01.04.2024-07.04.2024
КЕРІВНИКОВІ
1. Хто ризикує потрапити до плану перевірок на 2024 рік
Наразі відновлено право на проведення перевірок ДПС.
Критерії для включення до плану перевірок вказані в Податковому кодексі України, в тому числі:
- діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
- діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
- фінансові, платіжні послуги.
Серед критеріїв для включення до плану перевірок з'явились нові критерії, а саме можливе включення платників податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв:
- рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників єдиного податку;
- рівень сплати ПДВ на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі;
- дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази.
При формуванні плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік враховуються показники позитивної динаміки рівнів сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по відповідній галузі за дев'ять місяців 2023 року. Після настання граничних строків для подання річної звітності враховуються показники за 2023 рік. У разі якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, враховуються показники за попередній рік.
Продукт |
ІПС: Законодавство, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН; Алгоритми дій для бізнесу |
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/T233453 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/T10_2755 |
|
|
Оприлюднено критерії для включення до плану-графіка перевірок: чи може платник цим скористатися |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015147 |
|
Нові правила податкових перевірок. Мораторій скасовано, але не для всіх! |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015088 |
|
https://ips.ligazakon.net/document/BX000116 |
|
|
ПОДАТКИ-2024 |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB_TREF?bl=T233453 |
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
2. Вимогу оформлення банківської гарантії встановлено для девелоперів будівництва
Уряд вніс зміни до Порядку поширення дії Закону України "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" на об'єкти будівництва та їх складові частини, які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта стануть самостійними об'єктами нерухомого майна (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машино-місце тощо), право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до набрання чинності зазначеним Законом.
Документом внесено зміни до Умов в частині відповідності вимогам до кандидатів для отримання кредиту та до Порядку, затвердженого постановою № 596, а саме:
- передбачено вимогу щодо необхідності оформлення банківської гарантії не лише замовником будівництва, але і девелопером будівництва;
- розширено перелік відомостей, що потребуватимуть проходження процедури верифікації (зокрема, щодо девелопера будівництва та всіх майбутніх об'єктів нерухомості, які є частинами новоствореного подільного об'єкта незавершеного будівництва);
- виключено необхідність оформлення банківських гарантій у випадках залучення коштів від фізичних та юридичних осіб виключно через фонди фінансування будівництва;
- уточнено положення щодо строку дії банківської гарантії, який повинен бути не менше ніж три роки, але у будь-якому разі не менше одного року з дня планового прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, визначеного у проектній документації;
- передбачено необхідність забезпечення продовження строку дії банківської гарантії (ще на три роки) у випадку, якщо протягом строку дії гарантії об'єкт будівництва не був прийнятий в експлуатацію;
- визначено порядок надання документів бенефіціаром до банку-гаранта з метою отримання виплати, передбачене уточнення щодо переліку документів, а також щодо строку дії банківської гарантії щодо конкретного бенефіціара.
Продукт |
ІПС: Законодавство; ЮРИСТ&ЗАКОН; Судова практика |
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/t222518 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/kp230596 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/kp220168 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/kp240291 |
|
|
Способи фінансування будівництва за кошти фізичних осіб |
https://ips.ligazakon.net/document/EA016984 |
|
Повноваження органів місцевого самоврядування та інші принципові нововведення у законопроєкті № 5655 |
https://ips.ligazakon.net/document/EA016985 |
|
https://ips.ligazakon.net/document/EA016986 |
|
|
Постанова від 16.06.2023 № 921/575/21 «Верховний Суд. Касаційний господарський суд» |
https://ips.ligazakon.net/document/C026687 |
Сфера бізнесу |
Будівництво |
|
3. Новації щодо регулювання ринків капіталу
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках».
Законом передбачається:
- викладення в новій редакції Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" (діюча назва "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні");
- суттєве посилення НКЦПФР, яке відбувається як за рахунок нових повноважень так і збільшення незалежності, зокрема, матеріально-технічного забезпечення, у тому числі, оплати праці;
- запровадження значної кількості новацій в регулюванні ринків капіталу та організованих товарних ринків;
- поява нового потужного фінансового регулятора, який матиме достатньо повноважень та можливостей для забезпечення всебічного контролю та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
- застосування фінансових санкцій за порушення на ринках капіталу та товарних ринках до фізичних осіб в розмірі до 2,5 мільйонів гривень, до юридичних осіб в розмірі до 10 мільйонів гривень або до 5 відсотків загального річного обороту такої юридичної особи;
- викладення у новій редакції Закону структуровано таким чином, щоб забезпечити поступове набрання чинності окремими складовими.
Під час голосування законопроєкту "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (№ 9667-1) Рада змогла змінити формулювання щодо конфлікту інтересів і можливості родичів працівників регулятора працювати на ринку.
Згідно з ухваленою правкою, працівники НКЦПФР зобов'язуються уникати реального або потенційного конфлікту інтересів під час виконання ними посадових обов'язків, а Порядок запобігання, інформування, управління та врегулювання конфліктів інтересів службовцями НКЦПФР встановлюється Кодексом етики працівника Комісії.
Продукт |
ІПС: Законопроєкти; Законодавство; |
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/JI05863I |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI09977I |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/z960448 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
4. Встановлено адмінвідповідальність за порушення законодавства в сфері лобіювання
Верховна Рада ухвалила зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства в сфері здійснення лобіювання.
Закон комплексно врегульовує питання настання відповідальності у разі недотримання вимог законодавства з питань лобіювання, припинення порушення та встановлення відповідальності за неї.
До Кодексу України про адміністративні правопорушення вносяться наступні зміни:
- доповнення адміністративних стягнень забороною здійснення лобіювання;
- відповідальність за незаконне здійснення лобіювання;
- відповідальність за порушення законодавства в сфері лобіювання;
- розширення повноважень працівників НАЗК шляхом надання їм повноважень щодо складання протоколів.
Продукт |
ІПС: Законодавство; Законопроєкти |
|
Підстави |
Кодекс України про адміністративні правопорушення |
https://ips.ligazakon.net/document/KD0005 |
|
https://ips.ligazakon.net/document/t243606 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI10479I |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
5. Цікавились – нагадуємо: правила оформлення спадщини у 2024 році
Закони, якими внесено зміни у порядок відкриття та оформлення спадщини, набрали чинності 30 січня цього року, це Закони № 3450-IX та № 3449-IX.
Місце відкриття спадщини
За оновленою редакцією ст. 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо ж останнє місце проживання спадкодавця невідоме, то місцем відкриття спадщини вважатимуть місце перебування або нерухомого майна чи його основної частини, або, за відсутності нерухомого майна, - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону «Про міжнародне приватне право».
Якщо смерть настала на непідконтрольній території
Оновлене законодавство також встановлює спеціальні правила оформлення спадкових прав у період воєнного стану.
Так, у період дії на території України воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії або яка є тимчасово окупованою, щодо якої не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заяви про прийняття спадщини та інші заяви щодо спадщини подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.
Особливості обчислення строків при спадкуванні в умовах воєнного стану
Нове законодавство встановлює особливості щодо обчислення строків при спадкуванні на час дії на території України воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення або скасування. За загальним правилом для прийняття спадщини цивільним законодавством встановлено строк у 6 місяців, який обчислюється з дня смерті особи. Якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи, строки, визначені ЦК України щодо спадкування, обчислюються з дня державної реєстрації смерті спадкодавця.
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/T233450 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/T233449 |
|
|
Закон України від 23.06.2005 № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» |
https://ips.ligazakon.net/document/t052709 |
|
Цивільний кодекс України |
https://ips.ligazakon.net/document/t030435 |
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
6. Військовий збір і натуральний коефіцієнт: гарні новини від ДПС, але чекаємо Мінфін
Не так давно серед фахівців із податкового обліку точилася гостра дискусія, чи потрібно застосовувати натуральний коефіцієнт під час обчислення суми військового збору з доходів фізичних осіб, отриманих у вигляді додаткового блага чи негрошових доходів. Докладно причини й можливі наслідки цієї дискусії ми розглянули в матеріалі "Грім серед ясного неба, або Як безпечно поєднати військовий збір і "натуральний" коефіцієнт". Утім за відсутності чітких роз'яснень податкової служби пошук правильної відповіді було поставлено на паузу, бо ДПСУ звернулась до Мінфіну.
Але поки Мінфін мовчить, ДПСУ видала в березні свій лист від 12.03.2024, де навела низку аргументів, щоб підтвердити відсутність підстав у ПКУ для врахування натурального коефіцієнта під час визначення бази оподаткування військовим збором. Сподіваємось, що Мінфін висловиться аналогічно, але чекаємо.
Розлогіше – в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
Підстави |
Лист ДПСУ від 12.03.2024 р. № 6722/6/99-00-24-03-03-06 |
https://ips.ligazakon.net/document/dpa2730
|
|
Військовий збір і натуральний коефіцієнт: гарні новини від ДПС, але... |
7. Аграрні ноти: з 01.01.2025 запрацює чергова новація для агробізнеса
Ця новація з’явилась завдяки Закону № 3586, що зовсім не означає відміну аграрних розписок. Останні продовжать своє існування, шоправда аграрна нота не може використовуватися одночасно з аграрними розписками одним і тим самим боржником щодо одного і того самого предмета застави.
Отже, з 01.01.2025 за Законом № 3586:
- дозволено надавати в заставу продукцію тваринництва. Аграрні розписки могли стосуватися лише рослинництва;
- аграрні ноти зможуть покривати не тільки врожай за рік, а й видаватися на кілька періодів і виконуватися частинами;
- власники землі захищені від рейдерства, оскільки передбачена заборона передавати в заставу за аграрними нотами земельні ділянки сільгосппризначення та їх стягнення на користь кредиторів;
- аграрна нота набуватиме статусу виконавчого документа автоматично, за допомогою нового функціоналу спеціальних виписок з Реєстру аграрних нот.
І на сам кінець, не зважаючи на те що аграрними розписками як фінансовим інструментом користуються переважно малі та середні сільгоспвиробники, переведення аграрних розписок у бездокументарну форму, безперечно, є кроком вперед. Це потенційно зможе пожвавити ринок, як мінімум здешевленням випуску та обігу аграрних нот та можливістю залучати іноземних інвесторів через кореспондентські відносини між Центральним депозитарієм цінних паперів та іноземними депозитарними установами.
Більше деталей – в матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
Підстави |
Закон України "Про аграрні ноти" від 22.02.2024 р. № 3586-IX |
https://ips.ligazakon.net/document/T243586
|
|
Що нового пропонує Закон про аграрні ноти |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
8. Придбання корпоративних прав у нерезидента
Сьогодні здійснити операцію придбання корпоративних прав у нерезидента фактично неможливо, оскільки діють обмеження з проведення оплати нерезидентам. Проте нас клієнти запитують щодо цього, причому навіть не підозрюючи, що можуть потрапити під критерії КІК. Тож ви просили - ми зробили (с).
Усі деталі не лише щодо валютних обмежень та облікових особливостей – у статтях видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
Підстави |
Придбання корпоративних прав у нерезидента: валютне регулювання |
|
|
Придбання корпоративних прав у нерезидента: податковий облік |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015340
|
|
Придбання корпоративних прав у нерезидента: бухгалтерський облік |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
9. ФОП відкрив рахунок і не повідомив банк про свій статус: яка відповідальність
На сьогодні законодавство не обмежує фізособу у відкритті рахунків у кількох банках одночасно. Але якщо фізособа отримує статус підприємця, то до неї висунуто певну умову, а саме – під час відкриття рахунка про такий статус потрібно повідомити банк, і це обов'язково. Інакше є загроза визнання таких коштів доходом ФОП. Більше деталей та думка суду з цього приводу – в матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
Підстави |
ФОП відкрив рахунок і не повідомив банк про свій статус: яка відповідальність |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
10. Чергові зміни до ПКУ завдяки Закону № 3603 (доповнено)
Закон № 3603 був опублікований 15.03.2023, більше частина змін до ПКУ, які ним передбачені набрали чинності саме 16.03.2024, проте не всі. Розлогіше про усі зміни – у статтях видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
Підстави |
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства" від 23.02.2024 р. № 3603-IX. |
https://ips.ligazakon.net/document/view/t243603
|
|
Закон № 3603: адміністрування податків |
|
|
Закон № 3603: зміни до ПКУ щодо ПДВ, податку на прибуток і єдиного податку |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015332
|
|
Плата за землю та податок на нерухомість: із 16.03.2024 діють нові пільги |
|
|
Закон № 3603: "акцизні" зміни |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015327
|
|
Благодійна допомога для військовослужбовців і резервістів: нові пільги з ПДФО та ВЗ |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015324
|
|
Закон № 3603: зміни для аудиторів |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
Розмір бізнесу |
усі |
|
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
11. Ведення національного переліку вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності
Набув чинності Наказ Мінекономіки від 01.02.2024 № 2945 «Про затвердження Порядку формування та ведення національного переліку вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності».
Відтак, Україна приєдналася до низки держав, які будуть наповнювати платформу WIPO ALERT для протидії роботі веб-сайтів, на яких порушуються права інтелектуальної власності.
Суб'єкти авторського права та/або суміжних прав можуть подавати до ІР офісу звернення про включення веб-сайту, який викликає занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності, до національного переліку таких веб-сайтів.
Продукт |
ІПС:Законодавство |
|
Підстави |
Наказ, Порядок від 01.02.2024 № 2945 «Про затвердження Порядку формування та ведення національного переліку вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності» |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
12. Кабмін уніс зміни до Порядку проведення інвентаризації земель
Кабмін постановою від 22 березня 2024 року № 316 уніс зміни до Порядку проведення інвентаризації земель з метою приведення його у відповідність до чинного законодавства.
Так, роботи з інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок, серед іншого, включають складення електронного документа. За результатами проведення інвентаризації земель, державної інвентаризації земель і земельних ділянок виконавцями розробляється технічна документація та електронний документ.
Продукт |
ІПС |
|
Підстави |
Постанова від 22.03.2024 № 316 «Про внесення змін до Порядку проведення інвентаризації земель» |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
13. Планові та позапланові перевірки ТЦК. Які документи перевіряє ТЦК – ризики для роботодавця
В Україні триває війна, а отже й мобілізація. Під час дії воєнного стану підприємства, незалежно від форм власності, зобов'язані дотримуватись законодавчих норм щодо ведення військового обліку своїх співробітників. Тема планових і позапланових перевірок ТЦК та СП не втрачає своєї актуальності, адже нещодавно правила військового обліку зазнали змін – було затверджено новий порядок. Окрім того, наявна певна законодавча невизначеність щодо періодичності проведення таких перевірок під час дії воєнного стану.
5 січня 2023 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 30.12.2022 р. № 1487 (далі – Порядок № 1487), якою визначено загальний порядок ведення військового обліку, взаємодію державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки й інших установ (далі – підприємства), які мають забезпечити належний спосіб ведення військового обліку. Крім того, було встановлено порядок проведення перевірок із додержанням вимог законодавства щодо порядку організації та ведення військового обліку.
Серед іншого Порядок передбачає проведення планових і позапланових перевірок стану військового обліку на підприємствах.
Районі (міські) ТЦК СП можуть проводити перевірки відповідно до планів, які затверджені розпорядженнями голів відповідних районних і районних у м. Києві держадміністрацій та міських голів.
Пункт 79 Порядку № 1487 встановлює: районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки можуть проводити щорічні планові перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки). Такі перевірки затверджуються розпорядженнями голів відповідних районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій та міських голів
Пункт 80 Порядку № 1487 визначає: районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, окрім щорічних планових перевірок, можуть також проводити позапланові. ТЦК та СП можуть перевіряти стан військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, у яких працюють військовозобов'язані, які заброньовані за цими органами, підприємствами, установами й організаціями на період мобілізації та на воєнний час, а також військовозобов'язані, яким видані мобілізаційні розпорядження. Такі перевірки теж затверджуються розпорядженнями голів відповідних районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій та міських голів.
Варто зауважити, що відповідно до п. 80 Порядку № 1487 решту державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій можуть перевіряти раз на чотири роки.
Важливо також зазначити, що можливість проведення районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки позапланових перевірок визначена тільки для перевірки стану військового обліку на підприємствах, у яких працюють військовозобов'язані, які заброньовані за цими органами, підприємствами, установами й організаціями на період мобілізації та на воєнний час, а також військовозобов'язані, яким видані мобілізаційні розпорядження.
Більш детально читайте в матеріалах видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Продукт |
ЮРИСТ&ЗАКОН |
|
Підстави |
Планові та позапланові перевірки ТЦК. Які документи перевіряє ТЦК – ризики для роботодавця |
|
|
Поширені помилки під час реалізації процедури бронювання |
|
|
Виклики для українського бізнесу: мобілізація та бронювання працівників |
|
|
Алгоритм захисту від незаконного приводу у військкомат |
|
|
Бронювання працівників – особливості та ризики |
|
|
Військовий облік жінок |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
СУДОВА ПРАКТИКА