Корпорація МЕРЕЖА
Інф.бюлетень від 22.04.2024

 

22.04.2024-28.04.2024

 

КЕРІВНИКОВІ

 

1. АМКУ оновив порядок моніторингу держдопомоги суб'єктам господарювання

Антимонопольний комітет затвердив зміни до Порядку проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання.

Попередня перевірка здійснюватиметься у разі отримання АМКУ інформації про державну допомогу з будь-яких джерел або шляхом самостійного виявлення залежно від змісту виявленої (отриманої) інформації.

За результатами попередньої перевірки АМКУ не пізніше 6 місяців із дня отримання повідомлення, передбаченого пунктом 12 цього Порядку, надає відповідь про:

  • неналежність повідомлених заходів підтримки до незаконної державної допомоги;
  • відсутність підстав для перегляду чинної державної допомоги;
  • необґрунтованість інформації про неналежне використання державної допомоги;
  • відсутність підстав для здійснення висновків.
  • Крім цього, затверджено зміни до Порядку, форм та вимог щодо подання Антимонопольному комітету України інформації про чинну державну допомогу суб'єктам господарювання.

 

Продукт

ІПС: Законодавство

Підстави

Розпорядження від 14.03.2024 №12-рп «Про затвердження Змін до розпорядження Антимонопольного комітету України від 28 грудня 2015 року N 43-рп»

https://ips.ligazakon.net/document/re41818

 

Розпорядження від 28.12.2015 № 43-рп «Деякі питання реалізації Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання"»

https://ips.ligazakon.net/document/re28270

 

Порядок від 28.12.2015 № 43-рп «Порядок, форми та вимоги щодо подання Антимонопольному комітету України інформації про чинну державну допомогу суб'єктам господарювання»

https://ips.ligazakon.net/document/re28271

 

Закон України від 01.07.2014 №1555-VII «Про державну допомогу суб'єктам господарювання»

https://ips.ligazakon.net/document/t141555

 

Закон України від 26.11.1993 №3659-XII «Про Антимонопольний комітет України»

https://ips.ligazakon.net/document/t365900

Сфера бізнесу

Усі

Розмір бізнесу

Усі

 

 

2. Затверджено новий перелік безрецептурних ліків, які заборонено рекламувати

МОЗ затвердило Перелік лікарських засобів, заборонених до рекламування, які відпускаються без рецепта. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

Нагадуємо, що рішення про віднесення лікарського засобу до лікарських засобів, рекламування яких заборонено, приймається під час державної реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу з внесенням відповідної інформації до Державного реєстру лікарських засобів України.

 

 

Перелік налічує 407 найменувань лікарських засобів відповідних форм випуску та виробників.

 

Продукт

ІПС: Законодавство; Ситуації для юриста

Підстави

Наказ від 18.03.2024 № 457 «Про затвердження Переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування, які відпускаються без рецепта»

https://ips.ligazakon.net/document/re41821

 

Лист від 05.01.2018 № 18.1-07/292 «Щодо рекламування лікарських засобів та рекомендацій із розміщення у медіа рекламних матеріалів на лікарські засоби»

https://ips.ligazakon.net/document/MOZ28726

 

Роз'яснення від 16.03.2021 № 13-рр «Щодо застосування положень статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" стосовно реклами лікарських засобів»

https://ips.ligazakon.net/document/FN067766

 

Наказ від 18.03.2024 № 457 «Про затвердження Переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування, які відпускаються без рецепта»

https://ips.ligazakon.net/document/Re41821

 

Наказ від 06.06.2012 № 422 «Про деякі питання заборони рекламування лікарських засобів»

https://ips.ligazakon.net/document/Re21501

 

Постанова від 26.05.2004 № 693 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу»

https://ips.ligazakon.net/document/KP040693

 

Закон України від 04.04.1996 № 123/96-ВР «Про лікарські засоби»

https://ips.ligazakon.net/document/Z960123

 

Реклама ліків

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI070689

Сфера бізнесу

Усі

Розмір бізнесу

Усі

 

 

3. ФОП призваний на військову службу: податкові правила

У разі призову на військову службу у зв'язку з мобілізацією підприємницький статус ФОП не змінюється і підстав для припинення діяльності немає. У випадку непровадження підприємницької діяльності в період проведення мобілізації нарахування податків і зборів таким фізичним особам - підприємцям не здійснюється, але в Податковому кодексу України передбачено ще й інші положення щодо таких ФОП:

  • збереження підприємницького статусу;
  • звільнення ФОП від сплати ЄСВ за себе;
  • умови звільнення від сплати ЄСВ для ФОП-роботодавця;
  • звільнення ФОП від ПДФО на період військової служби;
  • звільнення ФОП від єдиного податку на період військової служби.

 

Продукт

ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН; Ситуації для бухгалтера

Підстави

Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу»

https://ips.ligazakon.net/document/t223200

 

Податковий кодекс України

https://ips.ligazakon.net/document/t10_2755

 

Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

https://ips.ligazakon.net/document/t102464

 

Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

https://ips.ligazakon.net/document/t354300

 

Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

https://ips.ligazakon.net/document/t102464

 

ФОП призваний на військову службу: які податкові правила діють

https://ips.ligazakon.net/document/BZ015388

 

Директора підприємства призвано на військову службу: хто виконує його повноваження

https://ips.ligazakon.net/document/BZ015386

 

Мобілізований працівник у ФОП-єдинника 2-ї групи: як не втратити статус платника єдиного податку

https://ips.ligazakon.net/document/BZ015356

 

Військовозобов'язані (мобілізовані)

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB081594

Сфера бізнесу

Усі

 

 

 

4. Концепція державної програми з використання ШІ в пріоритетних галузях економіки до 2026 року

Кабінет Міністрів своїм розпорядженням схвалив Концепцію державної цільової науково-технічної програми з використання технологій штучного інтелекту (ШІ) у пріоритетних галузях економіки на період до 2026 року.

 

Державним замовником програми визначили Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості.

Мінстратегпром разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади у шестимісячний строк має розробити і подати Кабміну проект Державної цільової науково-технічної програми з використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки на період до 2026 року.

Пріоритетними галузями економіки є:

  • машинобудівна галузь;
  • хімічна та нафто-хімічна галузь;
  • вугільна промисловість;
  • оборонна промисловість;
  • ядерна промисловість;
  • наукова та науково-технічна діяльність;
  • сільське господарство;
  • охорона здоров'я.

 

Продукт

ІПС: Законодавство;

Підстави

Розпорядження від 13.04.2024 № 320-р «Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми з використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки на період до 2026 року»

https://ips.ligazakon.net/document/kr240320

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

 

5. Уряд скасував постанову про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електроенергії

Визнано такою, що втратила чинність, постанову КМУ від 07.07.2022 № 775 «Про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії, що здійснюють операції з експорту електричної енергії, для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії протягом дії воєнного стану».

Ця постанова вимагала від експортерів віддавати 80% свого доходу держпідприємству "Гарантований покупець" за договорами про надання їм послуги із гарантування безпеки електрозабезпечення.

 

Продукт

ІПС: Законодавство

Підстави

Постанова КМУ від 07.07.2022 № 775 «Про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії, що здійснюють операції з експорту електричної енергії, для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії протягом дії воєнного стану»

https://ips.ligazakon.net/document/kp220775

 

Постанова КМУ від 13.04.2024 № 410

Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України

 

https://ips.ligazakon.net/document/kp240410

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

 

АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ

 

6. Гранти  на власний бізнес учасникам бойових дій

Йдеться про допомогу від держави учасникам бойових дій. За певних умов ці люди та члени їхніх сімей (дружина або чоловік) можуть отримати від Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття грант на створення або розвиток власного бізнесу.

Більше деталей – у статтях видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

 

Продукт

БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Підстави

Гранти на власний бізнес учасникам бойових дій: кому надають

https://ips.ligazakon.net/document/BZ015392

 

Гранти на власний бізнес учасникам бойових дій: умови надання

https://ips.ligazakon.net/document/BZ015393

 

Гранти на власний бізнес учасникам бойових дій: оподаткування

https://ips.ligazakon.net/document/BZ015395

Розмір бізнесу

Усі

Сфера бізнесу

Усі

 

 

 

 

 

7. Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів: що потрібно знати

З 04.04.2024 набув чинності Закон № 3549, який серед іншого уніс зміни до Закону № 1951, який визначає порядок створення і функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі – Реєстр).

 

Відомості, які включають до Реєстру, надходять до органів ведення реєстру від державних органів, перелік яких наведено в ч. 3 ст. 14 Закону № 1951, серед яких Міністерство юстиції, Державна міграційна служба України, Державна податкова служба, Міністерство освіти і науки та низка інших відомств.

 

Насамперед інформацію до Реєстру вносять працівники ТЦК СП за даними, які вони отримують як від призовників, військовозобов'язаних та резервістів, так і від їх роботодавців у порядку військового обліку. Крім того, інформаційне наповнення Реєстру здійснюють шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

 

Згода призовників, військовозобов'язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна. Ба більше, вони зобов'язані подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані. Разом із тим вони мають право отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, які внесено до Реєстру.

Щодо електронного кабінету, то має з’явитись  Порядок ведення Реєстру, який затвердить Кабмін. Наразі його ще немає, тож поки говорити більш предметно щось зарано.

 

Усі деталі – в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

 

Продукт

ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Підстави

Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану" від 16.01.2024 р. № 3549-IX 

https://ips.ligazakon.net/document/t243549

 

Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2017 р. № 1951-VIII.

https://ips.ligazakon.net/document/t171951

 

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів: до чого готуватися

https://ips.ligazakon.net/document/BZ015389

Розмір бізнесу

Усі

Сфера бізнесу

Усі

 

 

8. Мобілізаційні зміни: важливі акценти для військового обліку

Поговоримо про ключові зміни, на які передусім варто звернути увагу як військовозобов'язаним, так і роботодавцям у зв'язку з набранням чинності Законом № 3633 із 18.05.2024, зокрема про таке:

 

 

  • відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації;
  • бронювання військовозобов'язаних;
  • військово-транспортний обов'язок;
  • обов'язки військовозобов'язаних осіб.

Детальніше щодо цих питань у матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

 

Продукт

ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Підстави

Закон України від 11.04.2024 № 3633-IX

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку

https://ips.ligazakon.net/document/t243633

 

Коментар від 22.04.2024 № №17-18

Мобілізаційні зміни: важливі акценти для військового обліку

https://ips.ligazakon.net/document/BZ015402

Розмір бізнесу

Усі

Сфера бізнесу

Усі

 

 

АДВОКАТУ,  ЮРИСТОВІ

 

9. Опубліковано Закон про мобілізацію

16 квітня Президент підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» і 17 травня його було опубліковано, тобто, 18 травня документ набере чинності , що передбачено Законом: через один місяць з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців дванадцятого і тринадцятого підпункту 2 пункту 8 розділу I цього Закону (щодо внесення змін до частин четвертої і п'ятої статті 6 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), які набирають чинності через вісім місяців з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

 

В першу чергу,  зазначений Закон спрямований на те, щоб поставити на облік усіх військовозобов'язаних і оновити їхні дані. Військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.

 

У період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

 

Продукт

ІПС: Законодавство; ЮРИСТ&ЗАКОН, Ситуації для юристів

Підстави

Закон України від 11.04.2024 № 3633-IX,

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»

https://ips.ligazakon.net/document/t243633

 

Військовий облік жінок

https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA017485 

 

Мобілізація

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI140436?bl=JI10607I&hide=true

 

Мобілізаційна підготовка

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI140461?bl=JI10607I&hide=true

 

Відповідальність за порушення законодавства про мобілізацію

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI140448?bl=JI10607I&hide=true

 

Право на відстрочку від мобілізації: нові правила

https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA017542

 

Вимоги до вручення повісток

https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA017541

Розмір бізнесу

Усі

Сфера бізнесу

Усі

 

 

10. Право на відстрочку від мобілізації: нові правила

Закон № 3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набере чинності 18 травня 2024 року містить чимало змін до чинного законодавства у сфері мобілізації та військової служби. Зокрема, у кінцевій версії Закону містяться оновлені підстави для надання військовозобов'язаним відстрочки від мобілізації під час особливого періоду.

 

Отже, тепер призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не підлягають студенти та працівники освіти й науки.

Мають право на відстрочку:

  • здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий у послідовності, визначеній у ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту";
  • докторанти й особи, зараховані на навчання до інтернатури;
  • наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь; педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови, що вони працюють відповідно в закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

 

Отже, із Закону прибрали положення, згідно з яким аспіранти, що навчаються на контракті, втрачали право на відстрочку. Правка про вилучення цієї норми була однією з небагатьох врахованих профільним комітетом. Тому, відповідно до нового Закону, право на відстрочку зберегли для всіх аспірантів, за умови, що вони навчаються на денній формі.

Що змінилось: відтепер право на відстрочку втрачають студенти, що навчаються на тому ж рівні освіти, який вже здобули, або нижчому. Наприклад, якщо чоловік має здобутий рівень магістра, він не матиме права на відстрочку, якщо навчається на освітньо-кваліфікаційному рівні "Бакалавр" або "Магістр", оскільки не дотримується послідовність освітніх рівнів, визначена у ст. 10 ЗУ "Про вищу освіту".

 

Більш детально читайте в матеріалах видання ЮРИСТ&ЗАКОН.

 

Продукт

ІПС: Законодавство; ЮРИСТ&ЗАКОН

Підстави

Закон України від 11.04.2024 № 3633-IX,

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»

https://ips.ligazakon.net/document/t243633

 

Військовий облік жінок

https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA017485 

 

Мобілізація

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI140436?bl=JI10607I&hide=true

 

Мобілізаційна підготовка

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI140461?bl=JI10607I&hide=true

 

 

Відповідальність за порушення законодавства про мобілізацію

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI140448?bl=JI10607I&hide=true

 

Право на відстрочку від мобілізації: нові правила

https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA017542

 

Вимоги до вручення повісток

https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA017541

Розмір бізнесу

Усі

Сфера бізнесу

Усі

 

 

11. Корпоративні ризики купівлі частки (корпоративних прав) товариства

Плануючи купівлю частки (корпоративних прав) у статутному капіталі товариства, покупець, природно, намагається дізнатися щонайбільше інформації про бізнес та активи, що стоять за такою часткою. Однак окремим складником цього процесу має бути юридична перевірка, спрямована на виявлення ризиків у корпоративній історії переходу права власності на частку. У такому випадку певні дефекти попередніх продажів частки можуть загрожувати праву нового покупця на придбання чи володіння такою часткою. Певні ризики надалі можуть бути знижені чи повністю ліквідовані за співпраці з продавцем, тоді як інші можуть стати причиною відмови від купівлі частки.

 

Про важливість дослідження корпоративної історії наголошено в постанові КГС ВС від 17.03.2021 р. у справі № 922/634/19. Суд звертає увагу, що під час придбання майна (частки у статутному капіталі) покупець мав би проявляти розумну обачливість і дослідити історію вибуття майна у попередніх власників – учасників товариства хоча б за останні три роки, що є стандартною діловою практикою під час купівлі частки у статутному капіталі товариства, особливо в розмірі 100 %. У майбутньому обізнаність про ті чи інші факти історії може бути підставою для визнання покупця добросовісним набувачем, що є важливим критерієм у спорах про витребування часток попередніми власниками.

 

Зазвичай виявляють такі основні ризики в історії переходу частки:

  • відчуження неоплаченої частки у статутному капіталі;
  • відсутність згоди іншого з подружжя у разі відчуження частки, набутої за час шлюбу;
  • невиконання або неналежне виконання попереднім покупцем обов'язку щодо оплати купівельної ціни відчуженої частки.

 

 

 

Ступінь впливу кожного з наведених вище ризиків на трансакцію, на жаль, не завжди є очевидною, оскільки в законодавстві або прямо не закріплено їх наслідки, або існує конкуренція різних норм. Саме тому вирішальною є судова практика розгляду подібних питань. Далі розглянемо найсвіжіші рішення суду касаційної інстанції для формування бачення щодо важливості кожного із зазначених ризиків. 

 

Більш детально читайте в матеріалах видання ЮРИСТ&ЗАКОН

 

Продукт

ЮРИСТ&ЗАКОН

Підстави

Корпоративні ризики купівлі частки (корпоративних прав) товариства

https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA017533 

 

Недійсність договорів відчуження корпоративних прав через призму окремих думок суддів Верховного Суду

https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA017391  

 

Ризики корпоративних спорів – судова практика

https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA017409   

Розмір бізнесу

Усі

Сфера бізнесу

Усі

 

 

СУДОВА ПРАКТИКА

 

Щодо підстав для визнання наказу на проведення перевірки протиправним

Якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP11947

 

Щодо нез'явлення учасника справи у судове засідання через оголошення сигналу "повітряна тривога"

У разі нез'явлення учасника справи у судове засідання через оголошення сигналу "повітряна тривога" та відсутності у матеріалах справи відомостей, що судом його було повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться після закінчення повітряної тривоги та через який саме час, суд має вирішити питання про відкладення розгляду справи на підставі п. 1 ч. 2 ст. 202 ГПК України.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP11940

 

Щодо підстав для зупинення перебігу процесуальних строків звернення до суду під час дії воєнного стану

Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок введення воєнного стану та унеможливили виконання процесуальних дій протягом установленого законом строку.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP11938

 

Щодо позбавлення батьківських прав з підстави відсутності тривалого контакту з дитиною

Простої бездіяльності з боку батька недостатньо для того, щоб зробити висновок про наявність виняткових обставин, за яких можливо позбавити його батьківських прав. Навіть якщо припустити, що саме бездіяльність батька призвела до розриву зв'язків між ним та його донькою.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP11946

 

 

 

Про обставини, які не можуть визнаватися нововиявленими

Правові висновки суду в іншій справі щодо застосування норм матеріального права не є фактичними даними, а отже не можуть визнаватися нововиявленими обставинами. Зміна правової позиції суду в інших подібних справах не вважаються нововиявленими обставинами.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP11945