08.04.2024 - 14.04.2024
КЕРІВНИКОВІ
1.Посилення контролю за гральним бізнесом: що пропонують депутати
У Раді хочуть винести на розгляд законопроєкт про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей
(КРАІЛ). Деталі пропозицій проєкту, який буде схвалено Комітетом.
Реклама азартних ігор, забороняється у будь-яких аудіовізуальних та аудіальних медіа незалежно від технології їх розповсюдження, в онлайн-медіа, в усіх друкованих медіа (крім спеціалізованих видань, присвячених азартним іграм, у всіх виданнях (крім спеціалізованих видань, присвячених азартним іграм) та іншими способами.
Також законопроектом встановлюється перелік осіб, яким забороняється рекламувати азартні ігри, регулюється участь військових у азартних іграх та питання блокування сайтів, які порушуватимуть вимоги закону.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти |
|
|
Підстави |
Проект Закону України від 16.05.2023 № 9256-1 «Про |
https://ips.ligazakon.net/document/JI09257I |
|
|
Проект Закону України від 01.05.2023 № 9256 «Про внесення змін до деяких законів України щодоорганізації та проведення азартних ігор талотерей» |
https://ips.ligazakon.net/document/JI09186I |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
2.Схвалено законопроект про "клуб білого бізнесу "
Податковий Комітет ВР схвалив законопроект про "клуб білого бізнесу».
Йдеться про законопроєкт, який пропонує запровадити систему управління комплаєнс-ризиками (дотримання вимог податкового законодавства) включно зі зміцненням доброчесності та довіри до Державної податкової служби України.
Платники податків, включені до Переліку, отримуватимуть такі переваги:
мораторій на документальні перевірки;
скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування - 5 календарних днів;
індивідуальні податкові консультації протягом 5 календарних днів;
за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе взаємодіяти зокрема із використанням засобів дистанційного зв'язку, у тому числі у режимі відеоконференції;
платник податків на свій запит у п'ятиденний строк має право отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти; Законодавство |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/JI10795I |
|
|
|
особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високимрівнем добровільного дотримання податкового законодавства» |
|
|
|
Податковий кодекс України |
https://ips.ligazakon.net/document/t10_2755 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
3. Комітет підтримав у хвалення у другом у читанні законопроєкти про боротьбу з “чорним ” експортом зерна Комітетом рекомендовано прийняти у другому читанні проєкти законів про внесення змін до ПКУ, МКУ та низки інших законів щодо запровадження режиму експортного забезпечення.
Проєктом № 10168-2 надається право Кабміну запроваджувати режим експортного забезпечення щодо окремих видів товарів (переважно аграрна продукція за визначеними кодами УКТ ЗЕД), суть якого полягає у таких особливостях:
у разі запровадження Кабміном режиму експортного забезпечення встановлюється заборона експорту таких товарів суб'єктами ЗЕД, які не є платниками ПДВ;
забороняється експорт таких товарів за цінами нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни (ціни визначатиме МінАПК у порядку, визначеному Кабміном);
до вивезення таких товарів платник повинен зареєструвати податкову накладку за ставками:
0% - платники, у яких обсяг неповерненої валютної виручки не перевищує 20% (порядок розрахунку такого показника визначатиме КМУ);
14 або 20% (за ставкою для внутрішнього постачання відповідного товару) - всі інші платники. Такі платники отримають змогу відкоригувати ставку ПДВ на 0% виключно після отримання податковою від банку інформації про завершення розрахунків за відповідною експортною операцією. При цьому бізнес негативно реагував на таку ініціативу.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; Законопроєкти; |
|
|
Підстави |
Проект Закону України від 21.11.2023 № 10168-2 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експортудеяких товарів» |
|
|
|
Проект Закону України від 21.11.2023 № 10169-2 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічнихоперацій з експорту деяких товарів» |
|
|
|
Податковий кодекс України |
https://ips.ligazakon.net/document/t10_2755 |
|
|
||
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
4. Оновлено "зелений" тариф на електричну енергі ю
НКРЕКП з 1 квітня 2024 оновила "зелені" тарифи на електричну енергію.
Встановлено "зелені" тарифи на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств та на електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; Ситуації для юриста |
|
|
Підстави |
Постанова від 29.03.2024 № 622 «Про встановлення "зелених" тарифів наелектричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств» |
https://ips.ligazakon.net/document/GK56302 |
|
|
Постанова від 29.03.2024 № 623 «Про встановлення "зелених" тарифів наелектричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановленапотужність яких не перевищує 150 кВт» |
https://ips.ligazakon.net/document/GK56303 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/t030555 |
|
|
|
Закон України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державнерегулювання у сферах енергетики такомунальних послуг» |
https://ips.ligazakon.net/document/t161540 |
|
|
Альтернативні джерела енергії |
https://ips.ligazakon.net/document/situation- doc/SI140177 |
|
|
Стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії |
https://ips.ligazakon.net/document/situation- doc/SI140133 |
|
|
Відповідальність за порушення законодавства про використання альтернативних джерел енергії |
https://ips.ligazakon.net/document/situation- doc/SI140184 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
5. Органам державного архітектурно -будівельного контролю дозволили проводити окремі позапланові перевірки
Кабмін вніс зміни до постанови "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану".
Документ доповнено положеннями, згідно з якими протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення органами державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах будівництва, які будуються поза територіями, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованими рф, включеними до затвердженого Мінреінтеграції переліку, позапланових перевірок за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками, та експертними організаціями:
будівельних норм у частині інклюзивності будівель і споруд, виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної, техногенної безпеки із залученням представників ДСНС відповідно до пп. 7 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм під час будівництва об'єктів, які будуються за бюджетні кошти.
Продукт ІПС: Законодавство; Мистецтво оборон
АУДИТ ОРУ, Б У ХГАЛТЕРОВІ
6. Нещасні випадки на виробництві: новий Порядок виплат від ПФУ
Порядок № 4-1 з’явився завдяки тому, що з 1 січня 2023 року відбулась передача повноважень Фонду соціального страхування України до його правонаступника – Пенсійного фонду України. Тож з 21.03.2024 Порядок № 11 втратив чинність.
|
||||||||||
Розлогий коментар до Порядку № 4-1 надало видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
|
Страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком: ПФУ визначив необхідні процедури |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
7. Військові облігації в обліку
У скрутний для нашої держави час суб'єкти господарювання намагаються підтримати Україну, зокрема, купуючи військові облігації. До того ж ці облігації мають певні переваги, які роблять їх досить привабливим інструментом інвестування. Проте в обліку далеко не все так просто, як може здатись.
Про всі деталі у матеріалах видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Військові облігації: загальні моменти |
|
|
|
Військові облігації: податковий облік |
|
|
|
Військові облігації: бухгалтерський облік |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
8. Покупець пов ертає товар, а оплату залишає продавцеві в рахунок майбутніх постачань : дії продавця Звісно, ситуація абсолютно життєва – виписав продавець розрахунок коригування й нову податкову накладну і все. От тільки питання, що зазначати в номенклатурі, якщо ані продавець, ані покупець не знають, що буде постачатись. Тоді логічно зазначити тимчасову номенклатуру аби потім коригувати її по факту.
Більше деталей – в матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Покупець повертає товар, але гроші буде зараховано в рахунок майбутніх постачань: що в ПДВ-обліку продавця |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
9. Набули чиннос ті Закони про елек тронний кабінет військовозобов ’язаного та зниження призовного віку Набули чинності Закон № 3549-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану" та Закон № 3127-IX «Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу».
Законом № 3549-IX передбачено:
встановлення можливості громадян України подати заяву (звернення) в паперовій або електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та/або Єдиного державного реєстру ветеранів війни до відповідних державних органів для набуття статусу учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члена сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
встановлення особливостей набуття статусу учасника бойових дій під час дії воєнного стану на підставі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України оформленою в електронному вигляді.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Законом № 3127-IX передбачено зменшення граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25-річного віку. Також унормовується питання щодо поповнення мобілізаційного людського резерву, як складової військового резерву людських ресурсів, шляхом взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
|
Продукт |
ІПС |
|
|
Підстави |
Закон України від 16.01.2024 № 3549-IX, «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану» |
|
|
|
Закон України від 30.05.2023 № 3127-IX, «Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"» |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
10. Довідка про статус нерезидента: актуальність та важливі нюанси
З огляду на дедалі більшу інтеграцію України в міжнародний економічний простір ми бачимо, як український бізнес чимраз активніше взаємодіє з міжнародними компаніями, організаціями та фондами. Про це свідчить велика кількість відкритих представництв нерезидентів в Україні, різноманітність і численність укладених міжнародних економічних угод. Звісно, не секрет, що відносини з нерезидентами завжди перебувають під пильним контролем податкової служби.
На нещодавній Q&A-зустрічі представників бізнес-структур із топ-посадовцями ДПС України, організованій International Advisers Association та ID Legal Group, було порушено низку цікавих й актуальних, на наш погляд, питань. Зокрема, серед розглянутих під час зустрічі проблемних моментів хочемо виділити ті, що стосуються отримання й використання довідок, які підтверджують резидентський (податковий) статус нерезидента.
Нагадаємо, зазвичай потреба отримати цю довідку від нерезидента в суб'єкта підприємницької діяльності виникала за фактом виплати доходів нерезидентам, джерелом походження яких є Україна та які підлягали оподаткуванню відповідно до вимог п. 141.4 Податкового кодексу України. Зазначений пункт регламентує перелік доходів і ставки, за якими має бути сплачено податок із доходів нерезидентів. Водночас згідно з п.
103.4 ПКУ подання відповідної довідки забезпечує можливість застосувати знижену ставку податку або
звільнення від оподаткування під час виплати цих доходів, якщо між Україною та країною резидентності
нерезидента укладено двосторонній договір (конвенцію) про уникнення подвійного оподаткування, який може слугувати підставою для зменшення (або звільнення) від оподаткування доходів нерезидента з джерелом їх походження з України.
Зазвичай функцію первинного контролю застосування звільнення чи зниженої ставки податку на доходи нерезидента виконували банківські установи, які вимагали у платників відповідні довідки щодо податкового статусу нерезидента та вже на етапі виплати доходу створювали в такий спосіб запобіжники для платників податків задля цілей подальшої контрольної функції з податковими органами. Адже, нагадаємо, ПКУ вимагає, щоб платник податків, який виплачує доходи нерезидентам, разом із поданням річної декларації з податку на прибуток підприємств задекларував такі виплати, показавши їх у додатку ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, окремо щодо кожного контрагента-нерезидента, якому було виплачено дохід із джерелом походження з України. Якщо під час заповнення Додатка ПН було враховано пільгові ставки або звільнення від оподаткування, у його спеціально відведеному полі потрібно зазначити назву й норму міжнародного договору, відповідно до яких під час декларування було застосовано зменшену ставку податку.
|
Продукт |
ЮРИСТ&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Отримання довідки про статус нерезидента. Актуальність та важливі нюанси |
|
|
|
«Клуб білого бізнесу» - переваги та критерії |
|
|
|
Визначення відповідачів у спорах про відшкодування збитків внаслідок дій країни- агресора |
|
|
|
Сплата податку на помилковий рахунок. Як захиститися від цього? |
|
|
|
Комплексна послуга для бізнесу - е-Підприємець |
|
11. Планові та позапланові перевірки ТЦК. Які документи перевіряє ТЦК – ризики для роботодавця
Чи можливо зменшити розмір неустойки, заявлений позивачем у судовому порядку? На що має зважати суд, вирішуючи питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки? Відповіді на ці запитання знайдемо в постанові ВС від 19.01.2024 р. № 911/2269/22. У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому має бути взято до уваги:
ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні;
не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.
Отже, суд має право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Водночас сукупність обставин у конкретних правовідносинах може вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.
Вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають урахуванню й оцінці на предмет підтвердження та обґрунтованості, як підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і підстави, які хоча прямо й не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.
|
||||||||||||||||
Більш детально читайте в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо співвідношення понять "частина чистого прибутку" та "дивіденди"
Поняття "частина чистого прибутку" використовується законодавцем для визначення та розкриття змісту поняття "дивіденди".
https://ips.ligazakon.net/document/VSP11856
Щодо незазначення при правовій кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 336 КК України такої ознаки як особливий період
Незазначення при правовій кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 336 КК України такої ознаки як особливий період не може вважатися беззаперечною підставою для визнання неправильною таку кваліфікацію дій обвинуваченого.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP11815
Щодо апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі
Відсутність у статті 294 КАС України прямої вказівки на можливість апеляційного оскарження ухвали про відмову в задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі в цьому випадку має тлумачитись як неможливість апеляційного оскарження такої ухвали.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP11806
Щодо відліку строку на апеляційне оскарження
Законодавець пов'язує початок відліку строку на апеляційне оскарження саме з днем отримання копії судового рішення особою, без виклику якої таке рішення було ухвалено. НАШІ КЛІЄНТИ
