21.04.2025 - 27.04.2025
КЕРІВНИКОВІ
1. Непоширення трудових відносин на іншу юрособу, яка є засновником роботодавця
Держпраці розглянула питання щодо поширення трудових відносин на іншу юрособу, яка є засновником роботодавця, та повідомила наступне.
Поширення трудових відносин на іншу юрособу, яка є засновником роботодавця, законодавством не передбачено. Працівник юрособи може бути одночасно працівником двох юросіб лише за умови укладення окремого трудового договору з кожною юрособою - за основним місцем роботи та за сумісництвом.
Працівник юрособи, єдиним засновником якої є інша юрособа, не може вважатися працівником засновника без належного оформлення трудових відносин відповідно до законодавства.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Ситуації для юриста; Аналітика для юриста; Аналітика для бухгалтера; Судова практика |
|
Лист від 13.02.2025 № 249/2.3/2.3-ЗВ-25а «Щодо поширення трудових відносин на іншу юридичну особу, яка є засновником роботодавця» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/FN087248?land=UA&context=UA |
|
Кодекс законів про працю України |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KD0001?ed=2024_12_19&an=104&land=UA&context=UA |
|
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T030435?ed=2025_01_10&land=UA&context=UA |
|
Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T030436?ed=2025_01_09&land=UA&context=UA |
|
Поняття трудового договору |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI100716?bl=KD0001-104&land=UA&context=UA |
|
Стаття від 28.08.2024 «Трудовий договір як територія безпеки для уникнення ризиків працівника й роботодавця» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017873?bl=KD0001-104&land=UA&context=UA |
|
Запитання-відповідь від 12.07.2024 «Немає замовлень від клієнтів: чи можна зменшити заробітну плату працівникам?» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015568?bl=KD0001-104&land=UA&context=UA |
|
Огляд від 04.04.2025 «Огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (актуальна практика)» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSS01477?bl=KD0001-104&land=UA&context=UA&an=247 |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
Розмір бізнесу |
усі |
2. Проведення позапланових перевірок Держпраці під час воєнного стану
Розглядаючи питання, пов'язані зі здійсненням позапланових заходів державного нагляду нагадуємо, що на період воєнного стану припинено проведення планових заходів державного нагляду.
За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України, протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Протягом періоду воєнного стану Держпраці дозволено проведення позапланових заходів у сфері охорони праці, гігієни праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, а саме:
- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду або відповідного державного колегіального органу;
- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Мистецтво оборони |
|
Постанова від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP220303?ed=2025_04_14&an=8&land=UA&context=UA |
|
Наказ від 16.06.2023 №5782 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/ME230139?ed=2024_03_07&land=UA&context=UA |
|
Закон України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T070877?ed=2025_01_14&an=479&land=UA&context=UA |
|
Стаття від 15.04.2025 «Плани перевірок органів держнагляду на 2025 рік» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO000247?land=UA&context=UA |
|
Чек-лист від 23.01.2025 «Чек-лист готовності до перевірки Держпраці» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001508?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 02.01.2025 «Штрафи Держпраці – 2025» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO000695?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 23.08.2024 «Чим загрожує (Держпраці – охорона праці)» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO000762?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
Розмір бізнесу |
усі |
3. Вдосконалено регулювання ринку послуг з перевезення пасажирів і вантажів автотранспортом
Внесено зміни до Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо вдосконалення регулювання ринку послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом".
Документом передбачено, зокрема:
- удосконалення положень щодо ліцензування на автомобільному транспорті;
- обов'язок ліцензіата, здобувача ліцензії, менеджера (управителя) з перевезень мати бездоганну ділову репутацію;
- обов'язок ліцензіата, здобувача ліцензії відповідати вимогам щодо належного фінансового стану, встановленим ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом, та підтримувати такий стан протягом всього періоду провадження ліцензованої діяльності;
- запровадження вимог до ліцензіата, здобувача ліцензії щодо професійної компетентності;
- створення Єдиного комплексу інформаційних систем у сфері безпеки на наземному транспорті.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Ситуації для юриста; Ситуації для бухгалтера; Мистецтво оборони |
|
Закон України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T012344?ed=2024_10_10&land=UA&context=UA |
|
Закон України від 27.03.2025 № 4337-IX «Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо вдосконалення регулювання ринку послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T254337?ed=2025_03_27&land=UA&context=UA |
|
Надання транспортних послуг стороннім замовникам |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SB081209?bl=T012344&land=UA&context=UA |
|
Документи на перевезення вантажів автотранспортом |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI090556?bl=T012344&land=UA&context=UA |
|
Права та обов'язки пасажирів автомобільного транспорта |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI091015?bl=T012344&land=UA&context=UA |
|
Пакування вантажу при перевезенні автотранспортом |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI090547?bl=T012344&land=UA&context=UA |
|
Чек-лист готовності до перевірки Укртрансбезпеки |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001563?bl=T012344&land=UA&context=UA&an=63 |
|
Сфера бізнесу |
Перевізники автомобільним транспортом |
|
Розмір бізнесу |
усі |
ФАХІВЦЮ З ПЕРЕВІРОК, КОМПЛАЄНС-ОФІЦЕРУ
4. Резидент України є акціонером іноземної компанії: чи потрібно декларувати доходи від КІК
Сам факт володіння часткою в статутному фонді іноземної компанії не є підставою для подання Декларації, але за певних умов такі обов'язки у фізособи можуть виникати, адже відповідно до пп. 392.2.2 ПКУ:
Об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею. Зазначена частина прибутку контрольованої іноземної компанії:
<...> включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному пунктом 170.13 статті 170 цього Кодексу, або <...>
Отже, об'єкт оподаткування виникає в тому разі, якщо фізособа – резидент України є контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії (КІК).
Фізична особа (резидент України) визнається контролюючою особою, якщо вона є прямим або опосередкованим власником (контролером) КІК (пп. 392.1.2 ПКУ), тобто:
- володіє часткою в іноземній юридичній особі в розмірі більше ніж 50 відсотків, або
- володіє часткою в іноземній юридичній особі в розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
- окремо або разом з іншими резидентами України – пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Така особа повинна подавати Декларацію за звітний податковий рік, у якій потрібно заповнювати додаток КІК "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії". Разом із Декларацією треба подавати Звіт про КІК, а також завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку такої компанії за звітний (податковий) рік (пп. 392.5.2 ПКУ).
Докладніше про подання звітності в подібних ситуаціях читайте в публікації "Річне декларування доходів фізосіб від КІК: підстави й алгоритми".
Тож, якщо в цьому випадку фізособа володіє лише часткою 30 відсотків, то вона не є контролюючою особою, якщо:
- вона є єдиним резидентом України серед акціонерів іноземної компанії;
- сумарна частка всіх акціонерів – резидентів України не перевищує 50 відсотків статутного фонду;
- не здійснює фактичний контроль над іноземною компанією.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для бухгалтера |
|
Податковий кодекс України» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T10_2755?ed=2025_04_01&land=UA&context=UA |
|
Наказ від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/Re27743?ed=2025_03_17&an=7879&land=UA&context=UA |
|
Наказ від 25.08.2022 № 254 «Про затвердження форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/Re38555?ed=2022_08_25&an=31&land=UA&context=UA |
|
Наказ від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/Re27743?ed=2025_03_17&an=8281&land=UA&context=UA |
|
Стаття від 26.03.2025 «Річне декларування доходів фізосіб від КІК: підстави й алгоритми» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016099?ed=2025_03_26&land=UA&context=UA |
|
Запитання-відповідь від 18.04.2025 «Резидент України є акціонером іноземної компанії: чи потрібно декларувати доходи від КІК» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016147?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
|
|
Розмір бізнесу |
|
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
5. Чи потрібно ФОП на єдиному податку – платнику ПДВ вести товарний облік
Наразі бухгалтерську спільноту збурила хвиля щодо того, чи повинен вести товарний облік ФОП на єдиному податку-платник ПДВ.
Питання серйозне й виникло внаслідок нечітких законодавчих формулювань і непослідовних роз'яснень контролерів. Саме тому більшість колег вдаються саме до прямого прочитання окремих норм, в результаті – багато хто вважає, що безготівкові платежі, які ФОП-єдинник 3 групи – платник ПДВ отримує без застосування POS-терміналу та інтернет-еквайрингу, не є розрахунковими операціями, а тому не потребують застосування РРО/ПРРО і ведення товарного обліку. Ми не погоджуємось з такими висновками.
Тож усі аргументи – у статті розділу Аналітика для бухгалтера.
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для бухгалтера |
|
ФОП на єдиному податку – платник ПДВ: чи потрібен облік товарних запасів |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016144?land=UA&context=UA |
6. ФОП-єдинник у І кварталі 2025 перевищив ліміт доходу: алгоритм дій
Як свідчить практика, такі ситуації трапляються. Причини можуть бути різними, тому в матеріалі розділу Аналітика для бухгалтера ми акцентуватимемо увагу саме на тому як правильно діяти в таких ситуаціях, адже надзвичайно важливо все зробити не лише правильно, а й вчасно.
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для бухгалтера |
|
Перевищення ліміту доходу: наслідки й алгоритм дій для ФОП
|
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016141?land=UA&context=UA
|
7. Сільгосппідприємство використовує власно вирощену продукцію для посівної
Зазвичай аграрії продають не всю вирощену сільгосппродукцію, а частину залишають і використовують для посівної. Це дає змогу зекономити, оскільки власно вирощена продукція зазвичай обходиться дешевше.
У статті розділу Аналітика для бухгалтера ми розглянули особливості відображення в обліку таких операцій.
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для бухгалтера |
|
Власно вирощену продукцію використано для посівної: як показати в обліку |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016138?land=UA&context=UA
|
8. Послуги з аутсорсингу для нерезидента: як фізособі задекларувати дохід в Україні
Фізособа надає послуги з аутсорсингу (консультування з питань оподаткування в Україні) для резидента Польщі.
Як сплачувати ПДФО, військовий збір і як задекларувати дохід? Відповіді - у матеріалі розділу Аналітика для бухгалтера.
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для бухгалтера |
|
Послуги з аутсорсингу для нерезидента: як фізособі задекларувати дохід в Україні |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016143?land=UA&context=UA
|
9. Діють нові строки зберігання документів щодо військового обліку
Мін'юст своїм наказом від 14 березня № 748/5 затвердив зміни до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство |
|
Про затвердження Змін до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів Наказ Мін’юсту від 14.03.2025 № 748/5 |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/RE43827?land=UA&context=UA |
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
10. Нові правила притягнення до адмінвідповідальності за порушення правил військового обліку
Набув чинності Закон № 4316-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення механізмів притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
КУпАП доповнено статтею 279-9, яка передбачає що у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до ТЦК, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій вона зазначає що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява може бути подана особою, яка притягається до адміністративної відповідальності особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.
Порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу доступні в додатку резерв +.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство |
|
Закон України від 13.03.2025 №4316-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення механізмів притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» |
11. Дарування інвестиційних активів: податкові аспекти та особливості обліку збитків
Дарування інвестиційних активів – це не лише правовий акт передання майна безоплатно, а й податково значуща подія. На відміну від традиційного дарування нерухомості або грошових коштів, передання інвестиційних активів має специфіку у сфері оподаткування, яка регулюється положеннями розділу IV Податкового кодексу України.
Податкові наслідки залежать від декількох ключових факторів:
- характеру активу, що передається;
- стосунків між дарувальником і обдарованим (ступеня спорідненості);
- резидентського статусу обдарованої особи;
- наявності або відсутності інвестиційного прибутку чи збитку у дарувальника;
- та, зрештою, – правильного документального оформлення операції.
Комплексний розгляд оподаткування дарування інвестиційних активів між фізичними особами, з урахуванням актуальних положень ПКУ, включаючи деталі щодо ставок податків, обов'язків сторін, обліку інвестиційних збитків та практичних наслідків таких угод - в розділі Аналітика для юриста.
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для юриста |
|
Стаття від 17.04.2025 «Дарування інвестиційних активів: податкові аспекти та особливості обліку збитків» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018406?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 08.04.2025 «Як контролеру КІК – фізичній особі розраховувати ПДФО в Україні» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018384?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 16.12.2024 «Реалізація значних інвестицій» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018138?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 30.01.2024 «Особові інвестиційні рахунки: як отримати доходи без сплати податків і допомогти у відбудові країни» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003193?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Юристи, адвокати, інвестори, держслужбовці |
|
Розмір бізнесу |
Малий- великий |
12. Проблемні питання, пов'язані з виплатою одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю та пораненням військовослужбовців
Укладаючи договір про закупівлю на рік, суб'єкт господарювання несе великий ризик, пов'язаний з можливими збитками, оскільки ціна за товар або послугу може коливатися, зазвичай у бік збільшення, а бюджетні установи, організації, маючи на меті дотримання принципу економії під час укладання договору, ніяк не зацікавлені у зміні ціни договору в бік збільшення.
Державні закупівлі повинні ґрунтуватися на принципі максимальної економії, тож пропозиції суб'єктів господарювання повинні бути в межах середньоринкових цін на товари, роботи чи послуги, щодо закупівлі яких проводять відповідні процедури. Проте суб'єкти господарювання не поспішають брати участь у публічних закупівлях, зокрема, через високі вимоги для них, які в тому числі встановлені в умовах договору, надмірний контроль із боку державних органів та можливу перевірку правоохоронними органами, що може призвести до несення відповідальності, у тому числі й кримінальної.
Про основні особливості під час укладання та виконання господарських договорів із бюджетними установами читайте в розділі Аналітика для юриста.
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для юриста |
|
Стаття від 17.04.2025 «Господарські договори у сфері держзакупівель» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018405?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 20.09.2024 «Використання електронного підпису юридичними особами – нерезидентами для участі в державних закупівлях» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017934?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 05.04.2024 «Комплаєнс у тендерах та закупівлях» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240058?land=UA&context=UA |
СУДОВА ПРАКТИКА
Про судовий контроль за рішеннями військово-лікарської комісії
Судовий контроль за рішеннями ВЛК здійснюється в межах компетенції адміністративних судів, а не судів загальної юрисдикції.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP14811
Щодо встановлення умислу в податкових правопорушеннях
Особа вважається такою, що умисно порушила податкову норму, якщо вона мала можливість дотриматися вимог податкового законодавства, але не вжила достатніх заходів.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP14801
Щодо збільшення частки у спільному майні подружжя
Законодавець пов'язує збільшення частки в праві на майно того з подружжя, з яким залишається дитина (діти), у разі, якщо недостатнім є розмір аліментів, які вона (вони) одержують.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP14783
Щодо провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження на виїзд за межі території України за статтею 289-2 КАС України
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України може застосовуватися за наявності у такого платника податків податкового боргу, для якого виконуються дві умови одночасно: сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, та цей податковий борг не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення платнику податків податкової вимоги.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP15081
Щодо виплати суддівської винагороди судді, призваному на військову службу під час мобілізації
У разі проходження суддею військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також в інших випадках, передбачених частиною другою статті 39 Закону N 2232-XII, за ним зберігається місце роботи і посада на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення. У цей період на суддю поширюється статус військовослужбовця, визначений нормативно-правовими актами, зокрема, гарантії правового і соціального захисту військовослужбовців, а суддівська винагорода судді не виплачується.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP15087
