09.09.2024-15.09.2024
КЕРІВНИКОВІ
1. Декларативний принцип отримання дозволів та ліцензій
Набув чинності Закон від 17 липня 2024 року № 3869-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період дії воєнного стану в Україні", яким запроваджується декларативний принцип отримання дозволів та ліцензій.
Згідно з Законом, під час дії воєнного стану право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності може набуватися суб'єктом господарювання на підставі подання на безоплатній основі до відповідних дозвільних органів декларації про провадження господарської діяльності без отримання документів дозвільного характеру, крім тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів.
Декларація, подана таким чином прирівнюється по статусу до дозволу, ліцензії чи інших результатів надання публічних (електронних публічних) послуг. При цьому вона може бути подана в будь-якому місці країни - незалежно від того, де розташоване підприємство, чи мешкає підприємець. Дозвільний орган веде перелік поданих декларацій про провадження господарської діяльності та розміщує його на своєму офіційному веб-сайті.
Декларація дійсна на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан (але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування).
Документи дозвільного характеру, строк дії яких закінчується у період дії воєнного стану, вважаються такими, дію яких продовжено на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан (але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування).
У період дії воєнного стану зупиняється перебіг визначених законом строків звернення для переоформлення документів дозвільного характеру, внесення змін до інформації, зазначеної в деклараціях про провадження господарської діяльності.
Планові перевірки з питань видачі дозвільних документів на час дії воєнного стану припиняються.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство |
|
|
Закон України від 17.07.2024 № 3869-IX |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T243869?land=UA&context=UA |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
2. Заборонено використання пальмової олії у продуктах харчування
Верховною Радою ухвалено Закон щодо підвищення якості харчових продуктів, у тому числі тих, що споживаються дітьми.
Законопроєкт врегульовує окремі питання безпечності та якості харчових продуктів та імплементує Регламент ЄС щодо трансжирних кислот, крім трансжирних кислот, що містяться в жирі тваринного походження.
Ним, зокрема, пропонується:
- встановити граничний вміст трансжирних кислот у харчових продуктах (не більше, ніж 2 грами на 100 грамів загальної кількості всіх жирів, що містяться в харчовому продукті);
- заборонити використання пальмової олії у традиційних молочних продуктах;
- заборонити використання гідрогенізованої пальмової олії та інших гідрогенізованих рослинних жирів у дитячому харчуванні;
- заборонити використання гідрогенізованої пальмової олії у харчових продуктах (кондитерські вироби: шоколад, морозиво тощо);
- зобов'язати операторів ринку при постачанні харчових продуктів іншим виробникам надавати інформацію про кількість трансжирних кислот у таких продуктах;
- визначити чітке та зрозуміле маркування харчової продукції, що містить пальмову олію.
|
Розділи/ресурси |
Законопроєкти |
|
|
Проект Закону України від 04.09.2024 № 5148 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення якості харчових продуктів, у тому числі тих, що споживаються дітьми» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/JI04457I |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
3. В Україні змінили порядок страхування перевезень пасажирів
Мінінфраструктури затвердило оновлений Порядок та умови страхування пасажирських перевезень, яким визначається механізм страхування поїздки на автомобільному та міському електричному транспорті.
Згідно з новим порядком, перевізник страхує свою відповідальність за шкоду, заподіяну пасажиру, багажу та вантажу, укладаючи зі страховою компанією відповідний договір страхування без залучення до цих відносин пасажира. Отже пасажир не є стороною договору для відшкодування заподіяної шкоди у разі настання страхового випадку.
У разі настання страхового випадку відповідне відшкодування може здійснюватися страховою компанією саме за безпосереднім зверненням пасажира. Перевізник також має право ініціювати процес відшкодування.
Новий порядок поширюється на страхування відповідальності автомобільного перевізника, крім таксі та перевезення пасажирів легковим транспортом на замовлення, та міського електричного транспорту за шкоду, заподіяну пасажиру та багажу.
Оновлені умови страхування регулюють лише відповідальність за шкоду життю та здоров'ю пасажира, а також шкоду багажу. Питання шкоди вантажу відповідним Порядком не регулюється.
Так, пасажир може підтвердити своє перебування у транспортному засобі під час перевезення:
- квитком, іншим документом, на підставі якого виконувалося перевезення;
- довідкою, наданою перевізником;
- будь-якими іншими офіційними документами, які можуть підтверджувати такий факт, наприклад договором для некомерційних перевезень.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Ситуації для юриста |
|
|
Наказ від 22.07.2024 № 671 «Про затвердження Порядку та умов страхування на автомобільному та міському електричному транспорті» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/Re42642 |
|
|
Закон України від 05.04.2001 № 2344-III Про автомобільний транспорт |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/t012344 |
|
|
Закон України від 29.06.2004 № 1914-IV Про міський електричний транспорт
|
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/t041914 |
|
|
Закон України від 30.06.1993 № 3353-XII Про дорожній рух |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/t335300 |
|
|
Укладення договору страхування відповідальності автовласників (ОСАЦВ). Страховий поліс |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI070953 |
|
|
Оновлені правила проведення публічних закупівель під час воєнного стану: що змінилося |
https://zakon-pro.ligazakon.net/situation/SI070140 |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
4. Введено в дію Закон, що врегульовує діяльність відокремлених підрозділів іноземної юрособи: як проводитиметься їх реєстрація
3 вересня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави».
Відтепер процедура державної реєстрації відокремлених підрозділів відбуватиметься виключно в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань шляхом звернення до уповноважених суб'єктів державної реєстрації.
Такими суб'єктами є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси.
У разі необхідності відокремленому підрозділу отримати певну публічну послугу, у тому числі у разі необхідності внесення змін до відомостей про такий підрозділ, але відомості про який ще не перенесено до ЄДР, він може звернутися до Міністерства юстиції.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Форми та бланки |
|
|
Закон України від 14.07.2023 № 3257-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/t233257 |
|
|
Наказ від 26.08.2024 № 2518/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року N 3268/5» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/Re42648 |
|
|
Карта форми від 26.08.2024 «Заява щодо державної реєстрації відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (форма 11)» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/ ZX007221 |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
ФАХІВЦЮ З ПЕРЕВІРОК, КОМПЛАЄНС-ОФІЦЕРУ
5. Рекомендації Національного банку України щодо практичного застосування ризик-орієнтованого підходу до PEPs.
Національний банк України листом Р/25-0005/66138 надав роз'яснення та рекомендації щодо застосування ризик-орієнтованого підходу до політично значущих осіб.
Відповідні рекомендації надані окремим банкам та небанківським фінансовим установам на підставі здійснених перевірок щодо заходів, пов'язаних з клієнтами, які (або кінцевими бенефіціарними власниками яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов'язаними з політично значущими особами (PEP).
Так, виходячи з положень наданих вищезазначеним листом, за результатами нагляду було виявлено наступні недоліки, які значною мірою пов'язані з відсутністю належного контролю з боку Ради та керівництва банків:
- формальна/декларативна політика з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - ПВК/ФТ) ;
- недостатнє обґрунтування лімітів ризик-апетиту;
- неналежне звітування перед радою та правлінням;
- недостатність професійних кадрів та навчальних заходів.
Відтак, у зв'язку з виявленими та окресленими Національним банком недоліками під час здійснення нагляду, останнім надано роз'яснення та наведено, серед іншого і наступні приклади практичної реалізації заходів, пов'язаних з PEPs:
- щодо перевірки нових та існуючих клієнтів на предмет виявлення PEPs;
- встановлення ділових відносин або проведення операцій з PEPs;
- ризик-орієнтований підхід до ділових відносин з PEPs;
- моніторинг ділових відносин та фінансових операцій PEPs;
- щодо отримання дозволу керівництва на встановлення (продовження) ділових відносин з PEPs або проведення PEPs разової фінансової операції на суму, що дорівнює або перевищує суму, визначену статтею 20 Закону про ПВК/ФТ.
Окрім того, Національним банком зазначені наступні заходи щодо вдосконалення систем внутрішнього контролю та управління ризиками:
- удосконалення процедур контролю;
- оновлення та підтримка моделей оцінки ризиків;
- регулярні аудити та перевірки;
- розширені навчальні програми;
- виявлення підозрілих фінансових операцій;
- документування та звітність.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для комплаєнс; Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН) |
|
|
Лист Національного банку України від 31.08.2024 № Р/25-0005/66138 “Роз'яснення та рекомендації щодо застосування ризик-орієнтованого підходу до політично значущих осіб” |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/LB24013?land=UA&context=UA |
|
|
Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/T190361?an=&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA |
|
|
Фінмоніторинг-2024: що потрібно знати підприємцям |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240070?land=UA&context=UA |
|
|
Що потрібно знати особам із категорії РЕР |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240069?land=UA&context=UA&an=snippet_93 |
|
|
Правові й комплаєнс-вимоги до встановлення кінцевих бенефіціарів, перевірки комплексної структури власності та практика застосування зовнішніх ресурсів і незалежних провайдерів комплаєнс-продуктів |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/AK240027?land=UA&context=UA |
|
|
НБУ актуалізував РЕР-моніторинг |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015241?land=UA&context=UA |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
6. Щодо перевірки інформації, отриманої СПФМ у результаті здійснення належної перевірки юридичної особи.
1 вересня 2024 року набули чинності зміни до наказу Міністерства юстиції України від 12.07.2024 року № 2542/5 “Про затвердження Порядку повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей між отриманими суб'єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи”.
Відповідними змінами запроваджено механізм перевірки інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності, що подається юридичними особами державним реєстраторам для проведення відповідних реєстраційних дій щодо юридичної особи.
Серед іншого, внесеними до Порядку змінами визначені наступні види розбіжностей про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) та/або структуру власності юридичної особи, отримані СПФМ у результаті здійснення належної перевірки юридичної особи, та відповідними відомостями, розміщеними в Єдиному державному реєстрі:
- неповнота відомостей про КБВ;
- неточність у відомостях про КБВ;
- помилка у відомостях про КБВ;
- неповнота відомостей у структурі власності юридичної особи;
- неточність у відомостях структури власності юридичної особи;
- помилка у відомостях структури власності юридичної особи.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН) Аналітика для комплаєнса; Аналітика для юриста (ЮРИСТ&ЗАКОН) |
|
|
Наказ Міністерства юстиції України від 27.08.2024 № 2531/5 |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/RE42657?land=UA&context=UA |
|
|
Наказ Міністерства юстиції України від 12.07.2023 № 2542/5 |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/RE40241?land=UA&context=UA |
|
|
Підопічним Мінфіну СПФМ на замітку |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003340?land=UA&context=UA |
|
|
Бенефіціарні відстрочення |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015368?land=UA&context=UA |
|
|
Структура власності компаній та інформація про осіб – кінцевих бенефіціарних власників |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017841?land=UA&context=UA |
|
|
РЕР-рекомендації для СПФМ |
http://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015237?land=UA&context=UA |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
7. Запроваджено поступове збільшення акцизного податку
Вже з 1 вересня набрав чинності Закон № 3878, яким запроваджено поступове підвищення ставок акцизу. Так, зокрема, з 01.09.2024 підвищено ставки на пальне (бензин, дизпаливо, скраплений газ, паливо моторне альтернативне. А вже 01.12.2024 р. буде підвищено ставку акцизу на проміжні продукти.
З 1 січня 2025 року повинна запрацювати норма п. 221.6 ПКУ, відповідно до якої частка загальної суми податкових зобов'язань з акцизного податку на сигарети повинна становити не менше ніж 60 % середньозваженої роздрібної ціни продажу сигарет.
Більше деталей - в коментарі розділу Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН).
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН); |
|
|
Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T10_2755?an=&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA
|
|
|
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку" від 18.07.2024 р. № 3878-IX |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T243878?an=&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA
|
|
|
Новий Закон № 3878: збільшення ставок акцизного податку на пальне і не тільки |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015680?land=UA&context=UA
|
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
8. Нацбанк на пів року вводить обмеження перерахунків між картками фізосіб
Новація з 1 жовтня 2024 завдяки постанові № 102 та передбачає, що з 1 жовтня 2024 року до 31 березня 2025 року включно заборонено здійснювати перекази в межах України з усіх рахунків фізичної особи – користувача, відкритих у цього надавача платіжних послуг у національній валюті, що в сумі перевищують 150 тис. грн включно на місяць, на рахунки інших фізичних осіб – отримувачів, під час яких використовують реквізити електронних платіжних засобів фізичних осіб – отримувачів.
Ліміт діє лише на вихідні перекази за всіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб.
Волонтерів-фізосіб така новація не має торкатись, але за умови, щоб надавачі платіжних послуг ідентифікували фізособу як волонтера, вона має відповідати щонайменше двом критеріям із п'яти:
- фізична особа – користувач офіційно зареєстрована як волонтер;
- проведення волонтерських зборів є типовою діяльністю за рахунками фізичної особи – користувача в надавачі платіжних послуг;
- фізична особа – користувач подала лист від державного органу / військової частини / благодійного фонду щодо співпраці в межах організації збору коштів;
- фізична особа – користувач надала інформацію щодо запланованих суми та строків збору коштів із зазначенням мети такого збору та подальшого використання зібраних коштів;
- інформація з відкритих джерел, соціальних мереж та мережі "Інтернет" за допомогою зіставлення з іншою наявною в надавача платіжних послуг інформацією підтверджує провадження фізичною особою – користувачем волонтерської діяльності та мету зборів, проведених у межах волонтерської діяльності.
Розлогіше – у коментарі розділу Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН).
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН) |
|
|
Постанова Правління НБУ "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18" від 27.08.2024 р. № 102 |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/PB24136?an=&ed=&dtm=&le=&land=UA&context=UA
|
|
|
З 1 жовтня діє ліміт на грошові перекази: НБУ вводить нові обмеження |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015671?land=UA&context=UA
|
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
9. Виплата зарплати нерезиденту: які умови для звільнення від ПДФО
У таких випадках мова йде не про "класичного" громадянина іншої країни, а про наших громадян, які проживають на території інших країн і дистанційно працюють в Україні. У цій ситуації варто з'ясувати, який саме резидентський статус має працівник.
Так, якщо він має місце проживання в іншій країні, знаходиться там понад 183 дні протягом календарного року та його сім'я (центр життєвих інтересів) перебуває разом із ним за кордоном, то за цими критеріями він уже не є податковим резидентом України.
Наявність у нього громадянства України при цьому не відіграє ключового значення, адже цей критерій за пріоритетністю враховується після всіх перелічених вище.
Тож, працівник компанії за таких умов може вважатися нерезидентом.
Далі доведеться вивчати угоди про уникнення подвійного оподаткування, аби чітко розуміти оподатковувати доходи такого працівника ПДФО чи ні.
Більше деталей- у матеріалі розділу Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН).
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН); |
|
|
Виплата зарплати нерезиденту: які умови для звільнення від ПДФО |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/BZ015672?land=UA&context=UA
|
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
10. Облік грантів згідно з МСФЗ
У важку воєнну годину допомога держави, благодійних фондів, комерційних структур дає змогу українським підприємствам утримуватися на плаву. Вимоги МСФЗ до обліку різних видів грантів також є різними.
Розлогіше з практичними прикладами – в статтях розділу Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН) .
|
Розділи/ресурси |
Аналітика для бухгалтера (БУХГАЛТЕР&ЗАКОН) |
|
|
Облік грантів згідно з МСФЗ
|
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003336?land=UA&context=UA |
|
|
Облік грантів згідно з МСФЗ. Приклади |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/FZ003337?land=UA&context=UA
|
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
11. Набув чинності Закон щодо регулювання праці домашніх працівників
Набув чинності Закон України від 25.04.2024 № 3680-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників». Так, КЗпП доповнено главою XI-A, яка і регулює працю домашніх працівників.
Домашній працівник - це фізична особа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем. З урахуванням специфіки домашньої праці та особливостей умов праці, передбачених цим Кодексом, домашні працівники користуються всіма трудовими правами та гарантіями, передбаченими законодавством про працю, у тому числі на безпечні та здорові умови праці.
У трудовому договорі, укладеному з домашнім працівником, може бути передбачено платне чи безоплатне надання роботодавцем житла домашньому працівнику в користування.
Надане домашньому працівникові жиле приміщення має відповідати вимогам законодавства.
У разі платного надання житла в користування домашньому працівникові такі відносини регулюються актами цивільного законодавства. Роботодавець не має права самостійно проводити відрахування із заробітної плати домашнього працівника в рахунок плати за користування таким житлом.
На домашніх працівників поширюються положення щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку, передбачені цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.
Якщо у зв'язку із специфікою домашньої праці не може бути додержана передбачена законом щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу, з тим щоб тривалість робочого часу за місячний обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.
Домашній працівник самостійно веде облік свого робочого часу у зручній для нього формі та погоджує його з роботодавцем у строки, визначені трудовим договором.
|
Розділи/ресурси |
Законодавство |
|
|
Закон України від 25.04.2024 № 3680-IX, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/T243680?land=UA&context=UA |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
12. Оподаткування криптовалюти в Україні: чи законні операції з використанням віртуальних активів та які податки потрібно сплачувати
Криптовалюту вважають майже звичайним видом інвестиційного активу як у світі, так і в Україні. Разом із тим, як зазначено в роз'ясненнях податкової, "на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею".
І справді, в Україні відсутнє чинне спеціалізоване законодавство з правового регулювання криптовалюти. Зокрема, Закон України "Про віртуальні активи" від 17.02.2022 р. № 2074-IX, який мав вирішити це питання, не набрав чинності у зв'язку з тим, що його дія пов'язана з набранням чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами. Натомість останній ще навіть не прийнято та існує лише у вигляді основного й альтернативного законопроєктів.
Тож поки що чи не єдине визначення криптовалюти міститься в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06.12.2019 р. № 361-IX, який визначає віртуальний актив як "цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей".
Разом із цим відсутність чіткої класифікації не заважає фіскальним органам оподатковувати дохід від операцій з криптовалютою за загальними нормами Податкового кодексу України.
Об'єктом оподаткування для фізичних осіб визначають загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи. Дохід, отриманий фізичною особою від продажу криптовалюти, включають до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід, якщо джерело виплати цього доходу є іноземним, або як інший дохід, якщо виплату доходу здійснює фізична особа – резидент на території України.
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, тобто вся сума коштів від продажу криптовалюти, а не лише прибуток від продажу.
Ставка податку – 18 % для податку на доходи фізичних осіб та 1,5 % для військового збору.
Якщо платник податку здійснює криптовалютну операцію з особою, яка є податковим агентом для такої фізичної особи, то сам податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за рахунок платника податків.
Якщо ж платник податку отримує дохід від особи, яка не є податковим агентом, тоді вже сам платник податку зобов'язаний:
- включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу;
- подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за наслідками звітного податкового року;
- сплатити податок і військовий збір з таких доходів.
Фізична особа подає податкову декларацію до 1 травня року, наступного за звітним, а суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації, фізична особа зобов'язана самостійно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним.
Більш детально – в розділі Аналітика для юриста (ЮРИСТ&ЗАКОН).
|
Розділи/ресурси |
Законодавство; Аналітика для юриста (ЮРИСТ&ЗАКОН) |
|
|
Стаття від 05.09.2024 «Оподаткування криптовалюти в Україні: чи законні операції з використанням віртуальних активів та які податки потрібно сплачувати» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017888?land=UA&context=UA |
|
|
Стаття від 11.05.2023 «Криптовалюти: особливості роботи в Україні» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA016668?land=UA&context=UA |
|
|
Стаття від 30.11.2023 «Податки на операції з криптовалютою» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017172?land=UA&context=UA |
|
|
Стаття від 08.02.2024 «Структурування ІТ-компаній в Україні» |
https://zakon-pro.ligazakon.net/document/EA017354?land=UA&context=UA |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
13. Висновки господарських судів про наслідки отримання покупцем товару з порушенням строку поставки
У господарській діяльності звичною є практика укладення господарських договорів з поставки товару на умовах здійснення передоплати, у розмірі, узгодженому сторонами за їх взаємною згодою.
Раніше в публікаціях ми висвітлювали тематику щодо висновків судів про зустрічне виконання зобов'язань з поставки товару, які стосуються виконання сторонами своїх зобов'язань у певній послідовності: повної сплати покупцем суми передоплати (авансового платежу), у розмірі та в строк, який узгодили сторони, що в подальшому є підставо
