08.01.2024–14.01.2024
КЕРІВНИКОВІ
1. Запобігання корупції – заходи фінансового контролю
Національне агентство з питань запобігання корупції надало роз'яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку).
За загальним правилом до 31.01.2024 потрібно подати:
- щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021 – 2022 звітні періоди;
- декларацію при звільненні за 2022 – 2023 роки (якщо обов'язок подання декларації настав до 11.10.2023 включно);
- декларацію кандидата на посаду за 2021 та 2022 звітні періоди (якщо кінцевий строк їх подання настав у період із 24.02.2022 по 11.10.2023 включно).
Особливості подання декларацій кандидата на посаду та декларацій при звільненні наведено у відповідях на запитання 2-1 та 2-2 цих Роз'яснень.
Увага! З 1 січня до 31 березня 2024 року включно суб'єкти декларування (крім тих, які мають право на відтермінування) повинні подати щорічні декларації за 2023 звітний період.
Декларації, подані в період із 24.02.2022 до 11.10.2023 включно, вважаються такими, що були подані на виконання обов'язку, передбаченого ст. 45 Закону "Про запобігання корупції". Повторне їх подання не вимагається та є технічно неможливим.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Лист від 11.12.2023 «Яка інформація має бути в наказі про призупинення дії трудового договору» |
|
|
|
Роз'яснення від 13.11.2023 № 4 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
2. НБУ оновив вимоги до структури капіталу банків
Нацбанк оновив вимоги до структури капіталу банків. Для банків з 5 серпня 2024 року запроваджується нова (трирівнева) структура капіталу.
Положенням про порядок визначення українськими банками розміру регулятивного капіталу визначається:
- порядок розрахунку основного капіталу І рівня, додаткового капіталу І рівня, капіталу ІІ рівня, їх складові та вирахування з них;
- вимоги до складових капіталу, за рахунок яких формується капітал;
- порядок та умови отримання банком дозволу / погодження Національного банку щодо включення окремих складових до капіталу тощо.
Також, ним передбачається поетапне запровадження нових вимог:
- до 1 квітня 2024 року банки мають розробити внутрішні положення щодо визначення розміру регулятивного капіталу;
- з 1 квітня до 01 липня 2024 року - провести тестові розрахунки та повідомити про їх результати Нацбанку;
- з 5 серпня 2024 року - розпочати здійснення розрахунку регулятивного капіталу згідно з новими вимогами.
Положення про порядок визначення банками України розміру регулятивного капіталу затверджено постановою Правління НБУ від 28 грудня 2023 року №196, яка набрала чинності 30 грудня 2023 року.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/T211587 |
|
|
|
Постанова Правління НБУ від 28 грудня 2023 року №196 |
https://ips.ligazakon.net/document/pb23262 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
3. Штраф за помилкову сплату податків на неправильний рахунок скасують
У Раді зареєстрували проєкт, який розроблено з метою приведення у відповідність норм податкового законодавства зі змінами в окремих нормативно-правових актах, а також врахування позитивної (на користь платника податків) судової практики.
Так, проєктом пропонується:
- скасувати відповідальність за помилкове зазначення платником податків у платіжних документах неправильного бюджетного рахунку отримувача коштів (за умови своєчасної сплати);
- скасувати обмеження для платників мінімального податкового зобов'язання щодо строку для звернення про проведення звірки даних, який наразі становить лише тридцять днів з дня вручення ППР;
- надати можливість врахування прохання платника податків про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, реєстрації платником податку на додану вартість та єдиного податку не лише при державній реєстрації нової юридичної особи, але й під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу;
- встановити, що прийняття рішення про обов'язкову евакуацію населення в межах території територіальної громади є підставою для прийняття рішення сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій про встановлення податкових пільг щодо плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- вирішити питання налагодження обміну інформацією між податковими органами та Центральним депозитарієм цінних паперів і депозитарними установами, уповноваженими обслуговувати рахунки власників часток товариств в обліковій системі часток товариств. Повідомлення про відкриття/закриття рахунків власників часток товариств до ДПС, депозитарні установи та Центральний депозитарій цінних паперів, уповноважені обслуговувати рахунки власників часток товариств в обліковій системі часток товариств, зобов'язані передати не пізніше 31 серпня 2024 року щодо рахунків відкритих в системі часток товариств станом на 1 серпня 2024 року;
- осучаснити порядок залучення товарних бірж до продажу майна, що перебуває у податковій заставі;
- узгодити розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності зі змінами у Земельному кодексі України. Зокрема, для АТ, ТОВ, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства і є його правонаступником, за землі сільськогосподарського призначення, передані в оренду відповідно до статті 120-1 Земельного кодексу України, - не менше 12 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено - не менше 12 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області;
- осучаснити термінологію щодо класифікації будівель та споруд у цілях оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки тощо.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; VERDICTUM |
|
|
Підстави |
Податковий кодекс України |
https://ips.ligazakon.net/document/t10_2755 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI10492I |
|
|
|
Постанова від 14.11.2018 № 805/3665/16-а Верховний Суд. Касаційний адміністративний суд |
https://verdictum.ligazakon.net/document/77860103 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
4. НБУ оновив порядок фінансового моніторингу стосовно РЕР
Нацбанк оновив нормативно-правові акти з питань фінмоніторингу щодо обслуговування клієнтів з категорії політично значущих осіб (РЕР). Це зроблено з метою імплементації вимог Закону № 3419-IX.
Законом статус PEP установлюється пожиттєво, але водночас розроблено механізми для унеможливлення формального підходу суб'єктів первинного фінмоніторингу до обслуговування клієнтів, які мають такий статус. В Законі визначено, що під час установлення ділових відносин із РЕР та їх обслуговування суб'єкти первинного фінмоніторингу зобов'язані застосовувати ризик-орієнтований підхід.
Національний банк уніс відповідні норми до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу та Положення про здійснення установами фінансового моніторингу. Зокрема, якщо з часу припинення виконання РЕР визначних публічних функцій пройшло понад дванадцять місяців і суб'єкт первинного фінансового моніторингу переконається, що така особа більше не має ризику, притаманного РЕР, а також інших ризиків, він не вживатиме щодо цієї особи, членів її сім'ї та осіб, пов'язаних із нею, певних заходів, передбачених Законом про фінмоніторинг.
Для ухвалення такого рішення фінансова установа має здійснити аналіз фінансових операцій РЕР, членів її сім'ї та осіб, пов'язаних з нею, з дня припинення виконання нею визначних публічних функцій.
У разі відмови клієнту, який є РЕР, від встановлення або підтримання ділових відносин, або проведення фінансової операції фінансова установа зобов'язана протягом п'яти робочих днів надати клієнту пояснення з обґрунтуванням причини відмови. Таке пояснення установа має надати клієнтові з власноручним підписом / накладанням КЕП керівника установи.
Національний банк також уточнив обов'язок банків щодо моніторингу ділових відносин у разі перевищення максимальної суми фінансових операцій, заявленої клієнтом.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/t233419 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/view/t190361 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/PB20109 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/PB20167 |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
5. Відпусткові новації, перенесення вихідних і робочих днів: зміни запрацювали з 24 грудня
Безпосередньо щодо відпусток, то Законом № 3494 акцент зроблено на питаннях щодо надання відпусток. Так, зокрема, роботодавець не може своїм рішення зменшувати обсяг трудових прав працівників, які визначено законодавством. Тож з огляду на це може йтися про збільшення тривалості відпусток за рішенням роботодавця, але не про зменшення.
За загальним правилом, у період дії воєнного стану право роботодавця відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури. Відтепер також можлива відмова, якщо працівник залучений до виконання робіт із виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).
Поряд із цим таке право роботодавця не поширюється на відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Щодо перенесення робочих і вихідних днів, то не все просто, бо сама підстава для такого під час воєнного стану формально неможлива. Тож є сенс дочекатися роз'яснень щодо цього питання від Мінекономіки чи Держпраці.
Розлогіше – в матеріалах видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань" від 22.11.2023 р. № 3494-IX |
https://ips.ligazakon.net/document/t233494?an=&ed=&dtm=&le=
|
|
|
Відпусткові новації з 24 грудня 2023 року: що змінилося |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015139?an=0&hide=true
|
|
|
Перенесення вихідних і робочих днів: що змінилося для роботодавця |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015146?an=0&hide=true
|
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
|
Розмір бізнесу |
усі |
|
7. Лікарняні та декретні - 2024
Законом № 3460 передбачено збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня 2024 року до 7100 грн, а з 1 квітня – 8000 грн. Оскільки під час нарахування лікарняних і декретних страхувальники-роботодавці повинні враховувати розмір мінімальної заробітної плати у відповідних місяцях, то видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН розглянуло на практичних прикладах як ці зміни вплинуть на розрахунки допомоги з тимчасової непрацездатності й по вагітності та пологах.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 р. № 3460-IX |
|
|
|
Лікарняні та декретні працівникам у 2024 році: як вплине мінімальна зарплата на розмір допомоги |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015117?from=accountant_and_law&hide=true |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
8. Фінзвітність – 2023: шпаргалка для бухгалтера
Традиційно, в період річної звітності більшість бухгалтерів визначаються не лише зі строками подання фінзвітності, а й з її комплектом і формами. Тож стислий довідник для бізнесу й бюджетників наведено в статтях видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Фінансова звітність – 2023: річний марафон для підприємств |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015115?from=accountant_and_law&hide=true |
|
|
Фінансова та бюджетна звітність – 2023: річний марафон для установ |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015116?from=accountant_and_law&hide=true |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
9. Банкрутство-2023 vs воєнний стан
Загалом справи про банкрутство під час дії воєнного стану розглядають у звичайному режимі, з урахуванням особливостей воєнного стану та сучасних загроз, які зумовлені проведенням бойових дій та ракетними обстрілами України.
Статистичні дані щодо справ про банкрутство за 2023 рік сьогодні відсутні, але на ресурсах Верховного Суду є дані за 2022 рік.
Зокрема, згідно зі статистичними даними, що містяться на сайті Верховного Суду, протягом 2022 року було відкрито 9725 проваджень у справах про банкрутство, і це на 42 % менше, ніж за аналогічний період 2021 року, що становило 16791 провадження.
У статистичних даних такі справи розподілені за певними критеріями, а саме:
- банкрутство юридичної особи – 583 заяви, що на 28 % менше, ніж протягом 2021 року (813 заяв);
- неплатоспроможність фізичної особи (у т. ч. неплатоспроможність фізичної особи – підприємця) – 419 заяв, що на 18,5 % менше, ніж протягом 2021 року (514 заяв);
- грошові вимоги кредитора до боржника – 2367 заяв, що на 50 % менше, ніж протягом 2021 року (4722 заяви);
- інші справи – 6356 заяв, що становить приблизно 65 % від загальної кількості проваджень, відкритих у 2022 році.
Тобто можна зробити висновок, що воєнний стан має значний вплив на зменшення справ про банкрутство, але це не говорить про повну відсутність судової практики щодо розгляду справ даної категорії. Детальніше в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН
|
Продукт |
ЮРИСТ&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Банкрутство-2023 vs воєнний стан |
|
|
|
Основні тенденції кримінальної практики 2023 року
|
|
|
|
Посилення фінансового моніторингу політично значущих осіб
|
|
|
|
Корпоративні зміни 2023
|
|
|
|
ІТ у 2023 - виклики та прогнози |
|
|
|
Процедура банкрутства під час дії воєнного стану - практика 2023
|
|
|
|
З якими проблемами стикаються українці під час отримання компенсації за зруйноване житло |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
10. Держреєстрація обліку часток юрособи в обліковій системі: затверджено форму заяви
Мін'юст затвердив форму заяви щодо державної реєстрації обліку часток юридичної особи в обліковій системі часток.
Встановлено, що до впровадження технічної можливості подання Центральним депозитарієм цінних паперів заяви щодо державної реєстрації обліку часток юридичної особи в обліковій системі часток в електронній формі відповідно до законодавства, реєстраційні дії проводяться з урахуванням такого:
- подання Центральним депозитарієм цінних паперів відповідної заяви в електронній формі здійснюється з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ ОВВ);
- прийняття заяви від Центрального депозитарія цінних паперів здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня її надходження до Мін'юсту за описом, сформованим за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
- в день прийняття заяви від Центрального депозитарія цінних паперів примірник опису супровідним листом Мін'юсту надсилається Центральному депозитарію цінних паперів з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ ОВВ);
- за результатом проведення реєстраційної дії на підставі заяви від Центрального депозитарія цінних паперів виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань супровідним листом Мін'юсту надсилається Центральному депозитарію цінних паперів з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ ОВВ);
- у разі включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про дату початку обліку часток товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю в обліковій системі часток, державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що проводить відповідну реєстраційну дію, перед її проведенням формує витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з відомостями про перелік учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, актуальних на момент проведення реєстраційної дії, який додається до супровідного листа Мін'юсту, що надсилається Центральному депозитарію цінних паперів за результатом проведеної реєстраційної дії (крім випадку, коли відповідні відомості наявні у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованої за результатом проведення такої реєстраційної дії).
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/re41313 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/re29630 |
|
|
|
Заява щодо державної реєстрації обліку часток юридичної особи в обліковій системі часток. Форма 10 |
https://ips.ligazakon.net/document/xl2558 |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо умов несплати земельного податку за спрощеною системою оподаткування
Надання в найм (оренду) нежилого приміщення не означає, що автоматично разом з майном наймачу передається й обов'язок сплати податку за земельну ділянку, на якій воно розташоване.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP11131
У разі недостатності майна банку норма частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" наділяє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб правом звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди заподіяної кредиторам та/або банку.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP11127
Ухвалення судом рішення про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю не є втручанням у виключну компетенцію загальних зборів учасників товариства.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP11128
Щодо участі органу опіки та піклування у справах про визначення місця проживання дитини
Якщо з тих чи інших причин орган опіки та піклування відмовиться надати свій висновок у справі, де за приписами частин четвертої та п'ятої статті 19 СК України надання ним такого висновку є обов'язковим, ця обставина не означає неможливості розгляду та вирішення спору.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP11126
Щодо витребування майна від добросовісного набувача
Передання власником в користування іншій особі транспортного засобу не вважається вибуттям транспортного засобу з володіння власника (особи, якій він передав майно у користування) поза його волею в розумінні положень пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP11121
