14.10.2024 - 20.10.2024
КЕРІВНИКОВІ
1. Прийнято Закон щодо збільшення податків
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт № 11416-д (прийнято за номером 3939-IX від 03.09.2024) про збільшення податків (особливостей оподаткування у період воєнного стану), зокрема:
- підвищення з дня набрання чинності Законом ставки військового збору з 1,5% до 5% для найманих працівників (для військовослужбовців ЗСУ, СБУ, СЗР, ГУР МО, Нацгвардії, прикордонників, УДО та ДССЗЗІ ставку залишили 1,5%, а також залишили звільнення для тих, хто виконує бойові завдання);
- встановлення з 1 жовтня 2024 року військового збору для всіх ФОПів І, ІІ й ІV груп у розмірі 10% від 1 розміру мінімальної зарплати (тобто 800 гривень щомісяця);
- встановлення з 1 жовтня 2024 року військового збору в розмірі 1% від доходу для всіх ФОПів та юросіб ІІІ групи єдиного податку;
- повернення до щомісячної замість квартальної об'єднаної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ з 1 січня 2025 року;
- збільшення ставки податку на прибуток для банків до 50% за 2024 рік;
- збільшення ставки податку на прибуток для фінансових установ (крім страховиків) з 2025 року (25%);
- встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (якщо власник юрособа) та ПДФО (якщо власник фізособа) для кожної АЗС у розмірі від 30 до 60 тис. грн;
- прив'язка авансових внесків з податку на прибуток для обмінників до євро;
- збільшення на 14% мінімального податкового зобов'язання для с/г земель та встановлення мінімальної суми такого зобов'язання за 1 га (1400 гривень для ріллі);
- втрата спрощеної системи для IV групи, якщо борг по мінімальному податковому зобов'язанню понад 2 квартали;
- підвищення ставки рентної плати на видобуток щебню, піску та каоліну;
- збільшення мінімальних роздрібних цін на вина і виноробну продукцію (коньяки та вермути) на 50%;
- звільнення від оподаткування коштів, нарахованих за програмою «Національний кешбек»;
- звільнення від ПДФО іноземної допомоги, яку отримують громадяни в інших країнах по тимчасовому захисту (за 2022, 2023 та наступні роки до кінця воєнного стану).
Наразі кінцевий текст готується Верховною Радою до підписання Головою ВРУ після чого його, за процедурою, буде передано на підпис Президенту України і офіційно опубліковано. Неофіційний текст зазначеного документа розміщено в LIGA360 з метою оперативного ознайомлення.
|
Розділи/ресурси |
Законопроєкти |
|
Проект Закону України від 10.10.2024№ 11416-д Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/JI11569I?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
2. В Україні посилять нагляд за фінансовими операціями
Радою ухвалено законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг.
Україна взяла на себе зобов'язання перед МВФ забезпечити посилення регуляторних вимог до учасників платіжного ринку та підвищити вимоги до капіталу учасників платіжного ринку. До другого читання у проєкті було:
- відпрацьовано механізми реагування надавачами платіжних послуги у разі отримання запиту від Національної поліції України щодо ознак кримінального правопорушення у здійснених платіжних операціях. Передбачається, що такі процедури допоможуть визначити місцезнаходження зловмисників та напрямок, куди кошти перераховувалися до моменту зняття готівки;
- передбачено можливість швидкого викриття неналежних користувачів карток, так званих, "дроперів", які надають свої картки зловмисникам для перерахування вкрадених коштів. Змінено підходи до того, які саме платіжні послуги, що надаються операторами мобільного зв'язку, будуть вважатися обмеженими. Зміни враховують позиції, досягнуті в результаті доопрацювання та погоджені Комітетом, операторами мобільного зв'язку та регулятором платіжних систем - Національним банком;
- об'єднаним кредитними спілками надано право залучати кредити від іноземних донорів в валюті, що дозволить відкрити для них додатковий ресурс для фінансування малого та мікробізнесу;
- доопрацьовано механізм приєднання кредитних спілок, що дозволить багатьом з діючих сьогодні маленьких кредитних спілок продовжити свою діяльність, приєднавшись до більш розвинених та організованих кредитних спілок і так розділити з більш спроможними спілками адміністративні витрати на ведення бізнесу та інше.
|
Розділи/ресурси |
Законопроєкти; Законодавство; Ситуації для бухгалтера; Ситуації для юристів; Аналітика для бухгалтера (МСФЗ) |
|
Проект Закону України проекту від 08.10.2024 № 11043 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/JI10741I?land=UA&context=UA |
|
Закон України від 30.06.2021 №1591-IX «Про платіжні послуги» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T211591?land=UA&context=UA |
|
Закон України від 14.12.2021 №1953-IX «Про фінансові послуги та фінансові компанії» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T211953?land=UA&context=UA |
|
Закон України від 18.11.2021 №1909-IX «Про страхування» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T211909?land=UA&context=UA |
|
Закон України від 14.07.2023 №3254-IX «Про кредитні спілки» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T233254?land=UA&context=UA |
|
Надання позики працівнику |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SB080972?land=UA&context=UA |
|
Здійснення належної перевірки суб'єктами первинного фінансового моніторингу |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI071148?land=UA&context=UA |
|
Зміни в інформуванні про бенефіціарні розбіжності для підопічних НБУ |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003356?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
3. Для виробників спирту запроваджують новий механізм сплати акцизного податку
Для виробників спирту етилового та біоетанолу податкові зобов'язання з акцизного податку будуть визначатися з урахуванням гарантованого податкового зобов'язання.
Під гарантованим податковим зобов'язанням з акцизного податку розуміється величина, розрахована виходячи з максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу.
Гарантоване податкове зобов'язання обчислюватимуть за формулою:
ГПЗ = Об х К x Ст, де:
Об - обсяг спирту етилового, біоетанолу в літрах 100- відсоткового спирту етилового, визначений як максимальна продуктивність обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу за добу;
К - кількість днів в календарному місяці податкового (звітного) періоду;
Ст - ставка акцизного податку, діюча на перше число звітного (податкового) періоду.
Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва спирту етилового або на право виробництва біоетанолу зобов'язані до початку провадження своєї діяльності надати ДПС розрахунок максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу за формою, передбаченою Порядком визначення максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу, затвердженим Кабінетом Міністрів України. У разі зміни максимальної продуктивності цього обладнання такі суб'єкти господарювання зобов'язані надати оновлений розрахунок протягом 30 календарних днів з дня таких змін.
Не надання/ несвоєчасне надання розрахунку про максимальну продуктивність обладнання та несплата податкового зобов'язання, визначеного з урахуванням гарантованого податкового зобов'язання будуть підставою припинення дії ліцензії. Суб'єкт господарювання може подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження таких видів діяльності не раніше ніж через 365 днів з дати прийняття органом ліцензування такого рішення про припинення дії ліцензії.
|
Розділи/ресурси |
Законопроєкти; Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН) |
|
Проект Закону України від 09.10.2024 № 12038-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування акцизним податком спирту етилового та біоетанолу» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/JI11705I?land=UA&context=UA |
|
Коментар від 07.08.2024 «Закон № 3817: зміни в обігу алкоголю та пального, що набувають чинності з 1 січня 2025 року» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015620?land=UA&context=UA |
|
Коментар від 05.08.2024 «Закон № 3817: зміни в обігу алкоголю, тютюнових і пального, які вже почали діяти» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015611?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
4. Нацбанк вніс зміни до Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій
Змінами, передбаченими Постановою Правління НБУ від 05.10.2024 № 122, які набрали чинності 9 жовтня:
- скорочено строки розгляду документів:
- від банку - що подаються для одержання дозволу НБУ на роботу в системі електронних платежів за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (з 30 робочих днів до 30 календарних днів);
- від іншої установи - що подаються для включення її до учасників СЕП (з 60 робочих днів до 30 календарних днів);
- встановлено право регулятора:
- залишити без руху документи банку / іншої установи в разі подання ними неповного пакета документів або оформлення їх з порушенням вимог Інструкції;
- повернути документи банку / іншій установі в разі неусунення недоліків протягом встановленого строку;
- передбачено інформування банку / іншої установи про залишення Нацбанком документів без руху протягом трьох робочих днів із дня їх отримання із зазначенням виявлених недоліків та строку для їх усунення;
- надано право банку / іншій установі подати клопотання до НБУ про продовження строку усунення недоліків;
- передбачено можливість поновлення регулятором строку розгляду документів, залишених без руху, в разі виправлення банком / іншою установою виявлених недоліків.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для бухгалтера (МСФЗ); База податкових знань |
|
Постанова від 05.10.2024 №122 «Про затвердження Змін до Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/PB24166?land=UA&context=UA |
|
Постанова від 03.03.2023 №16 «Про затвердження Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/PB23026?land=UA&context=UA |
|
Закон України від 17.02.2022 №2073-IX «Про адміністративну процедуру» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T222073?land=UA&context=UA |
|
Закон України від 30.06.2021 №1591-IX «Про платіжні послуги» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T211591?land=UA&context=UA |
|
Закон України від 20.05.1999 №679-XIV «Про Національний банк України» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T990679?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 25.04.2023 №04 «Міжбанківські платіжні операції з 1 квітня перейшли на режим 24/7 на базі стандарту ISO 20022» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003026?land=UA&context=UA |
|
Коментар від 10.10.2024 №10 «Міжбанківські перекази виконуватимуть по-новому» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003357?land=UA&context=UA |
|
Запитання-відповідь від 01.08.2023 «Якою датою в ІКП відображаються суми податків, зборів та єдиного внеску, сплачені на бюджетні (небюджетні) рахунки через банківську установу (систему електронних платежів НБУ)?» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/ZN050725?land=UA&context=UA |
ФАХІВЦЮ З ПЕРЕВІРОК, КОМПЛАЄНС-ОФІЦЕРУ
5. Щодо звітування наглядових рад державних підприємств
4 жовтня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Порядок, відповідно до якого, наглядові ради державних підприємств будуть звітувати про свою діяльність перед уповноваженим органом та/або загальними зборами, визначених Порядком відповідних державних підприємств.
Під звітом наглядової ради у зазначеному Порядку розуміють документ, у якому відображається оцінка її діяльності і який містить:
- оцінку її складу, структури та діяльності як колегіального органу;
- оцінку компетентності та ефективності кожного члена наглядової ради, у тому числі інформацію про його діяльність як посадової особи інших юридичних осіб або іншу діяльність - оплачувану і безоплатну;
- оцінку незалежності кожного з незалежних членів наглядової ради;
- оцінку компетентності та ефективності кожного комітету наглядової ради, зокрема інформацію про перелік та персональний склад комітетів, їх функціональні повноваження, кількість проведених засідань та опис основних питань, які розглядали комітети. Комітет наглядової ради з питань аудиту (аудиторський комітет) окремо зазначає інформацію про оцінку незалежності суб'єктів аудиторської діяльності, які надають послуги з обов'язкового аудиту;
- оцінку виконання наглядовою радою поставлених цілей.
Звіт про діяльність наглядової ради буде частиною річного звіту підприємства. У ньому має міститися інформація про виконання показників з листа очікування власника, а саме:
- виконання стратегічного плану підприємства;
- фінансові результати (прибутковість, ліквідність тощо);
- обсяг виплат на користь держави;
- обсяги бюджетного фінансування.
Розрахунки у звіті мають бути зроблені за міжнародними стандартами EBITDA.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН) Аналітика для юриста (ЮРИСТ&ЗАКОН) Ситуації для бухгалтера |
|
Постанова Кабінету Міністрів України |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP241139?land=UA&context=UA&an=8 |
|
Важлива віха в реформуванні корпоративного управління: ухвалено довгоочікуваний Закон для лібералізації сектору ДП |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017514?land=UA&context=UA |
|
Податок на прибуток. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку |
http://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SB110009?bl=KP241139&land=UA&context=UA |
|
Держдивідендні уточнення |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015346?land=UA&context=UA&an=snippet_1101 |
|
Запроваджено новий механізм відчуження та передання в оренду майна державних АТ
|
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ014955?land=UA&context=UA&an=snippet_5602 |
6. Зміни щодо здійснення фінансового моніторингу банками та небанківськими установами
8 жовтня 2024 року набула чинності Постанова Правління Національного банку України від 05.10.2024 р. № 121 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань фінансового моніторингу».
Вищезазначеною Постановою Національний Банк України затвердив зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу та Положення про здійснення установами фінансового моніторингу якими передбачено урегулювання порядку інформування банками та небанківськими установами Міністерства юстиції України про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності клієнта.
Відтак, відповідні зміни, серед іншого, передбачають для банків та небанківських установ наступні зобов`язання:
- протягом п'яти робочих днів з дня отримання структури власності/інформації про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ), дані про якого встановлені за результатами здійснення належної перевірки клієнта (НПК), перевіряти отриману структуру власності/інформацію про КБВ на наявність/відсутність розбіжностей із відомостями про КБВ/структуру власності такого клієнта, розміщеними в ЄДР, та вносити відповідну інформацію про виявлені розбіжності до анкети клієнта.
Банки та небанківські установи повинні протягом одного місяця із дня набрання чинності вищевказаною постановою привести у відповідність до змін Положення про здійснення банками фінансового моніторингу та, відповідно, Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, анкету клієнта - юрособи - резидента, відповідні переліки клієнтів та реєстр розбіжностей про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для бухгалтера (МСФЗ); Аналітика для юриста (ЮРИСТ&ЗАКОН) |
|
Постанова Правління Національного банку України № 121 від 05.10.2024 р. |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/PB24165?land=UA&context=UA&an=13 |
|
Положення про здійснення банками фінансового моніторингу |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/PB20109?an=29&land=UA&context=UA |
|
Положення про здійснення установами фінансового моніторингу |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/PB20167?an=34&land=UA&context=UA |
|
Зміни в інформуванні про бенефіціарні розбіжності для підопічних НБУ |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003356?land=UA&context=UA |
|
Оновлення у процедурах перевірок НБУ |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003266?land=UA&context=UA&an=snippet_478 |
|
Розкриття інформації про кінцевого бенефіціарного власника |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017524?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
7. Бюджетники з 1 жовтня мають повідомляти Мінцифри про закупівлі в сфері інформатизації
Йдеться про те, що для бюджетних установ запроваджено суттєві зміни щодо інформування Мінцифри. Стосується це договорів, укладених установами щодо:
- проєктів, робіт з інформатизації Національної програми інформатизації, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує 500 тис. гривень;
- закупівель послуг із під'єднання закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до мережі "Інтернет" за кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до мережі "Інтернет" у сільській місцевості, коли їхня вартість перевищує 1 тис. гривень.
Для визначення належності завдань (проєктів), робіт до сфери інформатизації потрібно орієнтуватися на коди ДК 021:2015, за якими здійснюють закупівлю товарів і послуг. Перелік кодів таких товарів і послуг наведено в Методиці № 34.
Механізм взаємодії розпорядників бюджетних коштів із Мінцифри врегульовано, зокрема, Положенням № 119 та Методикою № 34.
Тож, якщо донедавна від розпорядника бюджетних коштів вимагали тільки заповнити гугл-форму "Повідомлення про укладений договір", то вже з 1 жовтня Мінцифри вимагає від розпорядника бюджетних коштів зареєструватися в Єдиній інформаційній системі обліку Національної програми інформатизації, попередньо пройшовши на сайті Мінцифри авторизацію за допомогою кваліфікованого / удосконаленого електронного підпису юридичної особи. Лише після цього з'явиться можливість вносити інформацію щодо повідомлення про проєкт інформатизації.
Розлогіше - в матеріалі розділу Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН).
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН); |
|
Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації, затверджене постановою КМУ від 02.02.2024 р. № 119. |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP240119?an=22&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA |
|
Методика визначення належності бюджетних програм, завдань, проектів, робіт до сфери інформатизації Національної програми інформатизації, затверджена наказом Мінцифри від 29.03.2023 р. № 34. |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/Re39681?an=55&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA |
|
Як із 1 жовтня повідомляти Мінцифри про закупівлі у сфері інформатизації |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015712?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
8. Швейне виробництво від А до Я
Виробництво загалом ніколи не було легким з точки зору обліку, а швейне виробництво тим більше. Тож
у статтях розділу Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН) розкриті усі важливі деталі , які стосуються саме швейного виробництва.
9. Положення про оплату праці: важливі деталі
Не секрет, що переважна більшість підприємств не має взагалі укладеного колективного договору. Тож питання щодо оплати праці на підприємстві варто врегулювати в окремому локальному документі – Положенні про оплату праці.
Як саме затвердити таке положення та зразок самого документа, який може бути в нагоді -- у статті розділу Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН).
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН); |
|
Положення про оплату праці: порядок затвердження та зразок |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015749?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
10. Благодійна організація передає безоплатно лікарні основний засіб: що в бухобліку
Передусім усе залежить від того основний засіб було придбано чи він також був свого часу отриманий безкоштовно.
Розлогіше з практичним прикладом - у статті розділу Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН).
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН) |
|
Благодійна організація передає безоплатно лікарні основний засіб: як показати в бухгалтерському обліку |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015745?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
11. Реорганізація української компанії: основні форми
Реорганізація підприємства в Україні являє собою повну або часткову заміну власників корпоративних прав підприємства, зміну організаційно-правової форми організації бізнесу, ліквідацію окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох, наслідком чого є передання чи прийняття його майна, коштів, прав й обов'язків правонаступником.
Причини проведення реорганізації підприємства різні, зокрема:
- розширення або скорочення бізнесу;
- ліквідація або виділ неприбуткових напрямів ведення бізнесу;
- фінансове оздоровлення підприємства (оптимізація оподаткування, витрат);
- необхідність створення прозорої корпоративної структури;
- поглинання підприємств, які конкурують;
- концентрація активів підприємства або майнових прав в одних руках.
Види реорганізації різняться залежно від першочергових завдань. Можна виділити такі форми проведення процедури реорганізації:
- Злиття. Під злиттям розуміють припинення діяльності двох або кількох підприємств як юридичних осіб і передання належних їм майнових прав та зобов'язань до правонаступника, який створюється в результаті злиття. Злиття – це, по суті, припинення двох і більше компаній шляхом їх перетворення в одну. Під час злиття податкові органи обов'язково проводять позапланову перевірку всіх компаній (що припиняють свою діяльність).
- Приєднання. Приєднання – це процес, під час якого об'єднуються активи двох компаній. Під час цього одна юридична особа припиняє існування, а інша продовжує працювати. Усе майно, грошові та негрошові активи переходять до компанії-правонаступниці, яка відповідає за зобов'язаннями реорганізованого підприємства. Приєднання підприємств відбувається за тим самим принципом, що і злиття компаній, єдиною відмінністю є кінцевий етап, а саме – не потрібно оформлювати нову юридичну особу.
- Поділ юридичної особи. Поділ – це спосіб реорганізації, за якого одна юридична особа припиняє свою діяльність, а на її базі створюється кілька нових підприємств, оформлених як самостійні юридичні особи. У разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в результаті цього, переходять за розподільчим актом у відповідних частинах активи й пасиви, майнові права й обов'язки реорганізованого підприємства.
Більш детально читайте в розділі Аналітика для юриста (ЮРИСТ&ЗАКОН).
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для юриста (ЮРИСТ&ЗАКОН) |
|
Стаття від 09.10.2024 №41 «Реорганізація української компанії: основні форми» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017962?land=UA&context=UA |
|
Реорганізація юридичної особи |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI070169?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 11.04.2024 №15 «Етапи процесу ліквідації компаній» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017523?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 04.09.2024 №36 «Верховний Суд щодо припинення трудового договору на підставі припинення юридичної особи» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017887?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 11.04.2024 №15 «Основні етапи ліквідації юридичної особи в добровільному порядку» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017525?land=UA&context=UA |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
12. Практика вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності
За останні роки тенденція до захисту прав інтелектуальної власності в Україні почала стрімко зростати, що зумовлено удосконаленням законодавства у цій сфері.
Інтелектуальна власність є ключовим елементом сучасної економіки знань і важливим чинником інноваційного розвитку України. Зі зростанням значущості нематеріальних активів зростає і кількість спорів у цій сфері. Ефективне вирішення таких спорів є критичним для захисту прав авторів, винахідників і підприємців, а також для забезпечення справедливого балансу інтересів усіх учасників ринку інтелектуальної власності.
Водночас, попри розвиток позасудового захисту прав інтелектуальної власності, найпоширенішим способом врегулювання відносин усе ще залишається судовий захист, тож саме його пропонуємо розглянути на відповідному прикладі в розділі Аналітика для юриста (ЮРИСТ&ЗАКОН).
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для юриста (ЮРИСТ&ЗАКОН) |
|
Стаття від 04.10.2024 №41 «Практика вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017960?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 16.03.2023 №11 «Практика вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA016508?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 16.03.2023 №11 «Захист прав на об'єкти інтелектуальної власності» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA016506?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 16.03.2023 №11 «Супровід передання прав на об'єкти інтелектуальної власності в межах угод M&A» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA016513?land=UA&context=UA |
|
Стаття від 16.03.2023 №11 «Судові та позасудові способи захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA016507?land=UA&context=UA |
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо оскарження в апеляційному порядку ухвали про роз'яснення судового рішення<
