21.10.2024 - 27.10.2024
КЕРІВНИКОВІ
1. Оприлюднено проєкт плану комплексних перевірок на 2025 рік
Проєкт плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2025 рік вже сформовано.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» внесення одного й того самого суб'єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів є підставою для проведення щодо такого суб'єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).
Суб'єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексної перевірки. Для цього йому до затвердження плану здійснення комплексних перевірок на 2025 рік, яке відбудеться 15.11.2024, необхідно письмово звернутись до Державної регуляторної служби України. У такому разі перевірка суб'єкта господарювання буде проводитись згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).
Технічна реалізація відмови суб'єкта господарювання від проведення комплексних перевірок можлива виключно до затвердження комплексного плану, тобто до 15.11.2024.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство |
|
Проект від 17.10.2024 «Проєкт плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2025 рік (неофіційний текст)» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/NT4685?land=UA&context=UA |
|
Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T070877?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 21.09.2023 «Перевірки Держпраці під час воєнного стану» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017003?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 17.10.2024 «Оформлення перевірок в сфері захисту персональних даних» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001294?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 16.10.2024 «Як перевіряють? (Держаудитслужба)» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO000928?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 14.10.2024 «Оформлення перевірок (Мінекономіки)» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO001279?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
2. Послуги з переказу коштів контролюватимуть жорсткіше
Нацбанк надав фінустановам роз'яснення та рекомендації з питань фінансового моніторингу. Регулятор інформує, що за результатами перевірок щодо дотриманням небанківськими фінансовими установами вимог законодавства України у сфері фінмоніторингу були виявлені порушення, коли небанківські фінансові установи:
- не забезпечують дотримання основних принципів розроблення та реалізації внутрішніх документів установи з питань фінмоніторингу;
- не вживають достатніх заходів для визначення осіб, які є платниками та (або) отримувачами за платіжною операцією, які регулярно користуються послугами установ, особами, з якими установа підтримує ділові відносини, та в результаті не вживають належних заходів з належної перевірки клієнтів;
- не здійснюють виявлення та оцінки ризиків відмивання коштів притаманних діяльності установ, з урахуванням продуктів та послуг, що надаються установами платникам та отримувачам, які регулярно ініціюють платіжні операції / отримують кошти за платіжними операціями з використанням таких продуктів та послуг, а також не здійснюють виявлення та оцінку ризиків відмивання, що притаманні діяльності таких платників/отримувачів.
Установа, надаючи послугу з переказу коштів на користь акцептованих/зареєстрованих осіб (суб'єктів господарювання), зобов'язана здійснювати належну перевірку таких суб'єктів господарювання, у тому числі оцінювати ризик ділових відносин з клієнтами, формувати та вести анкети клієнтів, здійснювати на постійній основі аналіз фінансових операцій клієнтів тощо.
Регулятор рекомендує оперативно привести у відповідність до вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ умови та порядок надання продуктів/послуг отримувачам коштів, а також вжити заходи з належної перевірки клієнтів.
Також Національний банк виявив відсутність або неефективність розроблених установами порядків щодо визначення випадків, у яких платник/отримувач, що регулярно ініціює/отримує перекази коштів, уважатиметься установою таким, що підтримує з установою ділові відносини.
Вжиті установами заходи за результатами опрацювання зазначених рекомендацій оцінюватимуться Національним банком під час здійснення нагляду.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Ситуації для юриста; Ситуації для бухгалтера |
|
Лист від 07.10.2024 № Р/25-0005/75915 «Роз'яснення та рекомендації з питань фінансового моніторингу» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/LB24017?land=UA&context=UA |
|
Закон України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T190361?land=UA&context=UA |
|
Постанова НБУ від 28.07.2020 № 107 «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/pb20167?land=UA&context=UA |
|
Здійснення належної перевірки суб'єктами первинного фінансового моніторингу |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI071148?land=UA&context=UA |
|
Міжнародне співробітництво суб'єктів фінансового моніторингу |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI090895?land=UA&context=UA |
|
Підозрілі фінансові операції, їх зупинення та поновлення |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI090883?land=UA&context=UA |
|
Застосування ризик-орієнтованого підходу суб'єктами первинного фінансового моніторингу |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI090903?land=UA&context=UA |
|
Перевірки суб'єктів первинного фінансового моніторингу |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SB081146?land=UA&context=UA |
|
Суб'єкти первинного фінансового моніторингу
|
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SB080444?land=UA&context=UA |
|
Розрахунки за експортно-імпортними операціями |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SB081110?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
3. Закон про публічні консультації
Президент України підписав Закон «Про публічні консультації», яким визначаються основні засади (стандарти) проведення публічних консультацій під час формування та реалізації державної політики, вирішення питань місцевого значення, а саме:
- основні терміни, принципи, форми та строки проведення публічних консультацій;
- коло суб'єктів проведення публічних консультацій та заінтересованих сторін;
- порядок проведення публічних консультацій, основні етапи їх проведення;
- особливості проведення публічних консультацій народними депутатами та комітетами ВР;
- порядок функціонування онлайн-платформи для публічних консультацій;
- наслідки порушення порядку проведення публічних консультацій або їх непроведення.
Закон почне діяти через 12 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство |
|
Закон України від 20.06.2024 № 3841-IX «Про публічні консультації» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T243841?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
ФАХІВЦЮ З ПЕРЕВІРОК, КОМПЛАЄНС-ОФІЦЕРУ
4. НКЦПФР аналізує ненадійні інвестиційні проєкти
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) постійно здійснює моніторинг діяльності підозрілих інвестиційних проєктів щодо наступних ознак, які дають можливість ідентифікувати потенційно шахрайські проекти:
- великий відсоток гарантованої дохідності(деякі проєкти пропонують дохідність у 100% й більше річних, в той час як алгоритм використання грошей та логіка заробітку є надзвичайно розпливчасто описаними);
- відсутність відповідних дозволів та ліцензій;
- агресивний маркетинг(більшість скам-проєктів потребують агресивної рекламної підтримки - як правило, рекламні кампанії реалізується в мережі інтернет);
- відсутність фізичного офісу;
- відсутність реєстрації в країні залучення інвестицій(контактні юридичні особи та бенефіціари, як правило, є резидентами таких країн як Сейшельські острови, ОАЕ, Британські Віргінські острови, Сент-Вінсент і Гренадини, республіка Вануату, країн з офшорними зонами, пільговими митними чи реєстраційними умовами);
- відсутня акредитація інвестора (як правило, відсутність будь-якої перевірки фінансового стану інвестора, його кредитної історії);
- підозрілі або неперевірені біографії менеджерів;
- відсутність підписаних документів (за українським законодавством, укладання фінансових договорів вимагає персоніфікації підписантів, особистого підпису паперів, наявності таких фізично підписаних обома сторонами угоди документів в кількох екземплярах або підписаних за допомогою електронного цифрового підпису);
- настійлива пропозиція залучати друзів;
- приховування права власності.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для бухгалтера (МСФЗ) |
|
Закон України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки” |
|
|
Положення Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку № 1063/2011 від 23.11.2011 |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/U1063_11?land=UA&context=UA&an=15 |
|
Фінмоніторингові поради підопічним НКЦПФР |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003347?land=UA&context=UA |
|
Фінмоніторинг на ринку капіталів |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003319?an=&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA |
|
Гарантії та страхування іноземних інвестицій в Україну у 2024 році |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003224?land=UA&context=UA |
|
Захист інвесторів: судова практика |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003307?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
5. Щодо створення та функціонування Реєстру прозорості
Кабінет Міністрів України постановою № 1175, яка набрала чинності 17.10.2024, затвердив Положення про Реєстр прозорості.
Метою створеного Реєстру є надання безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про суб'єктів лобіювання та їх звітність, відповідно до вимог Закону України "Про лобіювання".
Ведення Реєстру забезпечує Національне агентство з питань запобігання корупції, яке є держателем та адміністратором Реєстру.
Об'єктами Реєстру є інформація про суб'єктів лобіювання та їх звітність, які ідентифікуються за допомогою реєстрових номерів. Джерелом інформації Реєстру є відомості з базових реєстрів, документи, на підставі яких вносяться відомості до Реєстру, а також інша довідкова інформація, отримана в результаті інформаційних обмінів.
Користувачами реєстрової інформації є:
- публічні реєстратори Реєстру - уповноважені працівники Національного агентства, які відповідно до посадових інструкцій мають доступ до інформації (у тому числі з обмеженим доступом) в Реєстрі;
- створювачі реєстрової інформації - суб'єкти лобіювання, які здійснюють повноваження реєстраторів в межах повноважень, визначених цим Положенням та Законом;
- адміністратор Реєстру, який забезпечує функціонування Реєстру;
- фізичні та юридичні особи, які мають доступ через Інтернет до публічної частини Реєстру та можуть здійснювати пошук, перегляд, копіювання та роздрукування інформації про суб'єктів лобіювання та їх звітність (крім інформації з обмеженим доступом).
До Реєстру вносяться усі відомості, які суб'єкт лобіювання подав до Реєстру і, які зберігаються в Реєстрі та автоматично оприлюднюються у його публічній частині, крім інформації з обмеженим доступом.
До інформації з обмеженим доступом, що не відображається у публічній частині Реєстру, належать відомості щодо:
- реєстраційного номера облікової картки платника податків;
- серії та номера документа, що посвідчує особу;
- унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
- адреси задекларованого та/або зареєстрованого місця проживання (перебування);
- номерів телефонів фізичної особи;
- адреси електронної пошти фізичної особи;
- дати народження фізичної особи.
Відомості, які створювач подав/вніс до Реєстру, зберігаються у Реєстрі увесь час, протягом якого особа має статус суб'єкта лобіювання, а також протягом п'яти років після припинення цього статусу.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для комплаєнса; Аналітика для бухгалтера (МСФЗ) |
|
Постанова КМУ № 1175 від 15.10.2024 року |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP241175?land=UA&context=UA&an=5 |
|
Закон України “Про лобіювання” |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/T243606?an=&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA |
|
Чи відповідає український Закон про доброчесне лобіювання європейським практикам |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240073?land=UA&context=UA&an=snippet_102 |
|
Закон про лобіювання в діяльності комплаєнс |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240010?land=UA&context=UA&an=snippet_65 |
|
ТОП-5 комплаєнс-умов для співпраці з міжнародними організаціями |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ002965?land=UA&context=UA&an=snippet_797 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
6. Рада підтримала підвищення ставки військового обліку та інші податкові зміни
Йдеться про Закон № 4015 (законопроєкт № 11416-д), який станом на 21.10.2024 ще не підписаний Президентом (у продукті наведено текст, підписаний Головою ВРУ), а отже зазначений Закон ще офіційно не опублікований і чинності не набрав.
Якщо коротко, то дійсно, ставку військового збору підвищено з 1,5 до 5 % для фізосіб і говорити про перехідні операції наразі зарано, оскільки головний ідеолог цього підвищення (пан Гетьманцев) кожного разу видає нову версію.
Для платників єдиного податку передбачено інші ставки:
- для ФОП – платників першої, другої та четвертої груп – 10 % розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць. Тобто щомісячна сума збору з жовтня – 710 грн;
- для ФОП та юросіб – платників третьої групи – 1 % від об'єкта оподаткування .
Але є один небезпечний момент в частині застосування штрафів за несплату авансом військового збору для ФОП 1 і 2 груп: законодавці дискримінаційно прирівняли цей штраф до несвоєчасної авансової сплати єдиного податку, тобто 50% ставки єдиного податку
Розлогіше - в матеріалах розділу Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН).
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН); |
|
"Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" від 10.10.2024 р. № 4015-IX |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/JI11569I?land=UA&context=UA&an=9 |
|
Військовий збір: нові правила з жовтня 2024 року для податкових агентів і платників єдиного податку |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015766?land=UA&context=UA |
|
Податкові зміни у жовтні 2024 року: для кого діють нові правила в ПКУ |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015764?land=UA&context=UA |
|
Військовий збір для ФОП: відповідальність за особливими правилами |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015770?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
7. Національний кешбек для бізнесу
Постановою № 1122 Уряд запровадив для бізнесу програму "Зроблено в Україні", якою передбачено, зокрема, надання компенсації з державного бюджету в розмірі 15 % від вартості придбаного товару.
Зробити це можна вже в жовтні 2024 року. Про те, хто та як може отримати кешбек – у коментарі розділу Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН)
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН) |
|
Постанова КМУ "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 р. № 952" від 24.09.2024 р. № 1122. |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP241122?an=&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA |
|
Хто та як може взяти участь у програмі "Зроблено в Україні" й отримати кешбек 15 % |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015759?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
8. Медогляди працівників: шпаргалка роботодавцям
Дотримання вимог законодавства щодо забезпечення роботодавцем проходження працівниками медичних оглядів – серед питань, які перевіряє Держпраці. Тож, в допомогу роботодавцям, статті розділу Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН).
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН); |
|
Медогляди працівників: види та підстави для проведення |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015753?land=UA&context=UA |
|
Порядок проведення медоглядів працівників на важких і шкідливих роботах: організаційні процедури та оформлення |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015756?land=UA&context=UA |
|
Обов'язкові медогляди: податкові наслідки для роботодавця |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015758?land=UA&context=UA |
|
Витрати на медогляди: облік і документальне підтвердження
|
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015762?land=UA&context=UA |
|
Особиста медична книжка працівника: правила для працівника і роботодавця |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015760?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
9. Завищили податкові зобов’язання в "довоєнній" декларації з ПДВ: виправити помилку неможливо
Ситуація, в яку потрапив платник ПДВ досить типова: виявлено завищені податкові зобов’язання за листопад 2021 року.
За загальним правилом, їх можна було б зменшити та забути про цю ситуацію. Але з "довоєнними" деклараціями так не вийде, бо діють на період воєнного стану правила, що в таких деклараціях можна виправляти лише в нуль або в бік збільшення, у бік зменшення – ні. І теж можна було б сказати, що зачекаємо, але з 1 серпня 2023 року відновлено 1095 денний термін, протягом якого можна здійснити таке виправлення.
Розлогіше з практичним прикладом - у матеріалі розділу Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН) .
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН) |
|
Завищили податкові зобов'язання в "довоєнній" декларації з ПДВ: чи можна нині виправити помилку? |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015761?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
10. Змінено порядок підвищення кваліфікації адвокатів
Рада Адвокатів України прийняла рішення № 53 «Щодо підвищення професійного рівня та кваліфікації адвокатами, в яких зупинена діяльність на підставі ч. 1 ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"».
Так, адвокати, діяльність яких була зупинена через набрання законної сили вироком або накладення дисциплінарного стягнення, зобов'язані постійно підвищувати свій професійний рівень, щоб після відновлення діяльності були готові здійснювати на належному професійному рівні захист, надавати правничу допомогу, а також виконувати свої професійні обов'язки.
Подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності відбувається у випадках несумісності або ж тимчасового фактичного припинення з певних підстав здійснення адвокатської діяльності.
Набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення кримінального правопорушення, крім випадку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 32 цього Закону, та накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як окремі підстави для зупинення адвокатської діяльності, є випадками, настання яких пов'язано саме з недотриманням адвокатом вимог чинного законодавства та порушенням Правил адвокатської етики, що може свідчити про необхідність підвищення кваліфікації таким адвокатом. Водночас після спливу певного часу адвокатська діяльність таких осіб поновлюється у зв'язку зі спливом строку дисциплінарного стягнення чи відбування покарання.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство |
|
Рішення від 20.09.2024 №53 «Щодо підвищення професійного рівня та кваліфікації адвокатами, в яких зупинена діяльність на підставі ч. 1 ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/MUS40240?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
11. Судова практика у сфері земельних відносин
Земля – одна з найважливіших природних цінностей, що потребує постійного державного захисту, а операції із землею – чіткого законодавчого регулювання.
Уже доволі давно відбувається активне формування масиву судової практики у сфері земельних відносин, а з 2024 року, коли почався новий етап земельної реформи, скарбничка судових рішень поповнилася найновішими висновками ВС. У цій публікації фокус на останні актуальні правові позиції ВС у сфері земельних відносин.
Про право постійного володіння землею
ВС переглянув справу за позовом селищної ради до виконавчого комітету міськради (за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ГУ Держгеокадастру, міської ради та районної державної адміністрації) про визнання відсутнім у виконавчого комітету міської ради права постійного користування на земельну ділянку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач як особа, що уповноважена представляти інтереси власника (територіальної громади селищної ради), не може реалізувати свої права на спірну земельну ділянку у зв'язку з існуванням Держакта на право постійного володіння землею, у якому зазначено про вже існуюче право постійного користування землею іншою особою, а саме відповідачем.
ВС зазначив, що згідно з наявними документами, які підтверджують право землекористування відповідача, йому було надано земельну ділянку саме на праві постійного володіння землею, натомість під час здійснення реєстрації речових прав за ним було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою.
Сучасне земельне законодавство формувалося протягом тривалого періоду, динамічно змінюючись залежно від напрямів соціально-економічного розвитку та суспільно-політичних процесів. Земельні відносини на час передання земельної ділянки були врегульовані Земельним кодексом Української РСР від 18.12.90 р., який було викладено у новій редакції відповідно до Закону України "Про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу Української РСР" від 13.03.92 р.
Законодавцем передбачено, що і право довічного успадкованого володіння землею, і право постійного володіння землею, і право постійного користування землею є самостійними юридичними титулами. Так, з прийняттям нової редакції Земельного кодексу відповідно до Закону України "Про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу Української РСР" від 13.03.92 р. було змінено передбачені ним юридичні титули землевласників (володільців, користувачів), зокрема, запроваджено право приватної та колективної власності на землю. Водночас у новій редакції кодексу були відсутні право довічного успадковуваного володіння землею та право постійного володіння землею.
ВС звернув увагу на те, що питання збереження раніше існуючих юридичних титулів, їх дійсності до моменту їх переоформлення вже було предметом розгляду ВП ВС, а саме сформовано два важливих висновки: 1) про дійсність цього юридичного титулу для особи, яка його набула та зберегла, та неможливість її позбавлення права на таке володіння; 2) виключення як автоматичної зміни титулів права на землю, так і будь-яких обмежень прав користування земельною ділянкою у зв'язку з непереоформленням правового титулу. Колегія суддів вважала за можливе застосувати зазначені висновки і до такого юридичного титулу, як право постійного володіння землею.
Спірний державний акт на момент його видачі вже не відповідав нормам земельного законодавства. Водночас ВС дійшов висновку про те, що дії державної адміністрації, яка діяла від імені держави та допустила помилку щодо неналежної форми державного акта, не можуть бути покладені у вину тільки відповідача за встановлених обставин справи, активних дій, які вживалися при цьому учасниками спірних правовідносин.
Більш детально читайте в розділі Аналітика для юриста (ЮРИСТ&ЗАКОН).
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для юриста (ЮРИСТ&ЗАКОН) |
|
Стаття від 17.10.2024 «Судова практика у сфері земельних відносин» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017982?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 25.04.2024 «Практика Верховного Суду із земельних спорів» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017557?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 02.05.2024 «Юридичний супровід проєктів у сфері нерухомості. Юридичний супровід забудовника у процесі будівництва багатоквартирного будинку» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017570?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 11.03.2024 «Непрозорий" орендар. Основні комплаєнс-ризики для орендодавця» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240034?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
12. Ліквідація юридичної особи: покроковий алгоритм
Рушійною силою розвитку будь-якої держави є підприємництво, яке є основою економічного розвитку країни та головним платником податків. На жаль, у ці нелегкі для України часи не всі підприємства можуть забезпечити отримання прибутку, через що почастішали випадки припинення діяльності юридичних осіб. Одним із видів припинення юридичної особи є її ліквідація.
Особливість ліквідації юридичної особи – за результатами такого припинення юридична особа не має правонаступників й остаточно перестає існувати.
Відповідно до ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується:
- за рішенням її учасників, суб'єкта управління державної або комунальної власності або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, у тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;
- за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені під час її створення порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;
- за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, установлених законом, – за позовом відповідного органу державної влади.
Більш детально про процедуру добровільної ліквідації за рішенням учасника в матеріалі розділу Аналітика для юриста (ЮРИСТ&ЗАКОН).
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для юриста (ЮРИСТ&ЗАКОН) |
|
Стаття від 15.10.2024 «Ліквідація юридичної особи: покроковий алгоритм» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017980?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 11.04.2024 «Ліквідація юридичної особи в Україні» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017519?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 11.04.2024 «Основні етапи ліквідації юридичної особи в добровільному порядку» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017570?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 11.04.2024 «Етапи процесу ліквідації компаній» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017523?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо укладення договору дарування акцій за відсутності в повіреного повноважень на укладення такого договору
Укладення договору дарування акцій за відсутності в довіреності повноважень повіреного на укладення такого договору є підставою для визнання такого правочину недійсним на підставі приписів статей 203, 215 ЦК України.
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP13453
Щодо вимог до підписання процесуального документа
Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи (частина третя статті 356 ЦПК України). Належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після викладення основного тексту цього документа чи відомостей про додатки до нього (у разі їх наявності).
