної безпеки виступило з ініціативою про запровадження механізму досудового врегулювання податкових правопорушень, який передбачає закриття кримінального провадження до повідомлення про підозру, якщо бізнес добровільно сплатив усі податки, штрафи та відшкодував завдані державі збитки.
Сутність запропонованого підходу полягає у відмові від суто каральної логіки податкових розслідувань і перехід до моделі швидких, справедливих та передбачуваних рішень.
|
Розділи/ресурси |
Мистецтво оборони |
|
Стаття від 30.09.2024 «Алгоритм дій керівника підприємства при проведенні слідчих дій Бюро економічної безпеки України» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001500?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 30.09.2024 «Кримінальні правопорушення, підслідні Бюро економічної безпеки України» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001497?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 30.09.2024 «Виявлення, оцінювання та визначення ризиків вчинення кримінальних правопорушень у сфері економіки» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001499?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
Розмір бізнесу |
усі |
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
5. Заборона 1С: що має знати бухгалтер
8 січня 2026 року Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України оприлюднила Перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання.
Відповідно до цього документа починаючи із 6 січня 2026 під заборону потрапило програмне забезпечення, розроблене ТОВ "1С", зокрема продукти 1С, BAS та "UA-Бюджет". Таке рішення одразу викликало низку практичних запитань у бізнесу та фахівців: як діяти в нових умовах, які ризики виникають і які кроки варто зробити, щоб уникнути порушень?
Все за порядком і без зайвих емоцій - у статтях розділу Аналітика для бухгалтера.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для бухгалтера |
|
Перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/FN091426?an=&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA |
|
Заборона використання 1С: що робити бухгалтеру |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016641?land=UA&context=UA |
|
Заборона використання 1С: облік списання комп'ютерної програми |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016645?land=UA&context=UA |
|
Заборона використання 1С: облік придбання комп’ютерної програми |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016646?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
Розмір бізнесу |
усі |
6. Пільги для працівників-донорів: що зміниться після 25 січня 2026 року
Як відомо, ст. 20 Закону № 931 передбачено низку пільг для працівників-донорів. Однак, окремі положення цієї статті з 25 січня 2026 року скасовано.
Усі деталі - в статті розділу Аналітика для бухгалтера.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для бухгалтера |
|
Закон України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові" від 30.09.2020 р. № 931-ІХ. |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T200931?an=&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA |
|
Пільги для працівників-донорів: що зміниться після 25 січня 2026 року |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016635?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
Розмір бізнесу |
усі |
7. Спільні перевірки Держпраці й ТЦК та СП: які питання під контролем
Підстави для проведення спільних перевірок Держпраці й ТЦК та СП визначено в Порядку № 1487. І, звісно, до них потрібно бути готовим.
Тож усі деталі таких перевірок - у статті розділу Аналітика для бухгалтера.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для бухгалтера |
|
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487. |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP221487?an=17&land=UA&context=UA |
|
Спільні перевірки Держпраці й ТЦК та СП: які питання під контролем |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016637?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
Розмір бізнесу |
усі |
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
8. Проєкт нового Цивільного кодексу України
У Верховній Раді України зареєстровано проєкт нового Цивільного кодексу України (№ 14394), який пропонується під назвою «Цивільний кодекс України (Кодекс приватного права)».
Документ передбачає комплексну рекодифікацію цивільного законодавства та має на меті системне оновлення приватного права з урахуванням сучасних соціальних, економічних і технологічних викликів.
Структура нового Цивільного кодексу побудована за дев’ятьма книгами — від загальної частини та особистих немайнових прав до інтелектуальної власності, зобов’язального, сімейного і спадкового права, приватного міжнародного права та публічності цивільних прав. Окремий акцент зроблено на оновленні загальних приписів, які мають сформувати методологічну єдність усієї кодифікації та забезпечити узгодженість між інститутами приватного права.
Документ містить низку новел у різних сферах приватного права. Зокрема, пропонується модернізація загальних засад цивільних відносин, оновлення підходів до речових і зобов’язальних прав, системне врегулювання цифрових активів, інтелектуальної власності, сімейних і спадкових відносин, а також створення цілісного механізму публічності та протиставності цивільних прав через державні реєстри.
|
Розділи/ресурси |
Законопроєкти |
|
Проект Закону України від 22.01.2026 №14394 «Проект Цивільного кодексу України (Кодексу права приватного)» |
|
|
Сфера бізнесу |
Юристи, керівники, бізнес, громадяни |
|
Розмір бізнесу |
Малий- великий |
9. Неприпустимість використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій у дисциплінарному провадженні щодо адвоката
Матеріали негласних слідчих (розшукових) дій не можуть і не повинні ставати інструментом тиску на адвокатів у дисциплінарних провадженнях. Такий чіткий і принциповий висновок дала Рада адвокатів України, ухваливши рішення № 127 від 12 грудня 2025 року. Документ фактично закриває спроби «перенесення» результатів прослуховування з кримінального процесу у площину адвокатської дисципліни та посилює гарантії незалежності професії.
Ключовий висновок Ради адвокатів — інформація, отримана внаслідок втручання у приватне спілкування, може використовуватися виключно для завдань кримінального провадження. Жодна норма КПК не дозволяє передавати матеріали НС(Р)Д для дисциплінарного переслідування адвоката. Посилання на статтю 222 КПК, якою іноді намагаються обґрунтувати таке передання, є юридично неспроможним.
РАУ окремо підкреслила ризики для адвокатської таємниці. Матеріали НС(Р)Д можуть містити інформацію про клієнтів, стратегію захисту, правові позиції — тобто відомості, які перебувають під абсолютним захистом закону. Їх використання у дисциплінарних справах порушує не лише права адвоката, а й права клієнтів, а також статті 31 Конституції України та 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні також зроблено акцент на практиці ЄСПЛ: передання перехоплених даних для іншої мети, ніж та, для якої вони збиралися, є окремим втручанням у право на приватність і потребує самостійного законного обґрунтування. У дисциплінарних провадженнях такого обґрунтування не існує.
Рішення № 127 має значення для всієї адвокатської спільноти, адже встановлює чіткі межі допустимого втручання держави та захищає адвокатуру від використання кримінально-процесуальних інструментів як механізму дисциплінарного тиску.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство |
|
Рішення РАУ від 12.12.2025 № 127 «Щодо неприпустимості використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій у дисциплінарному провадженні щодо адвоката» |
|
|
Стаття від 01.11.2024 «Процесуальний виклик адвоката» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018022?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 16.07.2024 «Оскарження дій державних і приватних виконавців» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017769?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 08.05.2025 «Огляд показових судових справ щодо корупційних злочинів» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018462?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Юристи, адвокати, бізнес, громадяни, |
|
Розмір бізнесу |
Малий- великий |
10. Невідкладність вилучення чи збереження доказів як підстава для проведення обшуку
Обшук давно перетворився на одну з найагресивніших і водночас найпопулярніших слідчих дій. Але у 2024–2025 роках українська практика зробила небезпечний крок далі: правоохоронці все частіше проводять так звані «невідкладні» обшуки — без попереднього дозволу слідчого судді, під гаслом «урятування майна» або «збереження доказів».
Формально КПК дозволяє лише проникнення, і лише у виняткових випадках: переслідування злочинця, порятунок життя або майна. Проте на практиці ці норми дедалі частіше використовуються як універсальне виправдання для повноцінного обшуку — з вилученням техніки, документів, грошей і фактичним паралічем діяльності бізнесу.
Ситуацію радикально загострило рішення Об’єднаної палати ККС ВС від 07.10.2024 року, яким фактично дозволено «рятувати» речові докази від гіпотетичного знищення без ухвали суду. Для слідства це стало зручним інструментом обходу судового контролю. Для бізнесу та громадян — прямою загрозою конституційним правам.
Європейський суд з прав людини вже назвав проблему вголос. У справі «Корнієць та інші проти України» (10.07.2025) ЄСПЛ прямо вказав: відсутність участі особи у постфактум-санкціонуванні «невідкладного» обшуку не забезпечує належних гарантій від свавілля держави.
Більш детально про те, чим «невідкладний» обшук відрізняється від звичайного з точки зору КПК; як Верховний Суд легалізував «урятування» речових доказів; у чому полягають ключові процесуальні порушення правоохоронців; чому ретроспективний судовий контроль часто є формальністю; які аргументи ЄСПЛ можна й потрібно використовувати стороні захисту; як правильно фіксувати порушення, щоб поставити під сумнів допустимість доказів – читайте у розділі Аналітика для юриста.
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для юриста |
|
Стаття від 22.01.2026 «Невідкладність вилучення чи збереження доказів як підстава для проведення обшуку» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018774?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 07.07.2025 «Корупційні злочини: судова практика» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018544?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 16.09.2025 «Недоліки правового регулювання електронних доказів у цивільному процесі» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018619?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 08.09.2025 «ВС щодо порядку відшкодування шкоди за втрачене майно, що було вилучено як речовий доказ» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018610?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 29.12.2025 «Підсумки судової практики ВС 2025 року: ключові кейси та орієнтири» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018749?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 03.04.2025 №14 «Підстави, час і процесуальний порядок проведення обшуку» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018369?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Юристи, адвокати, бізнес, громадяни, |
|
Розмір бізнесу |
Малий- великий |
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо права платника податків на вільний вибір між адміністративним та судовим порядком оскарження рішень контролюючих органів
Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP20548
Щодо обов'язку контролюючого органу обґрунтовувати наявність конкретних підстав для звернення до суду з позовом про зупинення видаткових операцій платника
Такий захід податкового примусу як зупинення видаткових операцій на рахунках платника не передбачає, що відмова від проведення перевірки є приводом для його застосування.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP20552
Щодо підстави розгляду вимоги про гарантійний ремонт дорожньо-транспортного засобу
Підставою для розгляду вимоги споживача щодо виконання гарантійного ремонту ДТЗ є письмова заява споживача, що складається у довільній формі та має містити опис недоліку, з приводу якого звертається споживач, а також вимоги споживача. Документом, який підтверджує передавання дорожнього транспортного засобу на гарантійний ремонт, є наряд-замовлення. Споживач підписом у наряді-замовленні погоджує обсяги та терміни виконання гарантійного ремонту.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP20570
Щодо дисциплінарної відповідальності поліцейського
Проведення службового розслідування щодо подій, які не були підставою для призначення службового розслідування є незаконним, оскільки виходить за межі призначеного службового розслідування, а тому здобуті під час такого службового розслідування обставини не можуть слугувати підґрунтям для дисциплінарної відповідальності поліцейського.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP20585
Щодо апеляційного оскарження альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, визначеного разом з основним в ухвалі місцевого суду
Процесуальним законом передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвал суду про продовження строку тримання під вартою, а оскарження альтернативного запобіжного заходу у виді застави, визначеного разом з основним в ухвалі місцевого суду, не може розглядатися як оскарження іншого запобіжного заходу.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP20731
