29.04.2024-05.05.2024
КЕРІВНИКОВІ
1. Заборона чоловікам призовного віку отримувати закордонні паспорти за межами України
23 квітня 2024 року Кабмін ухвалив постанову № 443 «Про внесення змін до пункту 11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України».
Так, у 2022 році КМ України прийняв постанову № 678 "Про реалізацію експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України". Тобто, громадяни України, що перебували за межами України, могли оформити (у тому числі замість утраченого або викраденого), обміняти паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон за межами держави у відокремленому підрозділі ДП "Документ", що належить до сфери управління ДМС (за кордоном).
Відповідно до ухвалених змін, зазначена вище норма тепер буде мати винятки. Так, отримання паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянином України чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється у територіальному органі / територіальному підрозділі ДМС. Пересилання таких паспортів до відокремленого підрозділу або закордонної дипломатичної установи України для організації їх видачі не здійснюється.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Закон України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» |
|
|
|
Постанова від 10.06.2022 № 678 «Про реалізацію експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України» |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
2. Ухвалено Закон про правонаступництво у трудових відносинах
Верховна Рада ухвалила євроінтеграційний Закон «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо правонаступництва у трудових відносинах», яким регулюється правонаступництво у трудових відносинах у разі зміни власника підприємства.
Законом встановлюється обов'язок роботодавця продовжувати дію трудового договору у разі передачі власником бізнесу або його частин іншій особі, а також інформувати працівників та їх представників про дату та причини правонаступництва і його наслідки для працівників.
Зазначену інформацію правонаступник зобов'язаний надати працівникам та виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - вільно обраним та уповноваженим представникам (представнику) у письмовій або електронній формі не пізніше ніж до початку дій, які впливатимуть на трудові права та інтереси працівників.
Прогнозується, що реалізація положень цього Закону посилить правовий захист працівників у разі зміни власника підприємства або бізнесу та наблизить українське законодавство до європейських норм та стандартів.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/JI08439I |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
3. При призначенні пенсії до страхового стажу зараховуватиметься робота за кордоном
Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення».
Ухвалений законопроєкт вирішує низку суттєвих проблем у сфері пенсійного забезпечення:
- спрощується механізм відновлення виплати пенсій для кримчан. Скасовано вимогу отримання інформації від Пенсійного фонду рф.
- для визначення права на пенсію враховуватиметься страховий стаж, одержаний в інших країнах, навіть якщо з цією країною не укладено угоду щодо пенсійного забезпечення.
- до страхового стажу при призначенні пенсії в Україні не зараховуватиметься робота на країну-агресора після 2014 року.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/JI09496I |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
4. У Кодексі про працю з'явиться додаткова підстава звільнення працівників
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт про внесення змін до КЗпП щодо встановлення додаткової підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань.
За ініціативи роботодавця може бути розірвано трудовий договір у зв'язку з такими новими підставами:
- набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;
- невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених частиною другою статті 142 цього Кодексу.
У той же час закон доповнює частину другу ст. 142 КЗпП положеннями, що правилами внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення, зокрема, про:
- надання працівниками інформації щодо наявних у них зв'язків з фізичними особами, місце постійного проживання (перебування, реєстрації) яких знаходиться на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України;
- зобов'язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією.
Встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об'єктах чи операторах критичної інфраструктури є обов'язковим.
Закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; Законопроєкти |
|
|
Підстави |
Кодекс законів про працю України |
https://ips.ligazakon.net/document/kd0001 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI08019I |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
5. Врегульовано офіційне працевлаштування домашніх працівників: зміни до КЗпП
Рада ухвалила в цілому законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників.
Закон доповнює КЗпП новою главою XI-A "Регулювання праці домашніх працівників", що складається з шести нових статей, якими визначаються поняття домашньої праці та домашніх працівників, закріплюється правовий статус домашніх працівників та особливості його правового регулювання, визначаються обов'язкові умови трудового договору з домашніми працівниками.
Домашнім працівником вважатиметься - фізична особа, яка займається домашньою працею в рамках трудових відносин з роботодавцем, а домашня праця - це робота, яка виконується для домогосподарства за трудовим договором.
Не вважається домашньою працею робота з обслуговування домогосподарства, яка здійснюється особою нерегулярно, але не більше 40 годин на місяць.
Не допускається прийняття на роботу домашнім працівником особи, яка не досягла 16-річного віку.
Домашні працівники користуються всіма трудовими правами та гарантіями, передбаченими законодавством про працю, у тому числі на безпечні та здорові умови праці.
З домашніми працівниками укладається трудовий договір в письмовій формі у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної із сторін.
Сторони самостійно вирішують питання щодо необхідності ведення первинної облікової документації та трудової книжки домашнього працівника. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування домашніх працівників здійснюється на засадах добровільності.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; Законопроєкти |
|
|
Підстави |
Кодекс законів про працю України |
https://ips.ligazakon.net/document/kd0001 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI05551I |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
6. Мобілізаційні зміни набирають чинності з 18 травня
Законом № 3633 унесені зміни до низки законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, які набирають чинності 18.05.2024 р. До цього Закону мають бути ще прийняті відповідні підзаконні акти, тому аналізувати зміни потрібно обережно. Так, говорячі про зміни щодо відстрочки, можна впевнено говорити, що з 18.05.2024 не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації:
- здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;
- докторанти й особи, зараховані на навчання до інтернатури;
- наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь;
- педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти.
А ось неплатники аліментів на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, якщо мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за 3 місяці, не матимуть права на відстрочку.
Є також зміни щодо бронювання, але там потрібно дочекатись оновлення Кабміном відповідних нормативно-правових актів.
У період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК та СП або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби в прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Розлогіше про всі зміни докладно в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство;БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 р. № 3633-IX |
https://ips.ligazakon.net/document/t243633?an=1
|
|
|
Мобілізаційні зміни: важливі акценти для військового обліку |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015402?an=0&hide=true
|
7.Утримання аліментів із зарплати працівника: лікнеп для роботодавця
Хоча виплата аліментів є наслідком сімейних або родинних взаємовідносин, нерідко в ці взаємовідносини втягнуті й роботодавці тих осіб, які зобов'язані сплачувати аліменти та при цьому ще й несуть відповідальність.
Тож разом із виданням БУХГАЛТЕР&ЗАКОН розберемось, які зобов'язання виникають у роботодавця, якщо його працівник є платником аліментів.
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Утримання аліментів із заробітку працівника за його заявою: про що варто знати роботодавцю |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015397?an=0&hide=true
|
|
|
Утримання аліментів із заробітку працівника: процедури виконавчого провадження
|
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015398?an=0&hide=true
|
|
|
Працівник – платник аліментів на дитину: розрахунок відрахувань і облік
|
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015407?an=0&hide=true
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
8. Оновлено правила надання відпустки при народженні дитини
Чинне законодавство не містить чіткого алгоритму роботодавця в разі смерті військовозобов"язаного працівника. Тож видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОНсамостійно розібралось із ситуацією, розклавши по полицях усі аргументи на підставі окремих норм законодавства. Так, ТЦК та СП потрібно повідомляти, оскільки йдеться про припинення трудових відносин у зв"язку зі смертю, але у складі військового обліку такий працівник перебуватиме до кінця поточного року, оскільки дані оновлюються станом на 1 січня.
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Військовозобов'язаний працівник помер: чи повідомляти ТЦК та СП і що з військовим обліком |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015408?from=accountant_and_law&hide=true
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
9. Гонорар успіху як форма оплати винагороди адвокату: практика Верховного Суду
Право адвоката на отримання гонорару успіху закріплено в законодавстві, але не врегульовано на практиці щодо єдиної судової позиції стосовно компенсації гонорару успіху під час стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначають у договорі про надання правничої допомоги.
Під час установлення розміру гонорару враховують складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі ст. 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначають за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. У Правилах адвокатської етики також наведено невичерпний перелік обставин, у разі установлення розміру гонорару можна враховувати складність справи, кваліфікацію, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінено лише за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару під час надання доручення адвокату або в процесі його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Адвокат має право вимагати від клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, попередньої виплати гонорару та/або компенсації можливих витрат, пов'язаних із виконанням доручення.
Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом із тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які потрібно застосовувати під час визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснює виключно адвокат (професійна правнича допомога), крім випадків, установлених законом.
Більш детально читайте в матеріалах видання ЮРИСТ&ЗАКОН
|
Продукт |
ІПС |
|
|
Підстави |
Гонорар успіху як форма оплати винагороди адвокату: практика Верховного Суду |
|
|
|
Порушення вимог щодо реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Відповідальність та наслідки |
|
|
|
Судова практика з виконання судових рішень
|
|
|
|
Вирішення іпотечних спорів під час дії воєнного стану |
|
|
|
Практика Верховного Суду із земельних спорів |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
10. ВР прийняла Закон щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження
Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження». Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Зокрема, Законом передбачається, що всі кримінальні провадження у судах першої інстанції суддя розглядає одноособово, за окремими винятками.
Провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, а також злочинів, у вчиненні яких обвинувачується Президент України, повноваження якого припинено, народний депутат України, Прем’єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, Генеральний прокурор, Голова Служби безпеки України, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Антимонопольного комітету України, Голова Національного банку України.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти |
|
|
Підстави |
Проект Закону України,Карта проходження проекту від 27.03.2024 № 11130, «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження» |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо захисту прав володіючого власника нерухомого майна, щодо якого до Реєстру незаконно внесено запис про право іпотеки іншої особи, з якою власник не перебував у зобов'язальних відносинах
Для ефективного захисту прав володіючого власника нерухомого майна, щодо якого до Реєстру незаконно внесено запис про право іпотеки іншої особи, з якою власник не перебував у зобов'язальних відносинах, має застосовуватись негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні власником права розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України) з яким власник може звернутись, зокрема, шляхом пред'явлення вимоги про скасування державної реєстрації права іпотеки зазначеної особи.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP12029
Щодо надання для ознайомлення персональні дані співвласників багатоквартирного будинку
Персональні дані співвласників та інших фізичних осіб є конфіденційною інформацією з відповідним правовим режимом. Такі персональні дані не підлягають наданню об'єднанням для ознайомлення співвласнику як конфіденційна інформація (крім випадку надання згоди на її поширення).
https://ips.ligazakon.net/document/VSP12030
Щодо зміни державної форми власності виключно шляхом приватизації
Державне майно, передане державою до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства, 100 % акцій якого залишається у власності держави, до моменту завершення процедури приватизації (продажу у приватну власність належних державі акцій такого акціонерного товариства) є державною власністю.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP12032
Щодо виникнення права на притримання у кредитора та порядок його реалізації
Притримання реалізується тільки тоді, коли кредитор письмово повідомив боржника про фактичні умови застосування притримання та його початок, і таке повідомлення зроблено кредитором якомога швидше з моменту виникнення прострочення виконання боржником зобов'язання, проте у будь-якому разі одразу після отримання кредитором першої письмової вимоги боржника (поклажодавця) повернути річ шляхом надання письмової відповіді про застосування притримання.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP11976
Про принцип юридичної відповідальності non bis in idem під час домашнього насильства
Врахування епізодів домашнього насильства, за які особу було притягнуто до адміністративної відповідальності поряд із іншим (іншими) епізодами домашнього насильства є порушенням принципу non bis in idem. Доведення ознаки систематичності у складі домашнього насильства полягає у констатації того, що відповідні дії становлять систему, тобто є послідовними та повторюваними.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP11959
