29.01.2024–04.02.2024
КЕРІВНИКОВІ
1. Прийнято Закон про електронний реєстр військовозобов’язаних
Верховна Рада ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану".
Так, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
До Реєстру заноситимуться та зберігатимуться в базі даних Реєстру такі відомості:
- персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- дані про потребу в комплектуванні особовим складом Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, крім інформації, що становить державну таємницю».
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста також пропонується віднести:
- номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти;
- дата і номер, короткий зміст протоколу та/або постанови щодо особи у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП;
- відомості про статус ветерана війни;
- відомості по володіння іноземними мовами;
- відомості про дозвільні документи про право на володіння та користування зброєю;
- відомості про проходження освітніх курсів та курсів підвищення кваліфікації;
- відомості про документи, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну;
- відомості про посвідчення водія на право керування транспортним засобом;
- відомості про посвідчення тракториста-машиніста на право керування тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівельними машинами та інші.
Продукт |
ІПС: Законопроекти |
|
Підстави |
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану» |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
2. Рішення щодо економічної безпеки та стабільністі у період воєнного стану
Рада національної безпеки і оборони ухвалила рішення щодо економічної безпеки та стабільності у період воєнного стану, яке введено в дію Указом Президента від 23 січня 2024 року № 21/2024.
РНБО вирішила наступне:
1. Рекомендувати Президентові України утворити Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану.
Зазначену Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану вже утворено Указом Президента від 26.01.2024 року № 30/2024, як консультативно-дорадчий орган при Президентові України і визначено, що основними завданнями Ради є:
- системний аналіз ситуації щодо забезпечення в умовах воєнного стану права на підприємницьку діяльність, практики формування та реалізації державної політики щодо додержання гарантій права на підприємництво, напрацювання за результатами такого аналізу та внесення на розгляд Президентові України пропозицій про можливі шляхи та механізми вирішення проблемних питань;
- розгляд законопроектів з питань підприємництва, напрацювання пропозицій з удосконалення законодавства України щодо провадження діяльності суб'єктів господарювання;
- сприяння налагодженню ефективної взаємодії держави з суб'єктами господарювання, громадськими об'єднаннями, що представляють їх інтереси, поширенню найкращого міжнародного досвіду.
2. Кабінетові Міністрів України невідкладно:
а) внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти про внесення змін до:
- Закону про Бюро економічної безпеки України щодо посилення механізмів функціонування БЕБ;
- Кримінального процесуального кодексу України,
законів України:
- "Про оперативно-розшукову діяльність",
- "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні",
- "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" щодо встановлення додаткових гарантій захисту законних інтересів підприємництва під час здійснення кримінального провадження й забезпечення консолідації повноважень органів правопорядку щодо протидії правопорушенням, що посягають на економіку держави, в єдиному органі - Бюро економічної безпеки України;
- Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо врегулювання граничного рівня прибутку для державних контрактів, що виконувалися / виконуються під час дії правового режиму воєнного стану;
б) провести аудит системи моніторингу ризиків і критеріїв для блокування податкових накладних та процедур і критеріїв їх розблокування.
3. Рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Бюро економічної безпеки України, Службі безпеки України:
- провести у тримісячний строк аудит вжитих щодо суб'єктів господарювання обмежувальних заходів у кримінальних провадженнях та визначити доцільність їх подальшого застосування, а також актуальність відображення інформації про них у публічних електронних реєстрах;
- утримуватися протягом трьох місяців від проведення процесуальних дій у кримінальних провадженнях, якщо таке застосування може заблокувати підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання.
4. Рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно зі Службою безпеки України, Державним бюро розслідувань, Національною поліцією України, Бюро економічної безпеки України:
- невідкладно провести аудит зареєстрованих кримінальних проваджень, розслідування в яких здійснюється щодо кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави;
- за результатами аудиту виробити ефективні механізми забезпечення захисту підприємництва від можливих зловживань з боку правоохоронних органів, зокрема під час проведення окремих слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, у ході яких обмежуються права чи законні інтереси відповідних суб'єктів господарювання.
5. Рекомендувати Офісу Генерального прокурора спільно з Міністерством цифрової трансформації України та Міністерством юстиції України забезпечити розроблення аналітичного модуля до Єдиного реєстру досудових розслідувань з можливістю публічного доступу до аналітичних узагальнених даних щодо діяльності правоохоронних органів і модуля подання онлайн скарг від підприємців, а також внести відповідні зміни до нормативно-правових актів, які забезпечують функціонування Єдиною реєстру досудових розслідувань.
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
Підстави |
Указ від 23.01.2024 № 21/2024 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2024 року "Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану" |
https://ips.ligazakon.net/document/U021_24
|
|
Указ від 26.01.2024 № 30/2024 Про Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану |
https://ips.ligazakon.net/document/U030_24
|
|
Про Бюро економічної безпеки України |
|
|
Кримінальний процесуальний кодекс України |
|
|
Про оперативно-розшукову діяльність |
|
|
Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні |
https://ips.ligazakon.net/document/T293900
|
|
Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю |
https://ips.ligazakon.net/document/T334100
|
|
Про оборонні закупівлі |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
3. Затверджені плани перевірок органів держнагляду на 2024 рік
Планові перевірки здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.
Наразі контролюючі органи оприлюднили наступні плани перевірок на 2024 рік:
- Комплексні перевірки - План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду контролю) на 2024 рік
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/dp7307 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/dpa2664z
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/me230114 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/T233453 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/fn079388 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/mvs1055 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/fn080249 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/fn079485 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/gk55193 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/fn079474 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/fn079566 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/fn079653 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/fn079979 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/mus38751 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/fn080257 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
4. Нацбанк вніс зміни до порядку ліцензування компаній-інкасаторів
Національний банк оновив порядок ліцензування юридичних осіб, які планують здійснювати діяльність з інкасації коштів, перевезення валютних та інших цінностей, оброблення та зберігання готівки.
Відтепер компанії на підставі ліцензії НБУ на здійснення операцій з готівкою мають право здійснювати такі види діяльності:
- інкасація коштів, перевезення валютних та інших цінностей;
- оброблення та зберігання готівки.
Компанія має право здійснювати будь-який із зазначених видів діяльності або обидва одночасно відповідно до поданих документів.
Крім того, регулятор:
- посилив вимоги до фінансового стану компанії, яка планує здійснювати діяльність у межах, передбачених ліцензією;
- розширив вимоги до бездоганної ділової репутації компанії, її керівників, власників істотної участі, головного бухгалтера, керівників підрозділів інкасації та оброблення і зберігання готівки;
- встановив порядок видачі ліцензії на здійснення операцій з готівкою, зупинення, поновлення та відкликання такої ліцензії, а також порядок надання, зупинення, поновлення, припинення виду діяльності з інкасації коштів, перевезення валютних та інших цінностей та/або оброблення та зберігання готівки;
- передбачив спрощений порядок переоформлення ліцензій юридичним особам, які станом на 01 січня 2024 року здійснювали інкасацію коштів, перевезення валютних та інших цінностей, оброблення та зберігання готівки.
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/pb24010 |
5. АМКУ оновив положення про концентрацію
АМКУ затвердив зміни до Положення про порядок подання та розгляду заяв про попереднє отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію суб'єктів господарювання (нова назва документа –«Положення про порядок розгляду заяв та справ про концентрацію суб'єктів господарювання»).
Зокрема, оновлено перелік випадків, які визнаються концентраціями:
- злиття або приєднання суб'єктів господарювання, які не були пов'язані відносинами контролю між собою;
- набуття одним або декількома суб'єктами господарювання прямого або опосередкованого контролю над цілим або частинами одного або декількох інших суб'єктів господарювання чи іншими активами,
- створення двома й більше суб'єктами господарювання суб'єкта господарювання, який самостійно здійснюватиме повнофункціональну господарську діяльність протягом тривалого періоду.
Також передбачено чіткий перелік випадків для залишення заяви без розгляду та урегульовано підстави для прийняття рішень про надання дозволу на концентрацію або її заборону у випадках надання зобов'язань.
Продукт |
ІПС: Законодавство; Ситуації для юриста |
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/re41434 |
|
|
Закон України від 26.11.1993 № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України» |
https://ips.ligazakon.net/document/t365900 |
|
Закон України від 11.01.2001 № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» |
https://ips.ligazakon.net/document/t012210 |
|
https://ips.ligazakon.net/document/t141644 |
|
|
Концентрація суб'єктів господарювання (поняття, учасники) |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI090398 |
|
Дозвіл Антимонопольного комітету на концентрацію суб'єктів господарювання |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI090295 |
|
Строк розгляду органами Антимонопольного комітету заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI090501 |
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
6. Нацкомісія затвердила критерії бронювання від мобілізації працівників інвестиційних компаній
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку затвердила Критерії визначення підприємств, установ, організацій такими, що мають важливе значення для економіки, а саме для ринків капіталу та організованих товарних ринків, чи задоволення потреб територіальної громади, для бронювання військовозобов'язаних працівників.
Згідно з документом право на бронювання своїх співробітників від мобілізації має підприємство, установа, організація, яка є професійним учасником ринків капіталу та організованих товарних ринків та відповідає хоча б одній з таких умов:
- забезпечує формування та функціонування системи депозитарного обліку цінних паперів;
- забезпечує утворення та функціонування організованих ринків капіталу та/або організованих товарних ринків;
- забезпечує здійснення клірингу та розрахунків (організацію проведення розрахунків) за вчиненими правочинами щодо фінансових інструментів чи продукції;
- забезпечує функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення;
- є інвестиційною фірмою (крім банку), загальна сума вчинених та виконаних правочинів якої з купівлі-продажу ОВДП за 2023 рік за рахунок та від імені клієнтів або за рахунок клієнтів, але від свого імені, або від свого імені та за власний рахунок є більшою, ніж 100 млн. грн.;
- є управителем, діяльність якого з управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю пов'язана з будівництвом житла для потреб Міноборони або ветеранів війни та їх родин (за наявності підтвердження відповідного державного органу);
- є компанією з управління активами, яка управляє активами інституту(ів) спільного інвестування, який(і) за 2023 рік надали кошти у позику (більше ніж 100 млн. грн) підприємствам, пов'язаним з оборонною промисловістю (за наявності підтверджуючих документів), або здійснили інвестицію коштів (більше ніж 30 млн. грн) в ОВДП за 2023 рік.
До переліку важливих також віднесені підприємства, установи, організації, що провадять діяльність з надання інформаційних послуг на ринках капіталу та організованих товарних ринках та включені до Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
Крім того, важливими визнано емітентів, які беруть участь у виконанні військових замовлень (за наявності підтвердження відповідного держоргану).
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/KL240015 |
|
|
Заброньований зовнішній сумісник: що з військовим обліком у роботодавців за основним місцем роботи й за сумісництвом |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015179 |
|
Списки для військового обліку на підприємстві: складаємо у 2024 році |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015123 |
Сфера бізнесу |
Усі |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
7. Рентна та екологічна звітність: податківці вимагають подавати оновлені форми вже за ІV квартал 2023 р
У вересні минулого року були внесені зміни до форм рентної та екологічної звітності.
Коментуючи ці зміни, ми зазначали, що за п. 46.6 ПКУ вперше звітувати за новими формами потрібно за І квартал 2024 року. Однак податківці всупереч нормам ПКУ вирішили, що подавати звітність за новими формами потрібно вже за ІV квартал
2023 року. Це не вперше трапляється, однак платникам цих податків потрібно бути в курсі подій. Розлогіше – в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
Підстави |
роз'яснення ДПС від 12.01.2024 р |
https://ips.ligazakon.net/document/view/dpa2685
|
|
роз'яснення з категорії 122.04 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua) |
https://ips.ligazakon.net/document/view/zn051241
|
|
Рентна й екологічна звітність: які форми застосовуємо за IV квартал 2023 року |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015197
|
|
"Екозвітність: нова форма декларації" |
https://ips.ligazakon.net/document/view/bz014911
|
|
"Оновлено рентну декларацію" |
https://ips.ligazakon.net/document/view/bz014910
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
8. Декретні ФОП без страхового стажу, або що потрібно знати про пільгу з ЄСВ
Ті ФОП, які скористались пільгою зі сплати ЄСВ під час воєнного стану (якщо точніше – просто не платили), а потім зібрались у декретну відпустку звісно мають сплатити ЄСВ і відзвітувати. Але невже все так просто? Звісно, ні, оскільки виходячи з логіки податківців, застрахована особа отримує такий собі штрафний "бонус" до суми допомоги по вагітності і пологах, на яку вона має право. Той факт, що приймаючи рішення про застосування пільги з ЄСВ на період воєнного стану, ФОП не може знати про всі страхові випадки, які стануться в майбутньому, податківців не цікавить. У результаті застрахована особа отримує штраф за те, що вона фактично відмовляється від пільги.
Тобто позиція податківців очевидна: або пільга, або штраф! Розлогіше – в матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
Підстави |
Декретні для ФОП без страхового стажу: чим небезпечна пільга з ЄСВ на період воєнного часу |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015193
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
9. Працівника заброньовано на підприємстві, де він працює за сумісництвом: що з військовим обліком у "основного" роботодавця
Тема військового обліку не втрачає своєї актуальності, оскільки триває війна та, відповідно, воєнний стан. І питання бронювання працівників є досить непростими, особливо якщо мова йде про сумісника, якого забронювали не за основним місцем роботи. Там де працює така особа за сумісництвом – усе зрозуміло: до ТЦК та СП на підставі витягу потрібно направити повідомлення та внести відповідну інформацію до Списків персонального військового обліку. А що ж робити "основному" роботодавцеві? Законодавство не зобов'язує повідомляти ТЦК та СП про бронювання працівника на іншому підприємстві. Усі деталі – в матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
Підстави |
Заброньований зовнішній сумісник: що з військовим обліком у роботодавців за основним місцем роботи й за сумісництвом |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015179
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
10. Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Державна податкова служба України надала роз'яснення щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Так, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та нежитлової нерухомості.
За об'єкти житлової нерухомості податок для фізичних осіб розраховують за площу, що перевищує для квартир – 60 кв. метрів, житлових будинків – 120 кв. метрів, різних типів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, – 180 кв. метрів. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток.
Ставку податку на нерухомість встановлюють органи місцевого самоврядування залежно від типу об'єктів та їх місцезнаходження у відсотках до мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня звітного року, і вона не може перевищувати 1,5 відсотка за 1 кв. метр.
Оскільки у 2024 році податок підлягає нарахуванню за звітний 2023 рік, то ставку податку потрібно розраховувати виходячи з мінімальної заробітної плати, установленої на 01.01.2023, яка становила 6700 грн (отже, максимальна ставка за метр квадратний не може перевищувати 100,5 грн (6700 х 1,5 відс.).
Тож сума податку залежить від ставки податку, установленої відповідною місцевою радою за місцезнаходженням кожного об'єкта нерухомості та загальної площі таких об'єктів.
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
Підстави |
Роз'яснення від 11.01.2024 «Щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
11. Проект Закону № 9604: аналіз
У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України "Про внесення змін до статті 35 Закону України "Про оренду землі" щодо договору оренди землі" (реєстр. № 9604 від 11.08.2023).
Метою законопроекту є уточнення положень Закону України "Про оренду землі" щодо умов дійсності договору оренди землі під час вирішення спорів, пов'язаних із його укладенням, удосконалення окремих етапів передання державного та комунального майна в оренду та приватизації такого майна, що дасть змогу зробити процес більш зручним та ефективним.
Законодавець пропонує уточнити положення Закону України "Про оренду землі" умовами, які можуть стати підтвердженням дійсності договору оренди землі в разі наявності судового спору, пов'язаного з його укладенням, та як обґрунтування такої необхідності вказує, що судова практика у сфері орендних відносин свідчить про наявність спорів, у яких орендодавці чи спадкоємці орендодавців оскаржують договори оренди землі з тієї причини, що такі договори не підписували орендодавці. При цьому позивачі не беруть до уваги факти фактичного існування орендних відносин, зокрема реєстрації договору, користування орендарем об'єктом оренди, сплати орендної плати та ін. Така ситуація негативно впливає на діяльність орендарів, особливо виробників сільськогосподарської продукції, та спричинює труднощі в їх функціонуванні.
Але для юристів, які працюють у сільськогосподарській галузі або стикаються з такими судовими спорами, є загальновідомим фактом, що випадки, коли власники земельних паїв або земельних ділянок дійсно не підписували договори про передання права користування іншим особам, непоодинокі. Також відомими є засоби примушування власників земельного паю або земельної ділянки до укладання договору оренди на умовах, запропонованих орендарем. Якщо власник відмовляється, він може втратити можливість користування власною землею.
Детальніше в матеріалах видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Продукт |
ЮРИСТ&ЗАКОН |
|
Підстави |
Проект Закону № 9604: аналіз |
|
|
Співвідношення цільового призначення земельних ділянок та функціонального призначення територій |