22.01.2024–28.01.2024
КЕРІВНИКОВІ
1. Рада схвалила у першому читанні законопроєкт про лобіювання
Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроєкт про лобіювання. Законопроєкт визначає термінологію у сфері лобіювання, права та обов'язки суб'єктів лобіювання, методи впливу, правила етичної поведінки суб'єктів лобіювання.
Також ним передбачається:
- створення Реєстру прозорості, власником та адміністратором якого є Національне агентство з питань запобігання корупції
- порядок реєстрації у Реєстрі прозорості та винятки з нього;
- доступ до Реєстру прозорості (відкритий і безплатний);
- звітність суб'єкта лобіювання, що вноситься до Реєстру прозорості;
- механізми контролю за діяльністю суб'єктів лобіювання шляхом моніторингу дотримання законодавства з питань лобіювання.
Прийняття цього законопроекту є однією з вимог ЄС, яка зазначена у звіті Єврокомісії щодо початку перемовин.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти |
|
|
Підстави |
Проект Закону України 10.01.2024 №10337 «Про доброчесне лобіювання» |
https://ips.ligazakon.net/document/JI10415I |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI10491A |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
2. Набули чинності нові правила маркування пачок сигарет
З 11 січня 2024 року набули чинності нові норми щодо маркування пачок тютюнових виробів.
Це важливий етап імплементації директиви Єврокомісії 40/2014, яка передбачає комплекс заходів для захисту населення від шкоди тютюнових виробів та електронних сигарет.
Відтепер виробники мають розміщувати на упаковках із сигаретами оновлені графічні зображення з текстом медичних попереджень про шкоду і наслідки куріння на 65% площі пачки та QR-код, який веде на сервіс Центру громадського здоров'я щодо надання допомоги з відмови від куріння.
Міністерство юстиції затвердило 14 наборів медичних попереджень (варіантів тексту та ілюстрацій), розроблених Міністерством охорони здоров'я, технічні вимоги до дизайну та форми маркування, а також порядок нанесення попереджень виробниками тютюнових виробів.
У Центрі громадського здоров'я нагадали, що з 11 липня 2023 року в Україні діє комплексний «антитютюновий Закон», норми якого базуються на положеннях Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та імплементують положення директиви 2014/40/ЄС, реалізація якої знизила поширеність куріння у Європейському Союзі.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; Ситуації для юриста; |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/re39958 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/T211978 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/z950481 |
|
|
|
Конвенція від 21.05.2003 «Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну» |
https://ips.ligazakon.net/document/mu03102 |
|
|
Реклама тютюнових виробів |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI070342 |
|
|
Обмеження (заборони) щодо продажу тютюнових виробів |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI070378 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
3. Державна регуляторна служба не погодила законопроєкт про заборону викладки тютюнової продукції на вітринах
Державна регуляторна служба відмовила в погодженні законопроєкту, яким пропонується заборонити видиме для споживача розміщення тютюнових виробів та деяких інших виробів у місцях роздрібної торгівлі. Відповідне рішення ДРС ухвалила 1 січня 2024 року.
Директива 2014/40/ЄС, яку Україна зобов'язалася імплементувати в рамках Угоди про асоціацію, не передбачає заборони видимого розміщення тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин і заправних контейнерів, пристроїв для нагрівання тютюнових виробів без їх згоряння у пунктах продажу.
Більше того, розміщення таких виробів у місцях роздрібної торгівлі розробником прирівнюється до їх реклами.
Згідно зі статтею 4 Закону "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання продукції, мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця).
Також розробником наведені не всі можливі альтернативні способи вирішення проблеми та додають, що доцільно дослідити інші варіанти досягнення задекларованої цілі, які б дозволили вирішити проблему поширеності куріння.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; Ситуації для юриста |
|
|
Підстави |
Рішення від 01.01.2024 № 1 «Про відмову в погодженні проєкту регуляторного акта» |
https://ips.ligazakon.net/document/dp7397 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/kp040308 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/t031160 |
|
|
|
«Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 27.06.2014 |
https://ips.ligazakon.net/document/mu14097 |
|
|
Закон України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» |
https://ips.ligazakon.net/document/T102300 |
|
|
Реклама тютюнових виробів |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI070342 |
|
|
Обмеження (заборони) щодо продажу тютюнових виробів |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI070378 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
4. Новорічні зміни для платників акцизного податку
Постановою Кабміну від 27 грудня 2023 року № 1380, внесені зміни до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, які передбачають:
- надання можливості суб'єктам господарювання бути одночасно платниками акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового та відкриття таким платникам електронних рахунків - окремо для пального та окремо для спирту етилового;
- механізм зменшення суми залишків акцизного податку на електронному рахунку, що повернута платнику податку на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;
- врегулювання порядку повернення платнику акцизного податку на його рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг сум акцизного податку, помилково або надміру ним сплачених на його електронний рахунок;
- приведення термінології Порядку у відповідність до вимог Закону № 2888-IX щодо платіжних послуг.
Також внесеними змінами встановлені умови, за наявності яких проводиться анулювання реєстрації акцизного складу, а саме:
- коли в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового дорівнюють нулю значення показників обсягів залишків пального/спирту етилового, що обліковуються за таким акцизним складом за всіма кодами товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД;
- отримання інформації з відповідних реєстрів щодо вилучення рівнеміра-лічильника з резервуара та/або виведення з експлуатації витратоміра-лічильника та/або масового витратоміра (у разі, коли платником акцизного податку подано заяву про анулювання реєстрації акцизного складу).
Підвищення ставок акцизного податку - з 1 січня 2024 року на 20 % збільшуються ставки акцизного податку на деякі тютюнові вироби.
Податковий вексель - з 22 січня 2024 року запрацює механізм податкового векселя.
Єдиний реєстр обладнання - з 22 січня 2024 року передбачено введення Єдиного державного реєстру обладнання для підготовки чи обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів
Місця зберігання алкоголю та тютюну - з 22 січня 2024 року зміни торкнулися й місць зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, використовуваних в електронних сигаретах.
Підвищення розміру мінімальних цін на алкогольні напої.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; Ситуації для бухгалтерів; БУХГАЛТЕР І ЗАКОН |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/t232888 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/KP231380 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/kp190408 |
|
|
|
Платники акцизного податку – реалізатори пального або спирту етилового |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB080198 |
|
|
Реєстрація платників акцизного податку, що реалізують пальне або спирт етиловий |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB080319 |
|
|
Акцизні склади |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB110183 |
|
|
Штрафи за податкові порушення в період воєнного стану: "пальний" акциз |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ014839 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
5. Проєкт про покращення онлайн комунікацій з платниками податків
У Раді підтримали за основу проєкт про внесення змін до Податкового кодексу щодо вдосконалення онлайн комунікації з платниками податків.
Запропоновані зміни мають забезпечити можливість платників податків використовувати електронні сервіси для полегшення комунікацій, передбачивши можливість для платника податків взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції (зокрема, під час розгляду матеріалів скарг та перевірок).
Також проект пропонує врегулювати інші питання:
- вирішення питання щодо коригування фінансового результату до оподаткування шляхом його збільшення у разі безоплатної передачі суб'єктами господарювання державного сектору економіки органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі суб'єкти, нематеріальних активів, які створені, модернізовані та/або придбані за рахунок коштів державного бюджету в рамках виконання проектів інформатизації та/або програм електронного урядування, та/або отримані за результатами реалізації проектів міжнародної технічної допомоги. Наприклад, за розрахунками Уряду на сьогоднішній день здійснення передачі створених, модернізованих та придбаних нематеріальних активів за період 2020-2021 роки від ДП «ДІЯ» до Мінцифри спонукає до виникнення зобов'язань щодо сплати податку на прибуток у розмірі 17 352 300,63 гривень, що створює суттєві перепони для належного врегулювання питання щодо передачі відповідних активів;
- врегулювати питання щодо затвердження норм втрат і виходу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
- скасувати функцію, що тимчасово здійснювалась контролюючими органами в частині формування Реєстру набувачів одноразової компенсації суб'єктам господарювання витрат, понесених за сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за найманих осіб, та здійснення розрахунку розмірів сум таких компенсацій для їх виплати суб'єктам господарювання - юридичним особам;
- врегулювати функцію контролюючих органів щодо повідомлення правоохоронних органів про виявлені ознаки правопорушень.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/JI09837I |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
6. Працівника призвано на військову службу під час відпустки: які дії роботодавця
Подібні запитання зустрічаються все частіше, оскільки триває мобілізаційна кампанія . Тож які є практичні варіанти вирішення такого питання - в матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Працівника призвано на військову службу під час відпустки: які дії роботодавця |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015173
|
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
|
Розмір бізнесу |
усі |
|
7. ФОП- єдинникам 3 групи: усе про звітність за 2023 р.
Уже поспішають відзвітувати за 2023 рік ФОП – єдинники 3 групи, тож для них усе необхідне виклали в рубриці "Підприємець"
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Річна звітність з єдиного податку для ФОП групи 3: особливості складання за 2023 рік |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015164
|
|
|
Звітність із ЄСВ для ФОП – платника єдиного податку групи 3 за 2023 рік |
|
|
|
Мінімальне податкове зобов'язання: розрахунок і звітність – 2023 для ФОП – платників єдиного податку 3 групи |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
8. Прощення заборгованості контрагенту: про що має знати кредитор-загальносистемник
"Високодохідник" вирішив пробачити борг своєму контрагенту. Актуальне питання, особливо під час закриття звітного року.
Тож усі варіанти прощення боргу "високодохідником" із податковими наслідками – у матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Прощення заборгованості контрагенту: облікові нюанси кредитора |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015171
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
9. Cплата земельного податку в разі переходу на спрощену систему оподаткування
У разі якщо власник земельних ділянок, на яких будуть розміщені об'єкти комерційного, громадського та складського призначення, заплановані до будівництва, планує перейти на спрощену систему оподаткування, то чи поширюватиметься на такого власника визначене пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ право на пільгу із земельного податку, яке надають платникам єдиного податку?
ДПС у консультації "Щодо сплати земельного податку в разі переходу на спрощену систему оподаткування" від 29.12.2023 р. № 4963/ІПК/99-00-04-03-03ІПК нагадала, що право власності, право користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки повинно бути оформлене та зареєстровано відповідно до законодавства, тож і статус платника податків, за об'єкт оподаткування у вигляді земельної ділянки, визначають залежно від наявності такого зареєстрованого права власності або користування земельною ділянкою в тієї чи іншої особи.
Платники єдиного податку мають право на звільнення від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, земельного податку у випадку державної реєстрації права власності на земельні ділянки, земельні частки (паї) та права постійного користування та при цьому використовуватимуть земельну ділянку для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування). В інших випадках суб'єкт господарювання сплачуватиме орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з моменту державної реєстрації цих прав.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; Ситуації для бухгалтера |
|
|
Підстави |
Індивідуальна податкова консультація від 29.12.2023 № 4963/ІПК/99-00-04-03-03ІПК «Щодо сплати земельного податку у разі переходу на спрощену систему оподаткування» |
|
|
|
Сплата плати за землю платниками єдиного податку |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB080205?bl=PK2686&hide=true
|
|
|
Пільги щодо сплати плати за землю |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB110095?bl=PK2686&hide=true
|
10. Відшкодування судових витрат відповідачу в разі відмови позивача від позову
У справі № 904/1478/19 від 13.04.2023 р. підприємство звернулося до Господарського суду з позовом про стягнення 8980733,42 грн. Позовні вимоги ґрунтувалися на невиконанні поручителем зобов'язань за договором фінансового лізингу, але відповідач вважав, що договір поруки припинив свою дію згідно із ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України (у редакції, яка діяла на момент їх підписання) у зв'язку зі збільшенням відповідальності лізингоодержувача без його згоди.
Справа розглядалася судами неодноразово. Позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про повернення судового збору, в якому просив ухвалити додаткове рішення про стягнення на його користь 2582267,68 грн судового збору.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.06.2021 р. у справі № 550/936/18 зазначила, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується зазвичай під час вирішення питання про закінчення судового провадження, тобто під час закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду чи вирішення спору по суті з ухваленням рішення суду. Окремо питання про стягнення судових витрат вирішують у разі, якщо судом воно не вирішувалося під час ухвалення відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати:
- на професійну правничу допомогу;
- пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
- пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
- пов'язані з учиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Отже, спірним є питання, чи охоплюється змістом поняття "витрати", наведеним у ч. 3 ст. 130 ГПК України, судовий збір, сплачений відповідачем, чи мова йде лише про витрати позивача, пов'язані з розглядом справи.
У випадку відмови позивача від позову й закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України у відповідача згідно з першим реченням ч. 3 ст. 130 ГПК України виникає право на відшкодування йому за рахунок позивача понесених витрат, до яких належать і судовий збір, і витрати, пов'язані з розглядом справи.
|
Продукт |
ІПС: Судова практика |
|
|
Підстави |
Постанова від 08.06.2021 р. у справі № 550/936/18 |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
11. Судові спори щодо права власності в умовах воєнного стану
У зв'язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації з 24 лютого 2022 року Указом Президента в Україні введено воєнний стан, строк дії якого наразі продовжено до 14 лютого 2024 року.
У 2023 році суди України продовжили долати виклики щодо права власності, які безпосередньо спричинено чи нерозривно пов'язані зі збройною агресією російської федерації та введенням правового режиму воєнного стану на території України.
Формально судові спори щодо права власності, які виникають в умовах воєнного стану в Україні, можна поділити на дві основні категорії:
- спори з державою-агресором, що стосуються пошкодження чи руйнування майна як фізичних осіб, так і того, що використовують у підприємницькій діяльності (зокрема щодо стягнення збитків);
- спори із суб'єктами владних повноважень (переважно військовим командуванням), які можуть приймати рішення щодо примусового відчуження (у тому числі мобілізації) майна громадян та підприємств, за умови, якщо це виправдано мотивами суспільної необхідності та здійснюється на підставі й у порядку, установлених законом.
Пропонуємо розглянути окремі правові аспекти відповідних судових спорів, на які звертали увагу українські суди протягом останнього року.
Судові спори щодо стягнення збитків
За даними щодо руйнувань та збитків, завданих інфраструктурі України, зібраними Інститутом Київської школи економіки (KSE Institute)* станом на 1 вересня 2023 року загальна сума прямих задокументованих збитків, завдана інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення росії, зросла до $151,2 млрд (за вартістю заміщення).
У зв'язку з цим і далі є нагальна потреба як для громадян, так і для бізнесу використовувати доступні способи захисту права власності на майно, пошкоджене внаслідок збройної агресії рф. Здебільшого в разі знищення чи пошкодження майна діями держави-агресора вибір падає на звернення до національного суду з позовними вимогами про відшкодування завданої шкоди.
Верховний Суд у 2022 році зробив висновок, що суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено рф, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії рф, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни (постанова КЦС ВС від 14.04.2022 р. у справі № 308/9708/19).
Детальніше в матеріалах видання ЮРИСТ&ЗАКОН
|
Продукт |
ЮРИСТ&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Судові спори щодо права власності в умовах воєнного стану |
https://uz.ligazakon.net/?utm_source=ips_ligazakon_net&utm_medium=menu_burger&_ga=2.118752449.990598675.1705309222-2108357987.1564990633#/articles/EA017286 |
|
|
Новації законодавства щодо процесуальних строків та САП |
|
|
|
Захист прав інтелектуальної власності в умовах війни |
|
|
|
Кримінальна практика: підсумки 2023 року та тенденції на 2024 рік |
|
|
|
Відшкодування судових витрат відповідачу у випадку відмови позивача від позову |
|
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо захисту права власності спадкоємця на спадкове майно в судовому порядку
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP11233
Щодо належного способу захисту прав орендодавця, який вважає відсутнім в орендаря зареєстрованого права оренди
Належним способом захисту прав орендодавця, який у спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP11227
Щодо встановлення порядку землекористування
У справі про встановлення порядку землекористування суд не повинен вирішувати будь-які вимоги, пов'язані з розпорядженням земельною ділянкою чи правом власності на неї. Встановлюючи порядок користування земельною ділянкою, суд має лише визначити умови, на яких співвласники домоволодіння її використовуватимуть, з метою забезпечення ефективної реалізації ними своїх прав щодо користування майном.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP11212
Щодо встановлення факту вимушеного переселення особи з окупованої території України
Заява про встановлення факту вимушеного переселення особи з окупованої території України задля уникнення загрози життю, здоров'ю, порушення свободи, особистих прав на свободу пересування, вираження думки, майнових прав, права на судовий захист на окупованій території саме в результаті збройної агресії російської федерації, метою якої є визначення статусу заявника як особи, що перебуває під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року з відповідними правовими наслідками, підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP11221
Щодо набуття права на користування житлом неповнолітніми дітьми
Оскільки статус тимчасових мешканців не дає самостійного права на житлове приміщення, то діти цих осіб прав на займане житло теж не набувають, а у випадках самоправного зайняття житлового приміщення обов'язок виселення без надання іншого жилого приміщення поширюється і на неповнолітніх дітей таких осіб.
