27.07.2023 –03.08.2023
КЕРІВНИКОВІ
1. Особливості оподаткування у період воєнного стану
Підписано та чекає на офіційне опублікування Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану». Деякі основні моменти:
- Всі зміни, передбачені цим законом, набувають чинності з 1 серпня 2023 р.
- Скасовується система 2% єдиного податку, врегульовуються відповідні перехідні положення на інші системи оподаткування.
- Мораторій на документальні перевірки залишається чинним, з урахуванням такого: дозволеними залишаються документальні позапланові перевірки за окремими підставами їх проведення; планові перевірки до кінця воєнного стану проводяться виключно щодо суб'єктів господарювання у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, у сфері грального бізнесу, та тих, які надають фінансові, платіжні послуги.
- До кінця воєнного стану в разі, якщо платник сплатить донараховану за результатом перевірки суму податків чи ЄСВ протягом 30 днів – він звільняється від штрафів і пені, нарахованих на таку суму.
- У період з 1 серпня 2023 р. і до кінця воєнного стану встановлюється мораторій на проведення документальних перевірок з питань сплати ЄСВ.
- Платники податків звільняються від відповідальності за порушення в сфері застосування РРО, вчинені у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, а також за порушення в сфері сплати ЄСВ, вчинені з початку воєнного стану й до 1 серпня 2023 р. "Технічний борг" в електронному кабінеті не враховуватиметься під час визначення можливості платника продовжувати перебування на спрощеній системі.
- Зберігається право добровільної сплати ЄП для прифронтових територій (у тому числі територій можливих бойових дій).
- Платники податків звільняються від фінансової відповідальності за порушення у сфері застосування РРО (окрім як під час торгівлі підакцизними товарами), якщо вони вчинені на прифронтових територіях (у тому числі на територіях можливих бойових дій).
- До платників податків на прифронтових територіях (у тому числі на територіях можливих бойових дій) не вживатимуться заходи з погашення податкового боргу.
- ФОП-платникам ЄП без ПДВ надається можливість вказувати в розрахункових документах назви товарів (послуг) за спрощеною формою.
Слідкуйте за аналітичними матеріалами наших експертів щодо роз’яснень окремих положень цього Закону!
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Закон України від 30.06.2023 № 3219-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану
|
https://ips.ligazakon.net/document/T233219 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
2. Використання акцизних марок нового зразка стане обов’язковим
З 1 вересня 2023 року в Україні стає обов'язковим використання марок акцизного податку нового зразка.
Кабінет Міністрів України у червні затвердив нові зразки марок акцизного податку, право інтелектуальної власності на які належатиме виключно державному підприємству «Поліграфічний комбінат «Україна».
Посилення захисту паперової марки акцизного податку забезпечено завдяки зміні графічного дизайну, появі прихованих елементів захисту та голографічного захисного елементу з прихованою спектральною міткою. У комплексі методів захисного друку використовуються спеціальні захисні фарби, які приховані для людського ока, але спричиняють різноманітні оптичні ефекти при використанні спеціальних засобів контролюючими органами.
Вартість марки акцизного податку з урахуванням голограми залишиться незмінною - на рівні 35 копійок для алкогольних напоїв та 16 коп. для тютюну.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; Ситуації для бухгалтерів, Ситуації для юристів |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/kp230618 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/KP101251 |
|
|
|
Закон України від 29.06.2023 № 3173-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв'язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах
|
https://ips.ligazakon.net/document/T233173 |
|
|
Марки акцизного податку |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB110179 |
|
|
Маркування (на пачці) тютюнових виробів |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI070360 |
|
|
Маркування алкогольних напоїв (етикетка) |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI070262 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
3. Затверджено методику визначення збитків, завданих фермерам внаслідок збройної агресії рф
Мінагрополітики визначило процедуру оцінки (визначення розміру) шкоди та збитків, завданих особистим селянським господарствам та/або фермерським господарствам, що зареєстровані як фізичні особи - підприємці, що включає шкоду від каліцтва, тілесного ушкодження, загибелі сільськогосподарських тварин, а також збитки, внаслідок знищення чи пошкодження сільськогосподарської техніки та обладнання для агропромислового комплексу через збройну агресію російської федерації, станом на дату оцінки, яка здійснена не раніше ніж 23 лютого 2022 року.
Інформаційною базою для визначення шкоди є відповідні акти комісійних обстежень.
Організаційні заходи щодо визначення втрат та збитків здійснюють виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності - військові адміністрації на підставі звернень особистих селянських господарств.
Визначення розміру втрат і збиткі здійснюється за рішенням уповноважених органів шляхом комісійного обстеження.
У документі наведено формули розрахунку визначення розміру шкоди. Зокрема, при визначенні збитків завданих техніці та обладнанню враховується індексація вартості техніки та ступінь її знецінення. Під час визначення втрат сільськогосподарських тварин враховується їх кількість, середня ціна однієї голови та коефіцієнт інфляції.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/re40238 |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
4. Діє оновлений перелік територій бойових дій та ТОТ
Мінреінтеграції оновило Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Сам Перелік був затверджений у грудні 2022 року та періодично оновлюється. Зміни до нього вносяться за погодженням із Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Цей Перелік можна застосовувати для отримання податкових пільг.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/Re40261 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/re40279 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/re39004 |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
6. Винагорода за договором ЦПХ в зарплатній звітності
Триває кампанія подання зарплатної звітності за ІІ квартал і запитання щодо відображення виплат за договором ЦПХу зарплатній звітності виникають. Тож, про всі нюанси дізнавайтесь із матеріала видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Винагорода за договором ЦПХ: як відображати в Податковому розрахунку |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014722
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
7. Чергове оновлення декларації з податку на прибуток
Цього разу новаціями завдячуємо змінам № 302 та наказу № 353. Йдетьсяздебільшого певні правки у низці додатків до декларації з податку на прибуток. Зміни наразі не опубліковані, тож швидше за все нову форму декларації потрібно буде застосовувати за 2023 рік. Розлого про зміни - в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Зміни до додатків до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20 лютого 2023 року № 101), затверджені наказом Мінфіну від 07.06.2023 р. № 302 |
https://ips.ligazakon.net/document/re40095
|
|
|
наказ Мінфіну "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 07 червня 2023 року № 302" від 28.06.2023 р. № 353 |
https://ips.ligazakon.net/document/re40154
|
|
|
У прибутковій декларації знову правки: що уточнили цього разу |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
8. Чи потрібно отримувати електронну печатку в разі використання в діяльності звичайної?
Попри те, що печатки давно перестали бути обов"язковими, подібні запитання час від часу виникають. Особливо, коли вже є електронна печатка, але є бажання відмовитись від неї. Тож усі аргументи щодо невикористання печатки надало виданняБУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Чи потрібно отримувати електронну печатку в разі використання в діяльності звичайної? |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014726
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
9. Реєстрація е-кабінету в єдиній судовій системі
Прийнято Закон щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами».
Наступними змінами доповнюються ГПК України, КАС України та ЦПК України:
- змінити термін «офіційна електронна адреса в ЄСІТС» на «електронний кабінет в ЄСІТС», що сприятиме правильному розумінню цього інструменту учасниками судового розгляду;
- поширити обов’язок реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС для всіх юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
- у разі звернення до суду особою, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не виконала свого обов’язку, документи такої особи будуть залишатися судом без руху або повертатися, не приймаючись до розгляду судом, в залежності від виду процесуальногодокумента;
- встановити такий обов’язковий реквізит для всіх заяв по суті справи, інших процесуальних заяв, клопотань, як зазначення в тексті відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;
- забезпечити можливість для сторони направляти документи через ЄСІТС іншим учасникам справи, у разі наявності в них електронного кабінету.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи повинні зареєструвати електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційнокомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін процесуальними документами, протягом тридцяти днів з дати опублікування цього Закону. Фізичні особи – підприємці будуть реєструвати електронні кабінети в ЄСІТС протягом чотирьох місяців з дня набрання чинності цим Законом.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; |
|
|
Підстави |
Закон України від 29.06.2023 № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» |
https://ips.ligazakon.net/document/t23_3200 |
10. Диджиталізація цивільного судочинства
У реформуванні українського судочинства можна нескінченно дивитися на кілька речей, і, крім, наприклад, потуг сформувати корпус доброчесних суддів, сюди зарахуємо й цифровізацію судочинства.
Перші кроки до так званої диджиталізації судочинства, зокрема й цивільного, було зроблено одночасно з новими процесуальними кодексами в жовтні 2017 року. Однак таким собі бустером до реальних швидших змін стали спершу пандемія COVID-19, а пізніше – і повномасштабне вторгнення рф на територію України.
І законодавцю, і судам належало розв'язати ключові проблеми, які б допомогли забезпечити здійснення правосуддя та захист основних прав і свобод громадян, юридичних осіб навіть у такий час.
Участь у засіданні, подання документів, видача судових рішень і виконавчих документів, ознайомлення з матеріалами справи та їх збереження тощо – усі ці складники судового розгляду потрібно було перевести у віддалений, електронний формат, що і стало завданнями цифровізації.
У 2020 році у відповідь на пандемію COVID-19 та запроваджені карантинні обмеження і Верховна Рада України, і Рада суддів запропоновали подавати документи до суду в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, дистанційно ознайомлюватися з документами, брати участь у засіданні за допомогою власних технічних засобів через численні платформи відеозв'язку тощо. А у 2021 році Указом Президента України від 11.06.2021 р. № 231/2021 було затверджено Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 – 2023 роки, якою визначили основні напрями розвитку системи правосуддя, зокрема і його цифровізації.
Щодо останньої, то Стратегією було передбачено, зокрема:
- запровадження можливості розгляду онлайн певних категорій справ незалежно від місцезнаходження сторін і суду та інших сервісів електронного судочинства;
- упровадження сучасного електронного діловодства в суді, електронного ведення справ, електронних комунікацій із судом, кабінету судді та кабінету учасника процесу.
У 2022 році з початком повномасштабного вторгнення рф доступ до публічних реєстрів (зокрема, реєстру судових рішень, автоматизованої системи виконавчого провадження тощо) було взагалі обмежено, учасників справ заохочували брати участь у засіданнях дистанційно (або взагалі не брати – за допомогою подання заяви про письмове провадження у справі), подавати документи в електронному вигляді, а для підпису документів було розроблено та впроваджено Дія.Підпис.
Триваюча повномасштабна агресія зумовила нові виклики у цифровізації, адже:
- пошкодження / знищення комунікаційних мереж, інфраструктури й обмежений доступ до електронних послуг у зоні бойових дій і тимчасової окупації (та й не тільки, пригадаймо лиш недавній час, коли електрика в деяких судах м. Києва теж була екзотикою) – усе це ускладнює упровадження цифрових технологій у судочинство;
- війна створює виклики щодо кібербезпеки та захисту персональних даних – можемо пригадати, скільки повідомлень було щодо кібератак на інформаційні системи судової влади.
Розбираємося із станом упровадження елементів електронного судочинства «на тепер» у матеріалах видання ЮРИСТ&ЗАКОН.
|
Продукт |
ЮРИСТ&ЗАКОН; |
|
|
Підстави |
Диджиталізація цивільного судочинства |
|
|
|
Законопроєкт № 7315: зміни щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану |
|
|
|
Електронна форма судових матеріалів |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
11. Визнання господарських договорів недійсними
Договір є основоположним інструментом у підприємницькій діяльності, історія якого налічує тисячоліття та застосування якого пронизує всі сфери. Такій популярності він завдячує двом ключовим характеристикам – свободі сторін у визначенні його умов та обов'язковістю його виконання. Останній елемент нерозривно пов'язаний із правом і державою, оскільки саме держава надає інструменти для захисту в разі невиконання іншою стороною договору.
Разом із тим такий зв'язок має і зворотний бік медалі – держава встановлює певні обмеження щодо договору, у разі недотримання яких держава не визнає існування такого договору, тобто вважає його недійсним, та не надає його сторонам відповідного захисту.
У зв'язку з цим критично важливим є як своєчасне виявлення ознак недійсності договору, так і розуміння наслідків такої недійсності та її видів, а також механізму підтвердження чи встановлення, за необхідності.
Як уже зазначено, недійсність договору виникає у випадках, коли договір повністю або частково порушує встановлені обмеження. Крім того, недійсність договору також може виникнути внаслідок порушення недотримання сторонами загальних принципів цивільного та господарського права.
Своєю чергою недійсність договору як характеристика полягає в тому, що такий договір не створює будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю (стаття 216 Цивільного кодексу України).
При цьому в контексті недійсності договору зазвичай виділяють два типи угод – недійсні в силу закону (нікчемні) та такі, що можуть бути визнані судом недійсними (оспорювані) (стаття 215 Цивільного кодексу України).
Істотна відмінність між указаними категоріями полягає в тому, що оспорювані угоди для набуття статусу недійсних вимагають вчинення додаткової дії у вигляді звернення до суду та отримання відповідного рішення, тоді як у разі нікчемних угод такої необхідності немає.
Разом із тим момент недійсності, як і наслідки, є однаковими для обох категорій. Зокрема, договір є (для нікчемних договорів) чи визнається (для оспорюваних договорів) недійсним із моменту його вчинення – детальніше у матеріалах ЮРИСТ&ЗАКОН.
|
Продукт |
ЮРИСТ&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Експертиза господарських договорів |
|
|
|
Відчуження частки в ТОВ |
|
|
|
Юридичний супровід банкрутства підприємства |
|
|
|
Практика вирішення спорів у сфері господарських правовідносин |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо строків прийняття спадщини під час дії воєнного стану
Пункт 3 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року N 164, яким зупинявся перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття на час дії воєнного стану, суперечив статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09710
Щодо участі захисника у засіданні за допомогою телефонного зв'язку
Проведення судового засідання за допомогою телефонного дзвінка не передбачено нормами процесуального закону. До того ж у вказаний спосіб суд не може належним чином встановити особу, яка бере участь у розгляді судового провадження та належним чином роз'яснити їй права.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09706
Щодо дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку внаслідок її невикористання
На підтвердження використання торговельної марки власник свідоцтва має надати суду докази вчинення принаймні деяких дій із зазначених у пункті 4 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Такими доказами можуть бути, зокрема, примірники товарів, на яких нанесено відповідну торговельну марку, документи із зображенням торговельної марки (каталоги, прайс-листи з пропозиціями щодо надання послуг чи поставки товарів тощо)
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09679
Щодо установлення терміну виконання боржником зобов'язання шляхом посилання на майбутню подію
У разі визначення терміну виконання зобов'язання з вказівкою на майбутню подію нею може бути визнана лише та подія, неминучість якої є безумовна. Якщо юридичні наслідки мають певну ступінь вірогідності настання, то має місце не існування часової категорії у вигляді терміну, а умова.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09683
Щодо підстав виникнення переддоговірного спору
Переддоговірний спір може полягати у розбіжностях між сторонами щодо змісту (спір про врегулювання розбіжностей) або виникати у разі відмови чи ухиленні від його укладення (спір про спонукання укласти договір).
У справах щодо укладення договорів необхідним є з'ясування їхньої правової природи та чітке встановлення приписів закону, який регламентує укладення такого правочину, підстави виникнення вказаного спору, у зв'язку з чим такий спір виник, зокрема, який саме та чому учасник спору ухилявся від укладання договору, чи є укладення такого договору обов'язковим та, відповідно, чи є підстави у розумінні статті 187 ГК України та статті 649 ЦК України для передання даного спору на вирішення суду.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09682
