20.07.2023 – 27.07.2023
КЕРІВНИКОВІ
1. Верховна Рада ухвалила нову редакцію Закону про кредитні спілки
14 липня прийнято в цілому проєкт Закону № 5125 «Про кредитні спілки».
Так, законом розширено перелік послуг, які кредитні спілки зможуть надавати :
- обмін валют та окремі види платіжних послуг;
- торгівля валютними цінностями
- надання коштів та банківських металів у кредит;
- залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню.
Також удосконалюється процедура ліцензування діяльності кредитної спілки за рахунок: об'єднання в єдину процедуру отримання ліцензії на здійснення діяльності кредитної спілки та реєстрації заявника як фінансової установи; видачі загальної ліцензії на здійснення діяльності кредитної спілки; впровадження процедури зміни обсягу чинної ліцензії (розширення/звуження переліку послуг) за заявою кредитної спілки.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти |
|
|
Підстави |
Проект Закону України від 14.07.2023 № 5125 «Про кредитні спілки» |
|
2. Роботодавцям збільшать штрафи за порушення колективних договорів
Прийнято законопроєкт щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про колективні угоди та договори.
Документом підвищено розмір штрафу за окремі види правопорушень:
- ухилення від участі в колективних переговорах - від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-850 грн) (чинна норма - від 3 до 10);
- ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних угод, договорів - від 5 до 10 нмгд (85-170 грн) (чинна норма - від 1 до 5).
Водночас пропонується не накладати штраф на осіб, які представляють роботодавців, у яких кількість працівників не перевищує 25 осіб, і профспілки, коли вони представляють інтереси працівників таких роботодавців.
Закон набирає чинності через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/JI07852I |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
3. Рада ухвалила Закон про Реєстр санкцій
У країні буде створено Державний реєстр санкцій.
Прийнятим законопроєктом передбачено створення Державного реєстру санкцій з метою надання публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про всіх суб'єктів, щодо яких застосовано персональні санкції.
До цього часу єдиної публічної бази санкцій не існувало - банки вели свої бази даних, нотаріуси, реєстратори свої.
Законопроект також усуває колізію по строках звернення до суду, яка існувала між КАСУ та ЗУ «Про санкції», що кожен раз давало шанс опонентам клопотати про пропуск строку; збалансовуються (дещо збільшуються) строки розгляду та строки оскарження, уточнюються інші процесуальні питання.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти, Законодавство; ЮРИСТ І ЗАКОН; |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/JI08681I |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/T141644?hide=true |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/EA016382 |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
4. Електронні аграрні розписки – новий фінансовий інструмент
Рада ухвалила в першому читанні проєкт Закону про електронні аграрні розписки .
Проєкт пропонує запровадити новий фінансовий інструмент для кредитування сільськогосподарського виробництва на базі аграрних розписок.
Основні положення законопроєкту:
- електронна аграрна розписка є самостійним предметом обігу на ринках капіталу, може бути об'єктом купівлі-продажу, джерелом прибутку. Тобто аграрна розписка є неемісійним цінним папером.
- електронні аграрні розписки будуть існувати у формі електронного документу в Реєстрі електронних аграрних розписок.
- законопроект розширює коло суб'єктів, які можуть видавати електронні аграрні розписки, за рахунок сільськогосподарських кооперативів.
- спрощення та здешевлення порядку видачі, обігу та припинення електронної аграрної розписки у порівнянні з традиційними паперовими.
- предметом застави може бути майбутній врожай, живі тварини, продукти тваринного і рослинного походження, продукти їхньої первинної переробки.
- законопроект забезпечує надійність електронної аграрної розписки. Якщо у боржника відсутня застава за електронною аграрною розпискою, то кредитор може стягнути позику на підставі спеціальної виписки з Реєстру електронних аграрних розписок за рахунок іншого майна.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти; Законодавство; ЮРИСТ І ЗАКОН; Судова практика |
|
|
Підстави |
Проект Закону України від 13.07.2023 №9266 «Про електронні аграрні розписки» |
https://ips.ligazakon.net/document/JI09201I |
|
|
Постанова від 17.07.2013 № 665 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру аграрних розписок» |
https://ips.ligazakon.net/document/KP130665 |
|
|
Постанова від 02.06.2021 № 573 «Про функціонування Державного аграрного реєстру» |
https://ips.ligazakon.net/document/KP210573 |
|
|
Експертиза господарських договорів |
https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016822 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/VSS00728 |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
5. Порядок надання юрособою документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціара
З 17 липня 2023 року набирає чинності наказ Міністерства юстиції України, яким затверджено «Порядок надання юридичною особою пояснень та/або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, а також порядок їх розгляду».
Порядок визначає процедуру надання юридичною особою державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідних пояснень та/або документів, а також порядок їх розгляду державним реєстратором.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство, БУХГАЛТЕР І ЗАКОН |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/RE40046 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/t030755 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/t190361 |
|
|
|
Пояснення бенефіціарних відомостей на вимогу держреєстраторів |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ014710 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
6. Порядок визначення країни походження товару приведуть у відповідність із Митним кодексом ЄС
Верховна Рада підтримала в цілому євроінтеграційний спрямований на імплементацію положень Митного кодексу Європейського Союзу та Угоди про асоціацію в частині положень щодо визначення непреференційного походження при імпорті в Україну товарів.
Пропонується тимчасово, на період воєнного стану, дозволити переміщення товарів територіями третіх країн, за винятком держави агресора, за умови документального підтвердження знаходження товарів під митним контролем в країнах транзиту.
Законодавчі ініціативи також обумовлені необхідністю використання суб'єктами ЗЕД у відносинах з країнами ЄС актуальної версії преференційних правил походження товарів, зокрема у найближчій перспективі, одночасне використання разом з діючими правилами походження Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, до якої приєдналася Україна, альтернативних правил походження товарів, які передбачають низку уточнень та спрощень, що має сприяти експортно імпортним операціям з країнами ЄС.
|
Продукт |
ІПС: Законопроекти; Законодавство |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/JI09508I |
|
|
|
Митний кодекс України |
https://ips.ligazakon.net/document/t124495 |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
7. Виведення з ринку АТ «СЕНС БАНК»
Правління Національного банку ухвалило рішення вивести з ринку системно важливий банк АТ "СЕНС БАНК" (колишній Альфа-банк Україна) та звернулося з пропозицією до Кабінету Міністрів України щодо участі держави в цій процедурі.
Таке рішення ухвалено через пов'язаність власників опосередкованої істотної участі в АТ "СЕНС БАНК" М.Фрідмана та П.Авена з росією, яка є країною-агресором та здійснила повномасштабне військове вторгнення на територію України.
З 21 липня у банку запроваджується тимчасова адміністрація, яка триватиме не більше двох днів після ухвалення Кабінетом Міністрів рішення про націоналізацію банку.
Під час тимчасової адміністрації сервіси для фізичних осіб працюватимуть у звичайному режимі, без додаткових обмежень зі сторони Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Також без обмежень прийматимуться платежі юридичних осіб.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Рішення Правління НБУ від 20.07.2022 № 248- рш " Про виведення з ринку системно важливого банку АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “СЕНС БАНК” |
https://ips.ligazakon.net/document/pb23120 |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
8. Як надавати пояснення до наданих відомостей про кінцевих бенефіціарних власників
Від 17 липня згідно Наказу № 2211/5 запрацювала для юросіб процедуру пояснення до наданих відомостей про кінцевих бенефіціарних власників.
Розлогіше про усі новації – в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
наказ Мін'юсту "Про затвердження Порядку надання юридичною особою пояснень та/або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, а також порядку їх розгляду" від 14.06.2023 р. № 2211/5 |
https://ips.ligazakon.net/document/re40046?ed=2023_06_14
|
|
|
Пояснення бенефіціарних відомостей на вимогу держреєстраторів |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014710?from=accountant_and_law&hide=true |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
|
Розмір бізнесу |
усі |
|
9. Відпускні в зарплатній звітності: практичні ситуації
Наразі, попри війну триває, відпускна кампанія, але водночас бухгалтери готують до подання й зарплатну звітність за ІІ квартал. І є практичні запитання щодо відображення окремих відпускних ситуацій у такій звітності. Тож про всі нюанси дізнавайтесь із матеріала видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Відпускні в зарплатній звітності: практичні ситуації |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014712?from=accountant_and_law&hide=true
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
10. Діє нова форма авансового звіту
Про те, що незабаром набере чинності наказ № 239 виданняБУХГАЛТЕР&ЗАКОН повідомляло заздалегідь, тож з 13 липня потрібно застосовувати вже нову форму авансового звіту.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
наказ Мінфіну "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 вересня 2015 року № 841" від 09.05.2023 р. № 239 |
https://ips.ligazakon.net/document/re40093?ed=2023_05_09
|
|
|
Нова форма авансового звіту |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014687
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
11. НБУ про взаємодію з боржниками
Національний банк у листі від 15.05.2023 № 32-0009/33710 розповів про нюанси взаємодії з боржниками.
На сьогодні стратегії банків щодо тих боржників, які постраждали від наслідків збройної агресії росії, основні активи яких на сьогодні втрачені / зруйновані / розташовані на окупованих територіях або в зоні бойових дій, що стало наслідком зупинення діяльності таких боржників і втрати ними платоспроможності, чітко не визначено. Так, під час управління кредитним портфелем окрему увагу банкам потрібно приділяти клієнтам, які одночасно відповідають таким критеріям:
- виробничі потужності (бізнес) боржника переважно або повністю розташовані на тимчасово окупованій після 24.02.2022 території України й досі ще окуповані;
- боржник не має джерел доходів на інших (неокупованих) територіях;
- боржник не входить до груп під спільним контролем / пов'язаних контрагентів, що мають джерела доходів на неокупованій частині України;
- переважна або вся застава за кредитами боржника – на окупованій після 24.02.2022 території України.
Застосовувати стандартні інструменти реструктуризації для таких боржників на цей час неможливо, оскільки немає джерела погашення заборгованості, а застосування процедур примусового стягнення заборгованості з боржника із високою ймовірністю не дасть змоги отримати кошти в рахунок погашення боргу.
Для ефективної роботи таких боржників потрібно виокремити із загального портфеля кредитів, наданих юридичним особам, і, зважаючи на обставини, застосовувати індивідуальний підхід щодо врегулювання їхньої заборгованості.
Банкам необхідно всіма доступними методами встановити / підтримувати зв'язок із такими боржниками з урахуванням того, що звичні канали зв'язку (очне відвідування банку, контактний номер телефону, зазначений під час останньої звірки даних, тощо) можуть бути недоступні.
Одним із перших етапів процесу врегулювання заборгованості таких боржників може бути укладення сторонами договору на умовах "stand still" – угоди про відстрочення вимог, включно з установленням мінімальної процентної ставки, заборони оголошення дефолту та зобов'язання кредиторів не вчиняти дій щодо стягнення заборгованості з боржника та/або звернення стягнення на забезпечення, а також не ініціювати банкрутство боржника або будь-яких подібних процедур упродовж певного періоду. Це дасть змогу призупинити збільшення боргу, дочекатися деокупації території та можливості проведення переговорів щодо подальшої реструктуризації заборгованості після настання більшої визначеності щодо подальшого розвитку безпекової та соціально-економічної ситуації.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; |
|
|
Підстави |
Лист від 15.05.2023 № 32-0009/33710 «Про взаємодію з боржниками» |
|
|
|
Лист від 20.06.2023 № 79778/8.4.1/32-23 «Щодо проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно» |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
12. Експертиза господарських договорів
Питання правильного складання, тлумачення і формулювання положень господарських договорів та їх виконання завжди було й залишається актуальним і нагальним як для бізнесу, так і загалом для всієї правової системи в усіх країнах світу.
Український бізнес не є винятком, і питання проведення експертизи господарських договорів в Україні також є важливим і необхідним для провадження бізнесом нормальної господарської діяльності.
Експертиза або ж юридичний аналіз відповідного господарського договору є надзвичайно важливою процедурою і починається ще навіть до етапу формування конкретного договору чи угоди. Непроведення, неналежне або неповне проведення експертизи господарського договору може спричинити значні складнощі в майбутньому для його сторін.
Зокрема, якщо підписання господарського договору здійснять особи, які не мають для цього достатньо повноважень, або ж у разі імплементації сторонами деяких положень у договір, що суперечать законодавству України, або ж якщо сторони не погодять усі необхідні істотні умови договору або вчинять іншу помилку під час укладання правочину – такий договір або угода (як у цілому, так і окремі пункти) може спричинити значні труднощі для сторін у процесі його виконання.
Крім того, зазначений вище проблемний правочин надалі може бути визнано недійсним, неукладеним або нікчемним, з огляду на ту чи іншу ситуацію та ваду в документі. Такі проблеми, спричинені неналежною юридичною експертизою, неодмінно можуть призвести до виникнення численних судів або арбітражів, корпоративних конфліктів та інших негативних моментів для сторін під час здійснення їх господарської діяльності. Тому до експертизи господарських договорів завжди варто ставитись дуже уважно і професійно. Більш детально читайте в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН від 13.07.2023
|
Продукт |
ІПС: ЮРИСТ&ЗАКОН; |
|
|
Підстави |
Експертиза господарських договорів |
|
|
|
Відчуження частки в ТОВ |
|
|
|
Юридичний супровід банкрутства підприємства |
|
|
|
Практика вирішення спорів у сфері господарських правовідносин |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо позову одного з подружжя до іншого з подружжя про визнання права на частку в праві спільної власності на майно, яке перебуває в іпотеці
У разі задоволення позову одного з подружжя про визнання права на частку в праві спільної власності на майно, яке перебуває в іпотеці, інший з подружжя, який не був стороною договору іпотеки, а надав лише згоду на вчинення договору іпотеки іншим з подружжя, стає співіпотекодавцем. Рішення суду про визнання права на частку в праві спільної власності на майно, яке перебуває в іпотеці, є підставою для внесення до державного реєстру запису про те, що така особа є співіпотекодавцем.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09669
Щодо визначення розміру збитків у разі вилучення товару за рішенням суду
Розмір збитків у разі вилучення товару за рішенням суду визначається судом за правилами ч. 3 ст. 623 ЦК України: якщо вимога кредитора не була задоволена боржником добровільно, то збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували у місці, де зобов'язання має бути виконане, на день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Водночас суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення, керуючись при цьому загальними принципами повного відшкодування збитків, справедливості, добросовісності та розумності.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09667
Щодо права на подання апеляційної скарги у справі про встановлення факту народження дитини на окупованій території
Процесуальним законом допускається подання апеляційної скарги представником (не адвокатом) в справі про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09676
Щодо вимог до заяви про вчинення злочину
Якщо в заяві про вчинення злочину відсутня дата її написання, то оцінка судом факту звернення особи з такою заявою до правоохоронного органу повинна здійснюватися виходячи з дати її реєстрації органом, до якого вона була подана.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09697
Щодо відсутності у суду повноважень на власний розсуд визначати відповідача у справі
Чинне процесуальне законодавство не уповноважує суд на власний розсуд визначати (вказувати) особу, яка повинна відповідати за позовною вимогою (відповідача у справі), що становить виключну прерогативу особи, яка заявляє таку вимогу.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09684
