01.09.2025 - 07.09.2025
КЕРІВНИКОВІ
1. Порядок обстеження земельних ділянок щодо надання податкових пільг у зв'язку з визнанням їх непридатними через загрозу забруднення
Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Про затвердження Порядку обстеження земельних ділянок, щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів у зв'язку з визнанням земельних ділянок непридатними для використання через потенційну загрозу їх забруднення вибухонебезпечними предметами», розроблену Держгеокадастром.
Зазначеним актом установлено чіткий алгоритм дій територіальних органів Держгеокадастру або виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, що набули встановлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, державних інспекторів і порядок оскарження таких дій.
Згідно з Порядком, затвердженим постановою, предметом обстеження є земельні ділянки, щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів у зв'язку з визнанням земельних ділянок непридатними для використання через потенційну загрозу їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Обстеження земельних ділянок не проводиться на територіях, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінрозвитку, а саме:
- територіях активних бойових дій, для яких не визначена дата завершення бойових дій;
- територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій;
- тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації.
Документ набрав чинності 26 серпня 2025 року.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; |
|
Постанова КМУ від 20.08.2025 № 1009 «Про затвердження Порядку обстеження земельних ділянок, щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів у зв'язку з визнанням земельних ділянок непридатними для використання через потенційну загрозу їх забруднення вибухонебезпечними предметами» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/kp251009?land=UA&context=UA |
|
Закон України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T150389?ed=2025_04_30&an=354&land=UA&context=UA |
|
Земельний кодекс України |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T012768?ed=2025_08_08&an=591173&land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
|
|
Розмір бізнесу |
|
2. Закон "Про лобіювання" набрав чинності 1 вересня: зміни для бізнесу, громадян, державних органів
1 вересня 2025 року в Україні починає діяти Закон України «Про лобіювання», ухвалений Верховною Радою України 23 лютого 2024 року. Важливою новелою Закону є те, що він чітко визначає лобіювання, як діяльність, що спрямована на вплив або спробу впливу на рішення органів влади чи місцевого самоврядування у комерційних інтересах бенефіціара або у власних комерційних інтересах. Таким чином, йдеться про формалізацію процесу, який раніше існував у «тіні».
Разом з тим законодавець встановлює чітку межу між діями, що підпадають під визначення лобіювання. У зв'язку з цим, не вважаються лобіюванням:
- представництво зовнішньополітичних інтересів органами дипломатичної служби;
- народна ініціатива на всеукраїнському референдумі та ініціатива на місцевих референдумах;
- діяльність суб'єктів у сфері медіа та електронних комунікацій;
- діяльність політичних партій та місцевих організацій політичних партій, діяльність кандидатів на виборні посади на виборах Президента України, виборах народних депутатів України та місцевих виборах, пов'язана з їхньою участю у виборчому процесі відповідних виборів;
- діяльність асоціацій органів місцевого самоврядування;
- наукова та науково-технічна діяльність;
- незалежна професійна діяльність адвокатів щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту;
- робота суб'єктів забезпечення правотворчої діяльності тощо.
Варто зауважити про те, що Закон забороняє робити предметом лобіювання нормативно-правові акти, які регулюють:
- оголошення загальної або часткової мобілізації;
- введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану;
- оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру;
- використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
- введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану;
- оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;
- зміни території України;
- амністії.
Це принципово відмежовує сферу лобіювання від питань, які належать до фундаментальних державних функцій.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для комплаєнсу |
|
Закон України від 23.02.2024 №3606-IX «Про лобіювання» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T243606?land=UA&context=UA |
|
Постанова КМУ від 15.10.2024 №1175 «Деякі питання створення та функціонування Реєстру прозорості» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP241175?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 12.04.2024 «Чи відповідає український Закон про доброчесне лобіювання європейським практикам» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240073?bl=T243606&land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
Розмір бізнесу |
усі |
3. Збільшення штрафів за порушення при постачанні електроенергії
У Раді зареєстровано урядовий законопроєкт про підвищення безпеки постачання електроенергії споживачам, який, серед іншого, передбачає суттєве збільшення штрафів за правопорушення при здійсненні такого постачання.
Уряд хоче посилити державний вплив та контроль за дотриманням вимог законодавства у галузі енергетики усіма учасниками ринку (окрім споживачів, не віднесених до особливої групи), зокрема в частині:
- забезпечення надійного (безперервного) і безпечного постачання електроенергії споживачам;
- дотримання заходів з обмеження та/або припинення постачання електроенергії, застосування графіків аварійного відключення, протиаварійних систем зниження електроспоживання.
Проєктом пропонується внести зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії» з метою:
- розширення повноважень Міністерства енергетики в частині погодження планів розвитку операторів систем розподілу;
- чітко визначити повноваження органів державного нагляду;
- встановити механізми відповідальності суб'єктів ринку за недотримання технічних та експлуатаційних вимог;
- запровадити максимальні розміри штрафних санкцій, пропорційного рівню заподіяної шкоди;
- застосувати підходи, аналогічні до методів накладення штрафів НКРЕКП.
Штрафні санкції
- згідно із законопроєктом, НКРЕКП зможе накладати штрафи для ліцензіатів у розмірі від 5 тис. до 1 млн нмдг (зараз до 100 тис. нмдг, який складає 17 грн);
- Держенергонагляд за невиконання або несвоєчасне виконання приписів штрафуватиме від 1 000 до 100 000 нмдг;
- за неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, а також створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду (контролю) - штраф у розмірі від 1 000 до 50 000 нмдг.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Ситуації для юриста; Мистецтво оборони |
|
Закон України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» |
|
|
Проект Закону України від 22.08.2025 № 13681 «Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо врегулювання питань забезпечення безпеки постачання електричної енергії» |
|
|
Закон України від 15.04.2021 № 1396-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сертифікації оператора системи передачі» |
|
|
Правила ринку електричної енергії |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI080038?bl=t172019&land=UA&context=UA |
|
Державний нагляд (контроль) в електроенергетиці |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI140113?bl=t172019&land=UA&context=UA |
|
Стаття від 02.06.2025 «Штрафи НКРЕКП» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001530?bl=t172019&land=UA&context=UA&an=28 |
|
Сфера бізнесу |
Учасники ринку електроенергії |
ФАХІВЦЮ З ПЕРЕВІРОК, КОМПЛАЄНС-ОФІЦЕРУ
4. Україна синхронізувала санкції з Канадою та запровадила нові обмеження
Указами Президента №№ 612/2025 та № 613/2025 введені у дію рішення РНБО про застосування санкцій.
Україна повністю узгодила санкції проти 139 фізичних і юридичних осіб, що працюють на війну РФ, зокрема з російською промисловістю, енергетикою, ВПК, пропагандою та силовими структурами Білорусі. Серед них - постачальники мікроелектроніки, перевізники зброї з КНДР, компанії, що займаються торгівлею нафтою.
Зокрема, це: «Олчіпс», що постачає в РФ товари подвійного призначення; китайські «Хенгуе Тек» - постачальник електронних інтегральних схем - і «Вай-ел-ейч Електронікс Ейч-кей Ко» - дистриб'ютор електронних компонентів; кіпрський «Азія Шіппінг Холдинг» - власник суден, які перевозять зброю та боєприпаси з КНДР до РФ; «Парамаунт Енерджі енд Коммодітіс СА», що пов'язана з російською торгівлею нафтою; особи, дотичні до компанії «Трансморфлот» та Архангельського морського порту.
Другий указ стосується 28 осіб, що ведуть бізнес на окупованих територіях і займаються проросійською пропагандою, включаючи блогерів і військових кореспондентів. Україна взаємодіє з правоохоронцями партнерських країн щодо кожної особи.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для комплаєнсу |
|
Закон України “Про санкції” |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T141644?land=UA&context=UA |
|
Указ Президента України від 23 серпня 2025 року № 613/2025 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 серпня 2025 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" |
|
|
Указ Президента України від 23 серпня 2025 року № 612/2025 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 серпня 2025 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" |
|
|
Ціна невідповідності, або Ризики компанії, що співпрацює з підсанкційним контрагентом |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240123?ed=2024_07_18&land=UA&context=UA |
|
Стратегії управління санкційними ризиками: мета й відповідальність у компанії |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK250024?land=UA&context=UA |
|
Як виявити прихований російський слід: практичний чекліст для комплаєнс-офіцера |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240199?land=UA&context=UA |
|
Санкційне мінне поле. Як не втратити бізнес в умовах шаленої турбулентності |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240196?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
Розмір бізнесу |
усі |
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
5. Скасування штатного розпису з 28 серпня: варто чи ні
З 28 серпня 2025 року втратив чинність ГКУ на підставі Закону № 4196, а отже – і частина 3 ст. 64, яка передбачала, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Чи означає це, що з 28 серпня про штатний розпис можна забути? Однозначно ні, оскільки штатний розпис залишається важливим кадровим документом, який забезпечує прозорість кадрової політики підприємства, визначає перелік посад і слугує підґрунтям для розроблення посадових інструкцій.
Позиція Держпраці та Мінекономіки підтверджує, що наявність штатного розпису є необхідною умовою дотримання прав працівників (зокрема й щодо оплати праці) і уникнення негативних наслідків під час перевірок контролюючих органів. Тож, уже затверджені штатні розписи мають повне право на подальше існування, адже їх скасування лише ускладнить для роботодавця вирішення низки кадрових питань.
Більше про це в статті розділу Аналітика для бухгалтера
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для бухгалтера |
|
Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T030436?ed=2025_01_09&land=UA&context=UA |
|
Закон України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб" від 09.01.2025 р. № 4196-IX |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T254196?ed=2025_01_09&land=UA&context=UA
|
|
Штатний розпис (не) скасовується: що змінюється з 28 серпня 2025 року |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016388?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
Розмір бізнесу |
усі |
6. Працівник з інвалідністю працює неповний робочий день: чи буде виконання нормативу 2026 році?
Важливе запитання, адже наразі чимало осіб з інвалідністю працюють саме на умовах неповного робочого часу. Тож, якщо виходити зі ст. 182 Закону № 875, то якщо нарахована заробітна плата працівника з інвалідністю з 1 січня 2026 року не перевищуватиме розмір мінімальної заробітної плати, то такий працівник не буде врахований у виконання нормативу.
Більше деталей - в матеріалі розділу Аналітика для бухгалтера
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для бухгалтера |
|
Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.91 р. № 875-ХІІ |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T087500?ed=2025_01_01&land=UA&context=UA |
|
Працівник з інвалідністю із частковою зайнятістю: як ураховувати у виконання нормативу у 2026 році |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016376?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
Розмір бізнесу |
усі |
7. Набрали чинності зміни щодо формування додаткового капіталу ТОВ
Завдяки Закону № 4564 з 27 серпня поточного року змінена ст. 12 Закону про ТОВ передбачає такі правила формування додаткового капіталу:
- додатковий капітал створюється окремо від статутного, але за рахунок вкладів (внесків) його учасників товариства.
- вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу.
- розмір вкладу (внеску) учасника до додаткового капіталу визначається рішенням загальних зборів учасників товариства.
- вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
Більше деталей– в коментарі розділу Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН)
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для бухгалтера |
|
Закон України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 31.07.2025 р. № 4564-IX |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T254564?ed=2025_07_31&land=UA&context=UA |
|
Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018 р. № 2275-VIII |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T182275?ed=2025_07_31&land=UA&context=UA |
|
Дозволено формувати додатковий капітал: які переваги приніс Закон № 4564 |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016390?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
Розмір бізнесу |
усі |
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
8. Нові правила виїзду за кордон для чоловіків від 18 до 22 років
Уряд оновив Порядок перетину державного кордону для громадян України чоловічої статі у віці від 18 до 22 років включно, передбачивши відповідні зміни постановою від 26.08.2025 № 1031.
Змінами передбачено надання права громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 22 років (включно) безперешкодно перетинати державний кордон України у разі введення на території України воєнного стану.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство |
|
Постанова КМУ від 26.08.2025 № 1031 «Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP251031?land=UA&context=UA&an=3 |
|
ПостановаКМУ від 27.01.199 5№ 57 Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України
|
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP950057?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Юристи, адвокати, привітні виконавці |
|
Розмір бізнесу |
Малий- великий |
9. Закон про множинне громадянство
Підписано та оприлюднено Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України" № 4502-IX, який передбачає певні суттєві нововведення у сфері отримання українського громадянства іноземцями й іноземного громадянства українцями.
Офіційними цілями законопроєкту, згідно з пояснювальною запискою до нього, є збереження єдності української спільноти, зменшення негативних наслідків демографічної кризи в Україні внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та спрощення порядку набуття громадянства України.
Закон хоч і спрощує процедуру набуття громадянства України, жодним чином не вирішує ані питання демографічної кризи в Україні (адже громадяни як були, незалежно від свого правового статусу, так і залишаються за кордоном, а можливість отримати громадянство країни перебування без ризику втратити український паспорт може сприяти залишенню таких громадян за кордоном на ще більший строк), ані питання єдності української спільноти (адже поки більше спрямований на "легалізацію" минулих порушень). Також із нетерпінням чекатимемо від Конституційного Суду України, який нарешті запрацював, на висновок щодо відповідності цього Закону Конституції, його позиція буде ключовою в питанні життєздатності Закону України "Про громадянство України" в його оновленій редакції.
Про усі актуальні новації законодавства - читайте в розділі Аналітика для юриста.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для юриста |
|
Закон України від 18.06.2025 № 4502-IX, діє з 16.01.2026 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T254502?land=UA&context=UA |
|
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ |
ttps://zakon-pro.ligazakon.net/document/Z960254k?ed=2019_09_03&land=UA&context=UA |
|
Закон України від 18.01.2001 №2235-III «Про громадянство України» |
ttps://zakon-pro.ligazakon.net/document/t012235?ed=2025_01_08&land=UA&context=UA |
|
Стаття від 21.08.2025 «Закон про множинне громадянство: до яких проблем нас підштовхують законотворці?» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018594?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Юристи, адвокати, бізнес |
|
Розмір бізнесу |
Малий- великий |
10. Порядок зняття з податкового обліку договорів про спільну діяльність, управління майном та угод про розподіл продукції
Відповідно до норм Податкового кодексу України і Порядку обліку платників податків і зборів установлено процедуру зняття з обліку договорів про спільну діяльність, договорів управління майном і угод про розподіл продукції в контролюючих органах.
Договір (угода) підлягає зняттю з податкового обліку за таких обставин:
- завершення строку дії або дострокове розірвання договору;
- досягнення мети, для якої було укладено угоду;
- визнання договору недійсним за рішенням суду;
- припинення існування ознак платника податків, за умови відсутності або повного погашення податкової заборгованості (стосується спільної діяльності й управління майном);
- анулювання реєстрації платником ПДВ чи акцизного податку особи, уповноваженої за договором.
Для зняття договору з обліку уповноважена особа (інвестор, управитель майна) повинна подати до контролюючого органу:
- заяву за формою № 8-ОПП;
- документи, що підтверджують припинення або недійсність договору / угоди.
Детальніше саме про Порядок зняття з податкового обліку договорів про спільну діяльність, а також загалом про новації податкової діяльності – читайте в розділі Аналітика для юриста.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для юриста |
|
Наказ Мінфіну від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» |
ttps://zakon-pro.ligazakon.net/document/Re20300?ed=2024_10_17&an=5007&land=UA&context=UA |
|
Податковий кодекс України |
ttps://zakon-pro.ligazakon.net/document/T10_2755?ed=2025_08_01&land=UA&context=UA |
|
Стаття від 27.08.2025 «Порядок зняття з податкового обліку договорів про спільну діяльність, управління майном та угод про розподіл продукції» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018598?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 27.08.2025 «Поновлення пропущеного строку для подання адміністративної скарги на рішення територіального податкового органу» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018597?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 07.08.2025 «Після завершення строку звітування про КІК: ключові поради для фізичних осіб – контролерів. Порада 5» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018579?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Юристи, адвокати, бізнес |
|
Розмір бізнесу |
Малий- великий |
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо порядку відшкодування шкоди за втрачене майно, що було вилучене як речовий доказ
У разі втрати чи пошкодження майна, вилученого як речовий доказ у кримінальному провадженні, внаслідок порушення правил його зберігання органами досудового розслідування, власник має право на відшкодування матеріальної, а також моральної шкоди.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP17629
Щодо розірвання та зміни договору за рішенням суду (ч. 2 ст. 651 ЦК України)
Головна ідея, на якій базується правило частини 2 статті 651 ЦК України, полягає в тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Критерієм істотності порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, зокрема і збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP17638
Щодо підстав розкриття за рішенням суду інформації, яка містить банківську таємницю, на вимогу податкового органу
Саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких проведення перевірки є неможливим або є інша об'єктивна потреба в розкритті такої таємниці.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP17613
Щодо розмежування юрисдикції у спорах щодо оскарження рішень державних реєстраторів
Спір про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України щодо скасування реєстраційної дії про право власності на нерухоме майно підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позовні вимоги спрямовані на захист порушеного права власності на майно та мають приватно-правовий характер, не зважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP17616
Щодо юрисдикції спорів за зверненням стягувача щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, приєднаному до зведеного
Вимоги стягувача щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, приєднаному до зведеного (з виконання судових рішень, ухвалених за правилами різних видів судочинства) підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства за правилами ч. 1 ст. 287 КАС України.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP17616
