
30.06.2025 - 06.07.2025
КЕРІВНИКОВІ
1. Для ФОП, які стали військовими, запровадили податкові пільги
В ухваленому Верховною Радою законопроєкті № 13134 передбачені поправки для вирішення податкових проблем військових-підприємців, які мобілізовані або проходять службу за контрактом.
Відповідно до ухвалених змін, ФОП-контрактники звільняються від сплати ПДФО, єдиного податку, військового збору та ЄСВ.
Відтепер, після демобілізації військові-підприємці отримують 150 днів на подання звітності без штрафів та 180 днів на сплату податків за працівників без штрафів і пені. Весь податковий борг військових - ФОПів підлягає анулюванню.
Також податкова служба буде зобов'язана відновити реєстрацію єдиного податку з дати її анулювання, якщо її скасували через борг.
Розділи/ресурси |
Законодавство; Ситуації для бухгалтера; Ситуації для юриста |
Проект Закону України від 18.06.2025 № 13134 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, шляхом укладення договорів керованого доступу» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/JI12584I?land=UA&context=UA |
Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T102464?land=UA&context=UA |
Кодекс податковий України від 02.12.2010 №2755-VI «Податковий кодекс України» |
|
Доходи, до яких не застосовується податкова соціальна пільга |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SB080159?land=UA&context=UA |
ПОДАТКИ-2025 |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SB_TREF?land=UA&context=UA |
Трудові відносини з мобілізованими працівниками, збереження робочого місця та заробітку |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI140411?bl=T102464&land=UA&context=UA |
Сфера бізнесу |
усі |
Розмір бізнесу |
усі |
2. Нові правила продажу товарів магазинами безмитної торгівлі
Кабінет Міністрів затвердив нові Правила продажу товарів магазинами безмитної торгівлі громадянам
згідно з якими, магазин безмитної торгівлі здійснює торгівлю всіма видами продовольчих і непродовольчих товарів з урахуванням установлених законодавством обмежень щодо обсягів та умов їх реалізації.
Магазини безмитної торгівлі здійснюють продаж товарів громадянам, які виїжджають за межі митної території України через пункти пропуску, відкриті для міжнародного сполучення, або є пасажирами міжнародних рейсів, які виконуються комерційним повітряним та водним транспортом, за умови пред'явлення паспортного документа.
Посадові особи митного органу під час виконання службових обов'язків мають право доступу до приміщень магазину безмитної торгівлі в будь-який час.
Режим роботи магазину безмитної торгівлі встановлюється його утримувачем (з урахуванням режиму роботи пункту пропуску) за погодженням з митним органом та органом охорони державного кордону.
Магазин безмитної торгівлі відчиняється та зачиняється у присутності посадової особи митного органу.
Товари, продаж яких здійснюється магазином безмитної торгівлі, повинні мати маркування, що використовується для митних цілей і дає змогу їх ідентифікувати, та інші умови.
Постанова набере чинності через 45 днів з дня її опублікування.
Розділи/ресурси |
Законодавство; Ситуації для юриста |
Постанова КМУ від 25.06.2025 № 741 «Про затвердження Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі громадянам» |
|
Кодекс податковий України від 02.12.2010 № 2755-VI «Податковий кодекс України» |
|
Закон України від 05.11.2009 №1710-VI «Про прикордонний контроль» |
|
Закон України від 10.06.2023 № 3153-IX «Про захист прав споживачів» |
|
Кодекс митний від 13.03.2012 № 4495-VI «Митний кодекс України» |
|
Безмитна торгівля (магазини Duty Free) |
|
Документи, які пред'являються для купівлі товарів |
|
Облік товарів |
|
Вимоги до приміщення |
|
Сфера бізнесу |
Магазини безмитної торгівлі |
Розмір бізнесу |
усі |
ФАХІВЦЮ З ПЕРЕВІРОК, КОМПЛАЄНС-ОФІЦЕРУ
3. Президент синхронізував санкції України, ЄС та Групи семи, застосовані до РФ та її спільників: деталі Рішення
27 червня Президент підписав Указ № 422/2025, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 червня 2025 року «Про синхронізацію санкційного тиску України, Європейського Союзу та інших учасників Групи семи на Російську Федерацію і пов'язаних з нею суб'єктів».
Відтак, Рада національної безпеки і оборони України прийняла наступні рішення:
- доручити Кабінету Міністрів України та Службі безпеки України разом з Національним банком України забезпечити повну імплементацію в юрисдикції України обмежувальних заходів (санкцій), що затверджені міжнародними партнерами;
- обмежувальні заходи (санкції), затверджені державами-партнерами, мають бути синхронізовані в юрисдикції України шляхом їх подання на розгляд та затвердження Радою національної безпеки і оборони України не пізніше ніж на 15-й день після набрання чинності відповідним рішенням держави-партнера або об'єднання держав;
- доручити Кабінету Міністрів України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України разом з Офісом Генерального прокурора забезпечити синхронізацію з Європейським Союзом, Сполученими Штатами Америки та іншими державами обмежувальних заходів (санкцій), застосованих Україною у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації;
- контроль за виконанням рішення РНБО, введеного в дію вищезазначеним Указом, покладено на Секретаря РНБО.
Відповідний Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Розділи/ресурси |
Законодавство |
Указ від 27.06.2025 №422/2025 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 червня 2025 року "Про синхронізацію санкційного тиску України, Європейського Союзу та інших учасників Групи семи на Російську Федерацію і пов'язаних з нею суб'єктів"» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/U422_25
|
Рішення від 27.06.2025 «Про синхронізацію санкційного тиску України, Європейського Союзу та інших учасників Групи семи на Російську Федерацію і пов'язаних з нею суб'єктів» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/mus41486
|
Сфера бізнесу |
усі |
Розмір бізнесу |
усі |
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
4. Підтвердження інвалідності працівника: Мінфін визначив документи для ставки ЄСВ 8,41 %
Наказом № 231 Мінфін визначив перелік документів, які дають право нараховувати на заробітну плату осіб з інвалідністю ЄСВ у розмірі 8,41 %. Наказ діє з 20.06.2025.
Усі деталі – в коментарі розділу Аналітика для бухгалтера
Розділи/ресурси |
Аналітика для бухгалтера |
наказ Мінфіну "Про внесення змін до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 05.05.2025 р. № 231 |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/RE44179?an=&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA |
Підтвердження інвалідності працівника: Мінфін визначив документи для ставки ЄСВ 8,41 % |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016269?land=UA&context=UA |
Сфера бізнесу |
|
Розмір бізнесу |
|
5. Блокування податкових накладних: що маємо знати на зараз
Як відомо, блокування податкових накладних – це постійний жах платників ПДВ, який регулярно "вдосконалюється". Тож ми зібрали стисло все, аби ви мали можливість тримати під рукою актуальну інформацію.
Розлогіше – в статтях розділу Аналітика для бухгалтера
Розділи/ресурси |
Аналітика для бухгалтера |
Блокування податкових накладних у сучасних реаліях: загальний алгоритм |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016272?land=UA&context=UA |
Блокування податкових накладних у сучасних реаліях: загальні критерії безумовної реєстрації |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016273?land=UA&context=UA |
Блокування податкових накладних у сучасних реаліях: критерії безумовної реєстрації для експортного забезпечення |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016276?land=UA&context=UA |
Блокування податкових накладних у сучасних реаліях: подання таблиці даних платника ПДВ |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016277?land=UA&context=UA |
Блокування податкових накладних у сучасних реаліях: чи варто йти до суду |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016279?land=UA&context=UA |
Блокування податкових накладних в сучасних реаліях: як оскаржити рішення регіональної комісії в адміністративному порядку |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016280?land=UA&context=UA |
Сфера бізнесу |
|
Розмір бізнесу |
|
6. Оприлюднено офіційний переклад МСФЗ 19
Мінфін оприлюднив офіційний переклад МСФЗ 19 для вітчизняних респондентів. Він набуває чинності для річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2027 року або після цієї дати, з можливістю дострокового застосування.
Більше деталей щодо нового МСФЗ 19 - в статті розділу Аналітика для бухгалтера
Розділи/ресурси |
Аналітика для бухгалтера |
Міжнародний стандарт фінансової звітності 19 "Дочірні підприємства, що не є підзвітними суспільству: розкриття інформації" |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/MU25047?an=&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA |
МСФЗ 19: маємо офіційний переклад |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003491?land=UA&context=UA |
Сфера бізнесу |
|
Розмір бізнесу |
|
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
7. Договір пожертви vs договір дарування
Мін’юст у листі від 23.06.2025 роз’яснив різницю між договором пожертви та договором дарування.
Так, між пожертвою і звичайним даруванням є певні відмінності:
- на відміну від дарування пожертва має конкретне призначення. Разом із прийняттям пожертви на особу покладається обов'язок використовувати її виключно для досягнення певної, наперед обумовленої мети. У свою чергу пожертвувач може контролювати, чи використовується пожертва за цільовим призначенням.
- момент укладення договору. Договір пожертви є реальним, тобто є укладеним з моменту прийняття пожертви. Договір дарування може бути як реальним, тобто укладеним з моменту передачі майна, так і консенсуальним, тобто з моменту досягнення згоди, навіть якщо дарунок передається у майбутньому.
Проте, при укладенні договору пожертви потрібно дотримуватися вимог статті 719 ЦК про форму договору дарування.
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для юриста; Аналітика для комплаєнса |
Лист від 23.06.2025 «Договір пожертви: як укласти та чим відрізняється від договору дарування» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/MUS41468?land=UA&context=UA&an=2 |
Стаття від 08.05.2025 «Стимулювання благодійництва, зокрема резидентів Дія Сіті, у період воєнного часу» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018456?land=UA&context=UA |
Стаття від 24.06.2025 «Чекліст для перевірки благодійного збору: як не натрапити на шахраїв» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240195?land=UA&context=UA |
Стаття від 23.01.2024 «Благодійні та волонтерські організації в комплаєнс-діяльності» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240013?land=UA&context=UA |
Стаття від 14.04.2025 «Новації законодавства для резидентів Дія Сіті. ПДВ і податок на прибуток» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018403?land=UA&context=UA |
Стаття від 19.06.2025 «Особливості договору дарування» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018529?land=UA&context=UA |
Стаття від 17.04.2025 №16 «Дарування інвестиційних активів: податкові аспекти та особливості обліку збитків» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018406?land=UA&context=UA |
Стаття від 19.03.2025 №12 «Визнання договору дарування земельної ділянки удаваним: судова практика» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018336?land=UA&context=UA |
Стаття від 02.05.2024 №18 «Щодо порядку розірвання договору дарування з ініціативи обдаровуваного після прийняття дарунку» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017572?land=UA&context=UA |
Сфера бізнесу |
Юристи, адвокати, бізнес, фізособи, благодійні організації |
Розмір бізнесу |
Малий- великий |
8. Розгляд справ в Антимонопольному комітеті. Оскарження порушень у разі проведення процедури закупівель
Які ж саме скарги розглядає АМКУ у сфері публічних закупівель?
- скарги, що стосуються тендерної документації. Якщо замовник прописав дискримінаційні чи незаконні вимоги (наприклад, вимога мати офіс саме в Києві або надати довідку, яку ніхто не видає);
- скарги, що стосуються ухвалених рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій. Частіше це неправомірне відхилення тендерної пропозиції. Якщо замовник відхилив учасника через формальності, не передбачені тендерною документацією або законом;
- скарги, що стосуються ухвалених рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників. До прикладу – на допущення до аукціону / перемоги іншого учасника. Якщо конкурент, на думку скаржника, не відповідає вимогам, а замовник це проігнорував;
- скарги, що стосуються ухвалених рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій. Приклад – порушення під час укладання договору (замовник змінив істотні умови договору без законних підстав).
Про процедуру оскарження, вимоги до скарги і поради, які реально підвищують шанси на успіх – читайте в розділі Аналітика для юриста.
Розділи/ресурси |
Аналітика для юриста; Аналітика для комплаєнса |
Стаття від 24.06.2025 «Розгляд справ в Антимонопольному комітеті. Оскарження порушень у разі проведення процедури закупівель» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018524?land=UA&context=UA |
Стаття від 17.04.2025 «Господарські договори у сфері держзакупівель» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018405?land=UA&context=UA |
Стаття від 21.03.2024 «Відповідальність посадових осіб за корупцію» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017464?land=UA&context=UA |
Стаття від 05.04.2024 «Комплаєнс у тендерах та закупівлях» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240058?land=UA&context=UA |
Стаття від 28.05.2025 «Актуальні аспекти отримання дозволу на концентрацію» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018497?land=UA&context=UA |
Стаття від 28.10.2024 «Концентрація суб'єктів господарювання. Переваги та ризики цієї конкурентної стратегії» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240129?land=UA&context=UA |
Сфера бізнесу |
Юристи, адвокати, фізичні особи, публічні закупівлі |
Розмір бізнесу |
Малий- великий |
9. Практичні аспекти договорів поставки сільськогосподарської продукції
Укладання договорів поставки сільськогосподарської продукції потребує не лише знання законодавства, а й уважного підходу до формулювання умов співпраці. Судова практика доводить: навіть формальні прогалини (як-от відсутність належних повноважень підписанта чи нечітке визначення предмета договору) можуть коштувати бізнесу часу, ресурсів і репутації.
Щоб мінімізувати юридичні ризики, сторонам потрібно звернути особливу увагу на:
- перевірку повноважень осіб, що підписують договір;
- коректне визначення предмета поставки та механізмів заміни товару;
- порядок формування ціни, зокрема в разі її зміни;
- детальне врегулювання дій у разі настання форс-мажору;
- умови та підстави для одностороннього розірвання договору.
Про процедура підписання, предмет договору, ціну товару та форс-мажорні обставини - читайте в матеріалах розділу Аналітика для юриста..
Розділи/ресурси |
Аналітика для юриста |
Стаття від 16.06.2025 «Практичні аспекти договорів поставки сільськогосподарської продукції» |
|
Стаття від 28.03.2025 «Договори в агробізнесі» |
|
Стаття від 17.12.2024 «ВС про права постійного землекористувача розпоряджатися земельною ділянкою» |
|
Стаття від 20.03.2025 «Юридичний аудит агрокомпаній в Україні» |
|
Сфера бізнесу |
Юристи, адвокати, фізичні особи, аграрії |
Розмір бізнесу |
Малий- великий |
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо доказування режиму спільної сумісної власності
Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є, перш за все, встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP16500
Щодо права працівника поліції під час виконання службових обов'язків здійснювати відеозапис особи без попередження
Поліціянт не зобов'язаний попереджати про включення відеореєстратора особу, яку він фіксує.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP16498
Щодо кваліфікації діянь за статтею 369 КК (надання неправомірної вигоди службовій особі)
Особа, яка передає неправомірну вигоду, а також посередник у такій передачі не обов'язково повинні бути обізнані про точні дані кінцевого одержувача такої неправомірної вигоди, про розподіл неправомірної вигоди між кількома особами, про точні ролі, які мають виконати одержувачі неправомірної вигоди. Для кваліфікації діянь за статтею 369 КК достатньо усвідомлювати, що кошти передаються, для прикладу слідчому.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP16442
Щодо затвердження мирової угоди з умовами про фактичне розстрочення виконання зобов'язання більш ніж на один рік, встановлений для розстрочення виконання судового рішення
Можливість встановлення графіку платежів, у тому числі поза межами річного строку, не заборонено ГПК України як умови для затвердження мирової угоди та є виявленням взаємоузгодженої волі сторін на підставі взаємних поступок, виходячи з їх власних інтересів. А тому помилковим є ототожнення узгодження сторонами мирової угоди умови про розстрочення платежів та розстрочення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/vsp16609
Щодо обставин, що підлягають встановленню судом та недопустимості надання переваги одному з батьків у справах про встановлення місця проживання дитини
Міжнародні та національні норми не містять положень, які наділяли б будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP16600