04.12.2023 – 10.12.2023
КЕРІВНИКОВІ
1. Підвищення лімітів для ФОП: альтернативний проєкт
Нещодавно депутати запропонували підвищити ліміти доходу для ФОПів другої та третьої групи.
Зараз запропоновано альтернативний варіант, яким пропонується проіндексувати граничний обсяг доходу для ФОП-платників єдиного податку другої та третьої групи та фізичних осіб підприємців на загальній системі оподаткування не платників ПДВ та диференціювати граничні обсяги доходу для другої і третьої групи в залежності від використання праці найманих осіб.
Зокрема, запропоновано запровадити наступні ліміти:
Друга група:
- не використовують працю найманих осіб - 1200 розмірів мінімальної зарплати (МЗП) (зараз 834);
- використовують працю найманих осіб (не більше 10 осіб) - 3000 розмірів МЗП.
Третя група:
- не використовують працю найманих осіб - 2000 розмірів МЗП;
- використовують працю найманих осіб (не більше 10 осіб) - 3500 розмірів МЗП;
- використовують працю найманих осіб (більше 10 осіб) - 8000 розмірів МЗП;
- е-резиденти - 1167 розмірів МЗП.
Також пропонується підвищити граничну суму доходу для обов'язкової реєстрації платником ПДВ (з 1 млн грн до 6000 МЗП). Нагадаємо, наразі МЗП становить 6700 грн, а з 1 січня 2024 року у Держбюджеті закладена у розмірі 7100 грн.
|
Продукт |
ІПС: Законопроекти |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/JI10256I |
|
|
|
Карта проходження проекту від 21.11.2023 № 10234-1 Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розвитку малого бізнесу та заходів з детінізації обігу товарів і послуг
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI10338I |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
2. Антимонопольний комітет затвердив Порядок ведення і доступу до Держреєстру змов на торгах
Антимонопольний комітет затвердив Порядок ведення і доступу до Державного реєстру суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Відповідне розпорядження АМКУ ухвалив на засіданні 23 листопада.
Як зазначається, створення та ведення цього реєстру передбачено Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України».
Порядком ведення і доступу до Реєстру визначено:
- обсяг відомостей, які публікуються у Реєстрі;
- процедуру ведення Реєстру, зокрема, порядок та строки наповнення, оновлення інформації;
- процедуру оприлюднення інформації в Реєстрі;
- процедуру вилучення інформації з Реєстру;
- процедуру доступу до Реєстру, у тому числі, отримання витягів з нього.
Згідно з документом, відомості до Реєстру вносяться на підставі рішень органів Комітету про притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
У Комітеті нагадали, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 17 Закону «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
Таким чином, Порядок визначає процедуру ведення, оприлюднення і доступу до Реєстру, який є необхідним для реалізації Закону «Про публічні закупівлі».
Відповідне розпорядження Комітету у встановленому законодавством порядку буде направлено на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України, слідкуємо за появою тексту зазначеного розпорядження.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/T233295 |
|
|
|
Закон України від 11.01.2001 № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» |
https://ips.ligazakon.net/document/T012210 |
|
|
Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» |
https://ips.ligazakon.net/document/T150922 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
3. Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої можуть зрости
Міністерство економіки підготувало проєкт постанови щодо змін мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, зокрема пропонується:
- підвищити розмір мінімальних цін на алкогольні напої залежно від коду виробів згідно з УКТЗЕД, зокрема оптово-відпускні ціни на горілку, лікеро-горілчані вироби, інші міцні алкогольні напої на 11 - 26 %, а роздрібні на 5 - 14 %; роздрібні ціни на виноробну продукцію (крим ігристих та газованих винних напоїв) на 40 - 85 %, а на віна ігристі та газовані винні напої на 12 % ;
- встановити диференційований рівень мінімальних роздрібних цін на звичайні (неігристі) вина, вина, вермути та інші зброджені напої (у тому числі суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв) залежно від виду та місткості тари/упаковки: у скляній та іншій тарі місткістю 0,7 літра і в упаковці типу "Tetra-Pak" і "Bag in box", металевих банках із харчового алюмінію, полімерних пляшках марки ПЕТФ місткістю 1 літр.
Очікується, що мінімальні ціни підвищать:
- на горілку - на 4,7% з 89,4 грн до 93,6 грн за пляшку 0,5 літра;
- на коньяк (бренді) три зірочки - на 6%, зі 128,3 грн до 136 грн за 0,5 літра, чотири зірочки - на 6,6%, з 139,3 грн до 148,6 грн за 0,5 літра, п'ять зірочок - на 6,4%, з 151,7 грн до 161,4 грн за 0,5 літра.
- на натуральні виноградні вина у скляній тарі ємністю 0,7 літра - на 57% з 42 грн до 66 грн;
- на ігристі вина у скляній тарі ємністю 0,7 літра та 0,75 літра - на 11,9%, зі 109 грн до 122 грн за пляшку.
Також пропонується привести у відповідність до Податкового кодексу України опис товарів та їх групування за кодами згідно з УКТЗЕД. Зміни оприлюднено для обговорення громадськістю.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/nt4652 |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
4. Депутати розблокували підписання закону про скасування мораторію на податкові перевірки
Верховна Рада не підтримала проєкти постанов, які блокували прийнятий Парламентом у другому читанні та у цілому законопроєкт про повернення документальних податкових перевірок.
Закон, зокрема, передбачає відновлення з 1 грудня 2023 року перевірок щодо ризикових підприємств.
Наразі документ передано на підпис Президента.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/DI10263I |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/DI10272I |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI10123I |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
5. Кабмін схвалив проекти законів, які адаптують українське законодавство у сфері торговельного захисту до регламентів ЄС
Кабінет Міністрів схвалив проекти законів, які адаптують українське законодавство у сфері торговельного захисту до регламентів Європейського Союзу та посилюють захист, зокрема, національних виробників.
Найближчим часом проєкти буде зареєстровано у Верховній Раді.
Розробляючи документи, Міністерство економіки орієнтувалось, зокрема, на відповідні регламенти ЄС, норми та актуальні роз'яснення СОТ.
Так, Урядом схвалено законопроекти:
- "Про захисні заходи". Ним пропонується викласти в новій редакції Закон України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".
- "Про захист від демпінгового імпорту" (нова редакція Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту").
- "Про захист від субсидованого імпорту" (нова редакція Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту").
За інформацією Мінекономіки, законопроекти містять у собі норми, які зокрема:
- розширюють можливості національних виробників у захисті їх інтересів від недобросовісного та зростаючого імпорту;
- зменшують витрати бізнесу на підготовку матеріалів та документації під час захисних розслідувань;
- встановлюють чіткі часові межі процедурних етапів розслідувань;
- гарантують проведення консультацій на запит заінтересованої сторони;
- запроваджують механізм, що гарантуватиме сплату попередніх захисних мит або мит при розслідуванні ухилення від їх сплати;
- розширюють коло "користувачів" цього механізму серед бізнесу і т. д.
Також законопроектами уточнюються повноваження компетентних органів при проведенні розслідувань, запроваджується норма щодо затвердження Урядом положення про Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі, удосконалюється понятійний апарат і т. ін.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Закон України від 22.12.1998 № 332-XIV «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» |
https://ips.ligazakon.net/document/T980332 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/T980330 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/T980331 |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
6. Щодо Реєстру збитків
Постановою КМУ від 1 грудня 2023 року № 1256 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326» (набрала чинності 2 грудня) вносяться відповідні зміни до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, у частині визначення пропозицій України до відповідних органів Реєстру збитків у розрізі категорій збитків, що підлягатимуть компенсації в межах спеціального міжнародного компенсаційного механізму.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Постанова від 01.12.2023 № 1256 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. N 326 |
https://ips.ligazakon.net/document/kp231256 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
7. Увага! З 1 грудня заповнення платіжок можливе лише в новому форматі
Наказом № 148 було запроваджено новий порядок заповнення реквізиту "Призначення платежу" в разі розрахунків суб'єктів господарювання з бюджетом. Однак потім "запроваджувачі" виявились не готовими до таких змін і запровадження новації перенесли на 1 грудня. Тож будьте уважні: перехідний період завершується й жодних відстрочок більше не передбачено.
Розлоге нагадування з відповідними роз’ясненнями – у статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
наказ Мінфіну "Про затвердження Порядку заповнення реквізиту "Призначення платежу" платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення" від 22.03.2023 р. № 148 |
https://ips.ligazakon.net/document/re39584?ed=2023_03_29
|
|
|
З 1 грудня заповнення платіжок можливе лише в новому форматі |
|
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
|
Розмір бізнесу |
усі |
|
8. З 9 грудня 2023 року запрацює оновлений блокувальний порядок
Розлогий аналіз змін – у статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 р. № 1165 |
https://ips.ligazakon.net/document/KP191165
|
|
|
Постанова Кабміну "Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. N 1165" від 07.11.2023 р. № 1154
|
https://ips.ligazakon.net/document/KP231154?an=1
|
|
|
Знову про "вдосконалене" блокування ПН/РК, або Чергові прагнення Уряду дбати про сумлінних платників ПДВ |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ015052?from=accountant_and_law&hide=true&number_no=no
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
9. ЄСВ у запитаннях та відповідях
Зміни до розрахунку середньої заплати й навіть нестандартні практичні ситуації викликають постійно багато запитань у наших клієнтів. Тож ми вирішили зібрати усі запитання в темі номера видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, аби наші читачі мали під рукою відповіді саме на нестандартні запитання та звісно, без витрачання великої кількості часу на великі статті.
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Внутрішній сумісник виконав роботу за договором ЦПХ: як визначити базу нарахування ЄСВ |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ015032?from=accountant_and_law&hide=true
|
|
|
Неповний робочий час: ЄСВ-помилка та її виправлення в додатку Д1 до Податкового розрахунку |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ015033?from=accountant_and_law&hide=true
|
|
|
Працівника поновлено на роботі за рішенням суду: як нарахувати ЄСВ на суму середнього заробітку |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ015044?from=accountant_and_law&hide=true
|
|
|
Підрядник став працівником: як нарахувати ЄСВ і заповнити додаток Д1 до Податкового розрахунку |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ015034?from=accountant_and_law&hide=true
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
10. Порядок держреєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір
24 листопада набрав чинності наказ Міністерства економіки від 16 серпня 2023 року № 11319 «Про затвердження Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір».
Порядок визначає процедуру подання та розгляду заявок на державну реєстрацію права автора на твір і заявок на державну реєстрацію договору, що стосується права автора на твір, унесення відомостей про реєстрацію авторського права на твір або про реєстрацію договору, що стосується майнових прав на твір, до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір і Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір, видачі свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, прийняття рішень про реєстрацію договорів, що стосуються майнових прав на твір, публікації відомостей про реєстрацію.
Заявка подається стосовно одного твору і подається в паперовій або електронній формі. Спосіб подання обирає заявник. Заявка складається із таких документів:
- заява (заява на державну реєстрацію авторського права на твір або заява на державну реєстрацію договору, який стосується майнових прав на твір);
- копія твору;
- документ, що свідчить про факт і дату оприлюднення твору (за наявності);
- документ про сплату збору;
- документ, що підтверджує повноваження представника (якщо заявка подається за участю представника заявника).
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Наказ, Порядок від 16.08.2023 № 11319, «Про затвердження Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір» |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
11. Конституційний Суд ухвалив рішення щодо конституційності інституту малозначної справи
Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі щодо відповідності Конституції України пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Суб’єкти права на конституційну скаргу порушили перед Судом питання стосовно конституційності інституту малозначної справи, внормованого оспорюваними приписами Кодексу.
Досліджуючи правомірність мети запровадження у Кодексі категорії малозначних справ, КС виходить із того, що визнання справи малозначною та як наслідок її розгляд, за загальним правилом у порядку спрощеного позовного провадження є передумовою додержання розумних строків розгляду справи судом – однієї з основних засад судочинства, визначених Конституцією України.
Суд зважає на те, що скорочений строк розгляду судом малозначних справ та інші процесуальні особливості розв’язання малозначних спорів мають наслідком зниження судових витрат для особи, яка реалізує своє конституційне право на судовий захист, що у цілому полегшує доступ до правосуддя та саму можливість реалізації права, гарантованого приписами статті 55 Конституції України.
Пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу були досліджені Судом на предмет їх домірності та відсутності в них дискримінаційного змісту з огляду на визначені у них розміри ціни позову. Суд, вважає, що держава, реалізуючи свій розсуд щодо встановлення в процесуальному законі розміру ціни позову як критерію для віднесення справи до категорії малозначних, має обов’язок додержуватись конституційних принципів та зважати на потребу існування правомірної мети використання такого юридичного засобу віднесення цивільних справ до категорії малозначних як ціна позову та домірність цього юридичного засобу. Проте визначені в частині шостій статті 19 Кодексу розміри ціни позову як критерій віднесення справи до категорії малозначних у сумі 268 400 грн (пункт 1) та 671 000 грн (пункт 5) є не лише значними, а й перевищують установлені у законі розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного.
Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу у зазначеному аспекті суперечать частині першій статті 8 та частині другій статті 24 Конституції України.
З огляду на наведене, Суд вважає, що пункт 5 частини шостої статті 19 Кодексу за яким до категорії малозначних справ віднесено справи про захист прав споживачів ціна позову у яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не відповідає вимозі юридичної визначеності та є неузгодженим з конституційними приписами та міжнародними зобов'язаннями України щодо забезпечення високого рівня захисту прав споживачів.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Рішення від 22.11.2023 № 10-р(II)/2023, «У справі за конституційними скаргами Дорошко Ольги Євгенівни, Євстіфеєва Микити Ігоровича, Кушаби Івана Петровича, Якіменка Володимира Петровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах)»
|
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
12. Механізм подання платниками податків документів для апостилізації та отримання апостильованих документів у податковому органі
У даній публікації пропонуємо звернути увагу на механізм реалізації отримання платниками в податковому органі апостильованих документів.
Зокрема, у попередній статті на вказану тему ми зазначали, що порядок проставлення спеціального штампа з написом "Apostille" на офіційних документах визначено спеціальними Правилами, які затверджені спільним наказом МЗС, МВС, МОН, Мінфіну та Мін'юсту від 17.03.2023 р. № 125/209/293/139/999/5 (далі – Правила).
Пунктом 2 Правил закріплено вичерпний перелік документів, на яких проставляють апостиль, до якого, зокрема, належать документи, видані як центральним апаратом податкової служби, так і її територіальними органами (довідки та/або рішення, видані такими контролюючими органами, на яких проставлено підпис відповідної особи й печатку органу).
Згідно з п. 5 Правил апостиль проставляють на вимогу особи, яка підписала документ, або на вимогу фізичної/юридичної особи чи їх представників шляхом подання платником відповідної заяви до податкового органу.
З огляду на те, що типової або затвердженої форми заяви для проставляння апостиля Правилами чи іншим нормативно-правовим актом не визначено, податкова служба для вироблення в платників єдиного підходу щодо звернення за наданням послуги з проставлення апостиля розробила рекомендовані форми відповідних заяв.
Звертаємо увагу, що податківці розробили форми цих заяв окремо як для фізичних осіб, так і для юридичних осіб, з якими кожен платник може ознайомитися на офіційному веб-сайті контролюючого органу за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/apostil/78289.html.
У заяві для проставлення апостиля в податковій службі заявник зазначає: конкретну інформацію про документ, який надсилають для проставляння апостиля (назва, дата й номер документа); відомості про заявника (для фізичних осіб такими відомостями є П.І.Б., ідентифікаційний код, документ, що посвідчує особу, а для юридичних осіб – назва юридичної особи, яка вказана в документі), контактний номер телефону заявника, поштову адресу для надсилання через "Укрпошту" апостильованих документів/відмов у апостилізації документів, а також інформацію про представника заявника за довіреністю/дорученням, у разі якщо подання та/або отримання документів здійснюється представником.
Крім того, зазначаємо, що для заявника – фізичної особи обов'язкова вимога щодо надання згоди на обробку персональних даних шляхом проставляння особистого підпису в тексті заяви для проставляння апостиля. Детальніше читайте в матеріалах видання ЮРИСТ&ЗАКОН.
|
Продукт |
ЮРИСТ&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Механізм подання платниками податків документів для апостилізації та отримання апостильованих документів у податковому органі |
|
|
|
В якому випадку потрібно коригувати фінрезультат на суми перерахованих коштів до неприбуткових організацій, до бюджетів місцевого самоврядування або Державного бюджету України?
|
|
|
|
Безнадійна дебіторська заборгованість та перебіг строків позовної давності
|
|
|
|
Спеціальний режим оподаткування для самозайнятих осіб
|
|
|
|
Оновлена практика щодо юрисдикції спорів податкових органів із платниками стосовно яких відкрито справу про банкрутство
|
|
|
|
Судова практика щодо визначення статусу постійного представництва
|
|
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо виділу часток будинку, що перебуває у спільній частковій власності
Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP10852
Щодо процесуального правонаступництва у виконавчому провадженні в разі смерті боржника
При вирішенні питання заміни учасника справи правонаступником та заміни сторони виконавчого провадження у разі смерті фізичної особи (боржника, відповідача) судам перш за все необхідно з'ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи, а також встановити, чи пред'явлено кредитором вимоги до спадкоємців боржника.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP10842
Щодо захисту порушеного особистого немайнового права шляхом видалення статті з веб-сайту
Тлумачення частини другої статті 278 ЦК України свідчить, що з метою захисту особистого немайнового права, законодавець допускає застосування різних способів захисту. У разі поширення інформації в мережі Інтернет, яка порушує особисте немайнове право особи, вимога про видалення статті з мережі Інтернет є належним способом захисту.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP10835
Щодо строків апеляційного оскарження
Подання апеляційної скарги в межах неправильно роз'ясненого суддею строку на апеляційне оскарження судового рішення не свідчить про недотримання особою процесуально визначеного строку оскарження.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP10833
Щодо відновлення строку на касаційне оскарження
Вирішення питання про відновлення строку на касаційне оскарження вироку апеляційного суду, постановленого ним як судом першої інстанції в порядку КПК 1960 р., віднесене до компетенції конкретного апеляційного суду, який розглянув справу і постановив такий вирок.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP10834
