18.08.2025 - 24.08.2025

 

КЕРІВНИКОВІ

 

1. Безпечна діяльність бізнесу – як скасування ГК впливає на господарські договори

Мінюст у роз’ясненні розповів про особливості укладання, зміни та розірвання господарського договору.

28 серпня 2025 року вводиться в дію  Закон України N 4196-IX частиною третьою статті 17 "Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено визнати Господарський кодекс України таким, що втратив чинність, з дня введення в дію цього Закону.

З введенням його в дію статтю 630 ЦКУ буде доповнено положеннями, що наразі передбачені статтею 179 Господарського кодексу України. Так, частина перша статті 630 ЦКУ в редакції цього Закону передбачатиме, що законом або договором може бути встановлено, що окремі умови договорів визначаються відповідно до типових умов договорів (типових договорів) та примірних договорів певного виду. Кабінет Міністрів України, органи державної влади, уповноважені Кабінетом Міністрів України або законом, можуть рекомендувати орієнтовні умови договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Сторони не можуть відступати від змісту типових умов договорів (типових договорів), але мають право конкретизувати їх. Сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати такому замовленню.

 

Відповідно до статті 640 ЦКУ договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Підстави для зміни або розірвання договору зазначені в статті 651 ЦКУ.

 

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 ЦКУ).

 

Розділи/ресурси	Законодавство; Аналітика для юриста Аналітика для комплаєнсу
Роз'яснення від 05.05.2025  «Господарський договір: порядок укладання, зміни та розірвання»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/MUS41258
Закон України від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T254196?an=&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA
Стаття від 25.07.2025  «Перехідний період після скасування Господарського кодексу України»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018565?land=UA&context=UA
Стаття від 05.06.2025  «Чи можна посилатись на ГКУ в закупівельних договорах»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016236?land=UA&context=UA
Стаття від 14.04.2025  «Скасування Господарського кодексу: які наслідки та ризики для бізнесу»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK250022?land=UA&context=UA
Сфера бізнесу	Керівники, юристи, адвокати, бізнес
Розмір бізнесу	Малий- великий

2. Зміни до переліку видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму Дія Сіті

Кабмін ухвалив постанову «Про внесення змін до переліку видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму Дія Сіті» № 956.

Так, перелік доповнено такими видами діяльності:

• діяльність у сфері інжинірингу із розроблення проектувальником проектної документації з використанням будівельного інформаційного моделювання (BIM-технологій);
• діяльність із обробки аудіовізуальних творів (у тому числі поствиробнича діяльність, комп'ютерна графіка, анімація та спецефекти), вироблення фонограми.

 

Розділи/ресурси	Законодавство
Постанова КМУ від 11.08.2025 № 956 «Про внесення змін до переліку видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму Дія Сіті»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP250956
Постанова КМУ від 19.04.2022 № 467 «Про визначення видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму Дія Сіті»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP220467?an=15&ed=2025_02_21&dtm=&le=&land=UA&context=UA
Сфера бізнесу	Бізнес, ІТ
Розмір бізнесу	Малий- великий

 

 

3. Що робити в разі, коли під час обшуку було пошкоджено майно

Ані Конституція України, ані Кримінальний процесуальний кодекс не надають слідчим або оперативним працівникам повноважень на необґрунтоване пошкодження чи знищення майна громадян. Процедура обшуку допускає певний рівень втручання, наприклад право на примусове проникнення до приміщення, якщо власник не відчиняє. Але будь-яке пошкодження майна має бути необхідним, пропорційним і відповідним меті обшуку. Якщо ж пошкодження здійснено без потреби або шкода є надмірною, особа має право на захист відповідно до ст. 55 Конституції України.

 

Найперше, що треба зробити відразу після обшуку, – зафіксувати пошкодження. Для цього можна сфотографувати, зафіксувати на відео, залучити свідків, скласти акт пошкодження майна в довільній формі з підписами свідків. Також можна запросити адвоката. Водночас слід уважно ознайомитися з протоколом обшуку. Якщо слідчі не фіксують факт пошкодження майна в офіційних документах, тоді важливо письмово звернутися до органу досудового розслідування з вимогою внести відповідні доповнення. Таку вимогу обов'язково має бути зареєстровано в журналі вхідної кореспонденції.

Коли факт шкоди встановлено й зафіксовано, постає питання: як саме вимагати компенсацію. Українське законодавство передбачає кілька механізмів. Один із варіантів – подати позов до держави в порядку ст. 1174 Цивільного кодексу України. Ще один варіант – ініціювати кримінальне провадження щодо дій працівників правоохоронних органів.

 

Більш детально про порядок відшкодування та судову практику – читайте в розділі Аналітика для керівника.

 

Розділи/ресурси	Законодавство; Аналітика для керівника
Стаття від 15.08.2025  «Що робити в разі, коли під час обшуку було пошкоджено майно»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018581?land=UA&context=UA
Стаття від 03.04.2025  «Підстави, час і процесуальний порядок проведення обшуку»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018369?land=UA&context=UA
Стаття від 07.07.2025  «Корупційні злочини: судова практика»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018544?land=UA&context=UA
Стаття від 12.06.2025  «Юридичні ризики для бізнесу у 2025 році: кримінально-правовий аспект»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018518?land=UA&context=UA
Стаття від 08.02.2024  «Обшук в ІТ-компанії»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017353?land=UA&context=UA
Стаття від 14.03.2024  «Обшук: як правильно діяти під час такої слідчої дії»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017448?land=UA&context=UA
Сфера бізнесу	Бізнес, адвокати
Розмір бізнесу	Малий- великий

 

 

4. Про те, чого багато не буває (аналіз української судової практики, якого не напише ШІ)

Головною метою інвестиційних договорів, яку ставить для себе інвестор у криптовалюту, вносячи інвестиції, є набуття права власності на неї. Здавалося б, такі договори близькі до договору купівлі-продажу майнових прав.

 

Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загальноприйнятий з моменту набуття права власності, визначений ст. 328 ЦК України на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

 

Інвестиційні договори у сфері операцій з криптовалютою є фідуціарними й тому інвестор має право в будь-який момент відмовитися від виконання зобов'язань із відшкодуванням збитків реципієнту. Водночас інвестиційні договори у сфері операцій з криптовалютою потрібно віднести до мінових, оскільки і інвестор, і реципієнт у момент укладення інвестиційного договору підтверджують, що мають зацікавленість у здійсненні взаємного обміну правами.

 

Непоодинокими є звернення до суду з вимогами про визнання недійсними інвестиційних договорів щодо здійснення операцій з криптовалютою, в обґрунтування яких покладено саме те, що правове становище електронної криптовалюти не встановлено та не визначено жодним нормативно-правовим актом України, не має будь-якого забезпечення та юридично зобов'язаних за нею осіб, не контролюється державними органами влади жодної з країн (лист НБУ від 08.12.2014 р. № 29-208/72889), тому укладений договір суперечить ст. 179, ч. 1 ст. 190 ЦК України, ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність".

 

Про особливості інвестиційних договорів, судову практику щодо  стягнення безпідставно отриманих коштів та рекомендації адвоката для інвесторів – читайте в розділі Аналітика для керівника.

 

Розділи/ресурси	Законодавство; Аналітика для керівника
Стаття від 15.08.2025  «Про те, чого багато не буває (аналіз української судової практики, якого не напише ШІ)»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018586?land=UA&context=UA
Стаття від 03.03.2025 «Нові економічні виклики в Україні, криптовалюта як нові гроші: легалізація, оподаткування»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018300?land=UA&context=UA
Стаття від 10.03.2025  «Чи можуть бізнеси працювати з криптовалютою»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018320?land=UA&context=UA
Стаття від 09.04.2025 «Як планують регулювати ринок криптоактивів»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003455?land=UA&context=UA
Сфера бізнесу	Бізнес, інвестори
Розмір бізнесу	Малий- великий

 

 

ФАХІВЦЮ З ПЕРЕВІРОК,  КОМПЛАЄНС-ОФІЦЕРУ

 

5. НБУ у липні оштрафував низку фінансових установ за порушення фінмоніторингу

НБУ за порушення у сфері фінмоніторингу та валютного законодавства застосував у липні заходи впливу до одного банку та шести небанківських фінансових установ.

 

Так, АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" отримав в штрафи у розмірі 400 000 грн за неналежну перевірку нового клієнта та ще 400 000 грн за порушення порядку здійснення валютно-обмінних операцій клієнтів - фізичних осіб. Порушення полягає у проведенні валютно-обмінних операцій без видачі клієнтам - фізичним особам квитанцій.

 

ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" оштрафували на 9 632 850 грн за невиконання обов'язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу.

 

ТОВ "ФК "МАРЕ" - штраф у розмірі 595 000 грн за неналежне виконання обов'язку розробляти та впроваджувати внутрішні документи з питань фінмоніторингу, які повинні містити процедури, достатні для забезпечення ефективного управління ризиками та низку інших порушень.

 

ТОВ "ФК "МІДЛ" - штраф у розмірі 340 000 грн за невиконання обов'язку подавати на запити НБУ достовірну інформацію та документи, що стосуються виконання установою вимог фінмонітирингу, у тому числі для перевірки фактів порушень.

 

ТОВ "ПрофітГід" - штраф у розмірі 170 000 грн за незабезпечення супроводження платіжних операцій інформацією про платника (ініціатора платежу) - юридичну особу, а саме унікальним номером електронного платіжного засобу (у разі ініціювання платіжної операції з використанням електронного платіжного засобу).

 

ТОВ "МІЛОАН" - штраф у розмірі 51 000 грн за подану до НБУ звітність з питань фінмоніторингу з порушенням порядку формування показників статистичної звітності.

 

АТ "УКРПОШТА" отримала письмове застереження за неналежне виконання установою обов'язку розробляти та впроваджувати внутрішні фінмоніторингові документи, а також відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками.

 

 

 

Розділи/ресурси	Законодавство; Аналітика для комплаєнсу
Закон України “Про банки і банківську діяльність”	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T002121?land=UA&context=UA
Закон України “Про Національний банк України”	http://zakon-pro.ligazakon.net/document/T990679?land=UA&context=UA
Положення про порядок накладення адміністративних штрафів, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2001 року № 563	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/REG6350?land=UA&context=UA&an=378
Чек-лист готовності до перевірки Національного банку України	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001592?bl=T002121&land=UA&context=UA&an=112
Чим загрожує перевірка (Національний банк України)	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001580?bl=T002121&land=UA&context=UA&an=17
Що можуть зробити (Національний банк України)	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001588?bl=REG6350&land=UA&context=UA&an=6
Оскарження результатів перевірки (Національний банк України)	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001590?bl=REG6350&land=UA&context=UA&an=7
Сфера бізнесу	усі
Розмір бізнесу	Усі

 

 

6. Антимонопольний комітет оштрафував дві фармкомпанії на понад 7,6 млн грн за поширення неправдивої інформації

Антимонопольний комітет оштрафував дві фармацевтичні компанії - ТОВ «Гледфарм ЛТД» і ТОВ «Ілан Фарм» за поширення інформації, що вводить споживачів в оману.

 

АМКУ встановив, що ТОВ «Гледфарм ЛТД» поширювало неправдиві відомості про дієтичну добавку "Сахніл", зокрема, що вона «сприяє нормалізації підвищеного рівня цукру в крові», «сприяє покращенню вуглеводного обміну, нормалізації підвищеного рівня цукру в крові, покращенню метаболізму та репродуктивної функції», «сприяє покращенню вуглеводного обміну». При цьому доказів на підтвердження цих властивостей виробник надати не зміг.

 

На етапі здійснення Комітетом заходів контролю фармкомпанія частково усунула правопорушення шляхом видалення окремих властивостей з лицьової та зворотної сторони упаковки добавки, припинення її рекламування та відкликання добавки з обігу.

 

Водночас, вона продовжила реалізовувати дієтичну добавку «Сахніл» в упаковці з інформацією «сприяє покращенню вуглеводного обміну», що кваліфіковано АМКУ як порушення.

 

Комітет визнав дії ТОВ «Гледфарм ЛТД» порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції», наклав штраф у розмірі 5 421 тис. грн та зобов'язав припинити поширення оманливої інформації.

 

ТОВ «Ілан Фарм» поширювало неправдиві відомості щодо косметичного засобу «Герпемакс крем-бальзам 15 г». На тубі, упаковці та у листі-вкладиші до нього було зазначено «комбінований засіб для профілактики герпесу».

 

Належних доказів на підтвердження цієї інформації фармкомпанія не надала. Товариство визнало та припинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції», а також співпрацювало з Комітетом, тому отримало штраф у меншому розмірі - 2 220 тис грн.

 

Розділи/ресурси	Законодавство; Аналітика для комплаєнсу
Закон України “Про Антимонопольний комітет України”	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T365900?land=UA&context=UA
Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції"	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/Z960236?utm_source=pro.ligazakon.net&utm_medium=news_biz&utm_content=bizpress02&land=UA&context=UA
Закон України “Про рекламу”	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/Z960270?land=UA&context=UA
Дотримання вимог законодавства про рекламу	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018531?bl=Z960236&land=UA&context=UA
Види перевірок (АМКУ)	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001341?bl=T012210&land=UA&context=UA&an=40
Накладення штрафних санкцій (АМКУ)	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001345?bl=T012210&land=UA&context=UA&an=28
Що перевіряють (АМКУ)	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001339?bl=T012210&land=UA&context=UA&an=26
Сфера бізнесу	усі
Розмір бізнесу	усі

 

 

АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ

 

7. Дроблення бізнесу під "прицілом" ДПС: чи дійсно врятує франшиза?

Останнім часом підприємцям, які роками використовували схеми оптимізації податків із дробленням бізнесу, податківці стали висувати претензії в ухиленні від сплати податків. У зв'язку із цим суб'єкти господарювання шукають інші вигідні способи оформлення відносин.

Наразі окремі податкові консультанти пропонують укладати договори франчайзингу, але такі договори також не є "панацеєю".

Розлога та аргументована відповідь на запитання «чому?» в статтях розділу Аналітика для бухгалтера

 

Розділи/ресурси	Аналітика для бухгалтера
Франчайзинг: податковий облік у франчайзі	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016363?land=UA&context=UA
Франчайзинг: податковий облік у франчайзера	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016360?land=UA&context=UA
Франчайзинг: бухгалтерський облік у франчайзі	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016358?land=UA&context=UA
Франчайзинг: бухгалтерський облік у франчайзера	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016357?land=UA&context=UA
Франчайзинг: правові аспекти	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016352?land=UA&context=UA

 

 

8. Працівник – доброволець ДФТГ: як оплатити лікарняний

Працівник, колишній доброволець територіальної оборони, повернувся до роботи з 1 серпня 2025 року після завершення контракту, а вже 10 серпня захворів і йому відкрили лікарняний.

Як розрахувати середньоденну заробітну плату для оплати днів тимчасової непрацездатності такого працівника – в матеріалі розділу Аналітика для бухгалтера

 

Розділи/ресурси	Аналітика для бухгалтера
Працівник – доброволець ДФТГ: як оплатити лікарняний	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016356?land=UA&context=UA

 

 

9. Як оплачені понаднормові години впливають на розрахунок відпускних

Здебільшого, такі ситуації трапляються в сільгосппідприємствах, тож деталі розв’язання ситуації з працівником  сільгосппідприємства – в матеріалі розділу Аналітика для бухгалтера

 

Розділи/ресурси
Оплата понаднормових годин: як урахувати в середній зарплаті для відпускних	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016355?land=UA&context=UA

 

 

АДВОКАТУ,  ЮРИСТОВІ

 

10.Зареєстровано проєкт щодо посилення гарантій адвокатської діяльності

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 13453 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законів України щодо посилення гарантій адвокатської діяльності».

 

Законопроєкт передбачає запровадження додаткових гарантій незалежності адвокатської діяльності, зокрема, доповнюючи КПК новою статтею 482-3 "Особливості порядку затримання і обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно адвоката». Так, без згоди Вищої ради правосуддя адвоката не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання адвоката під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Подання про надання згоди на затримання адвоката, утримання його під вартою чи арештом вноситься на розгляд Вищої ради правосуддя Генеральним прокурором або його заступником. Подання про надання згоди на затримання, утримання під вартою чи арешт адвоката, повинно відповідати вимогам, встановленим Кримінальним процесуальним кодексом України, при цьому щодо кожного виду запобіжного заходу подається окреме подання. Подання повинно бути вмотивованим, містити конкретні факти і докази, що підтверджують вчинення адвокатом суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України, обґрунтування необхідності такого затримання (утримання).

Рішення Вищої ради правосуддя про надання згоди на затримання адвоката, утримання його під вартою чи арештом може бути оскаржене в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством, як складова частина скарги на відповідну ухвалу слідчого судді про затримання адвоката, утримання його під вартою чи арештом.

 

Розділи/ресурси	Законодавство
Проєкт Закону України від 07.07.2025 № 13453 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законів України щодо посилення гарантій адвокатської діяльності»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/JI13109I
Сфера бізнесу	Юристи, адвокати, прокуратура
Розмір бізнесу	Малий- великий

 

 

11. ESG-ризик у фінансовому секторі: до чого готуватися банкам

ESG (Environmental, Social, Governance) – це інструмент сталого розвитку бізнесу й суспільства, комплексна система екологічних, соціальних та управлінських критеріїв, яку використовують для оцінювання впливу діяльності компаній на довкілля, суспільство і якість корпоративного управління.

 

ESG-фактори охоплюють як якісні, так і кількісні показники, що дають змогу формувати цілісне уявлення про рівень відповідальності, прозорості та довгострокової стійкості бізнесу.

ESG-підхід дає змогу вимірювати:

• environmental – вплив на довкілля: викиди, споживання природних ресурсів, поводження з відходами, енергоефективність, біорізноманіття;
• social – соціальну відповідальність: умови праці, рівність, права працівників, інклюзія, вплив на громади;
• governance – якість управління: антикорупційна політика, прозорість, роль органів управління та нагляду на підприємстві; ділова етика й корпоративна культура; управління та якість відносин із діловими партнерами; системи внутрішнього контролю й управління ризиками, звітності, участь акціонерів в ухваленні рішень, внутрішній контроль.

Про десять основних стандартів системи ESS , політику з розвитку сталого фінансування та інтеграцію ESG-ризиків-  читайте в розділі Аналітика для юриста.

 

Розділи/ресурси	Аналітика для юриста
Стаття від 11.08.2025  «ESG-ризик у фінансовому секторі: до чого готуватися банкам»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018582?land=UA&context=UA
Стаття від 05.05.2025 «ESG-ризик у фінансовому секторі: до чого готуватися банкам»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK250045?land=UA&context=UA
Лист від 07.01.2025  «Роз'яснення щодо складання річної фінансової звітності за 2024 рік відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/LB25002?land=UA&context=UA
Стаття від 03.07.2025  «Як підготуватися до ESG-звітності: покроковий план дій для українського бізнесу»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240197?land=UA&context=UA
Сфера бізнесу	Юристи, адвокати,бізнес, ринок фінансових послуг
Розмір бізнесу	Малий- великий

 

 

12. Юридичні аспекти продажу стартапу: на що звертати увагу

У цивільній справі № 761/16134/19 Верховний Суд виклав правову позицію щодо ознак фраудаторності в разі укладення договору іпотеки. Банк звернувся до суду з вимогою визнати недійсними договір іпотеки та договір про внесення до нього змін, укладені між поручителем і його близькою особою. На думку банку, ці договори мали на меті уникнення звернення стягнення на майно поручителя після подання до нього позову про стягнення великої кредитної заборгованості, яку він гарантував за договором поруки. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що оспорювані договори є фіктивними, укладеними з єдиною метою – унеможливити задоволення вимог кредитора. Було встановлено, що іпотеку оформлювали на майно поручителя вже після відкриття провадження у справі про стягнення боргу, а умови договорів змінювали з очевидною невигідністю для поручителя та у спосіб, що суперечив принципам добросовісності.

 

Позов банку задоволено. Договори визнано недійсними як фіктивні.

Верховний суд зазначив, що застосування конструкції "фраудаторності" в разі оплатного цивільно-правового договору має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. Так, ВС посилаючись на те, що поручитель після відкриття провадження у справі про стягнення заборгованості, уклав із близькою особою договір іпотеки та договір про внесення до нього змін, погодився з висновками про недобросовісність дій відповідачів, але вказав, що суди помилково кваліфікували договори як фіктивні. Тому рішення змінено: з мотивувальної частини вилучено посилання на фіктивність, залишено лише обґрунтування фраудаторного характеру правочинів.

 

Детальніше про висновки Верховного суду, про застосування конструкції "фраудаторності"та про відмінність між фіктивністю та фраудаторністю та про обов’язки судів у разі неправильної юридичної кваліфікації позивачем і відповідачами спірних правовідносин, застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм – читайте в розділі Аналітика для юриста.

 

Розділи/ресурси	Аналітика для юриста; Судова практика
Стаття від 11.08.2025  «ВС стосовно ознак фраудаторності в разі укладення договору іпотеки»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018581?land=UA&context=UA
Постанова від 02.07.2025 № 761/16134/19 «Верховний Суд. Касаційний цивільний суд»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/C030981?an=&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA
Стаття від 19.05.2025 «Удавані правочини через призму судової практики»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018483?land=UA&context=UA
Стаття від 24.04.2025 «Ризики в разі укладання договорів із контрагентами»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018428?land=UA&context=UA
Стаття від 21.02.2025 «Про рішення загальних зборів, акти приймання-передавання та фраудаторні правочини»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018284?land=UA&context=UA
Стаття від 22.02.2024 «Визнання недійсним договору в межах розгляду справ про банкрутство»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017395?land=UA&context=UA
Сфера бізнесу	Юристи, адвокати, бізнес, банки, поручителі
Розмір бізнесу	Малий- великий

 

 

СУДОВА ПРАКТИКА

 

Щодо неправильної правової кваліфікації позивачем заявлених вимог

У разі посилання позивача на неправильні (невідповідні предмету позову) законодавчі положення суд має застосувати відповідну законодавчу норму самостійно. Така помилка позивача не може слугувати підставою для відмови в позові.

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP17442

 

Щодо належного повідомлення про завершення досудового розслідування

Відправлення повідомлення про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та завершення досудового розслідування через кур'єрську службу, яка не є оператором поштового зв'язку, не є належним повідомленням. 

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP17486

 

Щодо зловживання процесуальними правами як підстави для залишення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство

Звернення кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи, пов'язаної з ним спільним кінцевим бенефіціарним власником, у разі, якщо таке звернення, за сукупністю встановлених судом обставин, не має на меті ефективний захист порушених прав, є зловживанням процесуальними правами та може бути підставою для залишення такої заяви без розгляду.

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP17412

 

Щодо початку перебігу позовної давності щодо вимог про витребування боржником майна, відчуженого в рамках процедури банкрутства

Момент початку перебігу позовної давності до вимог про витребування боржником майна, відчуженого в межах процедури банкрутства, належить обчислювати з дати укладання боржником в особі ліквідатора та третьою особою (переможцем аукціону) договору купівлі-продажу спірного майна за результатами проведення аукціону з продажу майна боржника.

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP17410

 

Щодо розмежування поняття передачі земельної ділянки у володіння чи користування іншій особі (суборенда) та поняття відчуження права користування земельною ділянкою

Законодавством, яке регулює правовідносини, пов'язані з орендою землі розмежовано поняття передачі земельної ділянки у володіння чи користування іншій особі (суборенда) та поняття відчуження права користування земельною ділянкою, яке полягає в передачі орендарем усіх своїх прав і обов'язків за договором оренди іншій особі, які за своєю правовою природою є різними механізмами розпорядження орендарем своїми правами щодо орендованої земельної ділян