27.05.2024-02.06.2024
КЕРІВНИКОВІ
1. Схвалено законопроєкт щодо захисту інтересів власників земельних паїв
Комітет з питань аграрної та земельної політики рекомендував ухвалити у цілому законопроєкт щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин.
Законопроєктом, зокрема, передбачається:
- продовження (з 2025 року до 2028 року) строку оформлення незатребуваних земельних ділянок, здійснення розподілу земельних ділянок між власниками паїв та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок;
- відновлення обов'язковості підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників;
- продовження до 2026 року пілотного проєкту із внесення відомостей до Держземкадастру сертифікованими інженерами-землевпорядниками;
- встановлення правил, за яким, термін дії договорів оренди земельних ділянок, сформованих з невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок, які перейшли до комунальної власності, припиняється через 2 роки з дня державної реєстрації права комунальної власності на них;
- обов'язкове долучення до документації із землеустрою, яка розробляється для внесення до Держземкадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, копій документів, на підставі яких набуто право власності, користування такою земельною ділянкою (за наявності);
- відновлення можливості здійснення заходів з обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення на підставі рішення суду.
Крім того, проєктом Закону пропонується встановити особливості адміністративної процедури у сфері земельних відносин.
Продукт |
ІПС: Законопроекти |
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/JI10892I |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
2. Ухвалено законопроєкт про реформу автострахування
Верховна Рада ухвалила євроінтеграційний законопроєкт про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Законопроєктом, зокрема, передбачається:
- поступове підвищення розмірів страхових сум (максимальних розмірів страхової виплати) до розмірів, встановлених в країнах Європейського Союзу.
- запровадження швидкого здійснення гарантійних виплат потерпілим особам за страховиків-банкрутів до введення Закону в дію (зараз це роки, а пропонується до 90 днів).
- запровадження прямого врегулювання у всіх випадках ДТП, в яких шкода завдана лише транспортному засобу, що дозволить потерпілій особі звертатись за страховою виплатою до свого страховика, навіть якщо винуватець не застрахований;
- розширення застосування "європротоколу", тобто оформлення заяви про страхове відшкодування при ДТП без участі поліції.
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/JI08535I |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
3. Офіційне працевлаштування домашніх працівників
Оприлюднено Закон, який доповнює КЗпП новою главою XI-A "Регулювання праці домашніх працівників".
Домашнім працівником вважатиметься - фізична особа, яка займається домашньою працею в рамках трудових відносин з роботодавцем, а домашня праця - це робота, яка виконується для домогосподарства за трудовим договором.
Не вважається домашньою працею робота з обслуговування домогосподарства, яка здійснюється особою нерегулярно, але не більше 40 годин на місяць.
Домашні працівники користуються всіма трудовими правами та гарантіями, передбаченими законодавством про працю, у тому числі на безпечні та здорові умови праці.
З домашніми працівниками укладається трудовий договір в письмовій формі у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної із сторін.
На домашніх працівників поширюватимуться загальні положення щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку, а якщо у зв'язку із специфікою домашньої праці неможливо дотримати передбачену законом щотижневу тривалість робочого часу, допускається за провадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за місячний обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.
Закон набирає чинності 24.08.2024 р.
Продукт |
ІПС: Законодавство; Законопроєкти; Ситуації для юриста; Ситуації для бухгалтера |
|
Підстави |
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників |
https://ips.ligazakon.net/document/t243680 |
|
Кодекс законів про працю України |
https://ips.ligazakon.net/document/kd0001 |
|
Оплата праці при неповному робочому часі |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI101014 |
|
Строковий трудовий договір |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB080954 |
|
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB081455 |
Сфера бізнесу |
Усі |
|
4. Дистанційні загальні збори акціонерів. Основні переваги та комплаєнс-ризики
Українське законодавство, що регулює взаємовідносини господарюючих суб'єктів, які здійснюють свою діяльність у формі акціонерного товариства, зобов'язує такі товариства щорічно проводити загальні збори акціонерів з метою розгляду та затвердження відповідних питань та рішень, що виникають в процесі його функціонування.
Так, виходячи з положень Закону України “Про акціонерні товариства”, загальні збори акціонерів є вищим органом управління акціонерного товариства. Наглядова рада, рада директорів зобов'язані щороку скликати чергові загальні збори акціонерів. Відповідно до норм згаданого Закону, рішення, прийняті на загальних зборах акціонерів мають вищу юридичну силу над рішеннями та діями інших органів управління товариства.
В чинному законодавстві України містяться положення про наступні можливі способи проведення загальних зборів акціонерів:
- очне голосування (далі - очні загальні збори);
- електронне голосування (далі - електронні загальні збори);
- опитування (далі - дистанційні загальні збори).
Станом на сьогоднішній день, можливо провести дистанційні загальні збори, які проводяться відповідно до Закону та Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів. Окрім того, відповідно до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.02.2023 № 154, у період дії воєнного стану загальні збори акціонерів акціонерного товариства можуть бути проведенні виключно шляхом їх дистанційного проведення відповідно до Порядку або очного проведення у випадку, якщо участь у загальних зборах беруть власники 100% голосуючих акцій та загальна кількість акціонерів не перевищує п'яти осіб.
Що стосується особливостей проведення дистанційних загальних зборів, то варто звернути увагу на наступні переваги та можливі ризики:
- зацікавленість та активність акціонерів у прийнятті рішень;
- оптимізація ресурсів;
- можливість голосування з питань порядку денного через депозитарну установу;
- участь у прийнятті рішень на загальних зборах акціонерів.
Продукт |
ІПС: Законодавство; Законопроєкти; Ситуації для бухгалтерів |
|
Підстави |
Закон України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства» |
https://ips.ligazakon.net/document/T222465 |
|
https://ips.ligazakon.net/document/KL230050 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/KL230087 |
|
|
Строк проведення установчих зборів акціонерного товариства |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI090967 |
|
Строки щодо скликання позачергових загальних зборів акціонерів |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI090972 |
|
Строк повідомлення акціонерів про підсумки голосування на загальних зборах |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI090977 |
|
Строк звернення до суду щодо оскарження рішення загальних зборів акціонерів |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI090980 |
|
Позачергові загальні збори |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI091001 |
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
5. Схвалено законопроєкт щодо розширення переліку підстав розкриття банківської таємниці
Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт щодо розширення переліку підстав розкриття банками банківської таємниці. Йдеться про внесення змін до законодавчих актів України щодо окремих питань розкриття банківської таємниці та заходів по встановленню опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
Законопроєктом передбачено, що банки розкриватимуть інформацію, що становить банківську таємницю на запити Мін'юсту з метою вжиття заходів для розшуку майна осіб, до яких застосовано санкції, для забезпечення виконання рішення суду про заборону політичної партії, під час розгляду справ щодо захисту інтересів України як держави, а також на запити нотаріусів для вжиття ними заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Зокрема, нотаріуси зможуть отримувати дані про рахунки, кошти, рухоме майно та інше.
Продукт |
ІПС: Законопроєкти |
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/JI09149I |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
6. Мобілізація та військовий облік: штрафи збільшено з 19.05.2024
Відповідно до Закону № 3696 із 19 травня поточного року, зокрема, відбулося суттєве підвищення штрафів за порушення вимог військового обліку та законодавства з питань мобілізації, причому як для громадян (військовозобов’язаних), так і для роботодавців.
Також важливим є те, що за такі порушення в особливий період (в умовах воєнного стану) штраф накладають:
- протягом 3 місяців із дня його виявлення в разі триваючого правопорушення;
- не пізніше від одного року з дня його вчинення.
Розлогіше про всі новації в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
Підстави |
Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 09.05.2024 р. № 3696-IX |
https://ips.ligazakon.net/document/t243696?an=&ed=&dtm=&le=
|
|
Мобілізація та військовий облік: штрафи збільшено з 19.05.2024 |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015462?from=accountant_and_law&hide=true |
Сфера бізнесу |
усі |
|
Розмір бізнесу |
усі |
|
7. Працевлаштування осіб з інвалідністю: визначено взаємодію держорганів в автоматизованому режимі
Деякі видання написали, що Порядок № 172-Н допоможе працевлаштовувати осіб з інвалідністю.
Так от, якщо коротко: це не так, оскільки роботодавців цей Порядок не стосується взагалі, тож квота з працевлаштування осіб з інвалідністю залишається, як, власне й відповідальність за її невиконання, а сам Порядок № 172-Н визначає механізм взаємодії між Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю та Державним центром зайнятості для визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.
Про це докладніше у коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
Підстави |
наказ Міністерства соціальної політики України "Про затвердження Порядку визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилання до Державного центру зайнятості інформації про таких осіб" від 10.04.2024 р. № 172-Н |
https://ips.ligazakon.net/document/re41911?an=&ed=&dtm=&le=
|
|
Працевлаштування осіб з інвалідністю: визначено взаємодію держорганів в автоматизованому режимі |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015463?from=accountant_and_law&hide=true
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
8. Порядок проведення призову на військову службу під час мобілізації
Йдеться про постанову Кабміну № 560, яка визначає сам механізм і процедури, які діятимуть при проведенні призову громадян на військову службу під час мобілізації.
Якщо, більш конкретно говорити про питання, які регулює зазначена постанова, то серед них:
- механізм взаємодії між ТЦК та СП, органами поліції, місцевою владою та роботодавцями щодо організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до ТЦК та СП або відповідних військових формувань;
- процедура перевірки військово-облікових документів (далі – ВОД) громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних і резервістів та внесення відповідних змін до ВОД;
- процедура надання військовозобов'язаним і резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
- організація медичного огляду військовозобов'язаних і резервістів для визначення придатності до військової служби;
- процедура оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- механізм відправлення військовозобов'язаних і резервістів до місць проходження військової служби.
Більше деталей – у статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
Підстави |
Постанова Кабміна " Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" від 16.05.2024 р. № 560 |
https://ips.ligazakon.net/document/KP240560?an=1
|
|
Оповіщення працівників, вручення повісток та інші вимоги для роботодавців із 18 травня 2024 року |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015467?an=0&hide=true
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
9. Військово-обліковий документ та відповідний порядок щодо його створення та видачі
Йдеться про постанову Уряду № 559, яка вводить єдине поняття військово обліковий документ.
Тобто з 1.05.2024 р. призовники, військовозобов’язані та резервісти отримуватимуть не приписне посвідчення чи військовий квиток, а саме військово-обліковий документ (ВОД). АЛЕ! Це стосується лише тих, хто вперше звертатиметься за його отриманням. Раніше видані ВОД є чинними за умови, якщо в них міститься актуальна інформація, але за бажанням їх можна замінити на нові. Обов’язку заміни не передбачено. ВОД може бути паперової чи електронної форми. В електронній формі він дійсний лише за умови наявності QR-коду.
Розлогіше в статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
Підстави |
Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затверджений постановою Кабміну від 16.05.2024 р. № 559 |
https://ips.ligazakon.net/document/KP240559?an=12
|
|
Нова форма військово-облікового документа: як отримати новий і замінити старий |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
10. Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період
Кабмін постановою від 16 травня 2024 р. № 560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Порядок визначає:
- механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;
- процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;
- процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
- організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;
- процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
На військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
- особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
- засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
Повістки мають право вручати:
- представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
- представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій) - в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідної районної, міської держадміністрації (військової адміністрації);
- представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад;
- представники підприємств, установ, організацій - на території підприємств (установ, організацій) та в місцях виконання працівниками робіт (обов'язків);
- представники відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ (тільки резервістам та військовозобов'язаним, які перебувають в зазначених органах на військовому обліку) - на усій території України.
Призначення представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад та підприємств (установ, організацій), уповноважених вручати повістки, здійснюється наказом відповідного керівника, який є підставою для видачі посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки.
Продукт |
ІПС:Законодавство |
|
Підстави |
Постанова від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» |
|
|
Військовозобов'язані (мобілізовані) |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB081594?bl=kp240560&hide=true |
|
Мобілізація |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI140436?bl=kp240560&hide=true |
Розмір бізнесу |
Усі |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
11. Договір про утримання дитини: практичні поради щодо укладення під час воєнного стану
Договір про визначення порядку участі в утриманні дитини або, як його часто називають, "аліментний договір", є одним із найпоширеніших серед угод у сімейному праві.
Такий договір визначає порядок участі того з батьків, хто після припинення спільного проживання сім'ї залишається жити окремо, в утриманні дитини. Договором визначаються розмір аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, порядок і періодичність їх сплати, порядок звітування про цільове витрачення одержаних коштів тощо.
Під час дії воєнного стану в одержувача та платника аліментів, як і в мирний час, є право на укладення між собою аліментного договору. Вимоги до форми та змісту такого договору не змінилися – він має бути посвідчений нотаріально, а його умови не можуть обмежувати права дитини порівняно з тим обсягом прав, який установлює закон.
Комплексне рішення
Парам, які вирішили припинити спільне проживання та врегулювати питання утримання спільної дитини, я рекомендую одночасно вирішувати питання, які пов'язані не лише з утриманням дитини, але і з її вихованням.
Законодавство України дозволяє укласти один комплексний договір, який урегулює одразу всі спірні питання щодо дитини та визначить:
- місце проживання дитини;
- порядок участі батьків в утриманні дитини;
- способи участі батьків у вихованні дитини.
Унаслідок укладення такого договору буде вироблений своєрідний звід правил, за яким проживатимуть батьки та дитина до досягнення нею повноліття. Укладення одного комплексного договору дозволяє раз і назавжди вирішити спірні питання, зважаючи на інтереси кожної сторони.
Не аліментами єдиними
Під час укладення договору батькам варто пам'ятати, що за законом їхня участь в утриманні дитини не обмежується сплатою аліментів. Зокрема, під поняттям «аліменти» розуміють базові, першочергові витрати на дитину – на її харчування, одяг, базове лікування тощо. Водночас для повноцінного розвитку дитина потребує й інших витрат – на спеціальну освіту, відвідування додаткових занять та гуртків, придбання музичних інструментів, спортивних знарядь, гаджетів, витрат на подорожі, екскурсії, відвідування культурних і розважальних заходів тощо. Деякі діти потребують витрат на спеціальне лікування, профілактику, оздоровлення та ін.
Індивідуальні потреби дитини обов'язково потрібно брати до уваги та передбачати в договорі порядок й умови покриття таких витрат батьками. Базово можна визначити, що такі витрати батьки несуть у рівних частинах, або ж установити тверду грошову суму, яка буде сплачена в певний період (щомісяця, щокварталу, щороку).
Більш детально читайте в матеріалах видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Продукт |
ЮРИСТ&ЗАКОН |
|
Підстави |
Договір про утримання дитини: практичні поради щодо укладення під час воєнного стану |
|
|
(НЕ) Соломонів суд: визначення місця проживання дитини, порядку участі батьків у її вихованні та утриманні |
|
|
Отримання дозволу на виїзд дитини за межі України тимчасово або на постійне місце проживання |
|
|
Документальне оформлення відносин, пов'язаних із сурогатним материнством і використанням репродуктивних технологій |
|
|
Установлення режиму окремого проживання подружжя |
|
|
Усиновлення та встановлення опіки/піклування |
|
|
Визначення місця проживання, порядку участі батьків у вихованні та утриманні дитини |
|
|
Визначення місця проживання та встановлення способу спілкування з дитиною: порядок й актуальна судова практика |
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо права дитини загиблого військовослужбовця, яка народжена після його смерті, на отримання частки одноразової грошової допомоги
Дитина загиблого військовослужбовця, зачата за життя загиблого (померлого) та народжена після його смерті, у розумінні ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» належить до кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю військовослужбовця.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP12163
Про початок перебігу позовної давності за вимогами щодо витребування майна в порядку ст. 388 ЦК України
Початок перебігу позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 ЦК України починається з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP12162
Щодо визнання недійсною податкової консультації
Податкова консультація може бути недійсною лише з підстави її суперечності нормам або відповідного податку чи збору, оскільки ПК України, як підставу для визнання недійсною податкової консультації, чітко визначає суперечність такої консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP12171
Щодо зміни або доповнення апеляційної скарги обвинуваченого
У розумінні ч. 3 ст. 403 КПК "особою, яка подала апеляційну скаргу" є лише учасник судового провадження, який реалізував право на апеляційне оскарження від свого імені. Право змінити та/або доповнити апеляційну скаргу обвинуваченого, належить виключно суб'єкту її подання, тобто обвинуваченому.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP12172
Щодо відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку