09.05.2023 – 16.05.2023
КЕРІВНИКОВІ
1. Новий антирейдерський закон
Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкт щодо удосконалення процедури оскарження у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Законом визначили підстави для анулювання рішення держреєстратора про державну реєстрацію прав за результатами розгляду скарги, вимоги до вмотивованості відповідного рішення про задоволення скарги, а також передбачили, що оскаржуване рішення/реєстраційна дія держреєстратора анулюванню не підлягає у разі порушень, що є формальними помилками, які не впливають на об'єктивність, достовірність та повноту відомостей.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти; |
|
|
Підстави |
Проект Закону України від 03.05.2023 № 9156-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав» |
https://ips.ligazakon.net/document/JI09183I |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
2. Затверджено порядок проведення аудиту пожежної безпеки
Кабінет Міністрів затвердив Порядок проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки.
Аудит полягає в аналізі стану діяльності суб'єкта господарювання або іншої юридичної особи щодо відповідності вимогам законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки будинків, споруд, у тому числі об'єктів будівництва, їх комплексів та/або частин будь-якого призначення та форми власності, територій, систем (засобів) протипожежного захисту, автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення та інших систем, які не входять до їх складу, але з ними функціонально пов'язані, зовнішнього (внутрішнього) протипожежного водопостачання, вогнезахисту та блискавкозахисту.
Він проводиться організаціями незалежно від форми власності, які внесено до відповідного реєстру, визначеного законом.
Організація, що проводить аудит, повинна мати атестат про акредитацію Національного агентства з акредитації відповідно до вимог стандарту.
Проведення аудиту не тягне за собою застосування санкцій та/або інших заходів реагування.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; Мистецтво оборони |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/kp230436 |
|
|
|
Кодекс цивільного захисту від 02.10.2012 №5403-VI |
https://ips.ligazakon.net/document/t125403 |
|
|
Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» |
https://ips.ligazakon.net/document/t113038 |
|
|
Закон України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» |
https://ips.ligazakon.net/document/t990687 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/TO000765?hide=true |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/TO000686?hide=true |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/TO000758?hide=true |
|
|
|
Оскарження приписів та рішень Держслужби з надзвичайних ситуацій |
https://ips.ligazakon.net/document/TO000693?hide=true |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
3. Набрали чинності зміни у реєстрації юросіб
1 травня 2023 року набрав чинності наказ, яким:
- затверджено нові форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, ФОП та громадських формувань
- оновлено Вимоги до написання найменування юридичної особи.
Відтепер, для написання найменування юридичної особи літери латинського алфавіту використовуватимуться при написанні найменування не лише англійською, а будь-якою іноземною мовою. Найменування відокремленого підрозділу замість слів «відокремлений підрозділ» («філія», «представництво») має містити лише слово «філія» або «представництво».
Окрім того, внесено зміни до Порядку державної реєстрації юросіб, ФОП та громадських формувань, що не мають статусу юрособи:
при поданні заяви в електронній формі у випадку, якщо передбачено подання копії документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, до заяви долучаються електронні копії таких документів (з накладенням кваліфікованого електронного підпису заявника).
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР І ЗАКОН |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/re39595 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/t030755 |
|
|
|
Бенефіціарні оновлення держреєстраційних форм |
https://ips.ligazakon.net/document/BZ014562 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
4. Емітентам цінних паперів збільшили строк розкриття інформації щодо ризикових зв'язків
НКЦПФР продовжила на один місяць граничний термін надання емітентами цінних паперів інформації щодо наявності зв'язків з іноземними державами зони ризику.
Таким чином, емітенти цінних паперів у термін до 31.05.2023 повинні надати інформацію щодо наявності зв'язків з іноземними державами зони ризику з 01.01.2021 - 31.12.2022, а саме: Російською Федерацією, Республікою Білорусь, Ісламською Республікою Іран, Корейською Народно-Демократичною Республікою.
Також уточнюється, що до інформації щодо наявності зв'язків з іноземними державами зони ризику, належить наявність у емітента ділових відносин з клієнтами/контрагентами держави зони ризику або клієнтами/контрагентами, які контролюються державою зони ризику.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; Ситуації для юристів |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/kl230175 |
|
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/kl230063 |
|
|
|
Проект Закону України від 23.02.2023 № 7628 "Про колективні угоди та договори" |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI100147 |
|
|
Ринок капіталу (цінні папери, фондовий ринок) в умовах воєнного стану |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB080282 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
5. Пільги з податку на нерухомість і звільнення від декларування отримувачів іноземної допомоги
Йдеться про Закон № 3050, який дозволяє не нараховувати та не сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, починаючи з місяця, в якому об’єкт зруйновано. А сам факт руйнування має бути підтверджено актом огляду об’єкта, складеного ДСНС або його територіальним органом чи органом місцевого самоврядування.
Створено механізм надання пільг для зруйновної нерухомості, чи такої що потребує капітального ремонту, на підставі даних Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України.
Щодо недекларування іноземної допомоги біженцями з України варто зазначити, що п. 179.2 ПКУ тепер передбачено, що обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо платник податку отримував "доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу".
Таким чином зважаючи на ці зміни і з урахуванням п. 27 підрозд. 1 розд. XX ПКУ (який також доповнено відповідними положеннями), громадяни України, які отримували допомогу від іноземних країн та компаній звільнені від обов'язку подавати декларацію за 2022 рік.
Щоправда, ці зміни набрали чинності вже після граничного строку подання декларації, все ж ДПС не буде штрафувати тих громадян, які не подали декларацію, сподіваючись на вирішення цього питання на законодавчому рівні. Більше того, якщо податкові органи вже встигли направити податкові повідомлення-рішення про застосування штрафу за неподання декларації до 1 травня, то такі ППР вважаються скасованими на підставі доповненого п. 27 підрозд. 1 розд. XX ПКУ.
Однак є випадки коли іноземну допомогу потрібно декларувати й розлогіше про все – у коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" від 11.04.2023 № 3050-IX
|
https://ips.ligazakon.net/document/T233050
|
|
|
Іноземна допомога для біженців і переселенців: обов’язкове декларування скасовано
|
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014585
|
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
|
Розмір бізнесу |
усі |
|
6. Розширено обсяг розкриття кінцевих бенефіціарів перед податковими органами
Цю новацію привнесено Законом № 2970, який ми повністю прокоментували. Отже, з 28.04.2023 р. маємо в ПКУ нову спеціальну статтю – 441, вимоги якої поширюються на нерезидентів, які мають щонайменше один рахунок в українському банку, а саме:
- нерезидентів, які провадять господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності зареєстрованого відокремленого підрозділу);
- юридичних осіб, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України (пп. 133.1.5 ПКУ).
Тепер і вони зобов'язані встановлювати власну структуру власності та всіх кінцевих бенефіціарних власників, регулярно оновлювати і зберігати відповідну інформацію на території України та надавати її до контролюючого органу.
Щоправда, від цього обов'язку звільнено нерезидентів, які відповідають щонайменше одній із таких умов:
а) власником істотної участі в розмірі понад 75 відсотків у такій особі є міжнародні фінансові організації, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами;
б) нерезидент є публічною компанією, акції якої допущено до торгів на іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі), унесеному до переліку, сформованого відповідно до вимог ч. 8 ст. 51 Закону № 361.
Водночас розкриватися нерезиденти можуть як самостійно, так і призначивши вповноважений банк. Про ухвалене рішення делегувати обов'язок щодо надання відповідної інформації банку нерезидент має зазначити у відповідному повідомленні. Надалі за нерезидентами зберігається право вповноважити інший банк чи подавати бенефіціарні відомості податківцям самостійно.
Розлогіше – в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки" від 20.03.2023 р. № 2970-IX |
https://ips.ligazakon.net/document/t232970?ed=2023_03_20
|
|
|
Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06.12.2019 р. № 361-IX. |
https://ips.ligazakon.net/document/t190361
|
|
|
Ще один крок до бенефіціарної прозорості: новації Закону № 2970 |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014577
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
7. Нові підстави для камеральних перевірок та електронне листування з ДПС
Законом № 2970 визначено особливості проведення й оформлення камеральних перевірок фінагентів і встановлено нові штрафи за ненадання фінагентами інформації, передбаченої ПКУ.
Так, від 28 квітня 2023 р. новим предметом проведення камеральної перевірки може стати:
своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог ст. 393 ПКУ;
своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
Подавати до контролюючого органу звіт про підзвітні рахунки фінагенти зобов'язані щороку до 1 липня (пп. 393.4.1 ПКУ). Звітним періодом є попередній календарний рік, якщо Угодою FATCA або Багатосторонньою угодою CRS відповідно не встановлено інші правила.
своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, надіслані у випадках, визначених ст. 393 ПКУ;
своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог п. 441.2 ПКУ;
своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 442 ПКУ;
своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до п. 441.3, пп. 6 – 8 пп. 73.3.1 ПКУ.
Також з 28.04.2023 для платників право обрання форми листування в електронній формі залишили на власний розсуд, на відміну від фінансових агентів, для яких листування з контролюючим органом в електронній формі є обов'язковим.
Розлогіше про все на ці теми – в коментарях видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки" від 20.03.2023 р. № 2970-IX |
https://ips.ligazakon.net/document/t232970?ed=2023_03_20
|
|
|
Нові штрафи в ПКУ та нові підстави для камеральних перевірок: новації Закону № 2970 |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014575
|
|
|
Змінено правила листування з податковими органами: новації Закону № 2970 |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014576
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
8. Змінено порядок застосування податкової застави податковими органами
Наказом № 188 розширено сферу застосування інструменту зупинення видаткових операцій на рахунках та передбачено особливості поводження із заставним майном у разі його відчуження у процесі приватизації. Розлогіше про новації – в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Змін до Порядку застосування податкової застави податковими органами" від 13.04.2023 р. № 188 re39750 |
https://ips.ligazakon.net/document/RE39750
|
|
|
Змінено порядок застосування податкової застави: що нового |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014584
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
9. Зміни щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану
Набрав чинності Закон від 11.04.2023 № 3048-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану».
Законом передбачено під час дії воєнного стану в Україні:
- можливість передачі виконавчих проваджень приватного виконавця, який зупиняє діяльність, приватному виконавцю, який здійснює заміщення, до іншого виконавчого округу;
- спрощений порядок зупинення діяльності приватного виконавця за його заявою за наявності в нього на виконанні незавершених виконавчих проваджень, за умови попереднього вирішення питання про заміщення;
- дієвий механізм зупинення діяльності приватного виконавця, який тимчасово відсутній більше 10 днів, і вирішення питання про його заміщення, за пропозицією Міністерства юстиції України або ініціативою Ради приватних виконавців України;
- тимчасове скасування погодження заміщення приватного виконавця зі стягувачем. Водночас, стягувач зберігає право на вільний вибір приватного виконавця або органу державної виконавчої служби;
- механізм контролю за тимчасовою відсутністю приватних виконавців з боку Міністерства юстиції України та Ради приватних виконавців України;
- спрощений порядок зміни приватним виконавцем виконавчого округу, територія якого тимчасово окупована або на якій проводяться активні воєнні (бойові) дії.
- ·
Законом передбачено також, що під час дії воєнного стану всі фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму у розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у встановленому порядку.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; |
|
|
Підстави |
Закон України від 11.04.2023 № 3048-IX, «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
10. Особливості першого подання Звіту про контрольовані іноземні компанії
ДПС України у листі від 20.04.2023 роз’яснила особливості першого подання Звіту про контрольовані іноземні компанії. Першим звітним (податковим) роком для Звіту є 2022 рік.
Контролерам контролюючих іноземних компаній установлено певний перехідний період для підготовки до звітування, який надає можливість подати Звіти за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік, тобто у 2024 році. Останній день подання Звіту для фізичних осіб – платників податків у 2023 році є 1 травня 2023 року.
Штрафні санкції та/або пеня до Звіту, у разі неправильного заповнення за 2022 рік, застосуванню не підлягають, але за умови, що платник податків згодом подасть уточнення з виправленням недоліків.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; |
|
|
Підстави |
Лист від 20.04.2023 «Особливості першого подання Звіту про контрольовані іноземні компанії» |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
11. Звільнення працівників: останні зміни
Верховна Рада України щодня ухвалює зміни до законодавства – нам лиш залишається встигати здійснювати оцінку таких змін, з'ясовувати, чи стосуються вони нашої сфери, і підлаштовуватись. У цій статті ми намагатимемось викласти зміни до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".
На підставі ст. 5 маємо такі зміни:
"У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки".
Також на період дії воєнного стану з'явилися нові підстави для звільнення. Нижче розгляньмо їх детальніше.
Перша нова підстава для звільнення – відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (п. 83 ч. 1 ст. 36 КЗпП).
Задля застосування цієї норми для звільнення необхідно, щоб виконувались одночасно три обов'язкові умови:
- відсутність працівника;
- відсутність інформації про працівника;
- тривалість відсутності працівника та відсутності інформації, яка становить понад чотири місяці поспіль.
Друга підстава - смерть роботодавця – фізичної особи або набуття законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою.
До того, як у законодавстві з'явилися ці зміни, було багато запитань. Що робити працівнику, якщо помер його роботодавець? Такий працівник не міг потім стати на облік у Державному центрі зайнятості, працевлаштуватися за основним місцем роботи до іншого роботодавця (якщо в померлого ФОПа працівник був працевлаштований за основним місцем), оскільки за всіма даними, які були в органів контролю, працівник нібито мав робоче місце. Тож розірвання трудових відносин було можливе лише через звернення до суду.
Про це усе – у матеріалах видання ЮРИСТ&ЗАКОН.
|
Продукт |
ЮРИСТ&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Звільнення працівників: останні зміни |
https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016637 |
|
|
Авансові звіти. Що нового? |
https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016635 |
|
|
Законопроект № 8401. Ложка меду в бочці дьогтю |
https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016636 |
|
|
Законопроект № 9211: нова надія для бізнесу? |
https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016639 |
|
|
Останні законодавчі зміни щодо звільнення працівників |
https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016649 |
|
|
Новації щодо звільнення працівників у 2023 році |
https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016650 |
|
|
Як сформулювати договірні положення про форс-мажор у воєнний час? |
https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016651 |
|
|
Ризики при укладенні угод з контрагентами |
https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016652 |
|
|
Урахування судами критеріїв справедливості, розумності та пропорційності при зменшені розміру відповідальності сторін |
https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016640 |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
12. Зміни до Модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю
Урядом було внесено зміни до Модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю.
Нова редакція передбачає, що у разі смерті особи, яка діяла як одноосібний виконавчий орган (голова колегіального виконавчого органу) Товариства, набуття такою особою правового статусу зниклої безвісти за особливих обставин, виконувачем обов'язків до обрання в установленому порядку іншої особи стає заступник одноосібного виконавчого органу (член колегіального виконавчого органу, який є найстаршим за віком), якщо така посада відсутня або вакантна, - головний бухгалтер Товариства, якщо посада головного бухгалтера Товариства відсутня або вакантна, - працівник Товариства з найвищою заробітною платою, нарахованою за останній повний календарний місяць, що передує місяцю, в якому відповідна особа померла або набула правового статусу особи зниклої безвісти за особливих обставин. Якщо двом або більше працівникам Товариства за відповідний місяць нараховано однакову заробітну плату, виконувачем обов'язків стає той із них, який є найстаршим за віком.
Якщо особа, на яку покладається виконання обов'язків одноосібного виконавчого органу (голови колегіального виконавчого органу) Товариства, відмовляється від виконання обов'язків за зазначеною посадою, виконувачем обов'язків одноосібного виконавчого органу (голови колегіального виконавчого органу) стає наступна за нею особа (відповідно до переліку осіб, визначених в цьому пункті), яка погодилася взяти на себе виконання відповідних обов'язків. Виконувач обов'язків зобов'язаний невідкладно повідомити учасникам Товариства про смерть особи, яка діяла як одноосібний виконавчий орган (голова колегіального виконавчого органу) Товариства, або набуття нею правового статусу особи зниклої безвісти за особливих обставин.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/KP230387 |
|
|
|
Постанова від 27.03.2019 №367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності» |
https://ips.ligazakon.net/document/kp190367?an=44 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
13. Імплементація міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки
Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки», крім окремих норм, які набирають чинності 30 червня 2023 року та 1 січня 2024 року відповідно.
Відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансові установи країни-учасниці зобов’язані здійснювати належну комплексну перевірку (due diligence) фінансових рахунків та серед власників рахунків, а у певних випадках і серед їх контролюючих осіб, виявляти осіб, які є податковими резидентами інших юрисдикцій – партнерів з обміну інформацією. Інформація про такі рахунки подається фінансовими установами до податкової адміністрації країни-учасниці. Зазначена податкова адміністрація надалі надсилає відомості про фінансові рахунки юрисдикціям, резидентами яких є власники та контролюючі особи власників фінансових рахунків.
Впровадження Загального стандарту звітності CRS включає:
встановлення зобов’язання для фінансових установ щодо здійснення due diligence (належна комплексна перевірка) за правилами розділів ІІ – VII Загального стандарту звітності CRS;
застосування у національному законодавстві термінології, передбаченої Загальним стандартом звітності CRS, та використання коментарів до Загального стандарту звітності CRS під час його тлумачення фінансовими установами та контролюючими органами;
створення ефективної системи контролю за дотриманням фінансовими установами вимог щодо встановлення підзвітних рахунків та подання звітності за такими рахунками відповідно до розділу ІХ Загального стандарту звітності CRS.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛЕТР І ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Закон України від 20.03.2023 № 2970-IX, «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» |
https://ips.ligazakon.net/document/t232970 |
|
|
Первинку та фінзвітність зберігаємо щонайменше 5 років: новації Закону № 2970 |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
14. Як повернути завдаток або аванс
"Завдаток" та "аванс" – ці терміни використовує в житті кожна сучасна людина. Здебільшого їх обговорюють сторони на етапі попередніх домовленостей щодо укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, транспортних засобів або іншого цінного рухомого майна, виконання ремонтних робіт, надання тих чи і
