17.05.2023 – 23.05.2023
КЕРІВНИКОВІ
1. Новації публічних закупівель
Уряд прийняв постанову (набирає чинності 19.05.2023) щодо викладення у новій редакції особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, зокрема:
- повернуто трираундові аукціони у відкритих торгах;
- Державна аудиторська служба України отримала право здійснювати моніторинг за прямими договорами;
- за обґрунтованим рішенням замовника відкриті торги можуть бути проведені без застосування трираундового електронного аукціону, в такому випадку проводиться лише сліпий аукціон на етапі подання пропозиції та ін.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Постанова від 12.05.2023 № 471 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. N 1178 і від 21 березня 2023 р. N 253 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України |
https://ips.ligazakon.net/document/KP230471 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
2. Встановлюються нові вимоги до перевірки фінансових рахунків
28 квітня 2023 року набув чинності Закон від 20.03.2023 № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки».
З 1 липня 2023 року цей Закон вимагатиме від підзвітних фінансових установ України застосовувати заходи належної перевірки до фінансових рахунків для встановлення того, чи є рахунки підзвітними. Якщо рахунок є підзвітним (підлягає обміну), фінансова установа зобов'язана включити відомості про рахунок до звіту про підзвітні рахунки та подати цей звіт до Державної податкової служби.
Нові вимоги щодо перевірки фінансових рахунків та подання за ними звітності до ДПС застосовуються до чотирьох категорій організацій, визначених розділом VIII Загального стандарту звітності CRS:
- депозитарна установа (банки, кредитні спілки та ін.);
- кастодіальна установа (депозитарні установи, що здійснюють депозитарну діяльність, номінальні утримувачі); інвестиційна компанія (інвестиційні фірми, інститути спільного інвестування, компанії з управління активами та ін.);
- визначена страхова компанія (страховики, недержавні пенсійні фонди).
Стандарт CRS містить окремі правила належної перевірки для рахунків, відкритих до та починаючи з 1 липня 2023 року. Залежно від цього встановлені окремі правила належної перевірки рахунків та строки для завершення цієї перевірки.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН; |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/T232970 |
|
|
|
Нові штрафи в ПКУ та нові підстави для камеральних перевірок: новації Закону № 2970 |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014575 |
|
|
Первинку та фінзвітність зберігаємо щонайменше 5 років: новації Закону № 2970 |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014566 |
|
|
Ще один крок до бенефіціарної прозорості: новації Закону № 2970 |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014577 |
|
|
Змінено правила листування з податковими органами: новації Закону № 2970 |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014576 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
3. Помилки при бронюванні працівників
Мінекономіки листом від 02.05.2023 р. № 2704-20/19826-01 повідомило щодо типових недоліків в оформленні списків військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, зокрема, визначено, що під час формування списків допускаються випадки:
- внесення до списків громадян України, які не перебувають на військовому обліку військовозобов'язаних;
- відсутності у списках інформації про військове звання та/або військово-облікову спеціальність військовозобов'язаного;
- необґрунтоване перевищення 50% співвідношення кількості заброньованих військовозобов'язаних і тих, які пропонуються до бронювання, до кількості військовозобов'язаних;
- подання на погодження до Генерального штабу Збройних Сил України списків підприємствами, установами, організаціями (а відповідно до Порядку списки до Генштабу на погодження подають органи державної влади, інші державні органи);
- відсутності списку за формою згідно з додатком 1 до Порядку та довідки про кількість військовозобов'язаних за формою згідно з додатком 2 до Порядку, підписаних керівником підприємства, установи, організації шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису (у разі подання в електронній формі);
- відсутності інформації про відповідність облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.
Зазначений лист цікавий і по інших моментах, крім цього, радимо звернути увагу на ще одного листа Мінекономіки з цього питання.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Лист Мінекономіки від 02.05.2023 № 2704-20/19826-01 Про типові недоліки в оформленні списків військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час |
https://ips.ligazakon.net/document/ME230019 |
|
|
Лист Мінекономіки від 06.02.2023 № 2704-20/4897-03 Щодо порядку бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану |
https://ips.ligazakon.net/document/ME230003 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
4. Валютні обмеження для бізнесу в умовах воєнного стану
З початку повномасштабного вторгнення російських військ Верховна Рада ухвалила пакет законів, спрямованих на дерегуляцію і зниження рівня оподаткування в період воєнного стану, а податкова служба призупинила майже всі перевірки підприємців.
В перший день військового вторгнення регулятор в особі НБУ прийняв постанову № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», якою було введено ряд істотних обмежень.
Актуальні валютні обмеження
Продовжує діяти режим фіксованого обмінного курсу, заборонено здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, уключаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів.
Граничні строки розрахунків
Банки як суб'єкти первинного фінансового моніторингу продовжують проведення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків по експортно-імпортних операціях, встановлено заборону банкам припиняти валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків за операцією з експорту або імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань шляхом взаємозаліку.
Розрахунки з резидентами Російської Федерації, Республіки Білорусь та юридичними особами, пов'язаними з державою-агресором
Заборони та обмеження на співпрацю з контрагентами, пов'язаними з державою-агресором, діючі до початку військових дій, були суттєво посилені з розв'язанням повномасштабної війни 24.02.2022.
Щодо господарських відносин з контрагентами-резидентами Республіки Білорусь
Діюче законодавство не дає визначення щодо пов'язаності особи з Республікою Білорусь. Північний сусід офіційно не визнаний державою-агресором чи пособником держави-агресора. Однак з початком введення воєнного стану законодавством введені суттєві обмеження щодо співпраці з особами, пов'язаними з Республікою Білорусь, нарівні з Російською Федерацією. Діючі заборони є менш жорсткими та передбачають, передовсім, обмеження на здійснення валютних операцій.
Із введенням воєнного стану нові послаблення або обмеження стосовно здійснення валютних операцій вводяться майже щоденно. На сьогоднішній день здійснення іноземних валютних розрахунків має низку особливостей, специфічних та нових для бізнесу. Тому перед здійсненням валютних операцій слід обов'язково отримати консультацію щодо актуальних правил та обмежень для уникнення нарахування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства чи інших негативних невідворотних наслідків.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; |
|
|
Підстави |
Постанова від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» |
https://ips.ligazakon.net/document/PB22027 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/kp220187 |
|
|
|
Постанова від 09.04.2022 № 426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» |
https://ips.ligazakon.net/document/kp220426 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/PB23039 |
|
|
|
Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України» |
https://ips.ligazakon.net/document/t990679 |
|
|
Закон України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» |
https://ips.ligazakon.net/document/t002121 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/t141644 |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
5. Звільнення власників знищеного та пошкодженого майна від сплати податку на нерухомість
6 травня набув чинності Закон, який вносить зміни до Податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно.
Цей Закон, передбачив можливість застосування Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який затверджений наказом Мінреінтеграції № 309 з метою звільнення від оподаткування.
Податок на нерухомість
Фізичні особи звільняються від сплати податків за 2021 і 2022 роки, якщо житлова нерухомість розташована на територіях активних бойових дій або окупованих територіях (незалежно від тривалості таких подій у 2022 році).
Для юридичних осіб звільнення від податків застосовуватиметься з 1 березня до 1 січня 2023 року у разі розташування майна на територіях активних бойових дій або окупованих територіях (незалежно від тривалості таких подій у 2022 році).
Податок за землю
Фізичні особи звільняються від сплати податків з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року у разі розташування земельних ділянок на територіях активних бойових дій або окупованих територіях (незалежно від тривалості таких подій у 2022 році). З 2023 року пільга буде діяти до останнього числа місяця, в якому завершено активні бойові дії або окупацію.
Юридичні особи звільняються від оподаткування з 1 березня 2022 року до 1 січня 2023 року у разі розташування земельних ділянок на територіях активних бойових дій або окупованих територіях (незалежно від тривалості таких подій у 2022 році). З 2023 року пільга буде діяти до останнього числа місяця, в якому завершено активні бойові дії або окупацію.
Крім того, не сплачується податок за земельні ділянки, що перебувають у консервації, та ділянки, які не придатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Норма діє у випадку ухвалення сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг.
Єдиний податок четвертої групи
Платники 4 групи звільняються від сплати єдиного податку з 1 березня 2022 року за земельні ділянки, які розташовані на територіях активних бойових дій або окупованих територіях. Втім, дія цієї норми не поширюється на земельні площі, бойові дії на яких або тимчасова окупація яких завершилися до 1 травня 2022 року.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР І ЗАКОН; ЮРИСТ І ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Податковий кодекс України |
https://ips.ligazakon.net/document/view/T10_2755 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/T233050 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/RE39004 |
|
|
|
Сільгоспвиробників-єдинників звільнено від сплати податку за земділянки та змінено правила обчислення МПЗ: новації Закону № 3050 |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014594 |
|
|
Кого звільнили від сплати податку на землю та нерухомість |
https://ips.ligazakon.net/document/EA016657 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
6. Режим експортного забезпечення: як працюватиме новий механізм повернення валютної виручки
Основною метою Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо застосування режиму експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану, є забезпечення повернення валютної виручки та регулювання платіжного балансу України при експорті окремих сільськогосподарських товарів, шляхом запровадження режиму експортного забезпечення, що дасть більше можливостей для дотримання умов та строків валютного контролю та допоможе вирішити питання із тіньовим ринком зерна (мається на увазі, продаж за готівку та недоотриманням державою валютної виручки від експортних операцій).
Основні положення:
- удосконалений механізм валютного контролю для визначених товарів, що поширюється на такі коди УКТ ЗЕД: 1001 (пшениця), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 (насіння соняшнику), 1512 (олія соняшникова), 2306 (макуха та шрот соняшниковий);
- експорт можуть здійснювати лише платники ПДВ, реєстрація яких не є призупиненою;
- Кабінет Міністрів України запроваджує режим експортного забезпечення, який запускає механізм передбачений у Законі;
- урядом встановлюються мінімальні експортні ціни на товари, щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення, і різниця між фактурною та митною вартістю товарів не має бути від'ємною.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
||
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/t232881 |
|
||
|
|
ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ |
https://ips.ligazakon.net/document/t10_2755 |
|
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|||
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|||
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
7. Увага, «трудові перевірки»
Міністерством економіки, наказом від 09.03.2023 № 1243 «Про внесення змін до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27 жовтня 2020 року N 2161» визначено Перелік питань для перевірок щодо додержання вимог законодавства про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану, з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів, крім цього, затверджено деякі нові форми щодо моментів перевірки.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
||
|
Підстави |
Наказ Мінекономіки від 09.03.2023 № 1243 «Про внесення змін до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27 жовтня 2020 року N 2161» |
https://ips.ligazakon.net/document/re39829 |
|
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|||
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|||
8. Кабмін уточнив вимоги до реєстрації (перереєстрації) та зняття з обліку транспортних засобів, які можуть бути залучені для потреб армії
Так, зокрема, інформація про реєстрацію (перереєстрацію) та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають у власності підприємств, установ та організацій і можуть бути призначені для задоволення потреб ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, подається до ТЦК та СП територіальними органами з надання сервісних послуг МВС щокварталу та протягом п'яти робочих днів із дати надходження відповідних запитів від таких центрів
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Постанова Кабміну "Про внесення змін до пункту 13 Положення про військово-транспортний обов'язок" від 21.04.2023 р. № 373 |
https://ips.ligazakon.net/document/kp230373
|
|
|
Реєстраційні дії щодо транспортних засобів для ЗСУ: з'явились уточнення |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014589
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
9. Переведення боргу на нерезидента з подальшим прощенням: чи діє валютний контроль
Підприємство переводить свій борг на нерезидента без жодних компенсацій та з подальшим прощенням боргу. І виникає питання щодо валютного контролю. Так от: валютний контроль у даній ситуації не діє, оскільки йдеться про негрошові розрахунки.
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Переведення боргу на нерезидента з подальшим прощенням: що з валютним наглядом |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014586?from=accountant_and_law&hide=true
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
10. Новації у сфері державної реєстрації
16 травня набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 2 травня 2023 року № 432 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сферах державної реєстрації».
Прийнятою постановою вносяться зміни до:
- Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,
- Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,
- Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна,
- Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,
- Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань,
- Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Зміни, серед іншого, передбачають:
- процедурні питання державної реєстрації спеціального майнового права та інших речових прав, похідних від права власності;
- проведення державної реєстрації прав в автоматичному режимі програмними засобами ведення Державного реєстру прав;
- інформаційну взаємодію Державного реєстру прав, Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;
- зміни до структури та складу відомостей Державного реєстру прав, удосконалення його функціоналу з метою спрощення пошуку та проведення дій в автоматичному режимі;
- звільнення державних реєстраторів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від плати за отримання витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна;
- удосконалення способів пошуку інформації та розширення відомостей, що можуть надаватись із Державного реєстру прав;
- розширення переліку критеріїв для проведення моніторингу реєстраційних дій у реєстрах як однієї з форм контролю у сфері державної реєстрації, що є необхідним в умовах воєнного стану.
Окремою підставою для відмови в державній реєстрації прав може бути факт застосування до особи санкцій, передбачених пунктами 1, 7, 16 та 24-1 частини першої статті 4 Закону «Про санкції».
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Постанова КМУ від 2 травня 2023 року № 432 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сферах державної реєстрації» |
https://ips.ligazakon.net/document/kp230432 |
|
|
Закон України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції»
|
https://ips.ligazakon.net/document/t141644 |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
11. Роз’яснення щодо захисту трудових мігрантів
Міністерство економіки України надало інформацію відносно положень Закону України "Про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордоном"
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2982 встановлено, що суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію з посередництва у працевлаштуванні за кордоном до набрання чинності цим Законом за поданою до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом шести місяців із дня набрання чинності цим Законом декларацією про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном включаються до переліку суб'єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Ліцензії з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, видані суб'єктам господарювання до набрання чинності цим Законом, втрачають чинність через шість місяців із дня набрання ним чинності.
Отже, діяльність суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, підлягає ліцензуванню до набрання чинності цим Законом. Кабінет Міністрів України протягом шести місяців із дня його опублікування має визначити порядок внесення до переліку суб'єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, порядок і форму подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Декларацію ліценціати можуть подати протягом шести місяців із дня набрання чинності цим Законом.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; |
|
|
Підстави |
Лист від 17.04.2023 № 52-13/16911-09 «Щодо надання інформації [відносно положень Закону України "Про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордон"]» |
https://ips.ligazakon.net/document/ME230017 |
|
|
Закон України від 20.03.2023 № 2982-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав трудових мігрантів та боротьби з шахрайством у працевлаштуванні за кордоном» |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
12. Оподаткування ІТ-компаній на загальній системі
Сучасний світ відзначається стрімким розвитком інформаційних технологій і дедалі більшою роллю ІТ-індустрії в економіці багатьох країн. Україна не є винятком, оскільки наша країна активно розвивається в цьому напрямку. Однак на цей час оподаткування ІТ-компаній на загальній системі залишається актуальною темою для дискусій та аналізу. У цій статті розглянемо основні аспекти оподаткування ІТ-компаній відповідно до законодавства України та міжнародних актів, а також наведемо приклади застосування цього законодавства на практиці.
Основні принципи оподаткування ІТ-компаній
Відповідно до ПКУ ІТ-компанії, як і решта суб'єктів господарювання, можуть обрати одну з двох систем оподаткування: загальну або спрощену. Загальна система оподаткування передбачає сплату податків і зборів, що передбачені законодавством України, зокрема податку на прибуток, ПДВ, податку на землю та інших місцевих податків.
Законодавством України передбачено певні податкові пільги для ІТ-компаній, що діють на загальній системі оподаткування. Зокрема, Стратегією розвитку інформаційного суспільства в Україні передбачено, що ІТ-компанії, які виконують проєкти в галузі інформаційних технологій, можуть користуватися пільгами щодо оподаткування прибутку та сплати єдиного соціального внеску.
Застосування міжнародних актів
Крім вітчизняного законодавства, ІТ-компанії також повинні враховувати міжнародні акти, до яких Україна приєдналася. Зокрема, щодо оподаткування прибутку важливим є дотримання положень міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, які регулюють порядок оподаткування прибутку, отриманого резидентами однієї держави від джерел у другій державі.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; |
|
|
Підстави |
Оподаткування ІТ-компаній на загальній системі |
|
|
|
Договірні відносини з об’єктами інтелектуальної власності |
|
|
|
Оподаткування працівників і гіг-спеціалістів резидента Дія Сіті
|
https://uz.ligazakon.net/?utm_source=ips_ligazakon_net&utm_medium=menu_burger&_ga=2.174729253.684789260.1684152069-2108357987.1564990633#/articles/EA016661 |
|
|
Роялті: ПДВ, податок на прибуток, ПДФО, єдиний податок
|
https://uz.ligazakon.net/?utm_source=ips_ligazakon_net&utm_medium=menu_burger&_ga=2.174729253.684789260.1684152069-2108357987.1564990633#/articles/EA0166663 |
|
|
Оподаткування в режимі «Дія-Сіті»
|
https://uz.ligazakon.net/?utm_source=ips_ligazakon_net&utm_medium=menu_burger&_ga=2.174729253.684789260.1684152069-2108357987.1564990633#/articles/EA016664 |
|
|
Роялті за програмне забезпечення та цифрові продукти – з ПДВ чи без?
|
https://uz.ligazakon.net/?utm_source=ips_ligazakon_net&utm_medium=menu_burger&_ga=2.174729253.684789260.1684152069-2108357987.1564990633#/articles/ ЕА016665 |
|
|
Постачання програмної продукції - нюанси оподаткування ПДВ |
|
|
|
Криптовалюти – особливості роботи в Україні |
https://uz.ligazakon.net/?utm_source=ips_ligazakon_net&utm_medium=menu_burger&_ga=2.174729253.684789260.1684152069-2108357987.1564990633#/articles/ ЕА016668 |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування
У разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09501
Щодо визначення розміру податкових зобов'язань боржника у справі про банкрутство шляхом оскарження рішення податкового органу
Спір щодо визначення розміру податкових зобов'язань боржника у справі про банкрутство шляхом оскарження рішення податкового органу з 21 жовтня 2019 року підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09498
Щодо зупинення нарахування аліментів, переривання сплати аліментів у певні періоди
Законодавець не передбачив такої можливості, як зупинення нарахування аліментів, переривання сплати аліментів у певні періоди, зокрема коли повнолітня дитина безпосередньо не бере участі в освітньому п
