25.09.2023 –01.10.2023
КЕРІВНИКОВІ
1. Військовий облік жінок з 1 жовтня: що потрібно знати
Якщо коротко, то військовому обліку підлягають насамперед жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність.
Для жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, передбачено добровільне взяття на облік.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.92 р. № 2232-XII |
|
|
|
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 |
|
|
|
Військовий облік жінок із 1 жовтня 2023 року: про що слід знати роботодавцю |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
2. Проект Держбюджету на 2024 рік: що передбачено на підтримку бізнесу
Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді проект Закону про Державний бюджет України на 2024 рік.
Серед іншого, проект держбюджету передбачає близько 30 млрд грн видатків на підтримку бізнесу, зокрема:
- на підтримку суб'єктів підприємництва - 18 млрд грн;
- на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва - 1 млрд грн;
- на компенсацію витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення - 2 млрд грн;
- на державну допомогу суб'єктам господарювання для створення або розвитку бізнесу (суб'єктам господарювання на створення або розвиток переробних підприємств, для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, для створення або розвитку тепличного господарства) - 1,37 млрд грн;
- на державне стимулювання створення індустріальних парків - 1 млрд грн;
- на державну підтримку реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями - 3 млрд грн;
- на державну підтримку внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги - 3 млрд грн.
|
Продукт |
ІПС: Законопроекти |
|
|
Підстави |
Проект Закону України від 15.09.2023 № 10000 «Про Державний бюджет України на 2024 рік» |
https://ips.ligazakon.net/document/JI09967I |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
3. Відповідальність керівника за порушення правил обліку військовозобов’язаних на підприємстві
Правила «військового» обліку для бізнесу
На фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, на відміну від підприємств, не поширюється обов'язок вести персональний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оскільки:
- Закон "Про військовий обов'язок та військову службу" не містить норм про те, що фізичні особи-підприємці або ж фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести військовий облік;
- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1487 не встановлено обов'язку щодо ведення військового обліку фізичними особами-підприємцями або ж фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Це підтверджено також і судовою практикою.
Обов'язки підприємств, що входять до військового (персонального) обліку, викладено у постанові Кабінету Міністрів України № 1487. Найчастішими порушеннями правил ведення персонального військового обліку з боку бізнесу можливо вважати:
- неподання інформації про працівників призовників, військовозобов'язаних, резервістів до уповноважених органів;
- несповіщення на вимогу уповноважених органів призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки;
- незабезпечення своєчасного прибуття призовників, військовозобов'язаних та резервістів за викликом уповноважених осіб.
Штрафи для бізнесу, відповідальність для керівника у разі порушення правил «військового» обліку:
- для громадян - від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн);
- для посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн).
Кого може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку підприємствами?
Адміністративна відповідальність за порушення порядку ведення обліку військовозобов'язаних на підприємстві покладається на посадових осіб: керівників та працівників, на яких покладено посадові обов'язки, пов'язані із веденням військового обліку (у разі їх наявності).
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; Ситуації для юриста, Ситуації для бухгалтера, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, Мистецтво оборони, VERDICTUM |
|
|
Підстави |
Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» |
https://ips.ligazakon.net/document/T223200 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/KP221487 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/t171951 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/kp221487 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/kp220154 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/kd0005 |
|
|
|
Трудові відносини з мобілізованими працівниками, збереження робочого місця та заробітку |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI140411 |
|
|
Обов'язки підприємств, установ і організацій щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI140444 |
|
|
Військовозобов'язані (мобілізовані) |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB081594 |
|
|
Виклик працівника до ТЦК СП: працівник відмовляється отримати повістку |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014681 |
|
|
Повідомлення до ТЦК СП про прийнятого працівника |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014686 |
|
|
Правила ведення військового обліку на підприємстві: де розміщувати та кого й коли ознайомлювати |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014688 |
|
|
Відповідальний за ведення військового обліку на підприємстві: вимоги та порядок призначення |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014807 |
|
|
Результати перевірок (Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) |
https://ips.ligazakon.net/document/TO001419 |
|
|
Про орган: Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки |
https://ips.ligazakon.net/document/TO001415 |
|
|
Ведення військового обліку (Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) |
https://ips.ligazakon.net/document/TO001416 |
|
|
Дії перевіряючих (Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) |
https://ips.ligazakon.net/document/TO001417 |
|
|
Що перевіряють (Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) |
https://ips.ligazakon.net/document/TO001418 |
|
|
Постанова від 17.07.2023 № 451/414/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд |
https://verdictum.ligazakon.net/document/112237904 |
|
|
Рішення від 20.07.2023 № 383/1142/23 Бобринецький районний суд |
https://verdictum.ligazakon.net/document/112306840 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
4. Скасування мораторію на податкові перевірки: чотири альтернативних законопроекти
Уряд схвалив проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок». Скасувати мораторій на перевірки пропонують задля виконання Україною в повному обсязі зобов'язань в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 08 грудня 2022 року.
Також у Верховній Раді зареєстрували одразу чотири альтернативних законопроекти до урядового:
- Проектом № 10016-1 запропоновано продовжити дію мораторію на податкові перевірки на час дії правового режиму воєнного стану та протягом року з дня його припинення або скасування, але з урахуванням часткового поновлення перевірок.
- Другим проектом пропонується продовжити дію мораторію на податкові перевірки на час воєнного стану та протягом року з дня його припинення або скасування для платників податків, залежно від розміру сукупного доходу.
- Проектом № 10016-3 пропонується поширити дію мораторію лише на податкові перевірки платників податків, сукупний дохід яких за попередній календарний рік не перевищував 40 мільйонів гривень.
- Четвертий проект пропонує зберегти дію мораторію на податкові перевірки та продовження його дії на період до 31 грудня року, в якому відбудеться припинення або скасування воєнного стану.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство, Законопроекти |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/t233219 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI09908I |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI09934I |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI09935I |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI09936I |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI09937I |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
5. Президент підтримав зміни до Закону про інвестиційних нянь
Президент підписав Закон щодо змін до Закону "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні". Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Зміни передбачають:
- зменшення нижньої межі розміру інвестиційних проектів з 20 до 12 млн євро,
- створення можливості запуску проекту до укладання спецінвестдоговору при внесенні інвестицій на передпроектні роботи обсягом 30%,
- часткову компенсацію вартості будівництва об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури,
- розширення сфери реалізації інвестпроектів на електронні комунікації, виробництво енергоефективних будматеріалів, кліматичного обладнання, систем опалення, гарячого водопостачання.
|
Продукт |
ІПС: Законопроекти, Законодавство, База податкових знань |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/JI08258I |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/KP210819 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/ZN050988 |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
6. Законопроект про фінмоніторинг політично значущих осіб
Верховна Рада на засіданні 21 вересня прийняла за основу законопроект № 9269-д щодо фінмоніторингу політично значущих осіб (PEP).
Цей законопроект є умовою вступу України до Європейського Союзу та отримання фінансової допомоги від МВФ (структурний маяк, який має бути виконаний до кінця вересня 2023 року).
У 2022 році набрали чинності зміни до Закону про фінмоніторинг, відповідно до яких статус «іноземних та національних публічних діячів» обмежено трьома роками. Однак, відповідно до стандартів ЄС та FATF під час визначення статусу публічного діяча не слід встановлювати проміжок часу, після завершення якого особа має бути автоматично позбавлена такого статусу.
Запропоновані в законопроекті норми, окрім скасування трирічного обмеження для статусу публічного діяча, передбачають застосування ризик-орієнтованого підходу під час визначення обсягу та тривалості заходів фінансового моніторингу, які необхідно вживати стосовно таких діячів.
Також законопроектом передбачається:
- встановлення штрафу суб'єктам первинного фінансового моніторингу у розмірі до 100 тис. неоподаткованих мінімумів (1,7 млн. грн.) за неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу до PEPа тобто за зловживання с жорстким фінмоніторингом по відношенню до PEP - присвоєння не обґрунтованого рівня ризику, безпідставна відмова від проведення фінансових операцій;
- обов'язок національного PEP протягом виконання та 12 місяців після припинення виконання ним публічних функцій повідомляти банку на його запит про виконання (припинення виконання) таких функцій;
- додаткові заходи фінансового моніторингу до PEP (встановлення джерел статків особи та коштів для її операцій) не вживаються, якщо одночасно:
ü з часу припинення виконання визначних публічних функцій пройшло більше 12 місяців;
ü фінансові операції такої особи протягом цього часу становили низький ризик;
ü така особа не несе ризик, властивий PEP;
ü суб'єкт первинного фінансового моніторингу повідомив про це Держфінмоніторингу.
|
Продукт |
ІПС: Законопроекти |
|
|
Підстави |
Про внесення змін до Закону України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення щодо політично значущих осіб від 04.09.2023 р. N 9269-д
|
https://ips.ligazakon.net/document/JI09875I |
|
|
Закон України від 06.12.2019 № 361-IX Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення
|
https://ips.ligazakon.net/document/t190361 |
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
7. Знову зміни до порядку розрахунку середньої зарплати
Постанова № 957 внесла чергові зміни до Порядку № 100, які набули чинності з 12.09.2023. Традиційно автори нових правил обчислення середньої заробітної плати "подарували" черговий квест для бухгалтерів, з яким вони неодмінно стикатимуться під час нарахування компенсації працівникам як у 2023, так і в наступних роках. Якщо говорити про зрозумілість нових формулювань у Порядку № 100, то навряд чи можна однозначно зрозуміти, як правильно обчислювати середню заробітну плату з урахуванням нових правил, визначених у Порядку № 100.
Розлогіше про усі зміни – в статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН. Також Мінекономіки 15.09.2023 було змушене за кілька днів надати відповідне роз’яснення, щодо застосування змін до Порядку № 100.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. |
|
|
|
Постанова КМУ "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 і від 8 серпня 2016 р. № 500" від 08.09.2023 р. № 957 |
https://ips.ligazakon.net/document/kp230957
|
|
|
Роз'яснення Мінекономіки щодо порядку обчислення середньої заробітної плати у зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2023 № 957 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 р. № 100 і від 8.08.2016 № 500ˮ |
https://ips.ligazakon.net/document/ME230080 |
|
|
Середня заробітна плата: зміни в нарахуванні компенсації та матеріальної допомоги працівникам |
|
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
|
Розмір бізнесу |
усі |
|
8. Представник ТЦК та СП вилучив військовий квиток у заброньованого працівника без надання підтвердного документа
Маємо практичну ситуацію коли в заброньованого працівника представник ТЦК та СП вилучив військовий квиток, причому взамін не надав жодного документа про це. Чи можливо таке? Однозначно, чинне законодавство не містить вимоги вилучати військовий квиток у заброньованого працівника. Проте, якщо в ТЦК та СП виникла така необхідність, то потрібно надати відповідний документ особі.
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Чи може представник ТЦК вилучити у заброньованого працівника військовий квиток без надання підтвердних документів? |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
9. Лікарняний звільненого працівника: за яких умов проводити оплату
У разі звільнення працівника остаточні розрахунки з ним роботодавець мусить провести в день звільнення, а якщо працівник у цей день не працював, то не пізніше ніж наступного дня після пред'явлення ним вимоги про розрахунок (ч. 1 ст. 116 КЗпП). Проте в силу різних обставин підприємство не завжди може виплатити працівнику всі належні йому суми, особливо якщо йдеться про листки непрацездатності, які на день звільнення працівника ще не підлягали оплаті.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. |
|
|
|
Лікарняний звільненого працівника: за яких умов проводити оплату |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
10. Зміни в Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян
Уряд вніс зміни до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо запровадження на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг «Портал Дія» сервісу з формування електронного відображення інформації актового запису цивільного стану, що міститься в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.
Електронне відображення актового запису формується засобами Порталу Дія за бажанням фізичної особи, яка досягла 14 років, стосовно складеного щодо неї актового запису цивільного стану, а щодо актового запису про народження фізичної особи та її походження - також за бажанням батька чи матері такої фізичної особи (крім випадку позбавлення відповідної особи батьківських прав).
Електронне відображення актового запису може формуватися виключно щодо актового запису цивільного стану, що міститься в Реєстрі та ідентифікацію якого проведено з використанням відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків особи, щодо якої він складений.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Постанова КМУ від 08.09.2023 № 961, «Про внесення змін до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян» |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
11. Розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб відносно доходу, отриманого боржником внаслідок прощення боргу
ДПС в консультації № 2783/ІПК/99-00-24-03-03-06 відповіла на питання, чи повинно товариство під час розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб відносно доходу, отриманого боржником внаслідок прощення (анулювання) боргу, застосовувати правила п. 164.5 ст. 165 Кодексу щодо визначення бази оподаткування із застосування коефіцієнту та чи буде база оподаткування для обчислення військового збору дорівнювати сумі прощеного (анульованого) боргу?.
У разі якщо платник податків не повідомив боржника про прощення (анулювання) боргу в порядку, визначеному пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий платник податків зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента. При цьому натуральний коефіцієнт не застосовується до суми списаної заборгованості.
Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу було зупинено перебіг строків, установлених, зокрема, ст. ст. 52 і 53 Кодексу, щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, уведеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Зокрема, згідно з пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Індивідуальна податкова консультація від 01.09.2023 № 2783/ІПК/99-00-24-03-03-06, «Чи повинно товариство під час розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб відносно доходу, отриманого боржником внаслідок прощення (анулювання) боргу, застосовувати правила п. 164.5 ст. 165 Кодексу щодо визначення бази оподаткування із застосування коефіцієнту та чи буде база оподаткування для обчислення військового збору дорівнювати сумі прощеного (анульованого) боргу?» |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
12. Закон 2247-IX: основні зміни
Розберемося із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану" від 12.05.2022 р. № 2247-IX. Метою цього Закону є спрощення правил передання в оренду земельних ділянок державної та комунальної власності для забезпечення найбільш нагальних і невідкладних потреб суб'єктів, які мають вагоме значення для національної економіки, аграрного сектору та громадян України в умовах воєнного стану.
Не дивним є те, що у зв'язку з бойовими діями, які продовжують тривати на території України, стали актуальними питання переміщення підприємств із зони бойових дій, надання житла та розміщення внутрішньо переміщених осіб, а також розміщення відходів від руйнувань, завданих бойовими діями.
Земельне законодавство, яке існувало на початку війни, не давало якісних інструментів та не дозволяло швидко вирішувати нагальні потреби, які виникали в умовах війни, що, своєю чергою, відображалося на економіці країни, аграрному секторі та громадянах України.
Прийняття Закону № 2247-IX дозволило оперативно вирішувати земельні проблеми воєнного часу, а також спростило низку процедур щодо передання землі в користування юридичним та фізичним особам.
Детальніше про зміни, унесені Законом № 2247-IX до чинних нормативно-правових актів в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН.
|
Продукт |
ЮРИСТ&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Закон 2247-IX - основні зміни |
https://uz.ligazakon.net/?utm_source=ips_ligazakon_net&utm_medium=menu_burger&_ga=2.242457986.183344576.1695027079-2108357987.1564990633#/articles/EA016983 |
|
|
Попередні договори як механізм продажу нерухомості |
https://uz.ligazakon.net/?utm_source=ips_ligazakon_net&utm_medium=menu_burger&_ga=2.242457986.183344576.1695027079-2108357987.1564990633#/articles/EA016982 |
|
|
Способи фінансування будівництва за кошти фізичних осіб |
|
|
|
Повноваження органів місцевого самоврядування та інші принципові нововведення у законопроекті № 5655 |
|
|
|
Новації законодавства про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому |
|
|
|
Особливості оподаткування операцій продажу майнових прав на майбутні об’єкти нерухомості при їх відчуженні до завершення будівництва |
|
13. Визначено основи правотворчої діяльності
20 вересня набув чинності Закон № 3354-IX "Про правотворчу діяльність", який визначає правові та організаційні засади правотворчої діяльності, принципи і порядок її здійснення, учасників правотворчої діяльності, правила техніки нормопроектування, порядок здійснення обліку нормативно-правових актів, а також правила дії нормативно-правових актів, усунення прогалин, подолання колізій у нормативно-правових актах та здійснення контролю за реалізацією нормативно-правови
