09.06.2025 - 15.06.2025
КЕРІВНИКОВІ
1. Перелік держав, з якими є угоди про уникнення подвійного оподаткування
Набрав чинності Закон № 4278-IX, яким оновлюється перелік заяв і застережень України до Багатосторонньої конвенції щодо виконання заходів, спрямованих на протидію розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування.
Установлено, що дія Конвенції не поширюватиметься, зокрема, на вже денонсовані угоди про уникнення подвійного оподаткування з білоруссю, Кубою, Сирією та російською федерацією.
Натомість дія Конвенції щодо виконання заходів, спрямованих на протидію розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування тепер поширюватиметься на угоди з Австрією, Данією, Нідерландами, Великою Британією, Швейцарією, Сінгапуром, ОАЕ, а також нову угоду з Малайзією, що сприятиме подальшій інтеграції України в світовий ринок.
Крім того, до законодавства вносяться зміни у зв'язку з набранням чинності угодами між Україною та Катаром щодо уникнення подвійного оподаткування і запобігання податковим ухиленням.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Ситуації для бухгалтера; Судова практика |
|
Закон України від 27.02.2025 № 4278-IX «Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування"» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T254278?land=UA&context=UA |
|
Закон України від 28.02.2019 № 2692-VIII «Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/t192692?land=UA&context=UA |
|
Як визначається об'єкт оподаткування податком на прибуток. Що таке податкові різниці, якими вони бувають і хто зобов'язаний їх враховувати. |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SB080333?bl=t192692&land=UA&context=UA |
|
Постанова від 15.02.2024 №640/35881/21,К/990/12579/23 Верховний Суд. Касаційний адміністративний суд |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/C027302?bl=t192692&land=UA&context=UA&an=181 |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
Розмір бізнесу |
усі |
2. Особливі умови бронювання для роботодавців, які обслуговують критичну інфраструктуру, – хто має право
Мінекономіки нагадало, що військовозобов'язаним працівникам критично важливих підприємств, критично важливих установ, які включаються до списків на бронювання, повинна бути нарахована щомісячна заробітна плата протягом строку, на який надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5. Виняток з цієї вимоги встановлено для низки роботодавців, зокрема для підприємств, що обслуговують об'єкти, внесені до секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення.
Міністерство розвитку громад та територій України підтвердило, що під час прийняття рішення щодо бронювання військовозобов'язаних підприємств, що обслуговують об'єкти, внесені до секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення, норма щодо нарахування щомісячної заробітної плати протягом строку, на який надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5, не застосовується.
Також у листі Мінрозвитку зазначено, що відповідною постановою № 1109 Кабміном затверджені:
- Порядок віднесення об'єктів до критичної інфраструктури;
- Перелік секторів критичної інфраструктури;
- Методика категоризації об'єктів критичної інфраструктури.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Ситуації для юриста; Ситуації для бухгалтера |
|
Лист Мінрозвитку від 15.05.2025 №11633/41/10-25 «Щодо організації бронювання військовозобов'язаних» |
|
|
Лист Мінекономіки від 19.05.2025 № 2704-20/37635-03 «Щодо організації бронювання військовозобов'язаних» |
|
|
Постанова КМУ від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» |
|
|
Постанова КМУ від 09.10.2020 № 1109 «Деякі питання об'єктів критичної інфраструктури» |
|
|
Закон України від 16.11.2021 №1882-IX «Про критичну інфраструктуру» |
|
|
Військовий облік заброньованих працівників |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI070927?bl=KP230076&land=UA&context=UA |
|
Кого з працівників можна забронювати. Який алгоритм дій роботодавця для бронювання працівників і коли бронь анулюється. Як роботодавці звітують щодо заброньованих працівників. |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SB080221?bl=ME250047&land=UA&context=UA |
|
Бронювання військовозобов'язаних працівників на період мобілізації |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI140447?bl=ME250047&land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
Розмір бізнесу |
усі |
3. Запроваджується нова система оплати праці державних службовців
Відповідний Закон № 4282-IX набрав чинності з дня його офіційного опублікування – 4 червня, за винятком певних норм, які визначені у самому Законі.
Відповідно до Закону складовими заробітної плати державного службовця є:
- стала заробітна плата (фіксована виплата та основна винагорода за виконання посадових обов'язків):
- посадовий оклад (з 1 січня 2026 року мінімальний розмір посадового окладу на посадах державної служби не може становити менше 2,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
- надбавка за вислугу років (2 відсотки посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу).
- надбавка за ранг (визначається Кабінетом Міністрів під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби) - у 2025 році передбачається, що розміри залишаться незмінними.
- варіативна заробітна плата:
- місячна премія (не може перевищувати 30 відсотків розміру посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом місяця).
- квартальна премія (не може перевищувати 90 відсотків розміру посадового окладу державного службовця за фактично відпрацьований час протягом кварталу).
- премія за результатами щорічного оцінювання.
Одночасно із Законом набрала чинності відповідна постанова Кабміну № 369 щодо деяких питань проведення класифікації посад державної служби.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство;
|
|
Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад Закон України від 11.03.2025 № 4282-IX
|
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T254282?land=UA&context=UA |
|
Деякі питання проведення класифікації посад державної служби Постанова КМУ від 01.04.2025№ 369
|
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP250369?bl=T254282&land=UA&context=UA&an=2https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP250369?bl=T254282&land=UA&context=UA&an=2 |
ФАХІВЦЮ З ПЕРЕВІРОК, КОМПЛАЄНС-ОФІЦЕРУ
4. Що таке небездоганна ділова репутація
У фінансовому секторі репутація – це один із головних активів. Але як діяти, коли репутації установи може зашкодити власний акціонер або член правління?
Національний банк України має на це потужну відповідь – механізм визнання ділової репутації небездоганною. Визнання репутації небездоганною – це не просто репутаційний удар, а потужний юридичний інструмент, здатний позбавити акціонера права власності й таким чином переформатувати український банківський сектор.
Останні роки засвідчили, що НБУ активно використовує цей інструмент, перетворюючи його з теоретичної норми на реальний механізм впливу й контролю.
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для комплаєнсу |
|
Стаття від 05.06.2025 «"Чорна мітка" від Нацбанку. Що таке небездоганна ділова репутація та як вона змінює правила гри» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK250049?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Банківський і фінансовий сектор |
|
Розмір бізнесу |
великий |
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
5. Бронювання працівників: ураховуємо обмеження по кількості
Процедура бронювання працівників передбачає певні обмеження щодо кількості військовозобов'язаних, яким може бути надано відстрочку.
Зважаючи на постійне оновлення цих обмежень, як це відбулося кілька днів тому завдяки постанові № 620, у статті розділу Аналітика для бухгалтера пропонуємо з'ясувати скільки ж військовозобов'язаних працівників роботодавці можуть забронювати сьогодні.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для бухгалтера |
|
Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час Постанова КМУ від 27.01.2023 № 76
|
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP230076?an=833&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA |
|
Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. N 76 Постанова КМУ від 30.05.2025 № 620
|
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP250620?an=&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA |
|
Бронювання військовозобов'язаних працівників: як урахувати обмеження щодо кількості |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016235?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
Розмір бізнесу |
усі |
6. Страхування імпортних товарів: як відобразити у бухобліку
Нерідко імпортери укладають договір страхування, який покриває ризики несплати митних платежів (мита, ПДВ тощо) під час оформлення товарів на митному складі. І це той випадок, коли потрібно вивчити, зокрема НП(С)БО 9, який пропонує два варіанти обліку таких витрат.
Більше про це – у статті розділу Аналітика для бухгалтера
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для бухгалтера |
|
Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. № 246. |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/reg4044?an=17&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA |
|
Страхування імпортних товарів: як показати в бухгалтерському обліку |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016239?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
усі |
7. Несвоєчасна реєстрація та відображення в декларації ПН на послуги від нерезидента: про відповідальність і виправлення помилки
Резидент України не зареєстрували в ЄРПН податкову накладну на послуги від нерезидента на митній території України. У декларації також не нарахували податкових зобов'язань із ПДВ, відповідно, і податкового кредиту не було. Тож як краще виправити ситуацію та яка відповідальність загрожує– дізнавайтесь із матеріалу розділу Аналітика для бухгалтера
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для бухгалтера |
|
Несвоєчасна реєстрація та відображення в декларації ПН на послуги від нерезидента: що загрожує та як виправити помилку |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016233?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
Розмір бізнесу |
усі |
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
8. Юридичний аудит непрацюючих кредитів
Операції з придбання непрацюючих кредитів (Non-Performing Loans – NPL) є комплексним процесом, який містить аналітичні, фінансові й організаційні складові. Ключову роль у визначенні інвестиційної привабливості NPL відіграє оцінка юридичних ризиків.
Юридичний аудит є ключовою складовою процесу оцінки інвестиційної привабливості NPL. Проведення юридичного аудиту дає змогу визначити ризики, що впливають на перспективи безпеки управління NPL, і від яких, у підсумку, може залежати ціна NPL. Недоліки в оформленні застави, порушення порядку видачі кредиту, наявність прописаних у житловій нерухомості неповнолітніх осіб – це деякі з найпоширеніших дефектів NPL, які можуть повністю нівелювати інвестиційну привабливість NPL.
Більш детально – у матеріалі розділу Аналітика для юриста.
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для юриста |
|
Стаття від 02.06.2025 «Юридичний аудит непрацюючих кредитів» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018499?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
9. Прийнято Закон про фінансову інклюзію
Верховна Рада ухвалила законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні», яким запроваджується новий вид банку - банк фінансової інклюзії, що здійснюватиме діяльність на підставі обмеженої банківської ліцензії. Головним завданням діяльності такого банку є обслуговування клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до отримання фінансових послуг.
Банк фінансової інклюзії зможе надавати банківські та інші фінансові послуги виключно фізичним особам, суб'єктам господарювання, громадським та благодійним організаціям, а також органам державної влади та органам місцевого самоврядування та інше.
Головною метою законопроекту є створення правових засад для появи на ринку фінансових послуг України нового різновиду надавачів фінансових послуг – банків фінансової інклюзії, метою діяльності яких буде забезпечення належного доступу до фінансових послуг як громадян України (зокрема соціально вразливих груп населення), так і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також на важкодоступних та малонаселених територіях (на кшталт високогірних регіонів).
Законопроект розроблений на виконання пункту 64 Меморандуму про економічну та фінансову політику з Міжнародним валютним фондом від 11.12.2024, який передбачає підготовку законодавчої пропозиції щодо спеціалізованої та обмеженої банківської ліцензії, спрямованої на швидке вирішення зростаючих викликів фінансової інклюзії, використовуючи наявну інфраструктуру.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для юриста |
|
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні Проект Закону України від 03.06.2025 № 13018-д
|
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/JI12562I?utm_source=pro.ligazakon.net&utm_medium=news_biz&utm_content=bizpress02&land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
10. Чи підлягають урахуванню витрати на допомогу ЗСУ для обчислення податку на прибуток підприємств
У зв'язку з воєнним станом, який триває в Україні з лютого 2022 року, багато компаній активно підтримують Збройні Сили України, інші військові формування та державні органи, надаючи фінансову, матеріальну або іншу допомогу. У цьому контексті виникає цілком логічне питання: чи відображати такі витрати у складі податкових витрат підприємства та чи впливають вони на фінансовий результат для обчислення податку на прибуток?
Відповідно до положень Податкового кодексу України базовий принцип формування об'єкта оподаткування з податку на прибуток передбачає коригування бухгалтерського фінансового результату на визначені різниці. Однією з таких різниць є безоплатне передання коштів чи майна неприбутковим організаціям, яке, згідно з пп. 140.5.9 ПКУ, зазвичай збільшує фінансовий результат, якщо перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього року.
Проте для підприємств, які надають допомогу армії, діють особливі податкові правила, передбачені пп. 69.6 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. Ця норма тимчасово скасовує застосування згаданої різниці, але тільки для цільових витрат, пов'язаних із забезпеченням оборони країни або наданням гуманітарної допомоги.
Детальніше – у матеріалі розділу Аналітика для юриста
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для юриста |
|
Податковий кодекс України |
ttps://zakon-pro.ligazakon.net/document/T10_2755?ed=2025_04_01&land=UA&context=UA |
|
Стаття від 30.05.2025 «Чи підлягають урахуванню витрати на допомогу ЗСУ для обчислення податку на прибуток підприємств» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018508?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
Розмір бізнесу |
усі |
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо відсутності обов’язку зняття арешту з майна боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу
Повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за виключенням випадків, передбачених у частині третій статті 37 Закону N 1404-VIII).
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP16062
Щодо тотожності змісту управління активами змісту права власності, визначеного статтею 317 ЦК України
Управління активами, переданими відповідно до статті 100 КПК України та положень Закону України N 772-VIII, не є тотожним або рівнозначним за правовим змістом праву власності, передбаченому статтями 316 та 317 ЦК України.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP15997
Щодо підстав для зняття з військового обліку у разі виїзду за кордон
Положення законодавства, яким врегульовано правовідносин у сфері виконання військового обов'язку та мобілізації, не визначають такої окремої та безумовної підстави для зняття з військового обліку як оформлення документів на постійне проживання чи у випадку виїзду військовозобов'язаного на постійне проживання за кордон.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP16061
Щодо незастосування зворотної дії у часі до положень Закону України "Про судовий збір"
Закон України "Про судовий збір" не містить положень щодо зворотної дії у часі, а тому виникнення обставини, яка звільняє від сплати судового збору не поширюється на обов'язок сплати судового збору за вже поданий позов (скаргу) в минулому до набуття ним чинності.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP16081
Щодо підстав для відмови у приватизації житлових приміщень (квартир, гуртожитків)
Неналежне виконання обов'язку щодо обліку житлових приміщень (квартир) державного житлового фонду, що перешкоджає їх приватизації громадянами, які на законних підставах вселилися та проживають у цих приміщеннях (квартирах) та відповідно до закону мають право на їх приватизацію, не може покладати на цих громадян негативні наслідки такої бездіяльності уповноважених органів державної влади / місцевого самоврядування та тягар ризиків відмови у приватизації житлових приміщень (квартир) з цих підстав.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP16044
