20.11.2023 –26.11.2023
КЕРІВНИКОВІ
1. Сумлінним платникам податків спростили механізм реєстрації ПН/РК
Уряд вніс зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Постанова набуде чинності 9 грудня 2023 року.
Зміни спрямовані на запобігання набуттю доброчесним платником ПДВ статусу ризикового та удосконалення автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків.
Зокрема, вдосконалено показники позитивної податкової історії (ППІ) платника податку. Платник відповідатиме ППІ, якщо:
- протягом останніх 6 послідовних місяців 75% податкового кредиту від усього обсягу придбання сформовано не більше ніж по чотирьох УКТЗЕД та 75% податкових зобов'язань від усього обсягу постачання - по одному УКТЗЕД. При цьому «загальне навантаження» має бути більше 5%.
- середньомісячна сума ПДФО за останні 12 місяців більша суми ПДФО, розрахованої з подвійної мінімальної заробітної плати, та середньомісячна чисельність у такому періоді не менше 5 осіб.
- сплачено 1 млн. грн. по ПДВ.
- за півроку до подання ПН/РК для реєстрації виконуються умови:
- по усіх зупинених ПН/РК подані пояснення;
- по усіх поясненнях, по яких настав граничний строк розгляду, прийняті позитивні рішення;
- у поточних ПН/РК зазначені УКТЗЕД, щодо яких були прийняті позитивні рішення;
- відсутній «стрибок» у порівнянні з попереднім роком по УКТЗЕД, по якому були прийняті позитивні рішення (у поточному періоді реєстрація ПН/РК на суму ПДВ, що не перевищує у 1,4 рази найбільшу місячну суму ПДВ за останній рік);
- щомісячний обсяг операцій за останні 6 звітних періодів перевищує 500 тис. гривень.
- якщо за 36 місяців до подання ПН/РК для реєстрації виконуються умови:
- відсутня заборгованість по сплаті податків і зборів;
- своєчасно подана звітність;
- своєчасно зареєстровані ПН/РК;
- середньомісячний обсяг операцій за останні 6 звітних періодів перевищує 500 тис. грн;
- у поточному місяці «навантаження» більше 5% та відсутній «стрибок» по ПДВ відносно попереднього року (не більше ніж у 1,4 рази).
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; Ситуації для бухгалтера; Форми, бланки; Судова практика |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/kp231154 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/kp191165 |
|
|
|
Відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB090313 |
|
|
Блокування реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB110233 |
|
|
Податкова накладна [з 01.08.2023 р.] |
https://ips.ligazakon.net/document/ZX007064 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/IPK27493 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/IPK27437 |
|
|
|
Постанова від 27.04.2023 № 460/8040/20 «Верховний Суд. Касаційний адміністративний суд» |
https://ips.ligazakon.net/document/C025184 |
|
|
Постанова від 24.05.2023 № 908/1957/21(908/3544/21) «Верховний Суд. Касаційний господарський суд» |
https://ips.ligazakon.net/document/C024934 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
2. Перевірки - 2024
Державна регуляторна служба України наказом від 14.11.2023 № 183 затвердила План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2024 рік.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Наказ від 14.11.2023 № 183 Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2024 рік |
https://ips.ligazakon.net/document/dp7307 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
3. За недопуск податківців до фактичної перевірки на майно підприємця - умовний адміністративний арешт
До органів ДПС надійшла скарга від громадянина щодо порушень в магазині на території одного з ринків м. Чернівці, а саме: невидачу фіскальних чеків при реалізації складних побутових товарів, яке і було підставою для проведення фактичної перевірки.
Аудитори податкової служби перед початком фактичної перевірки, провели контрольну розрахункову операцію, однак на придбаний товар фіскальний чек не видавався, оскільки РРО/ПРРО у платника відсутній. Після цього податківці надали приватному підприємцю копію наказу на проведення фактичної перевірки, однак він відмовився від ознайомлення та не допустив їх до проведення перевірки.
Керуючись нормами Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Чернівецькій області було прийнято рішення про застосування арешту майна платника податків. Також по цій справі податківці подали заяву до окружного адміністративного суду, який підтвердив законність рішення щодо накладення умовного адміністративного арешту на майно підприємця, що безпідставно не допустив до проведення фактичної перевірки представників податкової.
Адміністративний арешт майна, згідно з нормами ПК є виключним способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; Мистецтво оборони |
|
|
Підстави |
Податковий кодекс України |
https://ips.ligazakon.net/document/T10_2755 |
|
|
Фактичні податкові перевірки |
https://ips.ligazakon.net/document/TO000586 |
|
|
Алгоритм дій при отриманні письмового запиту від податківців |
https://ips.ligazakon.net/document/TO000566 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
4. Нацбанк удвічі зменшив строки повернення валютної виручки для агроекспортерів
Національний банк встановив на рівні 90 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД, здійснених із 11 листопада 2023 року:
- 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)),
- 1002 (жито),
- 1003 (ячмінь),
- 1004 (овес),
- 1005 (кукурудза),
- 1201 (соєві боби),
- 1205 (насіння ріпаку),
- 1206 (насіння соняшнику),
- 1507 (олія соєва),
- 1512 (олія соняшникова),
- 1514 (олія ріпакова або гірчична),
- 2306 (макуха).
Граничні строки розрахунків для таких операцій, що здійснювалися з 5 квітня 2022 року, були встановлені на рівні 180 календарних днів. Відповідне рішення ухвалено за поданням Кабінету Міністрів.
Регулятор зазначає, що таке рішення покликане посилити дисципліну дотримання суб'єктами ЗЕД-діяльності граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та забезпечити повернення валютної виручки в установлені граничні строки розрахунків за окремими операціями з експорту товарів.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; Ситуації для юриста; БУХГАЛТЕР І ЗАКОН; |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/kr231017 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/KR190076 |
|
|
|
Декларацію з податку на прибуток "перезавантажили": з'явився додаток ОВ |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI160087 |
|
|
Експорт послуг у період воєнного стану: особливості валютного нагляду |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014758 |
|
|
Імпорт послуг у період воєнного стану: особливості валютного регулювання |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014716 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
5. Що потрібно знати про перевірки Держаудитслужби
У зв'язку з нещодавніми перевірками підприємств військово-промислового комплексу Держаудитслужбою, робота останньої набула чималого розголосу.
Що таке Держаудитслужба?
Сама Держаудитслужба є центральним державним органом фінансового контролю, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.
Формами державного фінансового контролю є проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Основним завданням Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів.
Що перевіряють?
Об'єктом перевірок Держаудитслужби є:
- використання і збереження державних фінансових ресурсів;
- правильність визначення потреби в бюджетних коштах та взятті зобов'язань;
- ефективність використання державних коштів і майна;
- стан і достовірність бухгалтерського обліку і фінансової звітності;
- державні закупівлі.
Кого перевіряють?
Загалом перевірки Держаудит служби стосуються розпорядників бюджетних коштів. В окремих випадках, Держаудитслужба має право перевіряти приватний сектор.
Підстави перевірки приватного сектору
За загальним правилом підставою перевірки приватного сектору Держаудитслужбою є рішення суду, ухвалене у ході кримінального провадження. У рішенні повинно бути зазначено: підстави проведення, дати початку та закінчення перевірки, а також номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дату й підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Окремим механізмом перевірки Держаудитслужби є зустрічна звірка, яка може бути проведена під час інспектування. Тільки таким чином Держаудитслужба має повноваження перевіряти приватний сектор.
Головною умовою для зустрічної звірки є оплата послуг та/або робіт приватного сектору бюджетними коштами. За результатами звірки складається Довідка у чотирьох примірниках, один з яких надається підприємству на якому проводилася зустрічна звірка. Важливо зазначити, що для проведення звірки посадові особи Держаудитслужби повинні мати направлення від Міністерства фінансів, зразок якого затверджений наказом Міністерства Фінансів України №821 від 30.12.2020 року. Таке направлення дійсне лише у випадку пред'явлення посадовою особою Держаудитслужби службового посвідчення.
У разі не допуску посадової особи Держаудитслужби для проведення зустрічної звірки, або у разі ненадання необхідних для зустрічної звірки документів Держаудитслужбою складається акт із зазначенням про це та невідкладно інформуються правоохоронні органи для вжиття заходів, передбачених законом. Зокрема, можливе ініціювання правоохоронним органом проведення обшуку.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; Ситуації для бухгалтерів; Мистецтво оборони |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/RE35782 |
|
|
|
Здійснення контролю органами Держаудитслужби (проведення перевірок, ревізій) |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB080680 |
|
|
Про орган: Держаудитслужба |
https://ips.ligazakon.net/document/TO000926 |
|
|
Як перевіряють? (Держаудитслужба) |
https://ips.ligazakon.net/document/TO000928 |
|
|
Як уникнути ревізій і порушень? (Держаудитслужба) |
https://ips.ligazakon.net/document/TO000933 |
|
|
Навіщо прийшли? (Держаудитслужба) |
https://ips.ligazakon.net/document/TO000927 |
|
|
Що можуть виявити? (Держаудитслужба) |
https://ips.ligazakon.net/document/TO000929 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
6. Набрав чинності відповідний наказ МОЗ, за яким визначено порядок самостійного оформлення декретного медвисновку
Законом № 3228 було внесено зміни, згідно з якими працюючим вагітним надано право самостійно визначати дату початку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
Докладно це нововведення та пов'язані із цим питання було проаналізовано в статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН"Декретна відпустка: дату початку визначає застрахована". Тож наказом № 1810, який набрав чинності 10.11.2023, визначено саме алгоритм за яким застрахована особа може самостійно оформити декретний медвисновок.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей використання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами" від 13.07.2023 р. № 3238-ІХ |
https://ips.ligazakon.net/document/t233238?ed=2023_07_13
|
|
|
наказ МОЗ "Про затвердження Змін до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я" від 18.10.2023 р. № 1810 |
https://ips.ligazakon.net/document/re40970?ed=2023_10_18
|
|
|
Декретна відпустка: дату початку визначає застрахована |
|
|
|
Порядок "самостійного" оформлення декретних |
|
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
|
Розмір бізнесу |
усі |
|
7. Для тих, хто хоче з 2024 року працювати на спрощеній системі, потрібно подати заяву до 15 грудня
Наразі бізнес переживає дуже непрості часи, тож тим, хто намагається втриматись на плаву, але обсяги значно зменшились, можливо варто перейти на спрощену систему. Для цього треба порахувати свої обсяги та до 15 грудня подати заяву, аби з 1 січня 2024 року перебувати в лавах спрощенців.
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Щоб розпочати 2024 рік на єдиному податку – подайте Заяву до 15 грудня |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ015013?from=accountant_and_law&hide=true |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
8. Зазнала змін Інструкція про відрядження
Наказом № 560 із 07.11.2023 внесено зміни до Інструкції № 59. Тож, передусім, новації стосуватимуться роботодавців бюджетної сфери, але ж ми знаємо, що контролери у перевірочній роботі з питань відрядження спираються у першу чергу саме на ці приписи, а отже і госпрозрахунковим підприємствам буде зовсім не зайвим ознайомлення з проведеними коригуваннями. До того ж, можливо щось з цього варто врахувати і для перегляду своїх локальних документів по регулюванню відряджувального процесу.
Всі деталі –в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
наказ Мінфіну "Про затвердження Змін до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон" від 17.10.2023 № 560 |
https://ips.ligazakon.net/document/RE40925
|
|
|
Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, наказ Мінфіна від 13.03.1998 № 59 |
https://ips.ligazakon.net/document/reg2658?an=887045
|
|
|
Зміни у відряджувальних процедурах |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ015022?from=accountant_and_law&hide=true
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
9. Оновлено Реєстр РРО
Наказом ДПС України від 08.11.2023 р. № 924 внесено зміни до наказу цього ж відомства від 21.12.2020 р. № 744, яким було затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.
В новій редакції Держреєстру перелік з 212 моделей РРО з них 78 - дозволено до первинної реєстрації. У попередній версії було 213 моделей, з яких 80 були дозволені до реєстрації.
|
Продукт |
ІПС:Законодавство |
|
|
Підстави |
Наказ ДПС України від 08.11.2023 № 924 Про внесення змін до наказу ДПС від 21.12.2020 N 744 |
https://ips.ligazakon.net/document/DPA2644 |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
10. Зміни до положення про інформаційну систему переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих
Набрала чинності урядова постанова «Про внесення змін до Положення про інформаційну систему переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.»
Змінами чітко визначено користувачів інформаційної системи Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф. Міноборони погоджує пропозиції до Переліку чи обґрунтовано відхиляє їх у семиденний строк. Якщо Міноборони в установлений строк не висловило свою позицію, пропозиції вважаються погодженими без зауважень.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Постанова від 03.11.2023 № 1148 «Про внесення змін до Положення про інформаційну систему переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
11. Чи обов'язкова реєстрація в ЄСТС для громадських об'єднань
Чи зобов'язані реєструватися в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до Закону № 3200 громадські об'єднання? Кого віднесено до "інших юридичних осіб", у яких виникає обов'язок реєструватися в ЄСТС, та чи обов'язкова реєстрація для громадських об'єднань, спілок, які є юридичними особами?
21 липня 2023 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 р. № 3200-IX, який уніс зміни до процесуальних кодексів, зокрема до ГПК України, КАС України та ЦПК України. Зміни зобов'язують учасників справи реєструватись в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі – ЄСІТС).
Варто нагадати, що не всі зміни набувають чинності з 21.07.2023, зокрема з 18.10.2023 набудуть чинності зміни до ГПК України, а вже з 20.02.2024 – і до ЦПК України та КАС України.
Оскільки першими набувають чинності зміни до ГПК України, наявність електронного кабінету в ЄСІТС буде обов'язковою для:
- адвокатів;
- нотаріусів;
- державних та приватних виконавців;
- арбітражних керуючих;
- судових експертів;
- органів державної влади та інших державних органів;
- органів місцевого самоврядування;
- інших юридичних осіб у межах господарського процесу.
Як бачимо, зміни передбачають поширення обов'язкової реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС для всіх юридичних осіб.
Що ж стосується обов'язку реєстрації кабінету для громадських об'єднань, то тут все залежить від статусу такого об'єднання. Зокрема, громадське об'єднання – це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. І при цьому громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.
|
Продукт |
ЮРИСТ&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Чи обов'язкова реєстрація в ЄСТС для громадських об'єднань |
|
|
|
Закон про обов'язок реєстрації е-кабінету в Єдиній судовій системі: на кого поширюється та що врахувати |
|
|
|
Судові матеріали в електронній формі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
12. Контрольовані іноземні компанії (КІК): обов'язки власників іноземних компаній та звітування
Власникам іноземних компаній за кордоном варто пам'ятати про правила контрольованих іноземних компаній (КІК) в Україні, які набули чинності з 2022 року та передбачають відповідні зобов'язання для них щодо КІК перед податковими органами України. Водночас процедуру звітування щодо КІК можуть удосконалити, якщо проєкт Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній" (законопроєкт № 8137), який було прийнято за основу 2 травня 2023 року, таки стане Законом.
Аналізуємо найпоширеніші запитання, які можуть виникати у власників КІК. Правила КІК – кому потрібно бути напоготові?
Під КІК варто розуміти юридичну особу, зареєстровану за межами України, яку контролює юридична або фізична особа, що є податковим резидентом України (контролююча особа (КО)).
При цьому особа є КО, якщо вона прямо або опосередковано володіє часткою (акціями) в іноземній юрособі в розмірі понад 50 %, у розмірі понад 10 % (у період 2022 – 2023 років – 25 і більше відсотків) – за умови, якщо декілька резидентів України володіють частками, розмір яких сукупно становить 50 і більше відсотків; або здійснює фактичний контроль за іноземною юридичною особою.
Фактичний контроль установлюють на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:
- надання особою зобов'язуючих указівок органам управління юридичної особи;
- ведення особою переговорів щодо укладення угод юридичною особою та погодження істотних умов таких угод, які надалі лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;
- наявність в особи довіреності на здійснення істотних правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більше ніж один рік та не передбачає попереднього узгодження таких правочинів органами управління юридичної особи;
- здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками; та/або
- зазначення особи як засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником якого є така особа.
При цьому перелік зазначених вище критеріїв, які свідчать про здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, не є вичерпним. Тому Державна податкова служба України (ДПС) під час установлення наявності факту фактичного контролю може враховувати критерії, що не закріплені Кодексом, проте свідчать про його наявність.
|
Продукт |
ЮРИСТ&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Контрольовані іноземні компанії (КІК). Обов'язки власників іноземних компаній. Звітування |
|
|
|
Перерахунок податків для ФОПів
|
|
|
|
Прострочена дебіторка – чи завжди можна списати?
|
|
|
|
Порядок взяття на облік фінансових установ для цілей Загального стандарту звітності CRS |
|
|
|
Податки за неоплачену працю
|
|
|
|
Благодійні фонди і неочевидні випадки необхідності подачі декларації з податку на прибуток |
|
|
|
Проект Закону України від 02.05.2023 № 8137 (Прийнятий в 1-му читанні ) Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI08256I?hide=true
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо зменшення судом розміру заявленої до стягнення неустойки
У вирішенні судом про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду належить брати також до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання. Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP10719
Щодо реорганізації юридичної особи шляхом виділу
Виділ може бути визначений як форма реорганізації юридичної особи, що передбачає передання її майна (прав та обов'язків) та немайнових прав в частині, визначеній розподільчим актом (балансом), до однієї або більше нових юридичних осіб (правонаступників).
https://ips.ligazakon.net/document/VSP10708
Щодо прострочення виконання грошового зобов'язання державою-боржником
У разі порушення державою-боржником строку виконання судового рішення про стягнення на користь стягувача-кредитора коштів із Державного бюджету України (прострочення виконання підтвердженого судовим рішенням грошового зобов'язання держави з відшкодування завданої нею шкоди) стаття 625 ЦК України та частина перша статті 5 Закону N 4901-VI встановлюють ефективний компенсаторний механізм захисту від такого порушення, дозволяючи кредитору стягнути з держави 3 % річних від вчасно несплаченої за чинним рішенням суду суми й інфляційні втрати за період прострочення виконання цього рішення.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP10712
Щодо презумпції добросовісності платника податків
При вирішенні податкових спорів, суд виходить із презумпції добросовісності платника, яка резюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслі
