04.08.2025 - 10.08.2025

 

КЕРІВНИКОВІ

 

1. В Україні запроваджується відкритий банкінг

У межах упровадження відкритого банкінгу Національний банк затвердив Положення про відкритий банкінг в Україні.

Відкритий банкінг передбачає безпечний і структурований обмін даними між надавачами платіжних послуг через спеціалізовані інтерфейси (АРІ), які передаються виключно за згодою користувача з метою отримання відомостей з рахунку користувача (баланс, історія операцій) та ініціювання платіжної операції.

Суб'єктами відкритого банкінгу є:

• надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунків (ASPSP): банки та небанківські надавачі платіжних послуг, у яких відкрито рахунки користувачів. Забезпечують стороннім надавачам платіжних послуг (PISP / AISP) доступ до рахунків користувачів через спеціалізовані інтерфейси (АРІ);
• сторонні надавачі платіжних послуг (PISP / AISP): банки та інші надавачі платіжних послуг, що отримали авторизацію на надання нефінансових платіжних послуг у Нацбанку. Надають нефінансові платіжні послуги користувачам;
• користувачі: фізичні та юридичні особи. Надають надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку (ASPSP) згоду на доступ сторонніх надавачів платіжних послуг (PISP / AISP) до свого рахунку з метою отримання нефінансових послуг;
• технологічні оператори платіжних послуг: юридичні особи, що отримали право на надання операційних, інформаційних та інших технологічних послуг у межах відкритого банкінгу. За потреби надавачі платіжних послуг можуть залучати технологічних операторів для забезпечення електронної взаємодії у відкритому банкінгу та обміну даними через спеціалізовані інтерфейси (API).

Норми Положення поширюватимуться на відносини, що виникають між суб'єктами відкритого банкінгу під час доступу до рахунків користувачів сторонніми надавачами платіжних послуг (PISP / AISP) та під час надання користувачам нефінансових платіжних послуг.

 

Зокрема, Положення визначає:

• порядок та умови надання стороннім надавачам платіжних послуг (PISP / AISP) доступу до рахунків користувачів, відкритих у надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунків (ASPSP);
• принципи взаємодії суб'єктів відкритого банкінгу;
• умови надання нефінансових платіжних послуг користувачам;
• порядок надання та відкликання згоди користувача;
• принципи використання та класифікацію спеціалізованих інтерфейсів (API), які використовуються у відкритому банкінгу.

 

Упродовж п'яти місяців від зазначеної дати надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунків (ASPSP) повинні привести свою діяльність у відповідність до вимог Положення.

Впровадження відкритого банкінгу є завершальною частиною імплементації норм Директиви ЄС про платіжні послуги 2015/2366 (PSD2) та глави 4 "Порядок отримання надавачами платіжних послуг доступу до рахунків користувачів (відкритий банкінг)" розділу IV Закону "Про платіжні послуги", що набирає чинності та вводиться в дію 1 серпня 2025 року.

 

 

Розділи/ресурси	Законодавство; Аналітика для бухгалтера
Постанова НБУ  від 25.07.2025 № 80 «Про затвердження Положення про відкритий банкінг в Україні»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/Pb25112?utm_source=pro.ligazakon.net&utm_medium=news_jurliga&utm_content=jl03&land=UA&context=UA
Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T990679?ed=2024_11_19&an=606250&land=UA&context=UA
Закон України від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T211591?ed=2024_10_10&an=1053&land=UA&context=UA
Коментар від 29.07.2025 «Відкритий банкінг: нормативна готовність до старту»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003510?bl=Pb25112&land=UA&context=UA
Коментар від 08.07.2025 «Страхування відповідальності учасників відкритого банкінгу»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003503?land=UA&context=UA
Сфера бізнесу
Розмір бізнесу

 

2. Закон про публічно-приватне партнерство

Опубліковано Закон № 4510-ІХ «Про публічно-приватне партнерство», який вдосконалює механізм залучення приватних інвестицій через державно-приватне партнерство для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об'єктів та будівництва нових, пов'язаних із післявоєнною перебудовою економіки України.

Документ дає змогу залучати кошти до відновлення державних і комунальних об'єктів: доріг, мостів, шкіл, лікарень, житла, дитячих садків, портів, енергомереж, водопостачання.

 

Законодавчий акт набирає чинності через три місяці з дня опублікування, з 31.10.2025, крім низки норм, які набирають чинності за особливих умов.

 

Розділи/ресурси	Законодавство;
Закон України від 19.06.2025 № 4510-IX «Про публічно-приватне партнерство»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T254510?land=UA&context=UA&an=1
Сфера бізнесу
Розмір бізнесу

 

 

ФАХІВЦЮ З ПЕРЕВІРОК,  КОМПЛАЄНС-ОФІЦЕРУ

 

3. Антимонопольний комітет оштрафував дві компанїї на 7,39 млн грн за змову на закупівлі послуг з ремонту майна КП «Київтеплоенерго»

Антимонопольний комітет оштрафував ТОВ «Укр-Євро» та МПП «Гермес С» на 7,39 млн грн за змову на торгах на закупівлю послуг з ремонту майна КП «Київтеплоенерго».

 

Антимонопольний комітет України визнав, що ТОВ «Укр-Євро» та МПП «Гермес С» вчинили антиконкурентні узгоджені дії під час участі у торгах на закупівлю капітального ремонту труби димової СП «Завод Енергія» КП «Київтеплоенерго» з очікуваною вартістю 28 301 987,00 гривень.

 

Зазначається, що під час розслідування справи Комітет встановив обставини, що свідчили про спільну та скоординовану поведінку компаній під час підготовки та участі в торгах. За змову на торгах ТОВ «Укр-Євро» та МПП «Гермес С» оштрафовані АМКУ на загальну суму 7,39 млн грн.

 

У Комітеті нагадали, що відповідно до Закону «Про публічні закупівлі», підставою для відмови в участі у процедурі закупівлі є факт притягнення суб'єкта господарювання (учасника) до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів протягом останніх трьох років.

 

Розділи/ресурси	Законодавство; Аналітика для комплаєнсу
Закон України “Про публічні закупівлі”	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/t150922?utm_source=pro.ligazakon.net&utm_medium=news_biz&utm_content=bizpress02&land=UA&context=UA
Закон України “Про Антимонопольний комітет України”	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T365900?land=UA&context=UA
Закон України “Про захист економічної конкуренції”	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T012210?land=UA&context=UA
Види перевірок (АМКУ)	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001341?bl=T012210&land=UA&context=UA&an=40
Накладення штрафних санкцій (АМКУ)	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001345?bl=T012210&land=UA&context=UA&an=28
Що перевіряють (АМКУ)	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001339?bl=T012210&land=UA&context=UA&an=26
Отримання дозволу на узгоджені дії суб'єктів господарювання	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BX000007?bl=T012210&land=UA&context=UA
Сфера бізнесу	усі
Розмір бізнесу	усі

 

 

4. Нові роз'яснення з питань фінансового моніторингу для небанківських фінустанов

Національний банк у листі від 28.07.2025 № Р/25-0009/57995 надав небанківським фінустановам роз'яснення та рекомендації з питань фінансового моніторингу.

 

Регулятор рекомендує установам якнайшвидше переглянути внутрішні документи з питань фінмоніторингу, зокрема в частині порядку здійснення ідентифікації та верифікації, контролю за лімітами в разі використання установою спрощених методів ідентифікації та верифікації клієнта (представника клієнта).

 

Так, відповідно до підходів FATF, верифікація клієнта без його фізичної присутності є фактором підвищеного ризику. Для ефективного застосування ризик-орієнтованого підходу віддалені методи ідентифікації та верифікації побудовані з використанням, зокрема надійних джерел інформації, інструменту покладання, а також "запобіжників" - додаткових інструментів, застосування яких дають змогу знизити ризик використання послуг установи з протиправною метою.

 

У способах здійснення ідентифікації та верифікації клієнта зазначеними вище "запобіжниками" є умови, у разі одночасного дотриманні яких установа може використати право здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта "спрощеними методами". Зазначені умови наведені в пункті 32 додатка 2 до Положення № 107 та включають таке:

• ризик ділових відносин із клієнтом (фінансової операції без установлення ділових відносин) є низьким;
• загальна сума всіх фінансових операцій, які зменшують активи клієнта, не перевищує 40 тисяч гривень на місяць (еквівалент) та 400 тисяч гривень на рік (еквівалент);
• загальна сума зобов'язань установи перед клієнтом / клієнта перед установою не перевищує 40 тисяч гривень (еквівалент) (не стосується простроченої заборгованості).

 

Щодо умови"загальна сума всіх фінансових операцій, які зменшують активи клієнта, не перевищує 40 тисяч гривень на місяць (еквівалент) та 400 тисяч гривень на рік (еквівалент)".

 

Установа має розраховувати загальну суму всіх фінансових операцій, які зменшують активи клієнта. До розрахунку включаються всі фінансові операції з погашення суми кредиту (тіла кредиту) та процентів. За наявності в установи кількох укладених договорів з особою установа враховує фінансові операції за всіма укладеними договорами з такою особою.

 

У той самий час під час здійснення розрахунку потрібно враховувати погашення клієнтом суми кредиту (тіла кредиту) та процентів не лише за договорами, які укладено протягом календарного місяця, за який здійснюється розрахунок, а і погашення клієнтом суми кредиту (тіла кредиту) та процентів за договорами, укладеними в іншому календарному місяці, але сплата за якими була здійснена клієнтом у календарному місяці, за який здійснюється розрахунок. Такий розрахунок здійснюється з урахуванням усіх договорів, укладених клієнтом з установою, незалежно від кількості сайтів (торгових марок), через які клієнтом укладено договори з установою.

 

Розрахована за всіма договорами сума фінансових операцій, які зменшують активи клієнта, не має перевищувати 40 тисяч гривень на місяць (еквівалент), а на рік - 400 тисяч гривень (еквівалент).

 

Словосполучення "на місяць" та "на рік" означають період часу в межах календарного місяця або року відповідно.

 

Розділи/ресурси	Законодавство; Аналітика для комплаєнсу
Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T190361?land=UA&context=UA
Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 19 травня 2020 року № 65	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/PB20109?land=UA&context=UA
Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року № 107	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/pb20167?utm_source=pro.ligazakon.net&utm_medium=news_biz&utm_content=bizpress01&land=UA&context=UA&an=29
Роз'яснення та рекомендації з питань фінансового моніторингу Національного банку України від 28 липня 2025 року N Р/25-0009/57995	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/lb25014?utm_source=pro.ligazakon.net&utm_medium=news_biz&utm_content=bizpress01&land=UA&context=UA
Фінансовий моніторинг: що врахувати юридичному сегменту?	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240092?land=UA&context=UA
Яку бізнес-діяльність контролюючі органи вважають ризиковою	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK250012?land=UA&context=UA
Як зміни щодо фінансового моніторингу, валютного контролю та нагляду у сфері реалізації санкцій вплинуть на бізнес у 2025 році	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK250002?land=UA&context=UA
Заходи впливу НБУ: як фінустановам не натрапити на штраф	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240109?land=UA&context=UA
Сфера бізнесу	усі
Розмір бізнесу	усі

 

 

 

АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ           

 

5. До уваги ФОП-єдинників, які мали право на пільгові РРО/ПРРО –штрафи: з 1 серпня їх уже не буде

Як відомо, для певної категорії ФОП-єдинників п. 15 розд. ІІ "Прикінцеві положення" Закону про РРО передбачав на період з  1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року пільгові розміри штрафів 25 і 50 відсотків замість 100 і 150 відсотків, як це передбачає загальна норма п.1 ст.17 Закону про РРО.

Тож з 1 серпня усі в цьому питанні будуть рівні. Навіть якщо під перевірку "пільговиків" потраплять періоди до 1 серпня 2025 року.

Усі деталі та аргументи - в матеріалі розділу Аналітика для бухгалтера.

 

Розділи/ресурси	Законодавство; Аналітика для бухгалтера
Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/Z950265?an=410615&land=UA&context=UA
З 1 серпня для РРО/ПРРО–штрафів усі рівні: преференція для ФОП-єдинників втрачає чинність	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016337?an=&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA

 

 

6. Щомісячна матдопомога мобілізованому працівнику: що з ЄСВ та індексацією

Наразі для мобілізованих працівників передбачені лише гарантії збереження місця роботи та посади на період військової служби. Підстав для нарахування середнього заробітку мобілізованим працівникам немає. Проте роботодавці можуть здійснювати виплати таким працівникам на добровільній основі. І саме такий випадок викликав запитання щодо нарахування ЄСВ та індексації.

 

 

Тож ЄСВ нараховується, а от підстав для нарахування індексації немає.

Розлогіше – в матеріалі розділу Аналітика для бухгалтера.

 

Розділи/ресурси	Аналітика для бухгалтера
Матеріальна допомога мобілізованому працівнику: чи потрібно нараховувати ЄСВ та індексувати суму виплати	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016327?land=UA&context=UA

 

7. Індексація заробітної плати: чи нараховувати в місяці підвищення посадових окладів

Якщо коротко, то все залежить від того, на яку суму підвищено посадові оклади, якщо сума підвищення перевищує суму індексацію( в липні 2025 -133,23 грн), то підстав для індексації немає, якщо ж ні, то потрібно індексувати заробітну плату.

Докладно про все – в матеріалі   розділу Аналітика для бухгалтера.

 

Розділи/ресурси	Аналітика для бухгалтера
Індексація заробітної плати: чи нараховувати в місяці підвищення посадових окладів	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016315?land=UA&context=UA

 

 

АДВОКАТУ,  ЮРИСТОВІ

 

8. Набрав чинності Закон про факторинг

30 липня набрав чинності Закон про факторинг, який вводиться в дію через один рік, але не раніше дня введення в дію закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо регулювання відносин у сфері факторингу, крім підпункту 1 пункту 3, пунктів 8 та 9 прикінцевих положень, які набирають чинності 30 липня.

 

Загалом, Закон регулює відносини між факторами, клієнтами та боржниками під час надання послуг факторингу. Предметом договору факторингу є право грошової вимоги. Договір факторингу визначає відносини сторін, що виникають у процесі відступлення прав грошових вимог за одним або кількома базовими договорами на підставі одного або кількох правочинів про відступлення права грошової вимоги.

Предметом договору факторингу не може бути:

• право грошової вимоги, строк виконання якої сплив на момент укладення договору факторингу або правочину про відступлення права грошової вимоги в межах рамкового договору факторингу;
• право грошової вимоги щодо сплати боржником неустойки (пені, штрафу) окремо від грошової вимоги (зобов'язання), виконання якої забезпечено такою неустойкою (штрафом, пенею).

 

Розділи/ресурси	Законодавство
Закон України від 03.06.2025 № 4466-IX «Про факторинг»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T254466
Сфера бізнесу	Юристи, адвокати, банківський сектор
Розмір бізнесу	Малий- великий

 

 

9. Створення та ліквідація компаній в Україні: загальні положення

Вибір юридичної форми бізнесу – це точка, з якої починається вся подальша конструкція підприємницької діяльності. Від неї залежить відповідальність засновників, спосіб оподаткування, механізми управління, можливості для залучення партнерів або інвесторів.

 

Найпростіша і найпопулярніша форма – ФОП. Її перевага в легкості адміністрування та доступі до спрощеної системи оподаткування. Але головний мінус – повна майнова відповідальність: підприємець відповідає всім особистим майном.

 

Натомість ТОВ – найбільш універсальна юридична особа, яка забезпечує обмеження відповідальності, можливість гнучкого статутного регулювання, корпоративного управління й залучення капіталу. Це оптимальний варіант для малого й середнього бізнесу.

 

Приватне підприємство (ПП) – форма, яка втрачає популярність. Вона не дає переваг перед ТОВ, сьогодні її майже не реєструють.

 

Акціонерні товариства – форма для великого бізнесу або проєктів, де потрібне розпорошене володіння акціями. Вимагає складної звітності й державного регулювання.

 

Також існують повні та командитні товариства, але їх майже не використовують через складність адміністрування та відповідальність учасників за борги всім майном.

У підсумку, правильний вибір форми – це основа безпеки бізнесу.

Про етапи створення компанії та особливості діяльності після реєстрації - читайте в розділі Аналітика для юриста.

 

Розділи/ресурси	Законодавство; Аналітика для юриста
Стаття від 29.07.2025  «Створення та ліквідація компаній в Україні: загальні положення»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018563?land=UA&context=UA
Стаття від 11.07.2025  «Верховний Суд щодо строку звернення до АМКУ в справах про недобросовісну конкуренцію за триваючого порушення»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018543?land=UA&context=UA
Стаття від 21.07.2025  «Потенційні ризики в договірній роботі на підприємстві»	https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018557?land=UA&context=UA
Сфера бізнесу	Юристи, адвокати, бізнес,
Розмір бізнесу	Малий- великий

 

 

СУДОВА ПРАКТИКА

 

Щодо строків звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення після адміністративного оскарження

Строк у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, є саме строком давності, у межах якого за платником податків зберігається право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, а не строком звернення до суду із такими вимогами.

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP17199

 

 

Щодо заборони заміни боржника на стадії виконання судового рішення

Заміна державним виконавцем боржника на стадії виконання судового рішення на особу, яка не була залучена судом до розгляду справи, є грубим порушенням прав такої особи.

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP17192

 

Щодо застосування статей 1281, 1282 ЦК України до правовідносин кредитора та спадкоємців іпотекодавця (майнового поручителя), який не був основним боржником

Норми статей 1281, 1282 ЦК України [як щодо необхідності пред'явлення кредитором вимоги у визначений строк, так і щодо порядку виконання спадкоємцями зобов'язання] не поширюються на правовідносини, які виникають у зв'язку з переходом у порядку спадкування майна, яке майновий поручитель передав в іпотеку задля забезпечення виконання зобов'язань третьою особою [відмінною від особи іпотекодавця].

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP17162

 

Щодо умов та порядку встановлення земельного сервітуту в судовому порядку

Передумовою звернення до суду за встановленням сервітуту повинен бути доказ вчинення дій зацікавленою особою щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди із власником ділянки, щодо якої планується встановити сервітут. Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то у суду немає підстав для задоволення відповідних вимог у зв'язку з відсутністю у позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду.

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP17191

 

Щодо притягнення службової особи до матеріальної відповідальності у зв'язку із затримкою розрахунку із працівником при його звільненні

Правова природа середнього заробітку, виплаченого у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, у випадку його виникнення з вини конкретної службової особи, дає підстави кваліфікувати таку виплату як пряму дійсну шкоду, що, за наявності всіх інших необхідних юридичних елементів (протиправної поведінки, причинного зв'язку, вини), може бути підставою для притягнення особи до матеріальної відповідальності відповідно до Закону N 160-IX.

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP17180