13.05.2024-19.05.2024

КЕРІВНИКОВІ

1. Нац банк онов ив порядок  в изначення юрос і б, що є к ритично в ажлив им и д ля  фу нкц і ону в ання  ек оном і к и  НБУ вніс зміни до Положення про порядок визначення Національним банком України юридичних осіб, що є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Зокрема уточнюються окремі критерії, за умови відповідності яким установи не можуть бути визначені такими, що  мають  важливе  значення  для  галузі  національної  економіки  чи  задоволення  потреб  територіальної громади, зокрема у разі, якщо Нацбанком прийнято рішення про:

     визнання   ділової   репутації   установи,   її   власників   істотної   участі   та/або   керівників,   головного бухгалтера, ключових осіб, керівника підрозділу інкасації, керівника підрозділу з оброблення та зберігання готівки небездоганною;

     невідповідність  керівника,  ключової  особи,  головного  бухгалтера,  керівника  підрозділу  інкасації, керівника підрозділу з оброблення та зберігання готівки та/або власників істотної участі установи вимогам щодо ділової репутації.

Перелік важливих установ затверджується наказом Національного банку за підписом Голови Національного банку або особи, яка виконує його обов'язки.

Крім  того, установа  визначається  такою,  що  має важливе значення  для галузі  національної економіки  чи задоволення потреб територіальної громади, за умови, якщо вона є учасником платіжного ринку, яку відповідно  до Закону  України  "Про  платіжні  послуги" та  нормативно-правових  актів  Національного  банку віднесено за результатами діяльності впродовж року, що передує року, у якому приймається рішення про визначення установи такою, що має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади до системно важливих або важливих платіжних систем, важливих учасників платіжних систем і важливих технологічних операторів, а також, якщо її діяльність безпосередньо пов'язана з обслуговуванням   банківських   автоматів,   платіжних   терміналів,   виконанням   міжбанківських   платіжних операцій в обсягах не менших ніж 50 % (було 35%) від кількості відповідних пристроїв / операцій системно важливого банку.

2.Зак онопроєк т  про накопичу в аль не пенсі йне забезпечення б уд е д оопрац ь ов ано

У квітні цього року Верховна Рада прийняла рішення відправити проект Закону «Про накопичувальне пенсійне забезпечення» на доопрацювання.

Нагадаємо,  що  перший  рівень  пенсійної  системи  базується  на  засадах  солідарності  поколінь.  Тобто  усі

сплачені підприємствами та застрахованими особами внески до Пенсійного фонду України одразу ж виплачуються громадянам поважного віку у вигляді пенсій.

Метою  зазначеного  законопроєкту  є  надання  громадянам  можливості  формувати  обов'язкові  особисті пенсійні накопичення, за рахунок яких вони у майбутньому одержать додаткове, до їх пенсій із солідарної системи, джерело пенсійних виплат.

Законопроектом передбачається встановити обов'язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення   всіх   категорій   працюючих   осіб   до   досягнення   ними   55   років   та   обов'язкову   сплату роботодавцями пенсійних внесків на користь таких найманих працівників: 1%, 1,5 %, 2 % від розміру заробітної плати працівників, а держава буде співфінансувати такі внески на паритетних засадах за рахунок коштів державного  бюджету.  При  цьому, розмір  єдиного  соціального  внеску,  який  сплачується  роботодавцем, залишається незмінним, накопичувальний внесок включається до складу єдиного соціального внеску.

За бажанням працівника, розмір його самостійних внесків може бути збільшено.

Кошти накопичувальної системи будуть власністю учасників системи у розмірі, накопиченому на їх індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках, а у випадку смерті особи право власності на пенсійні заощадження переходять до її спадкоємців.

3. Уряд  онов ив  поряд ок  бронюв ання  ві йськ ов озобов 'язаних прац і в никі в

Кабінет Міністрів вніс зміни до постанови «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Нововведення стосуються, зокрема, Порядку бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану.

Згідно з документом, повноваження, які раніше були покладені на Генеральний штаб Збройних Сил покладаються на Міноборони. Це, зокрема:

     розгляд  та  погодження  розроблених  органами  державної  влади,  іншими  державними  органами списків військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час;

         подання погоджених списків до Мінекономіки для прийняття відповідного рішення;

     доведення рішення Мінекономіки щодо бронювання військовозобов'язаних до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, доповнено положенням щодо надання Міноборони копій рішень про відповідність підприємства відповідним критеріям та про підтвердження статусу критично важливого підприємства або про позбавлення такого статусу.

4. Парлам ент  під тримав  с тв орення  Єд иног о  реєс тру  кв алі фі к аці й

Верховна Рада прийняла законопроєкт щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці.

Цим проєктом Закону вносяться зміни до низки нормативних актів. Зокрема, до Кодексу законів про працю, Господарського кодексу, Закону «Про зайнятість населення» та Закону «Про освіту».

Ним, зокрема, передбачається:

     створення Єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатор професій) шляхом об'єднання Національного класифікатора професій, Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, Реєстру кваліфікацій, їх діджиталізації та синхронізації з іншими базами даних;

     надання    повноважень    з    ведення    Єдиного    реєстру    кваліфікацій    (Класифікатора    професій) Національному агентству кваліфікацій та встановлення перехідного періоду, під час якого агентство здійснюватиме ведення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Крім того, законопроєктом пропонується діджиталізувати процес обміну даними, щоб зробити його та доступ до інформації про професійні кваліфікації та посади швидкими та прозорими.

На думку ініціаторів законорпроєкту, його реалізація пришвидшить розвиток та вдосконалення системи кваліфікацій, сприятиме розробці професійних стандартів на сучасні професії, впорядкує інформацію про професійні   кваліфікації,  усуне   застарілі   та   бюрократизовані   процедури   на   ринку   праці  та   сприятиме отриманню об'єктивної інформації про ринок праці.

5.Ш трафи  за  непод ання  зв і ті в  по  КІ К  ск асу в али  д о  к і нц я  в оєнног о  с тану

Рада проголосувала за  поправку, що відтерміновує відповідальність за неподання звітів про КІК до кінця воєнного стану. Відповідні зміни передбачено у законопроєкті.

 6 . П ос илення в ід пові д аль нос ті  за в і йс ьк ові  прав опору шення

Верховною Радою України прийнято законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального     кодексу     України щодо     посилення     відповідальності    за     військові правопорушення».

Передбачені даним законопроектом зміни закріплюють:

     подовження строку притягнення до адміністративної відповідальності - за новими правилами адміністративне стягнення за вчинення в особливий період:

ü   порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та

ü   порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію,

може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення;

     збільшення штрафів за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, військовий обов'язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

     запровадження механізму, за яким притягнення до адміністративної відповідальності за відповідні порушення, здійснюється без складення протоколу.

Наразі текст прийнятого Закону готується для подальшої передачі на підпис Голові Верховної Ради України і далі Президентові України. Відповідні зміни набудуть чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

 А У ДИТ О РУ,  Б У ХГАЛТ ЕРО ВІ

7. Якщо немає військового квитка – з 18 травня 2024 року відповідальність

Вимогу про обов'язкову наявність у чоловіків військового квитка або іншого військово-облікового документа буде встановлено ч. 6 ст. 22 Закону № 3543.

Згодом, із 17.07.2024, буде також передбачено, що під час перевірки документів уповноважений представник

ТЦК та СП або поліцейський:

     здійснюють фото- й відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів і засобів фото- та відеофіксації;

     можуть  перевіряти  відповідність  пред'явленого  військового  квитка  чи  іншого  військово-облікового документа даним, які містить Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Розлогіше в статті видання  БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

8. В им ог и  в ід  Т ЦК  та  С П:  хто  ї х  отриму в атим е  т а  як і  нас лід к и

Однією  із  законодавчих  новацій,  які  передбачені  оновленим Законом  №  3543 і  застосовуватимуться  з

18.05.2024, є направлення територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки вимог особам, які порушують законодавство щодо мобілізації.

Про це докладніше у виданні БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

9. В ід пу стк а або к ом пенсац і я  праців нику  пі с ля с трок ов ої с лужби: ум ов и над ання  та  в иплати

За працівником, який перебував на строковій службі із жовтня 2021 року, зберігали місце роботи й посаду. Після звільнення в березні 2024 року зі строкової служби цей працівник повернувся на роботу. Чи має він право  на  щорічну  основну  відпустку  за  період  служби  та  на  яких  умовах  йому  може  бути  виплачена компенсація за таку відпустку?

Реальна ситуація,  де  задіяні  одразу  різні  норми,  частина  яких  уже  втратила  чинність. І  якщо  коротко,  то компенсацію за відпустку в такому випадку працівник може отримати в разі звільнення. Якщо ж він продовжує працювати на підприємстві, то отримати грошову компенсацію він зможе, якщо за відповідний робочий рік він фактично використає 24 календарних дні відпустки.

Розлогіше в матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

АДВОКАТУ,  ЮРИСТОВІ

10.  Змі нено поряд ок  оренд и д ержм айна під час воєнног о  с тану

Набрала чинності урядова постанова від 7 травня 2024 року № 512 «Про внесення змін до постанови Кабінету

Міністрів України від 27 травня 2022 р. № 634».

Так,   фізичним особам та фізичним особам - підприємцям, призваним або прийнятим на військову службу після введення воєнного стану до його припинення чи скасування, не нараховується плата за оренду державного та комунального майна за період з 1 числа місяця, в якому їх було призвано або прийнято на військову службу, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати закінчення проходження ними військової служби.

Орендарям  державного  та  комунального  майна,  розташованого  на  територіях  активних  бойових  дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку.

11. Змі ни зак онод ав ств а, щ о стосу ютьс я ч олов ік ів за к орд оном

Прийняття будь-якого скандального закону обростає чутками, некоректним викладанням інформації, новини в різних виданнях схожі одна на одну, а прочитати такі закони й однозначно трактувати часто є неможливим не лише особі без юридичної освіти, а й навіть дуже досвідченим юристам.

Саме так і сталося із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 р. № 3633-IX, який ще не набув чинності, але вже має наслідки, які мали настати пізніше, а саме з 18 травня 2024 року.

Зокрема, чоловікам, що перебувають за кордоном, просто перестали видавати закордонні паспорти.

Спробуємо розібратися, що ж насправді змінив зазначений Закон № 3633.

Цей Закон статтю 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 р. № 389-VIII доповнив частиною п'ятою, якою врегулював учинення консульських дій у закордонних дипломатичних установах України в умовах воєнного стану за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.

Визначено, що якщо чоловіки вказаного віку не оновили персональні дані в установлені законом строки, то консульські дії здійснюють за умови одночасного їх оновлення.

Хто здійснюватиме це "одночасне оновлення" – поки що залишається загадкою, як і те, чим має бути підтверджено це оновлення. Особливо зважаючи на те, що в разі перебування за кордоном уточнення свої даних чоловік може здійснювати навіть телефоном, або шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).

Ба більше, закон не встановлює визначення поняття "оновлення", які саме ці дії. Чи мали на увазі законотворці уточнення громадянами України, які перебувають на військовому обліку, протягом 60 днів із дня набрання чинності цим Законом, як це врегульовано розд. II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3633? Питання поки що залишається відкритим.

У тій самій частині 5 ст. 20 Закону № 389 зазначено, що посадові особи дипломатичних установ України

перевірятимуть  дійсність  військово-облікових  документів  у  порядку,  установленому  Кабінетом  Міністрів

України.

Виникає  запитання:  зважаючи  на  обов'язок  щодо  уточнення  чоловіками  своїх  даних,  чи  будуть дійсними військово-облікові документи, видані до 2022 року, чи в будь-який період до набрання чинності Законом №

3633, оскільки для осіб за кордоном, які уточнили свої дані в порядку, установленому абзацом третім п. 1 ч. 2 розд.  II "Прикінцеві та перехідні  положення" Закону № 3633, проставляння  жодних відміток у військово- облікові документи не відбуватиметься, як і видача нових.

Більш детально читайте в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН

12. КІ К -прав ила  –  розбираєм ос я  разом

Контрольована іноземна компанія (далі – КІК) за міжнародними стандартами Controlled Foreign Company (CFC) є новою концепцією в українському законодавстві. В Україні правила (КІК/CFC) набули чинності з 01.01.2022. Правила КІК не є новими у світі оподаткування. Уперше правила КІК з'явилися у 1960 роках. Сполучені Штати були першою країною, яка прийняла правила CFC. Наразі майже всі розвинуті країни світу мають КІК-правила. Навіть такий лояльний до оподаткування Кіпр також запровадив правила КІК. Що таке правила КІК/CFC та яка мета запровадження в податкові системи країн?

Правила КІК/CFC – це правила боротьби з ухиленням від оподаткування, вони впроваджуються країнами, які стурбовані  тим,  що  резиденти  штучно  переводять  прибутки  компаній  до  юрисдикцій  із  низьким  рівнем