03.01.2024 –07.01.2024
КЕРІВНИКОВІ
1. Законопроєкт № 10378 щодо удосконалення окремих питань мобілізації
25 грудня 2023 року Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради законопроєкт № 10378 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби".
Цим актом запропоновано низку змін, головними з яких є:
- зміна призовного віку з 27 до 25 років;
- додаткова відпустка 90 днів військовослужбовцям, яких звільнено з полону, зі збереженням грошового забезпечення;
- залучення до проведення мобілізаційних заходів місцевої влади, зокрема щодо оповіщення громадян, залучених до виконання обов'язку щодо мобілізації, та їх прибуття до збірних пунктів і військових частин;
- зміна процедури військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів;
- зміна порядку виклику до ТЦК та порядку вручення повісток. Зокрема, пропонують запровадити можливість надсилати повістки про виклик до ТЦК через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста або на електронну пошту;
- уточнення підстав для надання відстрочки та звільнення від призову на військову службу під час мобілізації;
- виключення з переліку висновків військово-лікарських комісій висновку про обмежену придатність до військової служби;
- виключення строкової військової служби як виду військової служби та звільнення зі служби в запас всіх військовослужбовців строкової військової служби;
- запровадження для громадян України базової загальновійськової підготовки до 3 місяців для всіх громадян віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах;
- запровадження базової військової служби за бажанням до 25 років для тих, хто не пройшов базову загальновійськову підготовку;
- установлення обмеження прав громадян України, які ухиляються від взяття на військовий облік і проходження військової служби. Передбачено також, що в разі невиконання обов'язків військовозобов'язаними та резервістами їх буде внесено до Єдиного реєстру боржників із застосуванням таких обмежень.
Зареєстрований законопроєкт на цей час передано на розгляд відповідного комітету ВРУ та на ознайомлення народним депутатам для обговорення в робочих групах Верховної Ради, які триватимуть десь до 10 січня. Тож лише після цього, зважаючи на їхні висновків (доповнення, зауваження), законопроєкт буде винесено на розгляд Верховної Ради України.
Як засвідчує практика, за результатами обговорень кількість зауважень і доповнень до початкового тексту може бути дуже великою і фінальний текст законопроєкту може істотно змінитися. Законом цей документ стане тільки після низки обов’язкових процедур, передбачених чинним законодавством, зокрема Регламентом Верховної Ради України.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН; ЮРИСТ&ЗАКОН; Ситуації для юриста |
|
|
Підстави |
Проект Закону України від 25.12.2023 № 10378 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» |
|
|
|
Регламент Верховної Ради України |
|
|
|
Працівник призовного віку без посвідчення про приписку: як діяти роботодавцю |
|
|
|
Списки для військового обліку на підприємстві: складаємо у 2024 році |
|
|
|
Адміністративне затримання або арешт працівника: алгоритм дій для роботодавця |
|
|
|
Про транспорт на підприємстві необхідно повідомити ТЦК до 20 грудня |
|
|
|
Протягом якого строку після демобілізації ФОП - платник ЄП першої - третьої груп, яка мобілізована протягом дії воєнного стану в Україні, зобов'язана сплатити ЄП? |
|
|
|
Винятки щодо обмеження виїзду за межі України на період воєнного стану |
|
|
|
Мобілізація |
|
|
|
Бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації |
|
|
|
Фінансування мобілізаційної підготовки та мобілізації |
|
|
|
Захист інформації про мобілізаційну підготовку та мобілізацію |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
2. Спрощення ввезення гуманітарної допомоги
Президентом підписано Закон про спрощення порядку ввезення, обліку та розподілу гуманітарної допомоги.
Ним запроваджується необхідність використання електронної системи обліку гуманітарної допомоги.
З 1 грудня Мінсоцполітики вже запустило відповідну платформу - Автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги.
Також розширюється перелік отримувачів гуманітарної допомоги. До нього додаються іноземні благодійні організації, представництва яких акредитовані в Україні. Також отримувачами можуть бути неприбуткові державні та комунальні установи, органи місцевого самоврядування, надавачі соціальних послуг. Раніше це могли бути зареєстровані в Україні благодійні фонди та громадські організації з визначеними напрямками статутної діяльності.
Крім того, врегульовується питання визнання товарів гуманітарною допомогою. Придбані благодійними організаціями за кордоном товари, які при ввезені в Україну задекларовані як гуманітарна допомога, мають бути безоплатно роздані набувачам протягом 90 днів з дати перетину митного кордону. У такому випадку товари будуть визнані гуманітарною допомогою.
Серед важливих норм також необхідно відмітити можливість передавати транспортні засоби військовим як фізичним особам (набувачам) у якості гуманітарної допомоги.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти; Законодавтсво; БУХГАЛТЕР І ЗАКОН |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/t233448 |
|
|
|
Лист від 02.12.2023 «Відповіді на питання щодо ввезення гуманітарної допомоги» |
https://ips.ligazakon.net/document/FN079899 |
|
|
Закон України від 22.10.1999 № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» |
https://ips.ligazakon.net/document/t991192 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/fn079567 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/kp230953 |
|
|
|
Пропуск та облік гуманітарки переглянули: новий порядок запрацює з 01.12.2023 |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ014876 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
3. Кабмін вніс зміни до процедури закупівель безпілотників та засобів радіоелектронної боротьби
Кабінет Міністрів вніс зміни до постанови, яка врегульовує питання здійснення оборонних закупівель безпілотних систем та засобів радіоелектронної боротьби вітчизняного виробництва.
Ці нововведення забезпечать можливість вносити зміни до вже укладених договорів на виготовлення і поставку безпілотників (їх складових частин) та/або засобів радіоелектронної боротьби (їх складових частин), якщо виникають нештатні ситуації, наприклад перебої з постачанням комплектуючих з інших країн через блокування кордону.
Водночас внесення змін до вже укладених договорів вимагатиме підтвердження об'єктивних обставин висновком Торгово-промислової палати та іншими підтверджуючими документами.
Максимальний термін продовження дії таких договорів не може перевищувати 60 календарних днів, при цьому загальний термін виконання договору не може бути більше 12 місяців з дня здійснення попередньої оплати.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/KP231326 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/KP230256 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/KP230763 |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
4. Рада ухвалила Закон про легалізацію медичного канабісу
Верховна Рада ухвалила законопроєкт про легалізацію медичного канабісу.
Згідно з Законом, для здійснення діяльності, пов'язаної з вирощуванням, імпортуванням/експортуванням, виробництвом, зберіганням тощо медичного канабісу, суб'єкт господарювання повинен отримати ліцензію.
Культивувати (вирощувати) медичні коноплі в Україні дозволяється лише за умови суворого дотримання вимог. Воно має відбуватися тільки в умовах закритого ґрунту (наприклад, теплиці), із цілодобовим відеоспостереженням і наданням безоплатного цілодобового доступу до нього Нацполіції.
Також передбачається, що кожна рослина, партія продуктів перероблення, одиниця фасованої продукції, пакування лікарського засобу на основі канабісу маркуватиметься унікальним електронним ідентифікатором. Дані вноситимуться до спеціально створеної єдиної інформаційної бази.
Міністерство охорони здоров'я затвердить перелік хвороб і станів, за яких пацієнту можуть призначати ліки на основі медичного канабісу.
Відпуск таких лікарських засобів буде можливий виключно за призначенням лікаря відповідно до медичних показань та за рецептом. Пацієнти зможуть перевозити й зберігати такі ліки у кількості, визначеній одним рецептом.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/JI07542I |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
5. ДПС знову оновила план-графік перевірок на 2023 рік
Державна податкова служба втретє за грудень оновила План-графік проведення документальних перевірок на 2023 рік. Цього разу зміни внесли до Розділу ІІІ «Документальні планові перевірки фізичних осіб», тепер він налічує 256 ФОП.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/dpa2409z |
|
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
6. Закриття 2023 року: необхідні основні процедури (нагадуємо)
Закриття року важливий момент в житті кожного підприємства та, відповідно, кожного бухгалтера. Тож тема номера видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН допоможеполегшити проходження цього моменту.
7. Перевірки Держпраці у 2024: до чого готуватись
Якщо коротко, то в період воєнного стану передбачено право Держпраці проводити виключно позапланові перевірки. Повноважень здійснювати планові перевірки у Держпраці немає.
Тому детальніше про підстави та відповідальність дізнавайтеь із статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Перевірки Держпраці у 2024 році: до чого готуватися |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ015120?from=accountant_and_law&hide=true&number_no=no |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
8. Індексація зарплати у 2024 році в практичних прикладах
Закінчився рік перерви від нарахування індексації і з 2024 року знову повертаємось до її нарахування. Це досить непростий процес а отже потрібно мати потрібні знання. Тож розлогіше та з практичними прикладами– в статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Індексація зарплати: правила-2024 |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
9. Штатний розпис 2024: чи варто нехтувати його наявністю
Чинне законодавство не вимагає обов'язкової наявності штатного розпису в роботодавця, оскільки підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, установлює чисельність працівників і штатний розпис . Проте штатний розпис на кожному підприємстві без перебільшення є "сірим кардиналом", адже саме він перебуває під "прицілом" перевірок Держпраці, дає змогу не лише визначити перелік усіх посад і професій працівників, які необхідні роботодавцеві, у т. ч. вакантних посад, а й надає можливість обчислювати статистичні показники щодо чисельності працівників.
Ба більше, цей документ у складі відповідного пакета документів допоможе платникам ПДВ розблокувати податкову накладну / розрахунок коригування чи позбутись ризиковості. Адже, зокрема, штатний розпис доводить потрібну наявність у платника ПДВ трудових ресурсів (якщо вони в штаті) і рівень їхніх зарплат. І якщо бюджетники мають суворо дотримуватись затвердженої форми, то решта ні, головне – просто наявність штатного розпису.
Докладно про це у статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Штатний розпис – 2024: стисло про необхідне |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ015124?from=accountant_and_law&hide=true
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
10. Огляд рішень ЄСПЛ за статтею 8 Конвенції про захист прав людини
Верховний Суд оприлюднив тематичний огляд практики Європейського суду з прав людини за ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (кримінальний процесуальний аспект: обшук).
В огляді подано вибірку практики ЄСПЛ за ст. 8 Конвенції щодо захисту права на повагу до приватного та сімейного життя, а також інших її вимог, які можуть бути порушені під час обшуку.
Верховний Суд виклав короткий зміст огляду:
- розд. І стосується загальної оцінки права на повагу до приватного та сімейного життя в межах проведення обшуку з прикладами релевантної практики ЄСПЛ щодо: загальних висновків / вимог щодо обшуку; вимог до рішення про проведення обшуку (наявність такого рішення, його зміст, ретроспективна перевірка тощо); порядку/способу проведення обшуку (присутність особи, стосовно якої проводиться обшук, участь захисника інших учасників кримінального провадження, понятих під час обшуку; спосіб проникнення в житло; дії правоохоронних органів під час обшуку; розслідування неналежного обшуку тощо); застосування ст. 8 Конвенції в аналізованому аспекті з урахуванням загрози тероризму;
- у розд. ІІ наведено правові особливості проведення обшуків у адвокатів із прикладами релевантної практики ЄСПЛ;
- розд. ІІІ стосується правових особливостей проведення обшуків у журналістів та містить приклади релевантної практики ЄСПЛ;
- у розд. IV зазначено про взаємозв'язок ст. 8 Конвенції з іншими її статтями щодо проведення обшуків;
- розд. V містить загальний перелік рішень ЄСПЛ з питань обшуків.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Закон України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» |
https://ips.ligazakon.net/document/T182275 |
|
|
Конвенція від 04.11.1950 № ETS N 005 «Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод» |
https://ips.ligazakon.net/document/mu50k02u |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
11. НАЗК впроваджує кардинально новий підхід до відбору та перевірок декларацій
Щорічні декларації за 2021 - 2022 роки необхідно подати до 31 січня 2024 року, а за 2023 рік - до 31 березня 2024 року включно.
Закон № 3384-ІХ відновив обов'язкове декларування та повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції їх перевіряти.
Терміни подання декларацій за три роки (2021 - 2023) наклалися в часі так, що до кінця першого кварталу 2024 року до Реєстру декларацій буде подано близько 2,5 млн декларацій, вказало НАЗК.
Завдання Агентства - сконцентрувати увагу на тих деклараціях, які містять ознаки незаконного збагачення, необґрунтованих активів, недекларування активів тощо. Саме тому команда НАЗК розробила та впроваджує кардинально новий підхід до відбору декларацій для перевірки та самих перевірок. Він дасть змогу перевірити максимальну кількість поданих декларацій, оптимізувати процес проведення перевірок та підвищити ефективність проведених повних перевірок декларацій, зазначили в НАЗК.
Заплановано перевірити до 30 % всіх поданих декларацій автоматизовано програмними засобами Реєстру декларацій. А для проведення повних перевірок силами уповноважених осіб НАЗК у першу чергу відібрати декларації, які містять ознаки незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/t233384 |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
12. Впорядкування надання та використання відпусток
Набув чинності Закон № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», який надав право працівникам у разі призову на військову службу отримати грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки. Водночас Захисники та Захисниці України, які звільнятимуться з військової служби у зв'язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації зможуть піти у відпустку тривалістю до 60 календарних днів, які увійдуть до страхового стажу.
Щодо відпустки по народженню дитини тривалістю до 14 календарних днів, то її, за новим Законом, може отримати:
- чоловік, дружина якого народила дитину;
- батько дитини, який проживає у цивільному шлюбі з матір'ю дитини (за заявою матері дитини та свідоцтвом про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини);
- бабуся, дідусь та інший повнолітній родич дитини (за заявою одинокої матері або одинокого батька).
Такою відпусткою по народженню дитини може скористатися лише одна з вищевказаних осіб та не пізніше трьох місяців від дня народження дитини.
Важливим законодавчим рішенням є збільшення кількості днів відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин - з 15 до 30 календарних днів.
На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати без обмеження строку. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/t233494 |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
13. Формування статутного капіталу
Порядок формування статутного капіталу господарських товариств урегульовано низкою законодавчих актів.
Поняття господарських товариств наведено у ст. 113 Цивільного кодексу України, відповідно до якої господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділено на частки між учасниками.
Господарські товариства може бути створено у формі товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства, повного або командитного товариства.
Кожне з означених товариств, відповідно до законодавства, має сформувати статутний (складений) капітал протягом законодавчо встановленого терміну або строку, визначеного самими учасниками товариства.
Вкладом учасника Товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
Грошові кошти можна вносити як у національній, так і в іноземній валюті, у готівковій чи безготівковій формі. Вклади в іноземній валюті здійснюють учасники-нерезиденти (фізичні чи юридичні особи); в установчих документах такий внесок відображають і у валюті, і у гривневому еквіваленті.
Акції, облігації, ощадні та інвестиційні сертифікати, інші цінні папери також можуть бути внеском до статутного капіталу Товариства.
Чинним законодавством установлено низку обмежень щодо формування статутного капіталу. Товариство не може надавати позику для оплати вкладу учасника або поруку за позиками, кредитами, наданими третьою особою для оплати його вкладу (хоча заборони на внесення до статутного капіталу коштів, отриманих у кредит і під заставу від інших осіб, немає).
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; ЮРИСТ&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Закон України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» |
https://ips.ligazakon.net/document/T182275 |
|
|
Закон України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства» |
https://ips.ligazakon.net/document/T222465 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/T030436 |
|
|
|
Цивільний кодекс України |
https://ips.ligazakon.net/document/T030435 |
|
|
Формування статутного капіталу |
https://ips.ligazakon.net/document/ЕА017232 |
|
|
Звільнення директора товариства – норми якого права превалюють? |
https://ips.ligazakon.net/document/ЕА017227 |
|
|
Комерційні угоди. Загальна характеристика |
https://ips.ligazakon.net/document/ЕА017229 |
|
|
Зміна розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю |
https://ips.ligazakon.net/document/ЕА017230 |
|
|
Розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників |
https://ips.ligazakon.net/document/ЕА017228 |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо реорганізації юридичної особи способом виділу
Виділ є видом реорганізації, який не має наслідком припинення юридичної особи, яка реорганізується, оскільки остання залишається суб'єктом права, однак зі зменшеним обсягом майна, прав та/або обов'язків. Для виділу притаманна характерна ознака реорганізації - перехід майна, прав та обов'язків юридичної особи, що реорганізується, до її правонаступника. При цьому обсяг правонаступництва визначається тим майном, правами та обов'язками, які передаються за розподільчим балансом, тобто має місце парцелярне (часткове) правонаступництво.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP11039
Щодо зменшення розміру неустойки з боржника
Вирішуючи питання стосовно зменшення неустойки (відхилення відповідного клопотання про зменшення), суди мають враховувати, серед іншого, її мету, яка полягає у стимулюванні боржника до виконання основного зобов'язання та не покликана на отримання кредитором внаслідок стягнення штрафних санкцій невиправданих додаткових прибутків.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP11052
Про застосування заборони здійснення банками валютних операцій, учасниками яких є суб'єкти з місцезнаходженням у РФ або РБ
Постанова НБУ N 18 забороняє банкам здійснювати будь-які валютні операції, учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) у рф або у рб. Така заборона не є обмеженням прав клієнта в розумінні статті 1074 ЦК України, оскільки не стосується порядку розпоряджання грошовими коштами, що були зараховані на рахунки.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP11051
Щодо права юри
