17.03.2025 - 23.03.2025
КЕРІВНИКОВІ
1. Кваліфікаційні вимоги для перебування в режимі Дія Сіті
Згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" юридична особа повинна відповідати таким критеріям:
- відповідність видам діяльності;
- вимоги до кількості співробітників та винагороди;
- мінімальний розмір доходу;
- відповідність корпоративним критеріям.
Кваліфікаційні вимоги для отримання статусу резидента Дія Сіті спрямовані на підтримку інноваційних компаній, які активно розвиваються і працюють в Україні. Дотримання цих критеріїв дає змогу компаніям скористатися низкою переваг, зокрема сприятливим оподаткуванням і доступом до інвестицій. Це робить Дія Сіті важливим інструментом розвитку цифрової економіки України.
Більш детально про критерії для резидентів читайте в розділі Аналітика для юриста.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для юриста |
|
Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні Закон України від 15.07.2021 № 1667-IX |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T211667?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 13.03.2025 «Кваліфікаційні вимоги для перебування в режимі Дія Сіті» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018322?land=UA&context=UA |
|
Набуття статусу резидента Дія Сіті |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI081050?land=UA&context=UA |
|
Податкова декларація з податку на прибуток підприємств. Розрахунок податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах (додаток ДІЯ) |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SB120012?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 11.03.2025 «Вимоги до резидента Дія Сіті у 2025 році» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018317?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 04.03.2025 «Резидент Дія Сіті надає фінансову допомогу: що з оподаткуванням» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018299?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Юристи, адвокати, ІТ стартапи |
|
Розмір бізнесу |
Малий- великий |
2. Діють зміни до особливостей здійснення публічних закупівель в умовах воєнного стану
Кабмін вніс зміни до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Виключено положення, яким передбачалося, що у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі бензину, дизельного пального, газу скрапленого для автомобільного транспорту положення п. 1 і 2 ч. 2 ст. 16 Закону "Про публічні закупівлі" замовником не застосовуються.
Водночас визначено, що закупівлі бензину та дизельного пального Управлінням державної охорони України здійснюються без застосування процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених Законом "Про публічні закупівлі" та цими особливостями.
Установлено, що закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання нею чинності.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Ситуації для бухгалтера; Ситуації для юриста; Аналітика для юриста; Аналітика для бухгалтера |
|
Постанова КМУ від 11.03.2025 № 277 «Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP250277?land=UA&context=UA |
|
Постанова КМУ від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP221178?land=UA&context=UA |
|
Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T150922?land=UA&context=UA |
|
Публічні закупівлі: основні положення |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SB081253?land=UA&context=UA |
|
Публічні закупівлі в умовах воєнного стану |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI090047?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 19.12.2024 «Особливості публічних закупівель в Україні в секторі енергетики» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018127?an=&land=UA&context=UA |
|
Чи можна внести в договір про закупівлі зміни внаслідок "воєнних" чинників |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016061?an=&land=UA&context=UA |
|
Звіт про виконання договорів про закупівлю: у які строки потрібно оприлюднити |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015931?an=&land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
всі |
|
Розмір бізнесу |
всі |
3. Встановлено критерій визначення підприємств, установ, організацій, які мають важливе значення для галузі національної економіки, у сфері готівкового обігу
Нацбанк встановив такий критерій визначення підприємств, установ, організацій, які мають важливе значення для галузі національної економіки, у сфері готівкового обігу:
- установа отримала ліцензію Нацбанку на здійснення операцій з готівкою та у середньому за квартал виконує інкасацію та перевезення готівкових коштів на суму понад 30 мільярдів гривень суб'єктів господарювання, включаючи суб'єктів господарювання, у яких державна частка перевищує 50 %, здійснює інкасацію не менше 1000 торгових точок клієнтів і не менше 1000 банківських автоматів та/або програмно-технічних комплексів самообслуговування.
Постанова набрала чинності 12 березня 2025 року.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Ситуації для юриста; Ситуації для бухгалтера; Аналітика для бухгалтера |
|
Постанова НБУ від 07.03.2025 №28 «Про встановлення критерію визначення підприємств, установ, організацій, які мають важливе значення для галузі національної економіки, у сфері готівкового обігу» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/PB25038?land=UA&context=UA |
|
Закон України від 20.05.1999 №679-XIV «Про Національний банк України» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T990679?land=UA&context=UA |
|
Визначення підприємств такими, що мають важливе значення для галузі економіки |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI070404?land=UA&context=UA |
|
Бронювання працівників підприємств |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SB080221?land=UA&context=UA |
|
Статус критично важливого підприємства: нові критерії для суб'єктів, які надають юридичні або аудиторські послуги |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015967?an=&land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Юристи, адвокати, ІТ стартапи |
|
Розмір бізнесу |
Малий- великий |
ФАХІВЦЮ З ПЕРЕВІРОК, КОМПЛАЄНС-ОФІЦЕРУ
4. Щодо управління активами, до яких застосовано санкції у вигляді стягнення в дохід держави
Набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 247 “Про внесення змін до Порядку управління активами, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції".
Відповідними змінами, затвердженими вказаною постановою передбачено, що стягнуті в дохід держави активи у вигляді державних облігацій України:
- переказуються/зараховуються на рахунок у цінних паперах держави в особі Фонду державного майна для подальшого їх переказу НБУ на рахунок у цінних паперах Мінфіну для їх погашення та анулювання; або
- продаються АРМА із залученням професійного учасника ринків капіталів та організованих товарних ринків, на підставі відповідної ліцензії та 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, з подальшим зарахуванням до державного бюджету коштів від продажу, які спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ проти України.
Вищезазначеною постановою також визначено порядок спрямування грошових коштів, розміщених на рахунках АРМА до державного бюджету.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для комплаєнс; Аналітика для юриста |
|
Постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 р. № 247 |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP250247?land=UA&context=UA&an=1 |
|
Постанова Кабінету Міністрів України |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP231233?an=1&land=UA&context=UA |
|
Ризики для бізнесу за недотримання санкційного законодавства в Україні |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240044?land=UA&context=UA |
|
Стягнення необґрунтованих активів як підстава для припинення права власності |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017988?land=UA&context=UA |
|
Активи рф та її резидентів в Україні: вилучення |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA016525?land=UA&context=UA |
|
Правовий механізм застосування стягнення приватних активів в Україні |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017782?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Фонд державного майна України, інші органи державної влади, суб'єкти господарювання державного сектору економіки у сфері управління (у тому числі шляхом реалізації) активами, господарюючі суб'єкти всіх форм власності і управління. |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
5. Кабмін затвердив план заходів з реалізації Стратегії кібербезпеки України на 2025 рік
Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 204-р затвердив план заходів з реалізації Стратегії кібербезпеки України на 2025 рік, відповідно до якого визначив двадцять завдань, з вичерпним переліком заходів щодо їх виконання, індикаторами та строками виконання, а також з визначенням суб'єктів, відповідальних за виконання плану.
Відтак, планом, серед іншого визначені наступні заходи:
- здійснення запланованих заходів із проведення негласних перевірок стану готовності об'єктів критичної інфраструктури до можливих кібератак і кіберінцидентів;
- створення кіберрезерву та відпрацювання механізму його мобілізації (залучення фахівців приватного сектору з кібербезпеки до участі у стримуванні та протидії агресії проти України в кіберпросторі);
- розроблення та затвердження методики ідентифікації та оцінки кіберризиків на національному рівні, а також впровадження обов'язковості проведення періодичної оцінки кіберризиків;
- забезпечення практичного співробітництва із НАТО з питань кібероборони тощо.
Виконання зазначеного плану здійснюватиметься у межах бюджетних призначень, передбачених на 2025 рік, і за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для комплаєнс. |
|
Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів на 2025 рік з реалізації Стратегії кібербезпеки України” № 204-р від 07.08.2025 р. |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/KR250204?land=UA&context=UA&an=1 |
|
Указ Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року "Про Стратегію кібербезпеки України" |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/U447_21?an=1&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA |
|
Конфіденційність та цілісність інформаційних систем. Зобов'язання чи необхідна стратегія управління ризиками підприємства? |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK250004?land=UA&context=UA |
|
Упровадження рішень штучного інтелекту в компанії: основні переваги та ризики |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240185?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Суб'єкти господарювання усіх форм власності, фізичні особи, органи державної влади та управління, органи місцевого самоврядування, органи, адміністративно-господарського управління та контролю тощо. |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
6. Новоствореним ФОП-єдинникам 1 та 2 групи про майнову декларацію
Для ФОП, зареєстрованих у 2024 році, які обрали спрощену систему оподаткування 1 або 2 групи, залишається актуальним питання щодо обов'язку подати Декларацію за 2024 рік.
Тож про вимоги до подання та складання цієї Декларації, а також нюанси, які має врахувати ФОП - у статті розділу Аналітика для бухгалтера.
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для бухгалтера |
|
Майнова декларація для новоствореного ФОП на єдиному податку: підстави й порядок подання |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016067?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
всі |
|
Розмір бізнесу |
всі |
7. Занижена максимальна база нарахування ЄСВ: як виправити помилку в додатку Д1
Практична та поширена ситуація, коли в січні 2025 року в додатку Д1 Податкового розрахунка помилково вказано максимальну базу нарахування ЄСВ, але нараховану суму заробітної плати працівника було вказано правильно. Як виправити цю помилку та яку відповідальність передбачено за це порушення – в матеріалі розділу Аналітика для бухгалтера.
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР І ЗАКОН) |
|
Занижена максимальна база нарахування ЄСВ: як виправити помилку в додатку Д1 Податкового розрахунка |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016062?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
всі |
|
Розмір бізнесу |
всі |
8. Занизили податкові зобов’язання з ПДВ у грудні 2024 та завищили їх у січні 2025: алгоритм виправлення в декларації
Практично кожен стикається з подібною ситуацією. І звісно, потрібно уточнити обидва періоди: як грудень 2024, так і січень 2025. Потрібно розуміти, що у цій ситуації:
- самостійне виправлення помилки щодо заниження податку за грудень 2024 року не тягне за собою нарахування самоштрафу та пені;
- подання таких уточнюючих розрахунків до декларації з ПДВ однозначно спричинить виникнення переплати, у якій би черговості їх не було подано.. Інше питання – чи можна не відволікати зайві кошти.
Варіанти є, а ось який з них краще обрати – у матеріалі розділу Аналітика для бухгалтера.
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для бухгалтера |
|
Грудневі ПДВ-зобов'язання осіли в січні 2025 року: як виправити помилку в декларації |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016059?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
всі |
|
Розмір бізнесу |
всі |
9. Як боржнику відобразити в обліку витрати за виконавчим провадженням
Приватний виконавець списав із рахунка підприємства (платник ПДВ, податок на прибуток) кошти.
Їх розподілив на погашення боргу, основну винагороду приватного виконавця, витрати приватного виконавця, перерахував ФОПу за незалежну оцінку майна.
Які документи має надати приватний виконавець підприємству? Як такі операції відобразити в обліку?
Відповіді на всі запитання - у статті розділу Аналітика для бухгалтера.
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для бухгалтера |
|
Виконавче провадження: як відобразити в обліку боржника |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ016060?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
всі |
|
Розмір бізнесу |
всі |
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
10. Порядок розрахунку середньої зарплати для бронювання працівників
Механізм визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення встановлено Критеріями (постанова КМУ № 76). Одним із критеріїв, за якими здійснюється визначення критично важливих підприємств є розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників.
Мінекономіки у листі від 07.03.2025 р. № 2704-25/20968-01 рекомендувало здійснювати розрахунок середньої заробітної плати відповідно даних Податкового розрахунку шляхом ділення суми рядків 1.1 "сума нарахованої заробітної плати", 1.3 "сума оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків", 1.4 "сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України" на рядок 103 "Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)".
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для юриста |
|
Лист від 07.03.2025 № 2704-25/20968-01 «Щодо розрахунку середньої заробітної плати» |
|
|
Карта форми від 30.01.2025 «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску [зі звіту за січень 2025 року]» |
|
|
Сфера бізнесу |
Бронювання, військовий облік, критично важливі підприємства |
|
Розмір бізнесу |
Середній- великий |
11. Спільна сумісна та спільна часткова власність: поділ спільної власності, установлення порядку користування майном
Головною особливістю спільної власності є те, що співвласники майна фактично володіють, розпоряджаються та користуються ним спільно, при тому, що в разі розпорядження такого майна обов'язково потребується згода іншого співвласника.
Розрізняють основні різновиди спільної власності – спільна сумісна та спільна часткова власність, які також визначені в чинному законодавстві України. Різновиди спільної власності мають свої відмінності, що відрізняють їх одне від одного, які можна виокремити так:
- за визначеністю часток;
- за участю в розподілі доходів і витрат у спільному майні;
- за здійсненням права розпорядження;
- за відповідальністю.
Більш детально про специфічні ознаки та розмежування читайте в розділі Аналітика для юриста.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для юриста |
|
Стаття від 07.03.2025 «Спільна сумісна та спільна часткова власність: поділ спільної власності, установлення порядку користування майном» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018316?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 14.01.2025 «Спадкування за законом. Обов'язкова частка у спадщині» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018194?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 09.01.2025 «Практика ВС у сімейних спорах» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018182?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 28.01.2025 «Податки на майно у 2025 році» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA018227?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Юристи, адвокати, нотаріат, спадкування, податки, корпоративні відносини |
|
Розмір бізнесу |
Малий- великий |
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо підтвердження права власності спадкодавця на нерухоме майно
Право власності спадкодавця на нерухоме майно не може бути підтверджена виключно інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо таке право було зареєстроване на підставі неіснуючого судового рішення.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP14612
Щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок військової агресії держави-окупанта проти України
Оскільки смертельний нещасний випадок з працівником під час виконання ним трудових обов'язків стався саме у зв'язку з наслідками проведення державою-окупантом воєнних (бойових) дій, а тому відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок військової агресії держави-окупанта проти України, не можуть бути покладені на роботодавця.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP14624
Щодо умов розірвання приватизаційного договору
Наявність передбачених ч. 3 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" виключних умов для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації не завжди є підставою для його автоматичного розірвання, а потребує додаткового встановлення істотності такого порушення у судовому порядку.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP14631
Щодо підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним
Неотримання продавцем грошових коштів за договором купівлі-продажу, укладеним продавцем, від імені якого діяв представник, не свідчить про недійсність договору, оскільки невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для визнання його недійсним.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP14627
Щодо оскарження заповіту одним із заповідачів за спільним заповітом подружжя
Законодавець допускає оспорення заповіту саме заінтересованою особою, а не самим заповідачем (чи одним із заповідачів за спільним заповітом подружжя). Тому конструкція оспорювання спільного заповіту подружжя, не може бути застосована, навіть у разі розпорядження в спільному заповіті подружжя особистим майном одного з подружжя.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP14583
