01.12.2025 – 07.12.2025

 

КЕРІВНИКОВІ

 

1. Правила звільнення за прогул: що саме може вважатися поважною причиною

До Верховної Ради подано законопроєкт від 20.11.2025 № 14235 «Про внесення змін до статті 40 Кодексу законів про працю України щодо уточнення можливих підстав звільнення працівника з роботи з ініціативи роботодавця через відсутність на робочому місці більше трьох годин для гарантування захисту працівника від незаконного звільнення».

Мета проєкту - забезпечити додатковий захист працівника від незаконного звільнення, чітко визначивши критерії "поважності причин" відсутності на роботі.

 

Чинна редакція п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України дозволяє розірвати трудовий договір у разі прогулу - відсутності працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом).

Наразі у трудовому законодавстві відсутній вичерпний перелік поважних причин відсутності на роботі. Оцінка поважності причини цілком залежить від конкретних обставин та сформованої судової практики, зокрема позицій Верховного Суду. ВС неодноразово наголошував, що визначальним фактором для законності звільнення є саме з'ясування поважності причин відсутності (постанова від 29.01.2025 по справі № 206/2608/22).

 

Згідно запропонованого законопроєкту, буде уточнено можливі підстави звільнення працівника з роботи з ініціативи роботодавця через відсутність на робочому місці більше трьох годин для гарантування захисту працівника від незаконного звільнення.

Законопроєкт пропонує визначити причину відсутності поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема:

• стихійні лиха: пожежа, повінь (інші стихійні лиха);
• транспортні проблеми: аварії або простій на транспорті;
• воєнні дії, у тому числі оголошена повітряна тривога через ракетну небезпеку;
• виконання громадянського обов'язку: надання допомоги потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху тощо;
• сімейні обставини: догляд за захворілим зненацька членом родини;
• згода керівника: відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника;
• стан здоров'я: відсутність за станом здоров'я тощо.

 

Розділи/ресурси	Законопроєкти; Законодавство; Аналітика для юриста; Аналітика для бухгалтера; Ситуації для юриста; Судова практика
Проєкт Закону України від 20.11.2025 № 14235 «Про внесення змін до статті 40 Кодексу законів про працю України щодо уточнення можливих підстав звільнення працівника з роботи з ініціативи роботодавця через відсутність на робочому місці більше трьох годин для гарантування захисту працівника від незаконного звільнення»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/JI13908I?land=UA&context=UA
Кодекс законів про працю України від 10.12.1971	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/kd0001?an=212&ed=2025_10_12&land=UA&context=UA
Стаття від 22.10.2025  «Звільнення заброньованого працівника: що треба знати»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018658?bl=kd0001-213&land=UA&context=UA
Стаття від 24.04.2025 «Поновлення на роботі: чи завжди суди стають на бік працівника»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018422?bl=kd0001-213&land=UA&context=UA
Стаття від 18.04.2025  «Звільнення працівника»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018419?bl=kd0001-213&land=UA&context=UA
Запитання-відповідь від 21.08.2025  «Звільнення під час хвороби працівника, який працює за строковим договором: які обмеження діють»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016371?bl=kd0001-213&land=UA&context=UA
Стаття від 18.09.2025  «Звільнення працівника у зв'язку зі скороченням його посади: алгоритм і застереження для роботодавця»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016418?bl=kd0001-213&land=UA&context=UA
Звільнення з ініціативи власника	https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI100740?bl=kd0001-213&land=UA&context=UA
Постанова від 29.01.2025 № 206/2608/22 Верховний Суд. Касаційний цивільний суд	https://verdictum-pro.ligazakon.net/document/124903915?utm_source=pro.ligazakon.net&utm_medium=news_biz&utm_content=bizpress01
Сфера бізнесу	усі
Розмір бізнесу	усі

 

 

2. Органи держнагляду оприлюднюють плани перевірок на 2026 рік

Відповідно до ст. 5 Закону N 877 планові заходи щодо перевірок здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. На даний час продовжує діяти мораторій на перевірки, передбачений постановою Кабміну № 303, але до цього документа внесено багато змін та уточнень щодо дозволу на перевірки певним контролюючим органам. 

Наразі певні органи вже затвердили свої графіки на 2026 рік і чекаємо на План-графік ДПС, який повинні оприлюднити до 25 грудня, тож слідкуйте за оновленням загального Переліку планів контролюючих органів в продукті LIGA360.

 

Розділи/ресурси	Законодавство; Мистецтво оборони
Закон України, Верховна Рада України, від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T070877?an=54&scop=37471&fcop=37539&ed=&le=
Постанова КМУ від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP220303?an=73&scop=76&fcop=152&ed=&le=
Стаття від 28.11.2025 «Плани перевірок органів держнагляду на 2026 рік»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001669?land=UA&context=UA
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	усі

 

3. 1 грудня набули чинності зміни до Правил ринку електроенергії

У серпні цього року НКРЕКП  Постановою № 1205, яка набрала чинності 1 грудня, затверджено зміни до Правил ринку, зокрема, Правила доповнено положеннями, якими передбачено врегулювання питання передачі зобов'язань з надання допоміжних послуг.

Також з 1 грудня удосконалено правила припинення та відновлення електроживлення споживачів у разі судового розгляду справ про порушення.

 

Розділи/ресурси	Законодавство; Ситуації для юриста
Постанова від 05.08.2025 № 1205 «Про затвердження Змін до Правил ринку»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/gk59237?land=UA&context=UA
Постанова від 14.03.2018 № 307 «Про затвердження Правил ринку»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/GK39821?an=1&land=UA&context=UA
Правила ринку електричної енергії	https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI080038?bl=GK39821&land=UA&context=UA
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	усі

 

 

4. Відповідальність керівників щодо подання інформації про транспорт на підприємстві – до 20 грудня

Відповідно до Положення про військово-транспортний обов'язок, затверджений постановою КМУ № 1921, керівники підприємства та організацій зобов'язані подавати до ТЦК (щороку до 20 червня та 20 грудня) інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах на таких транспортних засобах. Якщо техніки немає, подавати "порожню" відомість не потрібно. 

Фізичні особи-підприємці (ФОП) та фізичні особи не подають таку інформацію.

Ігнорування цього обов'язку чи запізнення з його виконанням загрожує притягненням до адміністративної відповідальності, що передбачено статтею 210−1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

Розділи/ресурси	Законодавство; Ситуації для бухгалтера; Ситуації для юриста; Мистецтво оборони
Постанова КМУ від 28.12.2000 № 1921 «Про затвердження Положення про військово-транспортний обов'язок»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/kp001921?land=UA&context=UA
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KD0005?an=988459&scop=677316&fcop=677405&ed=&le=
Порядок дій підприємств з організації передання територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки транспортних засобів.	https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SB100009?bl=kp001921&land=UA&context=UA
Військово-транспортний обов'язок в період мобілізації	https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI140441?bl=kp001921&land=UA&context=UA
Військово-транспортний обов'язок АЗС	https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI090861?bl=kp001921&land=UA&context=UA
Стаття від 01.09.2025  «Введення воєнного стану: наслідки для бізнесу»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001450?land=UA&context=UA
Сфера бізнесу	усі
Розмір бізнесу	усі

 

 

ФАХІВЦЮ З ПЕРЕВІРОК,  КОМПЛАЄНС-ОФІЦЕРУ

 

5. НБУ заборонив Obmin24 та X-Change надавати фінансові послуги через інтернет та відділення

Нацбанк заборонив ТОВ “ФК “ОБМІН24” та ТОВ “ФК “ІКС ЧЕНДЖ” , а також пов’язаним з їх кінцевими бенефіціарними власниками особами, надавати фінансові платіжні послуги та послуги з торгівлі валютними цінностями через:

• інтернет-сервіси “Obmin24” та “X-Change”;
• брендовані відділення під цими торговельними марками.

Заборона поширюється на всі операції, що використовувалися через зазначені онлайн-сервіси та мережу відділень, і є реакцією регулятора на системну безліцензійну діяльність у сегменті валютних та платіжних послуг.

НБУ встановив, що жодна з компаній не мала ліцензій НБУ на надання фінансових послуг, але фактично використовувала:

• операції з переказу коштів без відкриття рахунку;
• операції з торгівлі валютними цінностями.

Додатково регулятор зафіксував активні рекламні кампанії, з акцентом на можливості «обходити» регуляторні обмеження щодо валютних операцій, а також юридичні й економічні ознаки пов’язаності компаній і послуг.

Юридичним департаментам, фінансовим директорам і комплаєнс-офіцерам доцільно:

• переглянути внутрішню політику щодо вибору контрагентів для валютних операцій, переконавшись, що всі партнери мають ліцензії/реєстрацію НБУ;
• посилити процедури KYC/AML у частині відстеження операцій через неавторизовані сервіси;
• провести внутрішнє роз'яснення співробітникам щодо необхідності контролю ризиків роботи з «сірими» мережами обміну.

 

Розділи/ресурси	Законодавство; Мистецтво оборони
Закон України “Про банки і банківську діяльність”	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T002121?land=UA&context=UA
Закон України “Про Національний банк України”	http://zakon-pro.ligazakon.net/document/T990679?land=UA&context=UA
Чек-лист готовності до перевірки Національного банку України	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001592?bl=T002121&land=UA&context=UA&an=112
Чим загрожує перевірка (Національний банк України)	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001580?bl=T002121&land=UA&context=UA&an=17
Що можуть зробити (Національний банк України)	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001588?bl=REG6350&land=UA&context=UA&an=6
Оскарження результатів перевірки (Національний банк України)	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001590?bl=REG6350&land=UA&context=UA&an=7
Сфера бізнесу	усі
Розмір бізнесу	усі

 

 

6. Змова на оборонних закупівлях: Антимонопольний комітет оштрафував три компанії на майже 27 млн. грн.

Антимонопольний комітет оштрафував компанії: ТОВ «Колтрейн», ТОВ «Бізнеском ЛТД» та ТОВ «Пролог сервіс» за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгівлі. Відповідне рішення АМКУ ухвалив 27 листопада.

Йдеться про закупівлю чохлів для фляг польових та сумок-підсумків бойових з очікуваною вартістю 150 млн. грн, яку провело ДП Міністерства оборони «Державний оператор тилу». Під час розгляду справи Комітет встановив, що дії вказаних товариств були узгоджені між собою умовами участі в закупівлях, завдяки чому конкуренцію між ними було усунуто. За порушення законодавства на відповідачів накладено штрафи на суму 26,87 млн грн.

В АМКУ зазначили, що перевагами у контролі в 2025 році є, зокрема, виявлення й встановлення порушень діючого законодавства про захист економічної конкуренції під час проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також закупівель, пов’язаних із забезпеченням потреб безпеки.

 

Розділи/ресурси	Законодавство; Аналітика для юриста; Мистецтво оборони
Закон України “Про Антимонопольний комітет України”	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T365900?land=UA&context=UA
Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції"	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/Z960236?utm_source=pro.ligazakon.net&utm_medium=news_biz&utm_content=bizpress02&land=UA&context=UA
Закон України “Про рекламу”	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/Z960270?land=UA&context=UA
Дотримання вимог законодавства про рекламу	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018531?bl=Z960236&land=UA&context=UA
Види перевірок (АМКУ)	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001341?bl=T012210&land=UA&context=UA&an=40
Накладення штрафних санкцій (АМКУ)	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001345?bl=T012210&land=UA&context=UA&an=28
Що перевіряють (АМКУ)	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001339?bl=T012210&land=UA&context=UA&an=26

 

АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ

 

7. Статус критично важливого підприємства: увага, чергові зміни

Постановою № 1475 Кабмін уточнив порядок підтвердження статусу критично важливого підприємства. Докладно про всі зміни – в коментарі розділу Аналітика для бухгалтера.

 

Розділи/ресурси	Законодавство; Аналітика для бухгалтера
постанова КМУ "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76" від 13.11.2025 р. № 1475	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP251475?an=&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA
Умови надання статусу критично важливого підприємства: нові зміни до Порядку № 76	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016545?land=UA&context=UA
Сфера бізнесу	усі
Розмір бізнесу	усі

 

8. Чи можна буде критично важливому підприємству не зі сфери ОПК бронювати порушників військового обліку

Однозначно - ні. Якщо критично важливе підприємство не має відношення до ОПК, то оновлені норми Закону № 3543 не дозволяють це робити. Розлогіше – в матеріалі розділу Аналітика для бухгалтера

 

Розділи/ресурси	Законодавство; Аналітика для бухгалтера
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 р. № 3543-XII	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T354300?an=&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA
Чи може резидент Дія Сіті забронювати порушника військового обліку	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016554?land=UA&context=UA
Сфера бізнесу	усі
Розмір бізнесу	усі

 

9. Підвищення окладів у березні 2025: коли нараховуємо індексацію

За таких умов індексацію потрібно нараховувати аж за грудень, за умови повної зайнятості. Усі аргументи - в матеріалі розділу Аналітика для бухгалтера.

 

Розділи/ресурси	Аналітика для бухгалтера
Підвищення окладів у березні 2025 року: коли нараховувати індексацію	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016551?land=UA&context=UA
Сфера бізнесу	усі
Розмір бізнесу	усі

 

 

 

 

АДВОКАТУ,  ЮРИСТОВІ

 

10. Спадкування віртуальних активів: інструкція для нотаріусів та власників крипти

Міністерство юстиції України роз’яснило особливості оформлення спадщини у вигляді криптовалюти. Згідно Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права й обов'язки, які належали спадкодавцеві та не припинилися внаслідок його смерті. Оскільки криптовалюта визнається віртуальним активом й об'єктом цивільних прав за Законом "Про віртуальні активи", вона підпадає під визначення "іншого майна", яке може бути успадковане.

На сьогодні практичний механізм передання віртуальних активів поки відсутній. Перед нотаріусом постає дилема: як реалізувати право спадкоємця без чіткого інструментарію, який поєднав би правову точність і вимоги криптографічної безпеки.

Право власності на криптоактиви підтверджується лише наявністю приватного ключа (або seed-фрази). Якщо власник помер і цей ключ втрачено, то, з технічного погляду, майно стає назавжди недоступним, незалежно від наявності заповіту чи рішення суду. Судове рішення саме собою доступ до активів не надає.

Складання заповіту на криптовалюту є можливим і доцільним, адже закон не встановлює обмежень щодо переліку майна, яке можна заповісти. Найефективніший спосіб виконання волі спадкодавця – включення до тексту заповіту згадки про наявність цифрових активів та інструкцій щодо місця зберігання приватних ключів або фрази відновлення. Це може бути:

• банківська скринька або домашній сейф із холодним гаманцем;
• зашифрований електронний файл із паролем.

Детальніше – у матеріалах розділу Аналітика для бухгалтера.

 

Розділи/ресурси	Законодавство; Аналітика для юриста
Лист від 17.11.2025 «Спадкування віртуальних активів: інструкція для нотаріусів та власників крипти»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/od250007?an=&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA
Стаття від 21.11.2025  «Дайджест тижня: криптоспадщина, аліменти за кордоном та пенсії військових»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018716?land=UA&context=UA
Стаття від 03.03.2025 «Нові економічні виклики в Україні, криптовалюта як нові гроші: легалізація, оподаткування»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018300?land=UA&context=UA
Стаття від 16.10.2025  «Нове визначення та класифікація віртуальних активів»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018657?land=UA&context=UA
Сфера бізнесу	Юристи, адвокати, бізнес, громадяни,  нотаріат
Розмір бізнесу	Малий- великий

 

 

11. Договір дарування: від укладення до припинення правових наслідків

В Україні договори дарування залишаються одним із найпоширеніших способів передачі майна, особливо серед родичів. Водночас саме ці правочини найчастіше стають предметом судових спорів — як через порушення форми, так і через маніпуляції при укладенні договорів.

Дарування — це безоплатна передача майна у власність іншій особі. Дарунок може бути як рухомим, так і нерухомим майном, а також майновими правами, що виникнуть в майбутньому.

 

Однак далеко не кожен договір дарування є правомірним. Судова практика підтверджує численні випадки, коли такі договори визнають недійсними — від порушення форми до фіктивності та відсутності згоди співвласників.

У матеріалах розділу Аналітика для юриста детальніше читайте про наступне:

• перелік підстав недійсності та розірвання договорів;
• позиції Верховного Суду (з прикладами постанов);
• пояснення, як довести фіктивність договору;
• різницю між недійсністю та розірванням;
• що має довести позивач у різних категоріях спорів;
• покроковий алгоритм дій юриста при підготовці позову.

 

Розділи/ресурси	Аналітика для юриста
Стаття від 25.11.2025  «Договір дарування: від укладення до припинення правових наслідків»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018704?land=UA&context=UA
Стаття від 19.06.2025  «Особливості договору дарування»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018529?land=UA&context=UA
Стаття від 19.03.2025 «Визнання договору дарування земельної ділянки удаваним: судова практика»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018336?land=UA&context=UA
Стаття від 19.05.2025 «Удавані правочини через призму судової практики»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018483?land=UA&context=UA
Стаття від 04.04.2025  «Визнання права власності на земельну ділянку»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018383?land=UA&context=UA
Стаття від 17.04.2025  «Дарування інвестиційних активів: податкові аспекти та особливості обліку збитків»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018406?land=UA&context=UA
Сфера бізнесу	Юристи, адвокати,  бізнес, громадяни, нотаріуси
Розмір бізнесу	Малий- великий

 

 

12. Дискредитація суб'єкта господарювання як порушення конкурентного законодавства: порівняння підходів в Україні та Європейському Союзі

В Україні дискредитація суб'єкта господарювання є одним із видів недобросовісної конкуренції. Відповідно до ст. 8 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" "дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, у тому числі щодо його товарів, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання".

Учинення зазначених дій тягне за собою штраф у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, у якому накладається штраф (ч. 1 ст. 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

Якщо особа вважає, що її права було порушено внаслідок учинення дій, що визначені як недобросовісна конкуренція (у т. ч. дискредитація суб'єкта господарювання), вона може звернутися з відповідною заявою до Антимонопольного комітету України протягом шести місяців із дня, коли вона дізналася або могла дізнатися про таке порушення (ч. 1 ст. 28 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). Строк давності притягнення до відповідальності за вчинення таких дій становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення – з дня закінчення вчинення порушення. На час розгляду справи Комітетом перебіг строків давності підлягає зупиненню (ст. 281 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

 

У практиці Антимонопольного комітету України кількість рішень, якими було притягнуто до відповідальності суб'єктів господарювання за порушення ст. 8 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції",  досить невелика. Наприклад, у 2024 році Комітет ухвалив одне рішення, яким накладено штраф за дискредитацію суб'єкта господарювання. Проте навіть із наявної практики можна зробити певні висновки щодо його підходів до цього виду порушень.

 

У матеріалах розділу Аналітика для юриста детальніше читайте про наступне:

• нормативне регулювання дискредитації бізнесу в Україні;
• склад правопорушення та критерії доведення;
• строки давності та механізм подання заяви до АМКУ;
• судові кейси 2019–2025 років, які формують практику;
• аналіз європейського підходу до дискредитації як зловживання домінуванням;
• відмінності між недобросовісною конкуренцією та монопольними зловживаннями;
• що зміниться для компаній, які займають домінуюче становище;
• чи готовий АМКУ застосовувати “європейську модель” і в яких випадках це можливо.

 

Розділи/ресурси	Аналітика для юриста
Стаття від 24.11.2025  «Дискредитація суб'єкта господарювання як порушення конкурентного законодавства: порівняння підходів в Україні та Європейському Союзі»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018710?land=UA&context=UA
Стаття від 26.01.2023 «Захист ділової репутації суб'єкта господарювання»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA016375?land=UA&context=UA
Стаття від 15.10.2025  «Недобросовісна конкуренція та її вплив на імідж компанії»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018653?land=UA&context=UA
Стаття від 02.02.2023 «Ділова репутація: судова практика захисту»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA016396?land=UA&context=UA
Сфера бізнесу	Юристи, адвокати,  бізнес
Розмір бізнесу	Малий- великий

 

 

СУДОВА ПРАКТИКА

 

Щодо наслідків встановлення в судовому порядку факту настання нещасного випадку на виробництві

Суд може в судовому порядку встановити факт настання нещасного випадку на виробництві, що, відповідно, є підставою для проведення розслідування роботодавцем або його правонаступником.

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP19469

Щодо звернення до суду з вимогою про визнання факту передачі грошових коштів у позику без укладення письмового договору

Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом про встановлення факту передачі грошових коштів у позику та користування ними без оформлення письмового договору, а такі позови не підлягають судовому розгляду.

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP19473

 

Щодо припинення трудових правовідносин з ініціативи роботодавця відповідно до Конвенції МОП N 158

Тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавці.

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP19398

 

Щодо звільнення працівників, з якими роботодавець уклав строковий трудовий договір, якщо їх було призвано на військову службу

Звільнення працівників, з якими роботодавцем було укладено строкові трудові договори і які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, є можливим не раніше дня закінчення дії особливого періоду або дня фактичного звільнення з військової служби.

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP19366

 

Щодо обчислення десятиденного строку на оскарження дій виконавця

У разі оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця застосовується десятиденний строк у календарних днях, визначений ст. 449 ЦПК України, а не строк у робочих днях, передбачений ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження".

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP19465