Корпорація МЕРЕЖА
Інф. бюлетень від 08.10.2024

 

08.10.2024 - 13.10.2024

 

КЕРІВНИКОВІ

 

1. НКЦПФР змінює порядок емісії корпоративних облігацій

НКЦПФР затвердила нове Положення про порядок здійснення емісії корпоративних облігацій та їх обігу, яке набирає чинності з 1 листопада 2024 року. 

 

Нова редакція передбачає загальне спрощення вимог до пакету документів, що подаються для реєстрації випуску/звіту до Комісії, а також: 

  • визначення та комплексне застосування терміну «корпоративні облігації»;
  • удосконалення процедури емісії цільових корпоративних облігацій, погашення яких здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва;
  • запровадження механізму заміни емітента корпоративних облігацій;
  • комплексне запровадження механізму щодо функцій адміністратора за випуском облігацій;
  • удосконалення процедури здійснення конвертації облігацій та емісії конвертованих облігацій тощо. 

Положенням запроваджено процедуру щодо емісії зелених та інфраструктурних облігацій. Покроково описано особливості здійснення емісії таких облігацій та вимоги до емітента. 

Серед іншого, Положенням запроваджуються нові норми щодо:

  • надання можливості емітенту облігацій здійснювати зарахування нерозміщених облігацій на власний емітентський рахунок для подальшого їх відчуження;
  • запровадження механізму анулювання (часткового анулювання) викуплених або іншим чином набутих облігацій емітентом;
  • можливості випуску забезпечених облігацій;
  • застосування механізму проходження та розгляду документів, поданих до Комісії.

 

Розділи/ресурси

Законодавство, Аналітика для комплаєнса,

Аналітика для юриста

Рішення від 06.09.2024 №28/21/1105/К03 «Про затвердження Положення про порядок здійснення емісії корпоративних облігацій та їх обігу»

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/RE42759?land=UA&context=UA

Закон України від 30.10.1996 №448/96-ВР «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків»

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/Z960448?land=UA&context=UA

Закон України від 23.02.2006 №3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T063480?land=UA&context=UA

Закон України від 17.02.2022 №2073-IX «Про адміністративну процедуру»

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T222073?land=UA&context=UA

Коментар від 03.10.2024 №10 «Емісія корпоративних облігацій»

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003355?bl=RE42759&land=UA&context=UA

Як не ризикувати можливістю втратити право на обов'язковий викуп акцій, що належать акціонеру?

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240089?land=UA&context=UA

НКЦПФР оптимізує ліцензійні умови для товарних бірж

http://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003332?land=UA&context=UA

 

Способи фінансування будівництва за кошти фізичних осіб

http://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA016984?land=UA&context=UA&an=0

 

Переоцінка інвестицій в умовах війни

http://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003245?land=UA&context=UA

 

Фінмоніторинг на ринку капіталів

 

http://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003319?land=UA&context=UA

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

2. Оновлено план податкових перевірок на 2024 рік

Державна податкова служба оприлюднила оновлений План-графік перевірок на 2024 рік.

Змін зазнали усі чотири розділи:

  • Розділ I "Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб" (тут вже 2277 замість 2200).
  • Розділ II "Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів" (заплановано 178 перевірок замість 174).
  • Розділ III "Документальні планові перевірки фізичних осіб" (у ньому налічується 914 перевірок замість 916);
  • Розділ IV "Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (181 перевірка замість 174).

Розділи/ресурси

Законодавство; Мистецтво оборони

План від 22.12.2023  «План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік»

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/DPA2664Z?land=UA&context=UA

Стаття від 06.09.2024  «Оскарження рішень, прийнятих за результати проведення податкової перевірки»

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO000582?land=UA&context=UA

Стаття від 19.08.2024  «Заперечення платника податків до акта перевірки»

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO000657?land=UA&context=UA

Стаття від 14.08.2024  «Фактичні податкові перевірки»

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/TO000586?land=UA&context=UA

Сфера бізнесу

Усі

Розмір бізнесу

Усі

 

 

3. Законопроєкт про підвищення податків: які зміни пропонують

У вересні Верховна Рада підтримала за основу законопроєкт, який пропонує збільшити надходження коштів до бюджету шляхом підвищення ставок вже існуючих податків.

 

По-перше, вони стосуються дати набрання чинності:

  • впровадження помісячної звітності ПДФО з 2025;
  • відкладання деяких норм по ВЗ:
  • доходи за результатами річного декларування - залишити 1,5% військовий збір до кінця цього року, а з 2025 ставка 5%;
  • єдиний податок 3 групи - з першого кварталу, в якому закон набере чинності;
  • будь-які операції (типу нерухомість) - з моменту набрання сили закону (тобто не 1 жовтня);
  • зарплати - з 1 жовтня. Тобто треба буде перерахувати, але якщо звільнився, то вже перерахувати не треба.

Якщо закон приймуть, то десь після 15-го жовтня він вступить в силу і «заднім числом», з 1 жовтня, піднімуть військовий збір з 1,5% до 5% на всі зарплати в кінці місяця.

 

По-друге, не пропонують застосовувати ВЗ для ФОПів, які зараз звільненні від єдиного податку (це які знаходяться на прифронтових та деокупованих територій).

По-третє, заміни підвищення (хоча б часткової) військового збору на підвищення ПДВ не заплановано.

Із нових джерел додали ренту на видобуток щебню. Пільга по ПДФО по іноземної допомоги для біженців, буде продовжена.

 

Розділи/ресурси

Законопроєкти

Проект Закону України від 17.09.2024 №11416-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану»

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/JI11569I?land=UA&context=UA

Сфера бізнесу

Усі

Розмір бізнесу

Усі

 

 

ФАХІВЦЮ З ПЕРЕВІРОК,  КОМПЛАЄНС-ОФІЦЕРУ

 

4. Кабмін затвердив Правила етичної поведінки суб'єктів лобіювання

Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1128 «Про затвердження Правил етичної поведінки суб'єктів лобіювання».

Відповідно до прийнятих Правил, для сприяння прозорості здійснення лобіювання, підвищення довіри громадськості до процедур формування політики суб'єкти лобіювання зобов'язані поважати демократичні цінності та суспільні блага, бути порядними та доброчесними у своїй діяльності, діяти прозоро та відкрито, надавати достовірну інформацію про свою діяльність, дотримуватись законодавства про захист інформації та персональних даних, а також уникати проявів недоброчесного впливу та запобігати конфлікту інтересів.

 

Відтак, Правила містять  вимоги до етичної поведінки суб'єктів лобіювання відповідно до Закону України «Про лобіюванн»" що стосуються:

  • загальних правил етичної поведінки суб'єктів лобіювання;
  • взаємодії суб'єктів лобіювання з об'єктами лобіювання;
  • взаємодії суб'єктів лобіювання з клієнтами, бенефіціарами;
  • взаємодії суб'єктів лобіювання з іншими суб'єктами лобіювання.

 

 

Для вищевказаної постанови передбачений особливий порядок набрання чинності, що визначений самим актом, а саме; одночасно із введенням в дію Закону України "Про лобіювання", але не раніше дня її опублікування.

 

Розділи/ресурси

Законодавство;

Аналітика для комплаєнса;

Постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2024 № 1128 “Про затвердження Правил етичної поведінки суб'єктів лобіювання”

http://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP241128?an=1&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA

Закон України "Про лобіювання"

http://zakon-pro.ligazakon.net/document/T243606?an=1&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA

Чи відповідає український Закон про доброчесне лобіювання європейським практикам

http://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240073?land=UA&context=UA

Закон про лобіювання в діяльності комплаєнс

http://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240010?land=UA&context=UA

Етика та дотримання законодавства в компанії – уникнення ризиків чи мотивація "грати чесно"?

http://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240114?land=UA&context=UA&an=snippet_1712

Що таке кодекс етики та для кого він потрібний

http://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240066?land=UA&context=UA&an=snippet_263

Сфера бізнесу

Усі

Розмір бізнесу

Усі

 

 

АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ

 

5. ТОВ при купівлі легкового авто переплатило пенсійний збір: як повернути

Потрібно  подати до ПФУ заяву разом із копією платіжної інструкції про сплату збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Більше деталей разом зі зразком заяви - в  матеріалах розділу Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН).

                Розділи/ресурси

Законодавство;

Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН);

Придбання легкового автомобіля: як повернути помилково сплачений пенсійний збір

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015730?land=UA&context=UA

Сфера бізнесу

Усі

Розмір бізнесу

Усі

 

 

6. Списання дебіторської та кредиторської заборгованостей банкрута: коли визнавати витрати й дохід

У підприємства рахується в рамках одного  контрагента дебіторська та кредиторська заборгованості. Контрагента згідно з рішенням суду визнано банкрутом. З вимогою про стягнення дебіторської заборгованості з банкрута не зверталися, а ось ліквідатор контрагента звертався до підприємства щодо погашення кредиторської заборгованості.

 

Тож і виникло запитання: коли треба визнати дохід від списання кредиторської заборгованості та витрати від списання дебіторської – за датою постанови про визнання банкрутом чи за датою завершення ліквідаційної процедури? Проте це питання законодавчо не врегульовано, а отже варто розглянути наявні роз"яснення податківців.

 

Докладніше – у статті розділу Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН).

Розділи/ресурси

Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН)

Списання дебіторської та кредиторської заборгованостей банкрута: коли визнавати витрати й дохід

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015729?land=UA&context=UA

Сфера бізнесу

Усі

Розмір бізнесу

Усі

 

7. Модифікація договорів із клієнтами та її вплив на МСФЗ-облік

У воєнний час часто змінюються попередні домовленості. Яку зміну договору з клієнтом варто вважати модифікацією? Як вплине модифікація на облік операцій за договором? Розлогі відповіді на ці запитання -- у статті розділу Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН).

Розділи/ресурси

Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН);

Модифікації договорів із клієнтами в МСФЗ-обліку

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003354?land=UA&context=UA

Сфера бізнесу

Усі

Розмір бізнесу

Усі

 

8. Державне відшкодування аграріям витрат на розмінування земель

Це питання регулює Порядок № 284, зміни до якого набрали чинності 31.08.2024 р.

І тут треба розуміти такі ключові моменти:

  • право на  компенсацію мають  аграрії,  які здійснили розмінування в період із 24.02.2022 по 15.04.2024;
  • виплачена державою компенсація не перевищуватиме 80% понесених витрат;
  • агарій не може перебувати в процесі банкрутства, під санкціями РНБО або мати кінцевим бенефіціаром громадянина держави-агресора-окупанта або особи, яка має стосунок до терористичних організацій;
  • відповідну заявку з підтвердними документами потрібно подати до 15 листопада 2024 р. Центру гуманітарного розмінування;
  • аграрій не повинен мати податкового боргу на перше число місяця, що передує місяцю, у якому надійшла заявка.

Розлогіше -  у  коментарірозділу Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН) .

 

Розділи/ресурси

Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН)

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення, затверджений постановою Кабміну від 12.03.2024 р. № 284

 

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/KP240284?land=UA&context=UA&an=7

Як держава відшкодовує частину витрат на розмінування земель за минулі періоди

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015738?land=UA&context=UA

 

Сфера бізнесу

Усі

Розмір бізнесу

Усі

 

 

АДВОКАТУ,  ЮРИСТОВІ

 

9. Тенденція до неупередженості в міжнародному арбітражі – нещодавні події в англійському законодавстві

Принцип неупередженості та незалежності арбітрів є однією з основ міжнародного арбітражу. Цей принцип втілено в арбітражних правилах, законах та інструментах м'якого права. Загалом, незалежність і неупередженість зазвичай розглядають разом, та незважаючи на це, їхні стандарти можуть відрізнятися. Гарі Борн визначає неупередженість як особисте [суб'єктивне] зобов'язання, "яке вимагає від арбітра бути вільним від суб'єктивних упереджень, схильностей або спорідненості, які заважають чесному та неупередженому вирішенню спору сторін", а незалежність – як об'єктивне зобов'язання, "що вимагає від арбітра бути вільним від особистих, договірних, інституційних чи інших відносин, які могли б поставити під загрозу його або її незалежність", де обидва вони включають зобов'язання ставитися до сторін однаково та справедливо.

 

Дійсно, як це зазвичай буває в міжнародному арбітражі – на практиці все залежить від застосовного права, яке визначає тест для перевірки відповідності принципам незалежності та неупередженості. Ця стаття зосереджена насамперед на Англійському Законі про Арбітраж (із його новими розробками) та правилах гри, які вони встановлюють.

 

Причина, чому підхід до незалежності та неупередженості все ще стоїть на порядку денному, полягає в тому, що це дуже складне питання в міжнародному арбітражі, якому бракує ясності, незважаючи на те, що для вирішення цього питання вже було докладено багато зусиль. Зазвичай це робиться згідно з "м'яким" правом, таким як Рекомендації IBA щодо конфлікту інтересів у міжнародному арбітражі (з новими поправками, внесеними в лютому 2024 року). На додаток до Загальних стандартів щодо неупередженості, незалежності та розкриття інформації, Рекомендації IBA запровадили відому на сьогодні "traffic-light system", яка базується на списках ситуацій, які можуть виникнути на практиці, і того, яке до них має бути відношення. Ця система складається з червоного списку, оранжевого списку та зеленого списку, які пояснюють, які ситуації можуть або не можуть викликати виправдані сумніви щодо неупередженості та незалежності арбітра.

 

Незалежність і неупередженість арбітра були темою дебатів у 2023 році. Це почалося з основної промови президента Суду ICC Алексіса Мура на GAR Live Abu Dhabi, який закликав до створення єдиного універсального стандарту розкриття інформації арбітрами "на основі об'єктивних і суб'єктивних точок зору", і також наголошуючи не лише на важливості розкриття інформації як такої, а й на важливості ясності щодо того, що саме мають розкривати арбітри. Сам собою обов'язок розкриття пов'язаний із неупередженістю та незалежністю, оскільки арбітр зазвичай зобов'язаний розкривати таку інформацію, яка може викликати виправдані сумніви щодо його або її неупередженості.

 

Щодо об'єктивного та суб'єктивного тесту, суб'єктивний тест передбачає розгляд того, чи можуть розкриті факти й обставини викликати в очах сторін сумніви щодо неупередженості та незалежності арбітра, тоді як об'єктивний тест базується на тому, чи "справедливий та поінформований спостерігач, розглянувши факти, дійшов би висновку, що існувала реальна можливість того, що арбітр був упередженим".

Більш детально – в розділі Аналітика для юриста (ЮРИСТ&ЗАКОН).

 

Розділи/ресурси

Законодавство; Аналітика для юриста (ЮРИСТ&ЗАКОН)

Стаття від 27.09.2024 «Тенденція до неупередженості в міжнародному арбітражі – нещодавні події в англійському законодавстві»

 https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017944?land=UA&context=UA

Сфера бізнесу

Усі

Розмір бізнесу

Усі

 

10. Судові спори у сфері міграційного права

Державна міграційна служба України (ДМС) та її територіальні підрозділи щоденно виносять сотні рішень щодо іноземців та осіб без громадянства, які стосуються питань легалізації, надання дозволів на імміграцію, посвідок на тимчасове чи постійне проживання, набуття громадянства, скасування наявних документів тощо. Часто такі рішення не відповідають законодавству або порушують права та інтереси заявників. У цих випадках оскарження рішень міграційних органів у судовому порядку є не лише можливим, а й необхідним. Найчастіше Державна міграційна служба та її підрозділи є стороною у справах про оскарження їхніх дій та бездіяльності (оскарження відмов у наданні посвідок на проживання й дозволів на імміграцію, скасування дозволів на імміграцію, посвідок на проживання, оскарження відмов у наданні статусу біженця або додаткового захисту), справах щодо депортації, а також заінтересованою особою у справах про встановлення фактів (наприклад, установлення фактів народження або проживання на територіях, що стали частиною незалежної України після її здобуття). У цій статті ми частково розглянемо деякі із зазначених видів спорів.

 

Оскарження відмов у наданні посвідок на проживання та дозволів на імміграцію

Одним із найпоширеніших видів спорів є відмови ДМС в оформленні (видачі) посвідок на тимчасове чи постійне проживання в Україні або дозволу на імміграцію.

Найпоширенішою підставою для відмови є подання нібито неправдивих відомостей, а саме – відомостей щодо місця проживання. Варто зазначити, що підзаконними нормативно-правовими актами справді передбачено проведення перевірки місця проживання у процесі розгляду заяв про легалізацію в Україні.

 

Скасування дозволу на імміграцію

Останнім часом дуже частою є практика скасування Державною міграційною службою раніше виданих дозволів на імміграцію та посвідок на постійне проживання. Такі рішення ухвалюють як через рік після видачі документа, так і через 10 – 20 років, коли зв'язок іноземця й держави України вже став майже нерозривним і сталим. Здебільшого рішення про скасування дозволів на імміграцію ґрунтуються на п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про імміграцію", а саме – з'ясовано, що дозвіл на імміграцію надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів, документів, що втратили чинність, або документів, які не підтверджують наявність підстав для отримання дозволу на імміграцію.

 

Судові спори у сфері міграційного права в Україні є складними справами й дуже особистими для клієнта (залученість клієнта в них можна порівняти, мабуть, з кримінальними, сімейними або спадковими справами), тому підготовка до судового оскарження часто потребує ретельного аналізу фактів, вивчення національного й міжнародного законодавства, а також пошуку судової практики. Судові спори у сфері міграційного права в Україні стають дедалі актуальнішими на тлі збільшення кількості мігрантів і посилення контролю з боку держави. Оскарження рішень ДМС є важливим інструментом захисту прав іноземців та осіб без громадянства. Отже, грамотна юридична підтримка в таких спорах має вирішальне значення для досягнення позитивного результату.

 

Більш детально читайте в розділі Аналітика для юриста (ЮРИСТ&ЗАКОН).

 

 

Розділи/ресурси

 Аналітика для юриста (ЮРИСТ&ЗАКОН)

Стаття від 30.09.2024 «Судові спори у сфері міграційного права»

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017949?land=UA&context=UA

Сфера бізнесу

Усі

Розмір бізнесу

Усі

 

 

12. Звіт про контрольовані операції. Актуальні зміни. На що звернути увагу перед декларуванням

Основними нововведеннями є:

  • додавання в титульному аркуші Звіту нових граф для деталізації відомостей про нерезидента (графи 7, 7.1, 7.2 та 7.3) та його постійне представництво (графи 8, 8.1, 8.2, 8.3, 8.4) в Україні (через які нерезидент здійснює діяльність на території України);
  • більш чітко структуровано порядок зазначення кодів та підстав віднесення здійснених платниками операцій до контрольованих у додатку "Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції". Для кожного коду підстави й ознаки пов'язаності передбачено окремі клітинки, які заповнюють залежно від умов проведених операцій;
  • в оновленому Порядку складання Звіту про КО деталізовано вимоги щодо внесення відомостей про контракти, на підставі яких здійснювали КО, та вказано, що платник може вказувати й останні зміни до контрактів (зазначати реквізити додаткових угод), що мають суттєвий характер щодо цін на товари (роботи, послуги), умов поставки, проведення розрахунків, обсягів поставки, відповідальності тощо;
  • з метою автоматизації контролю у Звіті про КО в частині умов поставки в контрольованих операціях розділено графи окремо для коду умови постачання (гр. 11 (згідно Інкотермс)) та окремо для місця постачання (гр. 11.1);
  • для коду типу операції (гр. 3: "205" – банківська послуга, "206" – фінансова послуга (крім банківських послуг)) додано нову графу 17.1 для зазначення суми кредиту, депозиту чи позики у валюті контракту;
  • також, як ми оцінюємо, – для цілей автоматизації контролю до Звіту про КО додано гр. 19.1, яка передбачає відображення офіційного курсу гривні до іноземної валюти (відповідно до офіційного курсу НБУ, що містить 6 знаків після коми) на дату контрольованої операції.

У попередніх своїх публікаціях ми вже наголошували, що така деталізація завдає чимало клопоту платникам податків, оскільки за Порядком складання Звіту про КО не передбачено можливості звільнення від заповнення графи 19.1 у разі групування. Тобто за великої кількості послідовно здійснених протягом року однотипних КО втрачалась можливість групування. Проте варто зазначити, що за роз'ясненням ДПС України, цю графу не потрібно заповнювати, якщо платник проводить групування контрольованих операцій (у гр. 24 зазначено "1") або валютою контракту є гривня. Звісно, що така позиція податкової служби суттєво полегшує платникам процес заповнення Звіту, за що їм окрема подяка.

Більш детально читайте в матеріалах розділу Аналітика для юриста (ЮРИСТ&ЗАКОН).

 

Розділи/ресурси

Аналітика для юриста (ЮРИСТ&ЗАКОН)

Стаття від 01.10.2024 «Звіт про контрольовані операції. Актуальні зміни. На що звернути увагу перед декларуванням»

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017952?land=UA&context=UA

Стаття від 03.10.2024 «Помилка під час заповнення граф 29 "Суми дивідендів, отриманих КІК... від українських юридичних осіб" і 30 "Сума прибутку КІК, що була фактично виплачена на користь контролюючої особи" в разі, якщо прибуток КІК підлягає звільненню від оподаткування»

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017951?land=UA&context=UA

Стаття від 02.10.2024  «Помилка під час заповнення інформації за пп. 39-2.5.3 п. 39-2.5 ст 39-2 ПКУ (зокрема граф 31 – 33 Звіту про КІК), якщо прибуток такої КІК звільнено від оподаткування»

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017950?land=UA&context=UA

Стаття від 30.09.2024  «Помилка, поширена під час заповнення граф 24 "Прибуток до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності" та 27 "Прибуток контрольованої іноземної компанії, звільнений від оподаткування"»

 https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017947?land=UA&context=UA

Стаття від 27.09.2024  «Помилка під час заповнення графи 28 "Умови звільнення від оподаткування прибутку КІК" Звіту про КІК»

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017948?land=UA&context=UA

 

 

СУДОВА ПРАКТИКА

 

Щодо способу стягнення коштів з боржника - юридичної особи, яка перебуває у стані припинення

Позовна вимога про стягнення грошових коштів з боржника - юридичної особи, яка перебуває у стані припинення, відповідає способу захисту, встановленому законом (примусове виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини 2 статті 16 ЦК України, частина 2 статті 20 ГК України)), і цей спосіб захисту є ефективним.

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP13261

 

Щодо права суду визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються

Суд у конкретному кримінальному провадженні на підставі ч. 3 ст. 349КПК має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Такий порядок розгляду кримінального провадження не звільняє суд від обов'язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, визначені в ч. 1 ст. 91 КПК.

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP13316

 

Щодо застосування судом спеціальної конфіскації

Застосування выдповыдно до положень статей 96-1, 96-2 КК судом апеляційної інстанції спеціальної конфіскації не є тим "іншим випадком", передбаченим ч. 1 ст. 421 КПК, що погіршує становище обвинуваченого.

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP13317

 

Щодо повноважень ліквідатора майна у справі про банкрутство

За відсутності справи про банкрутство, зокрема і постанови про визнання боржника банкрутом, згідно з якою арбітражний керуючий наділяється повноваженнями ліквідатора у справі про банкрутство, ліквідатор не має права підписувати та подавати від імені боржника заяви та судові позови.

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP13319

 

Щодо повернення переданого за недійсним правочином майна

Якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію. У цьому випадку відповідач є стягувачем у частині рішення про повернення йому переданого ним за недійсним правочином майна або відшкодування вартості.

https://zakon-pro.ligazakon.net/document/VSP13266