22.06.2023 – 29.06.2023
КЕРІВНИКОВІ
1. Нацбанк пом'якшив валютні обмеження
Національний банк України надав можливість переказувати за кордон кошти для виконання окремих категорій зобов'язань. Відповідні норми містяться у постанові правління НБУ, яка набирає чинності з 16 червня.
Так, регулятор дозволив резидентам-позичальникам переказувати за кордон кошти для погашення зобов'язань за зовнішніми кредитами та позиками, які:
забезпечені гарантією чи порукою міжнародної фінансової організації;
надані за участю іноземного експортно-кредитного агентства чи іноземної держави через уповноважену нею установу або через іноземну юридичну особу, серед акціонерів яких є іноземна держава чи іноземний державний банк.
Нацбанк також визначив, що резиденти матимуть змогу здійснювати такі операції згідно з термінами повернення коштів та сплати процентів, передбаченими умовами кредитного договору.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/pb23097 |
|
|
|
Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України» |
https://ips.ligazakon.net/document/t990679 |
|
|
Постанова від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» |
https://ips.ligazakon.net/document/pb22027 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
2. Спрощено ведення підприємницької діяльності у сфері обслуговування
Кабінет Міністрів спростив ведення підприємницької діяльності у сфері надання послуг населенню, зокрема скасував необхідність погодження місцевими органами влади режиму роботи підприємств у сфері послуг та вніс низку інших змін до Правил побутового обслуговування населення.
Цим документом скасовується ряд регуляторних норм, які були затверджені ще в 1994 році, а також оновлюються деякі права підприємців і вимоги до умов ведення бізнесу, а саме:
- виключається норма щодо обов'язкової сертифікації послуг, адже державна система сертифікації припинила існування ще в 2018 році;
- встановлюються права та обов'язки виконавців та споживачів при наданні побутових послуг;
- надається право виконавцям самостійно встановлювати режим роботи об'єктів надання послуг, крім об'єктів, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, режим роботи яких встановлюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад;
- надається можливість споживачам розраховуватись в безготівковій формі за надані послуги;
- встановлюється вимога обслуговувати споживачів державною мовою при наданні послуг, або на прохання споживача іншою мовою, прийнятною для сторін;
- визначаються деякі інші особливості надання окремих видів побутових послуг.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; Ситуації для юриста |
|
|
Підстави |
Постанова від 16.05.1994 № 313 «Про затвердження правил побутового обслуговування населення» |
https://ips.ligazakon.net/document/KP940313 |
|
|
Закон України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» |
https://ips.ligazakon.net/document/t102300 |
|
|
Відмова споживача від договору про виконання робіт (надання послуг) |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI070576 |
|
|
Договір побутового підряду (поняття, форма) |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI160042 |
|
|
Перевірка якості товарів (робіт, послуг) споживачем |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI070585 |
|
|
Надання замовникові інформації про роботу (побутовий підряд) |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI160045 |
|
Сфера бізнесу |
Сфера обслуговування |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
3. Україна повертається до довоєнних правил спадкування
В Україні повертають довоєнні правила спадкування, а саме шестимісячний строк, щоб прийняти або відмовитися від спадщини. Відповідні зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів, яка набрала чинності 19 червня.
Так, цією постановою встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; ЮРИСТ&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/KP230469 |
|
|
|
Постанова від 28.02.2022 № 164, |
https://ips.ligazakon.net/document/kp220164 |
|
|
Спадкування майна в Україні іноземцями |
https://ips.ligazakon.net/document/EA016564 |
|
|
Бізнес у спадок: особливості оформлення |
https://ips.ligazakon.net/document/EA016566 |
|
|
Підстави визначення додаткового строку для прийняття спадщини |
https://ips.ligazakon.net/document/EA016567 |
|
|
Спадкування бізнесу в умовах воєнного стану: рік потому |
https://ips.ligazakon.net/document/EA016570 |
|
|
Особливості спадкування боргових зобов'язань: судова практика |
https://ips.ligazakon.net/document/EA016460 |
4. Уряд спростив проведення позапланових перевірок підприємств за зверненням фізичних осіб
Кабінет Міністрів спростив проведення позапланових перевірок підприємств за зверненням фізичних осіб.
Йдеться про можливість здійснення позапланових перевірок підприємств за зверненням фізособи, яка постраждала від діяльності компаній, без погодження з Мінекономіки.
Постановою, зокрема, визначено, що позапланова перевірка проводиться за зверненням фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинили шкоду її (їх) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, у разі подання документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Наразі позапланова перевірка за зверненням людей, які постраждали чи вважають себе постраждалими від діяльності підприємств, може відбуватися лише за умови наявності погодження з Міністерством економіки.
Строк проведення позапланової перевірки не змінюється: він і надалі не повинен перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів господарювання, які належать до суб'єктів малого підприємництва, - 2 робочих днів.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Постанова від 02.06.2023 № 553 «Деякі питання організації працевлаштування осіб з інвалідністю» |
https://ips.ligazakon.net/document/KP230553 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/t087500 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/kp070070 |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
5. Сезонні працівники: особливості прийняття на роботу та звільнення
Літом найбільше працюють сезонні виробництва. Тож потрібно правильно прийняти на роботу тимчасового (сезонного) працівника та правильно звільнити.
Тож видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН розповіло які саме моменти варто врахувати роботодавцям.
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Сезонні працівники: особливості прийняття на роботу |
|
|
|
Сезонні працівники: особливості звільнення |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
6. Зміни до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних
Кабінет Міністрів вніс зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в частині критеріів ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1).
Змінами встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку у разі відсутності у платника податку - юридичної особи відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства, шляхом доповнення інформацією щодо відсутності відкритих рахунків у небанківському надавачу платіжних послуг.
Після набуття чинності цим документом, платник ПДВ - юридична особа вважатиметься ризиковим при відсутності у нього відкритих рахунків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/KP230603 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/kp191165 |
|
|
|
Якщо з 1 липня скасування 2-відсоткової спрощенки: повернення на "звичайний" єдиний податок |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014626 |
|
|
Якщо з 1 липня скасування 2-відсоткової спрощенки: облік ПДВ в разі повернення з єдиного податку на загальну систему |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014625 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
7. Відрядження в межах України під час війни
Завдяки Закону № 2888 з 1 квітня 2023 року було змінено вимоги до підтвердження використання підзвітних сум. Про новації ми раніше писали в коментарі "Нові правила використання підзвітних коштів". Тож тему номера видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН ми присвятили повному й системному підзвітному обліку в рамках згаданих новацій.
|
Продукт |
ІПС:Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг" від 12.01.2023 р. № 2888-IX. |
|
|
|
Відрядження в межах України у воєнний час: документальне оформлення |
|
|
|
Відрядження в межах України у воєнний час: бухгалтерський облік |
|
|
|
Відрядження в межах України у воєнний час: податковий облік |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
8. Механізм гарантування прав на майбутню нерухомість
Набрала чинності урядова постанова № 596 «Деякі питання виконання вимог Закону України "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"».
Так, затверджено Порядок поширення дії Закону України "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" на об'єкти будівництва та їх складові частини, які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта стануть самостійними об'єктами нерухомого майна (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машино-місце тощо), право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до набрання чинності зазначеним Законом.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; |
|
|
Підстави |
Постанова КМУ від 13.06.2023 № 596 «Деякі питання виконання вимог Закону України "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"» |
https://ips.ligazakon.net/document/kp230596
|
|
|
Закон України від 15.08.2022 № 2518-IX «Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» |
|
9. Воєнний маркетинг & торговельні марки: етичні аспекти реєстрації торговельних марок
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну наш народ зіштовхнувся з випробуваннями, які світ не бачив із часів Другої світової війни. Низка подій назавжди залишить шрами у наших серцях: 24 лютого 2022 року – російські війська почали повномасштабне вторгнення в Україну; 27 лютого 2022 року – росіяни обстріляли аеропорт "Антонов", унаслідок чого був зруйнований найбільший у світі літак – Ан-225 "Мрія"; 9 березня 2022 року – російські війська обстріляли пологовий будинок у Маріуполі; 16 березня 2022 року – російські війська розбомбили Маріупольський драмтеатр; 2 квітня 2022 року – українські військові звільнили від окупантів Київську область, та, як результат, увесь світ став очевидцем нелюдських звірств, які чинили окупанти в Бучі, Ірпені, Гостомелі, Бородянці й інших населених пунктах України…
Зважаючи на те, що за війною в Україні стежить весь світ, не дивно, що всі трагедії та перемоги стали широко відомими в багатьох країнах. До того ж з'явилися легендарні слова та вислови, які можна назвати символами цієї війни: "Українська Мрія", "Русский военный корабль, иди…", "Маріуполь", "Чорнобаївка", "Буча", "Ірпінь", "крейсер Москва все" та інші.
Якщо проаналізувати національний реєстр торговельних марок (спеціальна інформаційна система УКРНОІВІ), то можна побачити, що вказані слова та словосполучення викликали у деяких осіб не тільки біль за втраченими життями або радість перемоги наших воїнів, але й комерційний інтерес. Зокрема, у спеціальній інформаційній системі УКРНОІВІ можна віднайти численну кількість заявок на реєстрацію торговельних марок, які містять слова "Буча", "Азов", "Мрія", "Бахмут" тощо.
Зважаючи на такі заявки, одразу виникає запитання – чи є їх реєстрація допустимою з точки зору закону, етики та суспільної моралі?
|
Продукт |
ЮРИСТ&ЗАКОН; |
|
|
Підстави |
Воєнний маркетинг & торговельні марки: етичні аспекти реєстрації торговельних марок |
|
|
|
Майнові / немайнові авторські права |
|
|
|
Порушення та захист авторського права, відповідальність |
|
|
|
Держава і Я – оновлено перелік областей для реєстрації нерухомості |
|
|
|
Судова практика з порушення авторського права |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
10. Чи зберігається за мобілізованими працівниками середній заробіток після 19.07.2022
Із 19.07.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX, відповідно до якого скасовано обов'язок роботодавця нараховувати заробітну плату мобілізованим працівникам, за якими зберігається лише місце роботи та їх посада.
Мінекономіки в листі від 12.05.2023 р. № 4707-05/21741-09 пояснює підстави скасування норми щодо зберігання за мобілізованими працівниками середнього заробітку після 19.07.2022 та нюанси індексації заробітної плати у 2023 році.
Закон № 2352-IX уніс зміни до статті 119 КЗпП в частині виключення норми щодо збереження роботодавцем середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
Тобто з дня набрання чинності Законом № 2352-IX, а саме з 19.07.2022, за працівниками, призваними (прийнятими) на військову службу, як до дня набрання чинності Законом, так і після цього, передбачено обов'язок збереження лише місця роботи і посади.
Мінекономіки наголошує, що з 19.07.2022 не вбачається правових підстав для продовження виплати роботодавцем середньої заробітної плати працівникам, які були прийняті на військову службу до дня набрання чинності Законом № 2352-IX. Працівникам здійснюють виплату грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірах, що встановлює Кабінет Міністрів України.
|
Продукт |
ЮРИСТ&ЗАКОН; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН; СИТУАЦІЇ ДЛЯ ЮРИСТА |
|
|
Підстави |
Чи зберігається за мобілізованими працівниками середній заробіток після 19.07.2022 |
|
|
|
Компенсація за відпустку мобілізованому працівнику |
|
|
|
Компенсація середнього заробітку мобілізованих працівників |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо встановлення стану сильного душевного хвилювання
При кваліфікації дій особи за ст. 116 КК України для встановлення стану сильного душевного хвилювання мають значення, окрім фізіологічного афекту, й інші емоційні стани, за умови, що вони є реакцією особи на поведінку з боку потерпілого, зазначену у диспозиції цієї статті, і досягли такого рівня впливу на свідомість і волю особи, що в момент вчинення умисного вбивства значно знижували її здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09579
Щодо права заступника керівника обласної прокуратури на подання апеляційної скарги
Забезпечуючи представництво інтересів держави заступник керівника обласної прокуратури наділений правом подавати апеляційну скаргу на судове рішення. Таке право заступник керівника обласної прокуратури має або як прокурор, який брав участь у судовому розгляді або як прокурор вищого рівня незалежно від участі в розгляді справи.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09580
Про виключне право суду на визнання певних дій зловживанням процесуальними правами
Перелік дій, які підпадають під ознаки зловживання процесуальними правами, визначений нормою частини 2 статті 45 КАС України. Проте за будь-яких умов визнання певних дій (зокрема, повторне звернення до суду з вимогами про застосування заходів реагування в зв'язку з порушеннями, які були предметом розгляду в іншій адміністративній справі) зловживанням процесуальними правами здійснює виключно суд, керуючись власним розсудом та виходячи з конкретних обставин справи.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09548
Щодо порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог
Приписи частини шостої статті 173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об'єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте, у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п'ятій статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об'єднання позовних вимог.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09335
Щодо належного доказу сплати судового збору
Належним доказом сплати судового збору є платіжне доручення з відміткою про зарахування судового збору у відповідній сумі до спеціального фонду Державного бюджету України та інформацією про той номер справи, у межах якої подається відповідний позов.https://ips.ligazakon.net/document/VSP09372
