30.10.2023 –05.11.2023
КЕРІВНИКОВІ
1. Оновлений Порядок обліку платників податків
Набув чинності наказ Міністерства фінансів від 17.07.2023 № 396, яким вносяться зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, яким положення Порядку обліку приводяться у відповідність до низки законодавчих актів України щодо платіжних послуг, а також удосконалюються окремі питання обліку платників податків у контролюючих органах.
Основні зміни полягають у наступному:
- норми Порядку обліку, які стосуються відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах, доповнюються аналогічними нормами щодо відкриття рахунків у небанківських надавачів платіжних послуг або електронних гаманців у емітентів електронних грошей;
- положення Порядку обліку щодо податкового номера приводяться у відповідність до нової редакції пункту 63.6 статті 63 Податкового кодексу;
- уточнюються положення Порядку обліку в частині сплати податків і зборів у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання, зокрема зазначається, що у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням, сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду;
- усунуто дублювання процедур та встановлено, що взяття на облік іноземної компанії у разі, коли єдиною та першою підставою для взяття на облік є підстава отримання іноземною компанією статусу податкового резидента України, здійснюється згідно з Порядком взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України;
- передбачено, що заяву за формою № 8-ОПП можливо подати особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою, поштою або в електронній формі;
- удосконалено форму заяви про взяття на облік нерезидента або його відокремленого підрозділу (форма № 1-ОПН).
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Наказ від 17.07.2023 № 396 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» |
https://ips.ligazakon.net/document/Re40562 |
|
|
Наказ від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» |
https://ips.ligazakon.net/document/re20300 |
|
|
Закон України від 15.02.2022 № 2042-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» |
https://ips.ligazakon.net/document/t222042 |
|
|
Бюджетний кодекс України |
https://ips.ligazakon.net/document/t102456 |
|
|
Податковий кодекс України |
https://ips.ligazakon.net/document/T10_2755 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/RE37403 |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
2. Банкам хочуть тимчасово подвоїти ставку податку на прибуток
Рада підтримала у першому читанні законопроект про додаткове оподаткування доходів банків.
Законопроектом пропонується тимчасово подвоїти ставку податку на прибуток з 18% до 36% для банків за результатами податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2025 року.
При цьому, банки не матимуть права зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платника минулих податкових (звітних) років.
Сума такого від'ємного значення, у тому числі, отриманого з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2025 року, зменшуватиме фінансовий результат до оподаткування майбутніх періодів починаючи з 1 січня 2026 року
Спочатку депутати пропонували встановити додаткову ставку у розмірі 5% на чисті процентні доходи банків. Проте, після опрацювання у Комітеті було встановлено, що підхід щодо оподаткування процентних доходів банків шляхом запровадження на тимчасовій основі нового об'єкта оподаткування у вигляді чистого процентного доходу, через низку притаманних йому суттєвих недоліків, потребує доопрацювання.
Доопрацьованим законопроектом запропонували тимчасово підвищити ставки податку на прибуток підприємств для банків удвічі без зміни правил розрахунку бази оподаткування.
|
Продукт |
ІПС: Законопроекти |
|
|
Підстави |
||
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
3. Розкриття умов споживчого кредитування на сайтах та в рекламі
Національний банк уточнив вимоги до інформаційного забезпечення небанківськими фінансовими установами споживачів щодо надання послуг споживчого кредитування, зобов'язавши їх розкривати умови споживчого кредитування на сайтах та у рекламі.
Для ефективного інформування споживача на переддоговірному етапі істотні характеристики послуги з надання споживчого кредиту мають розкриватися разом з іншими умовами кредиту, а не приховуватися на веб-сторінках та в розділах, не пов'язаних із послугою. Така ж умова стосується й попереджень споживача про можливі для нього наслідки в разі користування такою фінансовою послугою або невиконання споживачем обов'язків згідно з договором про споживчий кредит (далі - попередження).
У разі розміщення інформації про послугу споживчого кредитування на веб-сайтах, які не є власними веб-сайтами фінансової установи, кредитодавець забезпечує розміщення разом із рекламною інформаціє гіперпосилань на власний веб-сайт, де розкрито такі істотні характеристики та попередження щодо послуги з надання споживчого кредиту.
Також регулятор уточнив спосіб розкриття істотних характеристик послуги з надання споживчого кредиту в рекламному макеті. Небанківські фінансові установи, які мають право надавати споживчі кредити та до теперішнього часу не реалізували функціонал калькуляторів загальних витрат за послугою з надання споживчого кредиту на власних веб-сайтах, зобов'язуються забезпечити розміщення та функціонування таких калькуляторів з 1 січня 2024 року.
На приведення діяльності небанківських фінансових установ у відповідність до оновлених вимог передбачено перехідний період 1 місяць.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/pb21140 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/pb23178 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/t012664 |
|
|
|
Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України» |
https://ips.ligazakon.net/document/t990679 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
4. НБУ оновив вимоги до кредитних договорів небанківських фінустанов
Національний банк уточнив додаткові вимоги до договорів небанківських фінустанов про надання коштів у позику.
Відповідні зміни до Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит) унесені постановою правління НБУ від 18 жовтня 2023 року № 131.
Цим документом, зокрема:
- уточнено рахунок, на який споживачеві - стороні договору може здійснюватися перерахування коштів у рахунок кредиту;
- уточнено вимоги до договорів, що укладаються в електронній формі;
- оновлено вимоги до договірних умов щодо списання коштів із рахунку споживача - сторони договору на користь кредитодавця (якщо такі передбачені);
- доповнено перелік недобросовісних умов договору.
Постанова № 131 набула чинності 21 жовтня 2023 року та передбачає перехідний період 1 місяць для приведення договорів небанківських кредитодавців у відповідність до затверджених змін.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/PB21155 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/pb23179 |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
5. Депутати пропонують дозволити здійснювати підприємницьку діяльність без реєстрації ФОП
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, яким пропонується запровадити спеціальний режим оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності.
Скористатися таким режимом зможуть фізичні особи, які не є самозайнятими і відповідають низці критеріїв (зокрема, щодо відсутності працівників, видів діяльності тощо).
Йдеться про спрощені умови для легалізації понад 500 тисяч зайнятих осіб (кур'єрів, таксистів, майстрів манікюру, перукарів - всього 20 видів діяльності) та визначення юридичної площини для діяльності онлайн-платформ.
Так, проєктом закону, зокрема, пропонується:
- встановити, що доходи, отримані фізичною особою в рамках спеціального режиму, оподатковуються за ставкою 6%, якщо сума отриманого доходу протягом року не перевищує 153 розмірів мінімальної заробітної плати, а у разі перевищення такої суми - застосовується ставка 18% до суми перевищення;
- визначити поняття «оператор цифрової платформи», а також покласти на нього обов'язок щодо надання контролюючому органу інформації про суми доходів, отримані з використанням цифрової платформи фізичними особами, які повідомили оператора цифрової платформи про застосування спеціального режиму;
- визначити новий об'єкт оподаткування у вигляді доходу фізичної особи, отриманого від здійснення окремих видів діяльності, а також передбачити, що податкове зобов'язання за таким об'єктом визначається контролюючим органом у спеціально встановленому порядку;
- встановити, що фізична особа, яка застосовує спеціальний режим, має право відкрити спеціальний рахунок виключно в одному самостійно обраному нею банку;
- передбачити, що під час зарахування коштів на спеціальний рахунок фізичної особи, яка застосовує спеціальний режим, банк зобов'язаний здійснювати передавторизацію операції зі сплати податку за рахунок таких коштів.
Банк завершує операцію зі сплати податку у день граничного строку сплати податку за відсутності факту надходження від фізичної особи, яка застосовує спеціальний режим оподаткування доходів, повідомлення про оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу;
визначити, що для фізичної особи, яка застосовує спеціальний режим оподаткування, податкове зобов'язання визначається контролюючим органом з використанням даних РРО (крім тих фізичних осіб, які провадять діяльність виключно через співпрацю з цифровими платформами) та/або операторів цифрових платформ;
передбачити, що особа, яка застосовує спеціальний режим оподаткування, здійснює усі розрахунки виключно за допомогою РРО та/або ПРРО незалежно від способу розрахунків.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство, Законопроєкти |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/Z950265 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI10154I |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
6. Як новий закон про PEP вплине на систему фінмоніторингу
Президентом України вже підписано Закон про посилення фінансового моніторингу PEP № 3419-IX від 17.10.2023, чекаємо на його офіційне опублікування. Прийняття цього законопроекту було однією з умов вступу України до ЄС та отримання фінансової допомоги від МВФ.
Проект закону не змінює глобальну систему фінансового моніторингу в Україні, проте суб'єкти фінансового моніторингу тепер матимуть докладати ще більше зусиль до оцінки своїх "ризикових" клієнтів. Наприклад, тепер сумлінним суб'єктам фінмоніторингу необхідно буде не тільки перевіряти статус PEP на початку роботи, а й періодично взаємодіяти з клієнтами, аби пересвідчитися, чи не перестали вони бути РЕР. Як видно із проєкту закону, за PEP статус зберігатиметься безстроково, тому коло осіб, які підлягатимуть перевірці, розшириться.
На допомогу суб'єктам фінмоніторингу має прийти запроваджений проєктом закону Єдиний державний реєстр національних публічних діячів. Втім, судячи з усього, він міститиме інформацію лише про локальних PEP, тож перевіряти іноземних PEP треба буде, як і раніше, в інших джерелах. Крім цього, доля наповнення реєстру ще підлягає вирішенню, оскільки вже зараз виникають спори щодо того, чи не порушуватиме він законодавство, наприклад, про персональні дані.
Загалом, законодавець зберіг за суб'єктами фінансового моніторингу значну дискрецію у вирішенні питань щодо ризиковості клієнтів, їх бенефіціарних власників та інших пов'язаних осіб. "Ризик-орієнтований підхід" залишатиметься основним принципом здійснення ними перевірок, однак на противагу цьому запроваджено відповідальність за присвоєння необґрунтованого рівня ризику, вжиття непропорційних заходів та безпідставну відмову у здійсненні операцій PEP.
Очікується, що кількість скарг до Держфінмоніторингу та судів на необґрунтовані дії суб'єктів фінансового моніторингу зросте. Найбільш неприємним аспектом є, звичайно, загроза серйозних штрафів за будь-яке необґрунтоване рішення, тож суб'єктам варто зробити аудит ефективності своїх систем моніторингу ризиків та докласти зусиль для усунення прогалин.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/JI09875I |
|
|
Сфера бізнесу |
Цифровізація, IT-індустрія |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
7. Нереальність господарських операцій: що наразі думають суди
Ми постійно говоримо про законопроєкт № 10016-д, який був проголосований у ВР в першому читанні та передбачає повернення абсолютно усіх видів перевірок з 1 листопада 2023 року. І в цьому контексті платники податків запитують про свіжу судову практику щодо нереальності господарських операцій. Тож у виданні БУХГАЛТЕР&ЗАКОН наведено свіжу судову практику з цього питання. А щодо законопроєкту № 10016, чекаємо на текст самого закону аби дати свої коментарі.
|
Продукт |
ІПС: Законопроекти; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» від 16.10.2023 р. № 10016-д |
https://ips.ligazakon.net/document/JI10123I
|
|
|
Нереальність господарських операцій: свіжа судова практика |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014962?from=accountant_and_law&hide=true
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
8. Платне навчання дітей та податкова знижка батьків
Наразі батьки, які платять за навчання своїх дітей, подають декларації аби отримати податкову знижку з ПДФО. І не лише батьки. За податквою знижкою можуть звернутись, скажімо, і працюючі студенти –заочники, які самостійно сплачуюють своє навчання у вітчизняних ВНЗ. Проте ВНЗ не обмежується сплата для отримання податкової знижки. На неї можна претендувати, якщо навчання проводять у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. Однак, якщо, зокрема, батьки є працівниками резидента Дія Сіті й отримують зарплату не айтівців, тобто невисоку, то для них, на жаль, не дуже приємні новини: якщо раніше вони сплачували ПДФО в розмірі 18% з усієї зарплати, то зараз вони сплачують ПДФО в розмірі 5% і з мінімальної зарплати. Тобто знижка з ПДФО буде символічною. При тому, що зарплату таким працівникам навряд чи підвищували суттєво.
Розлогіше про всі деталі – у статтях видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Податкова знижка з ПДФО: хто і як може зменшити витрати на навчання |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014958?from=accountant_and_law&hide=true
|
|
|
ПДФО-знижка для працівників резидента Дія Сіті: умови та порядок розрахунку |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014948?from=accountant_and_law&hide=true
|
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
9. Прийнято Закон щодо уточнення обов’язків учасників судової справи
Верховною Радою прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи» (законопроект 10087-1)
Передбачається, що обов'язок реєстрації електронного кабінету стосується тих органів державної влади та інших державних органів, які зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, а також тих юридичних осіб, які зареєстровані за законодавством України.
Якщо процесуальними кодексами встановлено вимогу щодо зазначення у змісті процесуального документа ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також реєстраційного номера облікової картки платника податків або номера і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, учасник справи, який є органом державної влади або іншим державним органом, не зареєстрованим за законодавством України як юридична особа, або посадовою особою такого органу, звільняється від обов'язку зазначення таких відомостей стосовно себе.
|
Продукт |
ІПС: Законопроекти |
|
|
Підстави |
Проект Закону України, Карта проходження проекту від 19.10.2023 № 10087-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи» |
https://ips.ligazakon.net/document/JI10049I |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
10. Пілотний проект щодо масової оцінки земель
Міністерство аграрної політики та продовольства і Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру запропонували пілотний проект щодо проведення масової оцінки земель протягом 11 місяців з дня набрання чинності постановою Кабміну від 13.10.2023 № 1078, «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо проведення масової оцінки земель», яка набрала чинності 18 жовтня 2023 року.
Координатором пілотного проекту є Мінагрополітики, а учасниками пілотного проекту відповідно до визначених законодавством завдань є Держгеокадастр, Мін'юст, державне підприємство "Центр державного земельного кадастру".
Етапи реалізації пілотного проекту:
- підготовка технічного завдання на створення геоінформаційної системи масової оцінки земель у складі Державного земельного кадастру, яка забезпечить накопичення та обробку даних, на основі яких здійснюватиметься проведення масової оцінки земель, а також оприлюднення результатів такої оцінки у відкритому доступі;
- розроблення програмного забезпечення геоінформаційної системи масової оцінки земель у складі Державного земельного кадастру, яке передбачає вибір виду математичної (статистичної) моделі для проведення розрахунків показників масової оцінки земель та їх періодичного оновлення, створення та калібрування обраної моделі;
- проведення розрахунків показників масової оцінки земель за допомогою розробленого програмного забезпечення, аналіз отриманих результатів та у разі необхідності вдосконалення відповідного програмного забезпечення;
- підготовка пропозицій щодо запровадження в Україні масової оцінки земель, її проведення та використання результатів масової оцінки земель для цілей оподаткування платою за землю.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Постанова від 13.10.2023 № 1078 «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо проведення масової оцінки земель» |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
11. Закон про обов'язок реєстрації е-кабінету в Єдиній судовій системі: на кого поширюється та що врахувати
Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" № 3200-ІХ.
Цей нормативно-правовий акт уніс зміни до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, які зобов'язують учасників справи реєструватись в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі – ЄСІТС).
Хоча Закон № 3200 і набув чинності одразу після його опублікування (20.07.2023), та більшість його положень уводять поетапно. Зокрема, з 18.10.2023 набули чинності зміни до ГПК України, а з 20.02.2024 – і до ЦПК України та КАС України. Тому, для наведених далі суб'єктів господарського судочинства з 18.10.2023 наявність електронного кабінету в ЄСІТС буде обов'язкова, зокрема це стосується:
• адвокатів;
• нотаріусів;
• державних та приватних виконавців;
• арбітражних керуючих;
• судових експертів;
• органів державної влади та інших державних органів, органів місцевого самоврядування;
• інших юридичних осіб.
Усі інші особи реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку. Також для зазначених вище суб'єктів, які можуть бути учасниками справи або судового процесу в цивільній або адміністративній юрисдикції, обов'язок реєструватись в ЄСІТС з'явиться з 20.02.2024.
Детальніше у матеріалах видання ЮРИСТ&ЗАКОН.
|
Продукт |
ЮРИСТ&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Закон про обов'язок реєстрації е-кабінету в Єдиній судовій системі: на кого поширюється та що врахувати |
|
|
|
Волонтерська діяльність юридичних компаній
|
|
|
|
Механізми націоналізації майна рф та її резидентів- участь юристів |
https://uz.ligazakon.net/?utm_source=ips_ligazakon_net&utm_medium=menu_burger&_ga=2.62244970.75480530.1698051582-2108357987.1564990633#/articles/EA017065 |
|
|
Потреби воєнного часу - нові ніші для юриста
|
https://uz.ligazakon.net/?utm_source=ips_ligazakon_net&utm_medium=menu_burger&_ga=2.62244970.75480530.1698051582-2108357987.1564990633#/articles/EA017066 |
|
|
Нові галузі права vs Нові запити клієнтів
|
https://uz.ligazakon.net/?utm_source=ips_ligazakon_net&utm_medium=menu_burger&_ga=2.62244970.75480530.1698051582-2108357987.1564990633#/articles/EA017067 |
|
|
Забезпечення прав та гарантій учасників судового процесу під час дії воєнного стану
|
https://uz.ligazakon.net/?utm_source=ips_ligazakon_net&utm_medium=menu_burger&_ga=2.62244970.75480530.1698051582-2108357987.1564990633#/articles/EA017075 |
|
|
Реструктуризація кредитних зобов’язань- практика |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо порядку видачі дубліката виконавчого документа
Коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP10457
Щодо майнового характеру позовної вимоги про визнання права іпотекодержателя
Позов про визнання права іпотекодержателя необхідно розглядати саме як вимогу майнового характеру.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP10499
Щодо наслідків невиконання ухвали суду про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, яка набрала законної сили
Невиконання ухвали суду про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, яка набрала законної сили, і в силу прямої норми закону є виконавчим документом, що підлягає негайному примусовому виконанню, з підстав відсутності відомостей про стягувача не відповідає вимогам закону. Тривале невиконання судового рішення створює перешкоди суду у виконанні завдання судочинства, тому може бути підставою для постановлення окремої ухвали.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP10472
Щодо права неповнолітньої дитини на звернення з позовом про стягнення аліментів з батьків, які не можуть досягнути згоди щодо стягнення аліментів на її утримання
Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними, тому може сама звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів з батьків, які не можуть досягнути згоди щодо стягнення аліментів на її утримання.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP10465
Щодо поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 статті 36 КЗпП України
Вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 8 ст. 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP10463
