23.10.2023 –29.10.2023
КЕРІВНИКОВІ
1. Скасування мораторію на податкові перевірки: з'явився доопрацьований варіант проєкту
Мораторій на проведення планових перевірок даним проєктом знімається повністю, але перевірки в так званому спеціальному режимі будуть застосовуватися з 1 листопада поточного року до кінця 2024 року з певними особливостями.
Крім суб'єктів господарювання, які перевірялися й раніше (діяльність яких пов'язана з підакцизною продукцією, гральним бізнесом, фінансовими/платіжними послугами), перевірятимуться суб'єкти, які є нерезидентами з відокремленими підрозділами/постійними представництвами в Україні, а також до плану-графіка планових перевірок включатимуться підприємства, які відповідатимуть одному з таких критеріїв:
- рівень сплати податку на прибуток на 50% і більше менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі;
- рівень сплати ПДВ на 50% і більше менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі (цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25% і більше від загальних обсягів постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток не менший, ніж 50% рівня у відповідній галузі);
- дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більш ніж у 2 рази;
- загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75% або більше суми задекларованого річного доходу, якщо такий дохід становить від 10 млн грн;
- заробітна плата нараховується в розмірі, меншому за середній по підприємствах відповідної галузі у відповідному регіоні.
Мораторій на перевірки платників єдиного податку першої та другої груп скасовується з 1 серпня 2024 року.
Мораторій буде продовжено щодо юридичних осіб, які розташовані на окупованих територіях, територіях активних та можливих бойових дій.
|
Продукт |
ІПС: Законопроекти |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/JI09908I |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI10123I |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI09934I |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI09935I |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI09936I |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI09937I |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
2. Уряд визначив механізм реалізації пілотного проекту щодо проведення масової оцінки земель
Кабмін затвердив Порядок реалізації пілотного проекту щодо проведення масової оцінки земель.
Пілотний проект має на меті:
- створення геоінформаційної системи масової оцінки земель, інтегрованої з програмним забезпеченням Державного земельного кадастру;
- створення математико-статистичної моделі масової оцінки земель,
її апробація та калібрування на основі відомостей, що надходять до Державного земельного кадастру в порядку електронної інформаційної взаємодії Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; - створення передумов запровадження в Україні масової оцінки земель,
зокрема підготовка проектів актів щодо внесення змін до законодавчих актів в частині використання результатів масової оцінки земель для цілей оподаткування платою за землю.
Вихідними даними для забезпечення реалізації пілотного проекту щодо масової оцінки земель є відомості про ціну (вартість) земельних ділянок та іншого нерухомого майна, що на них розміщене, ціну (вартість) речових прав чи розмір плати за користування чужими земельними ділянками та іншим нерухомим майном, що на них розміщене, відомості про зареєстровані речові права на земельні ділянки та їх обтяження, одержані в порядку електронної інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Державним земельним кадастром.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/KP231078 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/t031378 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/t012768 |
|
|
|
Закон України від 07.07.2011 № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» |
https://ips.ligazakon.net/document/t113613 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/t041952 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/z008000 |
|
|
|
Закон України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» |
https://ips.ligazakon.net/document/t172155 |
|
|
Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» |
https://ips.ligazakon.net/document/t112939 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
3. Держбюджет - 2024
Бюджетний Комітет ВР рекомендував Парламенту схвалити проєкт Державного бюджету на 2024 рік у першому читанні.
При підготовці Держбюджету-2024 до другого читання Уряд повинен врахувати низку суттєвих змін, зокрема:
- у разі ухвалення законопроєкту про оподаткування банків (№ 9656-д) збільшити планові доходи держбюджету на 9,9 млрд грн;
- додатково скоротити видатки на будівництво, ремонти і закупівлі майна в різних органах влади на майже 1,3 млрд грн;
- спрямувати додатково 574 млн грн на протезування для військових;
- збільшити видатки на освітню субвенцію на понад 384 млн грн за рахунок скорочення капітальних видатків;
- збільшити видатки на забезпечення діяльності Вищої ради правосуддя та Вищу кваліфікаційну комісію суддів загалом на 62 млн грн;
- скоротити видатки на Бюро економічної безпеки на 409 млн грн та спрямувати ці кошти на закупівлю сканерів для митниці на пунктах пропуску залізничного сполучення для посилення боротьби з корупцією і уникненням несплати митних зборів та платежів;
- збільшити на 5 млн грн видатки на НСЗУ, працівники якої забезпечують впровадження медичної реформи;
- виділити 376 млн грн на утилізацію твердого ракетного палива, що дозволить уникнути екологічної катастрофи;
- додати додатково 100 млн грн для здійснення наукових досліджень Національною академією наук.
Також Комітет рекомендує надати Кабінету Міністрів доручення опрацювати 61 додаткове питання, як наслідок матимемо додаткову можливість збільшити дохідну частину державного бюджету і ще раз ретельно проаналізувати видатки державного бюджету на 2024 рік, скоротивши непріоритетні і додавши кошти на заходи, які матимуть обґрунтовану потребу у наступному році.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти; |
|
|
Підстави |
Проект Закону України від 15.09.2023 № 10000 «Про Державний бюджет України на 2024 рік» |
https://ips.ligazakon.net/document/JI09967I |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/DI10044I |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
4. Кабмін обмежив витрату коштів держпідприємствами, які не затвердили фінансові плани
Кабінет Міністрів уніс зміни до своєї постанови «Про порядок здійснення витрат суб'єктами господарювання державного сектору економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку», якою передбачено, що суб'єкти господарювання державного сектора економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку можуть здійснювати витрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).
При цьому забороняється здійснювати витрати, зокрема, на відрахування до резерву сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків).
|
Продукт |
ІПС: Законодавство, Судова практика |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/KP120899 |
|
|
|
Постанова від 09.06.2022 № 911/378/17(911/209/21) «Верховний Суд. Касаційний господарський суд» |
https://ips.ligazakon.net/document/C025343 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
5. Перезавантаження БЕБ
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти за основу законопроєкти щодо реформування Бюро економічної безпеки.
Цими законопроєктами передбачається:
- оголошення Кабінетом Міністрів нового конкурсу на посаду Директора БЕБ;
- проведення нового прозорого конкурсу на зайняття посади керівника Бюро економічної безпеки (за переважної участі в конкурсній комісії міжнародних експертів за прикладом практик Національного антикорупційного бюро, Національного агентства з питань запобігання корупції);
- проходження атестації діючими співробітниками Бюро. Цю атестацію пропонується провести впродовж року згідно з Порядком, який затверджується Директором БЕБ та проводиться кадровою комісією в центральному апараті. Її метою є оцінка професійної компетентності, рівня знань та умінь, професійної етики, доброчесності та наявності конфлікту інтересів.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти, Законодавство, Мистецтво оборони |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/JH7S800I |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI10106I |
|
|
|
Закон України від 28.01.2021 № 1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України» |
https://ips.ligazakon.net/document/t211150 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/kp211068 |
|
|
|
Про орган: Бюро економічної безпеки України |
https://ips.ligazakon.net/document/TO000609 |
|
|
Бюро економічної безпеки України: тиск на бізнес чи правоохоронна аналітика? |
https://ips.ligazakon.net/document/TO001446 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
6. Фінмоніторинг PEP (політично значущі особи)
Верховна Рада на засіданні 17 жовтня прийняла в цілому Закон про посилення фінансового моніторингу PEP (проєкт № 9269-д).
Прийняття цього законопроекту було однією з умов вступу України до Європейського Союзу та отримання фінансової допомоги від МВФ. Зокрема, відповідно до стандартів ЄС та FATF під час визначення статусу публічного діяча не слід встановлювати проміжок часу, після завершення якого особа має бути автоматично позбавлена такого статусу. Норми прийнятого закону, окрім скасування трирічного обмеження для статусу публічного діяча, передбачають також застосування ризик-орієнтованого підходу під час визначення обсягу та тривалості заходів фінансового моніторингу, які необхідно вживати стосовно таких діячів.
Хто саме відноситься до категорії PEP?
У Законі про фінмоніторинг вказано, що політично значущі особи - фізичні особи, які є національними, іноземними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях.
До національних публічних діячів віднесено наступні категорії:
- Президент України, Прем'єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України та їх заступники;
- керівник постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його заступники;
- керівник та заступники керівника Державного управління справами;
- керівники апаратів (секретаріатів) державних органів, що не є державними службовцями, посади яких належать до категорії "А";
- Секретар та заступники Секретаря Ради національної безпеки і оборони України;
- народні депутати України;
- Голова та члени Правління Національного банку України, члени Ради Національного банку України;
- голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів;
- члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
- Генеральний прокурор та його заступники;
- Голова Служби безпеки України та його заступники;
- Директор Національного антикорупційного бюро України та його заступники;
- Директор Державного бюро розслідувань та його заступники;
- Директор Бюро економічної безпеки України та його заступники;
- Голова та члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голова та члени Антимонопольного комітету України, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступники, Голова та члени Рахункової палати, Голова та члени Центральної виборчої комісії, голови та члени інших державних колегіальних органів;
- надзвичайні і повноважні посли;
- начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, командувачі Сухопутних військ Збройних Сил України, Повітряних Сил Збройних Сил України, Військово-Морських Сил Збройних Сил України;
- державні службовці, посади яких належать до категорії "А";
- керівники органів прокуратури, керівники обласних територіальних органів Служби безпеки України, голови та судді апеляційних судів;
- керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано перевищує 50 відсотків;
- члени керівних органів політичних партій.
До іноземних публічних діячів відносяться:
- глава держави, уряду, міністри (заступники);
- члени парламенту або інших органів, що виконують функції законодавчого органу держави;
- голови та члени правлінь центральних банків або рахункових палат;
- члени верховного суду, конституційного суду або інших судових органів, рішення яких не підлягають оскарженню, крім оскарження у зв'язку з винятковими обставинами;
- надзвичайні та повноважні посли, повірені у справах та керівники центральних органів військового управління;
- керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних підприємств;
- члени керівних органів політичних партій.
Діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях, є:
- посадові особи міжнародних організацій, які обіймають або обіймали посаду керівника (директора, голови правління або іншу) чи заступника керівника в таких організаціях або виконують чи виконували будь-які інші керівні (визначні публічні) функції на найвищому рівні, в тому числі в міжнародних міждержавних організаціях, члени міжнародних парламентських асамблей, судді та керівні посадові особи міжнародних судів.
Хто є особами, пов'язаними з PEP?
У пункті 42 статті 1 Закону вказано, що пов'язаними є фізичні особи, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв:
- відомо, що такі особи мають спільне з політично значущою особою бенефіціарне володіння юридичною особою, трастом або іншим подібним правовим утворенням або мають будь-які інші тісні ділові зв'язки з політично значущими особами;
- є кінцевими бенефіціарними власниками юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, про які відомо, що вони де-факто були утворені для вигоди політично значущих осіб.
Як зміниться фінансовий моніторинг щодо PEP?
Процедури фінмоніторингу регулюються постановою НБУ № 65. Зокрема, у документі визначено додаткові заходи щодо клієнтів, які (КБВ яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов'язаними з політично значущими особами. Банки розробляють внутрішні процедури з метою виявлення факту належності потенційного клієнта та клієнта, з яким підтримуються ділові відносини, до категорії PEP.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Проект Закону України, Карта проходження проекту від 17.10.2023 № 9269-д Про внесення змін до Закону України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення щодо політично значущих осіб |
https://ips.ligazakon.net/document/ji09875i |
|
|
Закон України від 06.12.2019 № 361-IX Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення |
https://ips.ligazakon.net/document/t190361 |
|
|
Постанова НБУ від 19.05.2020 № 65 Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу |
https://ips.ligazakon.net/document/pb20109 |
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
7. Податківці затвердили методику перевірки нарахування та сплати акцизного податку
Методика № 831 набрала чинності 09.10.2023 р. Основними документами, які підлягають перевірці під час обчислення акцизного податку, є первинні й інші документи, що підтверджують здійснення господарських операцій, а також звіти суб'єкта господарювання щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та податкова звітність акцизного податку. Також традиційно можливі зустрічні перевірки, вибіркові, призначення експертизи тощо.
Розлогіше про все – у коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Методика проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку, затверджена наказом ДПСУ від 09.10.2023 р. № 831 |
https://ips.ligazakon.net/document/DPA2624
|
|
|
Які документи й інформацію беруть до уваги під час перевірки повноти нарахування та сплати акцизного податку: ДПСУ затвердила Методику |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014952
|
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
|
Розмір бізнесу |
усі |
|
8. ФОП відмовився від єдиного податку: алгоритм дій
Традиційно , в таких випадках має місце добровільна або обов’язкова відмова від єдиного податку.
І, якщо коротко, то потрібно:
- подати Заяву про застосування спрощеної системи, де буде вказана відмова від спрощеної системи;
- подати декларацію;
- сплатити єдиний податок.
Докладно про це у статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Відмова ФОП від єдиного податку: особливості подання звітності |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014940
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
9. Лікарняний працівнику після військової служби: як оплатити
Таке питання дійсно проблемне в частині визначення розрахунку, оскільки можуть мати місце звичайні відпустки та без збереження зарплати. І тут потрібно звернути увагу на лист ПФУ від 07.03.2023 р. № 7882-7843/Я-03/8-2800/23, де сказано, що коли весь календарний місяць підлягає виключенню з розрахункового періоду з поважних причин, то всі виплати працівнику, нараховані йому за такий місяць, не підлягають урахуванню під час обчислення середнього заробітку.
Тож про все - в статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
лист ПФУ від 07.03.2023 р. № 7882-7843/Я-03/8-2800/23 |
https://ips.ligazakon.net/document/fn078838
|
|
|
Оплата лікарняного працівнику після військової служби: як урахувати поважні причини |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
10. Набрав чинності закон про відновлення е-декларування
Набрав чинності Закон № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану». Зазначимо, що підпункт 9 пункту 1 розділу I набирає чинності через один рік з дня опублікування Закону.
Зміни спрямовані на спрощення порядку подання декларацій, зокрема:
- надання суб’єктам декларування доступу до відомостей про них та членів їх сімей з інформаційно-комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних;
- удосконалення декларування об’єктів, що перебувають у володінні або користуванні особи;
- удосконалення порядку і збільшення строків декларування суттєвих змін у майновому стані.
Кампанія декларування за 2021 - 2022 роки триватиме до 31 січня 2024 року. До зазначеної дати декларанти мають подати декларації за відповідні звітні періоди у 2021 - 2022 роках, у тому числі для проведення спецперевірок, крім тих осіб, які подали їх добровільно раніше.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Закон України від 20.09.2023 № 3384-IX, «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
11. Перелік нотаріусів, які в умовах воєнного стану вчиняють нотаріальні дії щодо цінного майна знову оновлено
Наказом Мін'юсту № 3485/5 від 29 вересня 2023 року внесено зміни до переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.
Нотаріуси, включені до переліку, отримали право в умовах воєнного стану посвідчувати:
- договори щодо відчуження, поділу (виділу) нерухомого майна;
- спадкові договори;
- договори іпотеки, про заміну кредитора (відступлення прав вимоги) за кредитним договором та/або договором іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно;
- договори про визначення розміру часток у праві спільної власності, поділу спільного майна подружжя (виділу з нього);
- договори позички, найму (оренди), лізингу будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на строк не менш як три роки;
- договори відчуження цінних паперів, корпоративних прав, у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення);
- довіреності на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, на право доступу до індивідуального банківського сейфа;
- засвідчувати справжність підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи;
- видавати свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього з подружжя) на підставі їх спільної заяви, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (електронних аукціонів), у тому числі тих, що не відбулися.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Наказ від 29.09.2023 № 3485/5, «Про внесення змін до переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна» |
|
|
|
Наказ від 03.05.2022 № 1760/5, «Про затвердження переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна» |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
12. Особливості застосування статті 358 Кримінального кодексу України
Стрімкий розвиток сучасних технологій призвів до появи нових методів та способів підробки різного роду офіційних документів, які хоча й почали поступово переходити у цифрову форму, проте в реаліях сьогодення основною формою все ж таки залишається паперова (матеріальна). Варто наголосити, що підробка офіційних документів є кримінально караним діянням, відповідальність за яке передбачено статтею 358 Кримінального кодексу України.
У даній публікації стисло розберемо генезу (історичний розвиток) змісту статті 358 КК України, починаючи з моменту викладення її в Кримінальному кодексі України (у редакції 2001 року) і дотепер (у редакції жовтня 2023 року), та висвітлимо деякі правові позиції Верховного Суду щодо розгляду кримінальних справ за цією статтею.
Генеза (історичний розвиток) формування сьогоднішнього змісту статті 358 КК України.
Розглядаючи статтю 358 КК України, слід звернути увагу на доволі кардинальну її трансформацію порівняно з першочерговою редакцією.
Зокрема, згідно із цією першочерговою редакцією (від 05.04.2021 р.) диспозиція згаданої вище статті була такого змісту: "Підроблення посвідчення або іншого документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут".
У редакції станом на 01.07.2011 р. Кримінального кодексу України (зміни на підставі Закону від 07.04.2011 р. № 3207-VI) диспозиція статті зазнає деяких досить значних із точки зору юридичної техніки змін, а саме: предметом злочину замість звичайного документа стає офіційний документ, роз'яснення щодо поняття якого закріплено в примітці до статті.
Своєю чергою відповідні зміни звузили коло дії статті 358 КК України, оскільки до цього під поняття "інший документ" міг потрапити фактично будь-який документ, незалежно від значимості його впливу на ті чи інші суспільні відносини.
Також було доповнено статтю 358 КК України частиною другою з таким змістом: "Складання чи видача працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, які складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, а також виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи".
Нормативне викладення цієї частини, на нашу думку, було сформовано некоректно, оскільки з дослівного трактування вбачалося, що суб'єктом злочину за даною статтею може бути виключно працівник юридичної особи, який не є службовою особою, приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом або і
