Придбати систему
Корпорація МЕРЕЖА

Акт тижня: що нам готує новий Трудовий кодекс? Версія для друку

18 .11 .2015 р.

Пропонуємо Вашій увазі матеріал із електронного аналітичного щотижневика
«ЮРИСТ & ЗАКОН» (№43, від  12.11.2015р.).
З питань тестування та підключення видання «ЮРИСТ & ЗАКОН» звертайтесь за тел.: (032) 240-30-34.

 

Про те, що Україна відстає у правовому регулюванні трудових відносин від найближчих сусідів, йде мова вже не один рік: Кодекс законів про працю, прийнятий у грудні 1971 року, давно застарів і не відповідає вимогам сьогодення.
Однією із важливих законодавчих подій тижня стало прийняття 5 листопада за основу проекту Трудового кодексу України, який є предметом обговорення ось уже майже рік. На думку ініціаторів проекту, чинний КЗпП є сумішшю правових норм, частина яких відповідає вимогам часу, інша ж – застаріла і не може адекватно регулювати сучасні трудові відносини. Виникла необхідність у відображенні в національному трудовому законодавстві положень міжнародно-правових документів з питань праці, а також актів ЄС. На думку законодавця, необхідно об'єднати в одному кодексі норми законів "Про оплату праці", "Про відпустки", "Про охорону праці".
Насамперед зазначимо, що законодавець у 398 статтях спробував викласти положення, покликані вирішити всі соціально-трудові питання, уніфікувати законодавчі акти з питань праці, інкорпорувати їх норми в Кодекс. Наскільки вдалі такі спроби, покаже час.
 
Незважаючи на те, що проект Трудового кодексу (далі – Кодекс) прийнято лише в 1-му читанні, через особливе суспільне значення даного Кодексу проаналізуємо вже зараз найважливіші його положення.
У Кодексі дано визначення поняттям "робоче місце", "шкідливі умови праці", "небезпечні умови праці", "шкідливий виробничий фактор", "небезпечний виробничий фактор", "особливий характер праці", "оптимальні та допустимі умови праці", "легка праця неповнолітніх", "важкість праці", "напруженість праці", "роз'їзний характер праці", "польові умови праці", "трудова дисципліна", "дисциплінарна провина".
 
Зазначимо, що Кодекс передбачає лише письмову форму трудового договору, що є позитивною нормою, адже це сприятиме забезпеченню більшого захисту прав працівника.
Кодекс передбачає право роботодавця контролювати виконання працівниками трудових обов'язків, у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це зумовлено особливостями виробництва, з обов'язковим попередженням працівників про їх застосування. Зазначена норма викликала шквал несхвальних відгуків. На думку ж ініціаторів проекту, підстав для занепокоєння у цьому випадку немає, оскільки роботодавець за власним бажанням установлювати такий контроль не має права. Водночас через нечіткість визначення такої підстави, як "особливості виробництва", відсутність критеріїв встановлення таких особливостей надання роботодавцеві права впроваджувати технічні засоби спостереження в односторонньому порядку дійсно викликає побоювання, адже існує великий ризик невиправданого психологічного тиску на працівника в процесі виконання ним трудових обов'язків.
Кодекс передбачає збільшення тривалості щорічної відпустки з 24 до 28 днів.
 
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику за його заявою може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на строк до трьох місяців. Чинний КЗпП передбачає надання працівникові відпустки без збереження заробітної плати на строк не більше 15 календарних днів на рік.
Кодексом передбачено тривалість щотижневого безперервного відпочинку – не менш як 42 години, крім випадків застосування підсумованого обліку робочого часу та залучення працівників до роботи у вихідні дні для відвернення виробничої аварії, катастрофи, усунення їх наслідків та наслідків стихійних лих; для виконання невідкладних, наперед непередбачуваних робіт тощо.
Законодавець передбачив можливість роботи вдома. Під час укладення трудового договору або пізніше сторони можуть домовитися про виконання працівником роботи вдома (надомну працю), якщо він має для цього необхідні умови, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки та санітарії.
У період знаходження у відпустці по догляду за дитиною жінки за власним бажанням можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
 
Передбачено збільшення розміру вихідної допомоги при звільненні працівника у зв'язку із скороченням. Зокрема, він встановлений залежно від стажу працівника, який має безперервний стаж роботи у роботодавця: до п'яти років – у розмірі середньомісячної заробітної плати; до десяти років – у розмірі двомісячної середньої заробітної плати; більше десяти років – у розмірі тримісячної середньої заробітної плати.
Відповідно до проекту Кодексу забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема, порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового положення, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером праці або умовами її виконання.
 
Встановлено пряму заборону щодо застосування погроз, насильства, введення в оману або в інший спосіб примусу працівника звільнитися за власною ініціативою.
Кодексом передбачено заборону на звільнення працівника у зв'язку з досягненням ним пенсійного віку.
Передбачено, що несплата або несвоєчасна сплата роботодавцем внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не може бути підставою для відмови працівнику в наданні матеріального забезпечення та соціальних послуг з фондів загальнодержавного обов'язкового соціального страхування.
 
Кодекс забороняє звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитини-інваліда, з ініціативи роботодавця, за винятком випадків ліквідації юридичної особи роботодавця без правонаступництва, припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця.
Слід зазначити, що проектом Кодексу передбачена заборона звільнення одиноких матерів, які мають дітей віком до 15 років. Разом з тим передбачено звільнення таких жінок у разі ліквідації юридичної особи – роботодавця без правонаступництва, а також на підставі невиконання або неналежного виконання працівником своїх трудових обов'язків, у зв'язку з відсутністю працівника на роботі більше чотирьох місяців.
Жінки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатися до робіт у нічний час, понаднормових робіт і робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят, робота в які не проводиться, лише за їх письмовою згодою.
 
Роботодавець зобов'язаний звільнити вагітну жінку від виконання роботи на період проходження рекомендованих лікарем медичних обстежень, проведених у зв'язку з вагітністю, якщо ці обстеження повинні проводитися в робочий час. На час проведення медичного обстеження за вагітною жінкою зберігається середній заробіток за місцем роботи.
 
Також Кодекс містить норму про прийняття на роботу на підставі рішення суду. Особу, яку за рішенням суду має бути прийнято на роботу, повинно бути допущено роботодавцем до роботи не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли роботодавець одержав рішення суду. Затримка допуску до роботи такого працівника тягне сплату роботодавцем на його користь заробітної плати за весь період затримки із розрахунку посадового окладу.
Слід зазначити, що побоювання громадськості щодо тривалості робочого часу були даремні: як і раніше, тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень.
 
Проектом Кодексу розширено перелік причин звільнення працівника. Тепер причинами звільнення є в тому числі: розголошення державної таємниці, комерційної чи іншої охоронюваної законом інформації; недостатня кваліфікація; відхилення працівника від обов'язкового профілактичного щеплення проти інфекційних хвороб або від періодичного проходження медичного огляду;  стан здоров'я працівника, який підтверджується відповідним медичним висновком тощо.
Робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, але не нижче ніж на 30 відсотків тарифної ставки (окладу), посадового окладу (ставки заробітної плати) за кожну годину. Нагадаємо, що чинним КЗпП передбачено, що робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.
 
Слід звернути увагу, що в проекті Кодексу (книга 6) відсутні норми про визначення поняття та змісту колективних трудових відносин, їх суб'єктного складу та інших вихідних принципів правового впливу на цю сферу трудової області.
При розгляді проекту Кодексу народні депутати висловлювали думку про необхідність створення робочої групи, до якої увійдуть народні депутати, які готові допрацювати цей законопроект до другого читання, щоб одержати якісний збалансований проект. Для підготовки проекту Кодексу до другого читання було надано 3 тижні.
Як зазначила одна із авторів проекту Кодексу, народний депутат Л. Денисова, після прийняття проекту Кодексу за основу його буде направлено до Міжнародної організації праці для експертного висновку; також відбудеться широке його обговорення з експертами, громадськістю, трудовими колективами, ученими, спеціалістами кадрових служб.
 
 

ВИСНОВОК: 

Як бачимо, проект Трудового кодексу містить ряд позитивних норм. Чимало норм перейшли в Кодекс із чинного КЗпП. Законодавець спробував  об'єднати в одному кодексі норми законів "Про оплату праці", "Про відпустки", "Про охорону праці". З іншого боку, для реального реформування трудового законодавства та приведення його у відповідність до міжнародних норм законодавцеві доведеться докласти більше зусиль, адже проект Кодексу, що став предметом розгляду в 1-му читанні, за великим рахунком не вирішує всіх існуючих на сьогодні проблем, не гарантує повною мірою захист працівників. Очевидно, законодавцеві доведеться попрацювати і над понятійним апаратом, оскільки без чіткого визначення понять навіть прогресивні норми не зможуть забезпечити захист інтересів працівників в умовах ринкової економіки.

 
Ганна Тітова ,"ЮРИСТ&ЗАКОН"

 

Законодавтво, пов'язане із цією статтею, консультації
та коментарі податкових органів -
все це Ви знайдете у системах ЛІГА:ЗАКОН.