19.04.2023 – 25.04.2023

 

 

КЕРІВНИКОВІ

 

1. Легалізація електронних грошей

Це питання регулюється Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг)», більш відомому, як «легалізація електронних грошей».

Його основні нововведення:

• легалізація електронних грошей;
• прирівняння статусу електронних гаманців до банківських рахунків;
• можливість використання електронних грошей для сплати податків та комунальних послуг;
• легалізація проведення розрахунків за товари/послуги електронними грошима між суб'єктами господарської діяльності.

Закон розширює сферу застосування електронних грошей, однак при цьому слід враховувати певні нюанси. Зокрема, щодо процедури оподаткування, то при здійсненні відповідних платежів на рахунок Державної податкової служби - кошти прямують через Держказначейство, тобто до податкового органу мають бути зараховані вже звичайні фіатні, а не електронні кошти. Як наслідок, це зумовлює певну проблематику у випадку, коли оператор електронних грошей не може гарантувати погашення електронної валюти коштом фіатної. На практиці, це зумовлює ризик, що фактично платіж не відбудеться і, відповідно, постане питання щодо притягнення до відповідальності за невиконання податкових зобов'язань.

 

Продукт	ІПС: Законода вство; ЮРИСТ&ЗАКОН; Ситуації для юриста
Підстави	Закон України від 12.01.2023 № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг»	https://ips.ligazakon.net/document/T232888
	Кодекс податковий від 02.12.2010 № 2755-VI	https://ips.ligazakon.net/document/t10_2755
	Закон України від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги»	https://ips.ligazakon.net/document/T211591
	Закон України від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги»	https://ips.ligazakon.net/document/T211591
	Закон України від 17.02.2022 № 2074-IX «Про віртуальні активи»	https://ips.ligazakon.net/document/T222074
	Постанова від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану»	https://ips.ligazakon.net/document/pb22027
	Електронна торгівля. Українська та світова практика правового регулювання	https://ips.ligazakon.net/document/EA016163
	Поняття та правовий статус віртуальних активів (криптовалюти)	https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI080341
	Дозвіл на надання послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів (криптовалюти)	https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI071416
	Державний реєстр постачальників послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів (криптовалюти)	https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI100795
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	Усі

 

 

2. Реформа на ринку реклами

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який має удосконалити систему правових норм у сфері реклами та забезпечити виконання Україною зобов'язань перед європейськими партнерами з імплементації норм європейського законодавства у національне законодавство.

 

На сьогодні деякі форми поширення реклами знаходяться поза правовим полем, наприклад, законодавством передбачається регулювання реклами в аудіовізуальних, друкованих та онлайн медіа при повній відсутності регулювання постійно зростаючого сегменту реклами, поширюваної через електронну пошту, сервіси обміну повідомленнями, пошукові сервіси, веб-сайти та веб-сторінки юридичних і фізичних осіб у мережі Інтернет, чат-боти, автоматичні повідомлення тощо. Також деякі форми реклами, як-то розміщення товару (продакт-плейсмент) чи реклама, яка міститься у користувацькому контенті, взагалі не врегульовано чинним законодавством.

 

Законопроект, зокрема, передбачає:

• Вводяться нові терміни, уточнюється поняття реклами та її форм, запроваджується поняття «користувацького контенту» та реклами у ньому.
• Вводиться термін і регулювання «продакт-плейсмент».
• Встановлюються критерії, за якими реклама вважається такою, що потрапляє під юрисдикцію України.
• Звужуються вимоги щодо обов'язковості оплати в Україні розповсюдження реклами на території України (вона стосуватиметься лише аудіовізуальних медіа і з непоширенням таких вимог на рекламу мовників країн ЄС офіційними мовами ЄС).
• Прямо передбачається саморегулювання та співрегулювання у сфері реклами шляхом прийняття кодексів (правил) створення та розповсюдження реклами, зокрема щодо реклами алкогольних напоїв.
• Розширюється заборона вміщувати в рекламі дискримінаційні твердження та/або зображення.
• Уточнюється питання щодо наявності необхідних ліцензій та дозволів на рекламовані товари та послуги.
• Забороняється будь-яка реклама резидентів країни-агресора.
• Гармонізуються положення низки законів.
• Уточнюється регулювання соціальної реклами та багато інших змін.

 

Продукт	ІПС: Законопроєкти; Законодавство; Ситуації для юриста; ЮРИСТ&ЗАКОН
Підстави	Проект Закону України від 13.04.2023 №9206 «Про внесення змін до Закону України "Про рекламу" щодо імплементації норм європейського законодавства у національне законодавство України шляхом імплементації окремих положень acquis ЄС у сфері аудіовізуальної реклами (Європейської конвенції про транскордонне телебачення, Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа послуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року) та до деяких інших законів»	https://ips.ligazakon.net/document/JI09115I
	Закон України від 03.07.1996 № 270/96-ВР «Про рекламу»	https://ips.ligazakon.net/document/Z960270
	Закон України від 13.12.2022 № 2849-IX «Про медіа»	https://ips.ligazakon.net/document/T222849
	Закон України від 28.07.2022 № 2469-IX «Про лікарські засоби»	https://ips.ligazakon.net/document/T222469
	Закон України від 16.12.2021 № 1978-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну»	https://ips.ligazakon.net/document/t211978
	Реклама ліків	https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI070689
	Вимоги до розміщення зовнішньої реклами на автошляхах та вулицях	https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI080292
	Видача дозволу на розміщення зовнішньої реклами	https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI080205
	Тонка межа між рекламою та недобросовісною конкуренцією	https://ips.ligazakon.net/document/EA016509
	Порівняльна реклама як вид недобросовісної конкуренції та її вплив на імідж компанії	https://ips.ligazakon.net/document/EA015453
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	Усі

 

 

3. Дію Закону про «інвестиційних нянь» розширять

Рада підтримала у першому читанні внесення змін в Закон про «інвестиційні няні» та розширення його дії.

Відповідним законопроєктом передбачається:

• запровадження часткової компенсації вартості будівництва об'єктів суміжної інфраструктури;
• розширення сфер, у яких може реалізуватися інвестиційний проект із значними інвестиціями (інформація та електронні комунікації, операції з нерухомим майном, виробництво енергоефективних будівельних матеріалів, кліматичного обладнання та обладнання систем опалення, вентиляції, кондиціонування, гарячого водопостачання);
• можливості інвестору розпочати реалізацію проекту до укладання спеціального інвестиційного договору та внести інвестиції на передпроектні роботи в обсязі 25 % від вартості загального розміру значних інвестицій;
• зменшення межі розміру значних інвестицій, вкладених в об'єкти інвестування до укладання спеціального інвестиційного договору (з 20 до 12 млн. грн) та кількості нових робочих місць (з 80 до 50);
• встановлення часових можливостей для доопрацювання, а не повернення поданих інвестором документів та спеціального інвестиційного договору (не більше 2 місяців).

 

Продукт	ІПС: Законодавство; Законопроєкти; БУХГАЛТЕР І ЗАКОН; Вісник МСФЗ
Підстави	Закон України від 17.12.2020 № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні»	https://ips.ligazakon.net/document/t201116
	Проект Закону України від 10.04.2023 №8138 «Про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні"»	https://ips.ligazakon.net/document/JI08258I
	Декларацію з податку на прибуток "перезавантажили": з'явився додаток ОВ	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014471
	Як захищають значних інвесторів	https://ips.ligazakon.net/document/FZ002509
Сфера бізнесу	Усі

 

4. Увага: колективні договори

Новий Закон «Про колективні угоди та договори»є євроінтеграційним та має на меті підвищення ролі колективно-договірного регулювання трудових відносин та посилення захисту прав працівників і роботодавців.

Він передбачає розширення складу сторін колективних переговорів, що дозволить залучити до соціального діалогу і новостворені профспілки. На рівні підприємства, установи чи організації право на укладення колективного договору матимуть всі без винятку працівники і роботодавці, зокрема фізичні особи.

 

Також Законом визначається порядок застосування роботодавцем умов колективних угод у випадках, коли він зобов'язаний враховувати положення угод різного рівня (територіального, галузевого, локального тощо) та встановлюється взаємозв'язок між нормами колективних угод галузевого і територіального рівня.

Закон «Про колективні угоди та договори» узгоджується з положеннями Європейської соціальної хартії, а також директив 23 та 533 ЄС. У процесі розробки він був узгоджений сторонами соціального діалогу (профспілками і роботодавцями) та експертами Міжнародної організації праці.

 

Закон набере чинності через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, крім пункту 5 Прикінцевих положень, який вже чинний.

 

Продукт	ІПС: Законодавство; Законопроєкти; Ситуації для бухгалтерів
Підстави	Закон України від 23.02.2023 № 2937-IX «Про колективні угоди та договори»	https://ips.ligazakon.net/document/T232937
	Хартія від 03.05.1996 № ETS N 163 «Європейська соціальна хартія (переглянута)»	https://ips.ligazakon.net/document/MU96397
	Проект Закону України від 23.02.2023 № 7628 «Про колективні угоди та договори»	https://ips.ligazakon.net/document/JI07850I
	Колективний договір	https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB080282
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	Усі

 

 

5. Кримінальна відповідальність за  перешкоджання діяльності фінансовим контролерам

 За невиконання посадовою особою законних вимог органу державного фінансового контролю, його посадових осіб, створення штучних перешкод у їх роботі, у тому числі недопущення до проведення заходів державного фінансового контролю, перевірок на місцях (інспектуваннях) -  штраф від однієї тисячі до двох тисяч нмдг (17000 - 34000 грн) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від двох до п'яти років.

 

За ті самі діяння, вчинені повторно або в умовах дії воєнного стану - штраф від двох тисяч до трьох тисяч нмдг (34000 - 51000 грн) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від двох до п'яти років або обмеженням волі на строк до трьох років.

 

Саме таку відповідальність планують закріпити у Кримінальному кодексі України законопроєктом «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за перешкоджання діяльності органу державного фінансового контролю», зареєстрованим у ВРУ.

 

 

 

Продукт	Законопроєкти
Підстави	Проект Закону України 17.04.2023 № 9215   Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за перешкоджання діяльності органу державного фінансового контролю	https://ips.ligazakon.net/document/ji09125i
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	Усі

 

 

6. Критерії для бронювання від мобілізації it-фахівців  і технарів

 13 квітня у Мін’юсті зареєстровано наказ Мінцифри від 23.03.2023 р. № 30  «Про затвердження Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузі національної економіки в сфері цифровізації».

Підприємство визначається таким, що має важливе значення для галузі національної економіки в сфері цифровізації, у разі відповідності одному або більше критеріям, затверджених цим наказом. Для підтвердження відповідності критерію підприємство надає відповідну інформацію за підписом керівника підприємства, який забезпечує достовірність наданих відомостей.

Чекаємо набрання чинності цим наказом.

Продукт	ІПС: Законодавство
Підстави	Наказ від 23.03.2023 № 30  Про затвердження Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузі національної економіки в сфері цифровізації	https://ips.ligazakon.net/document/re39668
	Постанова від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час»	https://ips.ligazakon.net/document/kp230076
Сфера бізнесу	Цифровізація, IT-індустрія
Розмір бізнесу	Усі

 

 

АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ

 

6. Лікарняні та відпускні працівнику після звільнення від військової служби

Досить поширена ситуація, коли працівник після звільнення з військової служби повертається до роботи на підприємство, де він працював до мобілізації. І тут потрібно не лише оформити правильно кадрову розпорядчу документацію, потрібно врахувати певні нюанси при нарахуванні лікарняних такому працівникові на випадок хвороби або ж при нарахуванні відпускних і визначенні тривалості відпустки. Розлогіше про все – у статтях видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

 

Продукт	БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Підстави	Відпустка працівника після звільнення з військової служби: визначення тривалості та нарахування оплати	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014529
	Нарахування лікарняних працівнику після звільнення з військової служби	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014532
Сфера бізнесу	усі
Розмір бізнесу	усі

 

7. Чи можна списати товарну заборгованість

Покупець перебуває в стадії ліквідації внаслідок банкрутства, продавець не вживав заходи щодо стягнення заборгованості. Чи може продавець автоматично списати цю заборгованість після сплину 3-х років? І тут врахуйте, що списати заборгованість покупця-дебітора можна в тому періоді, на який припадає дата ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Усі аргументи й деталі – в статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

Продукт	БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Підстави	Дебітор – банкрут: чи можна списати товарну заборгованість?	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014522
Розмір бізнесу	Усі
Сфера бізнесу	Усі

 

 

8. Нагадуємо!

1 квітня 2023 року набрав чинності наказ від 28.12.2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України»,  яким викладено у новій редакції форми:

• податкової накладної;
• податкової декларації з податку на додану вартість;
• уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

 

Використання нових форм, затверджених цим наказом розпочинається:

• з 1 квітня 2023 року - для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники зобов'язанні реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних за новою формою (в тому числі і ПН та РК до таких накладних, складені до 01.04.2023 та не зареєстровані в ЄРПН);
• з 1 травня 2023 року - для податкової декларації з ПДВ, яка подається за новою формою, починаючи із звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року.
• з 1 травня 2023 року за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Продукт	ІПС:Законодавство
Підстави	Наказ від 28.12.2022 № 463  Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України	https://ips.ligazakon.net/document/RE39116
Розмір бізнесу	Усі
Сфера бізнесу	Усі

 

АДВОКАТУ,  ЮРИСТОВІ

 

9. Посилення захисту прав інтелектуальної власності.

15 квітня набрав чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності", який направлений на імплементацію до національного законодавства положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони.

 

Зокрема, Закон передбачає можливість:

• вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів за рахунок особи, яка вчинила порушення;
• вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності, або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь за рахунок особи, яка вчинила порушення";
• застосування разової грошової виплати замість застосування способів захисту права інтелектуальної власності, встановлених пунктами 3 та/або 4 цієї частини. Застосування разової грошової виплати здійснюється за заявою відповідача, за умови що право інтелектуальної власності порушено відповідачем ненавмисно і без недбалості та що застосування способів захисту, встановлених пунктами 3 і 4 цієї частини, є неспівмірним шкоді, заподіяній позивачеві. Розмір разової грошової виплати визначається судом як розмір винагороди, яка була б сплачена за надання позивачем дозволу на використання права інтелектуальної власності, щодо якого виник спір, і обґрунтовано задовольняє позивача".

 

Продукт	ІПС: Законодавство
Підстави	Закон України від 20.03.2023 № 2974-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності»	https://ips.ligazakon.net/document/T232974
	Двостороння угода від 27.06.2014 «Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони»	https://ips.ligazakon.net/document/MU14097
Розмір бізнесу	Усі
Сфера бізнесу	Усі

 

 

10. Нюанси застосування рахунків-фактур (інвойсів)

Мінфін пояснив, що визначення первинного документа й перелік його обов'язкових реквізитів законодавством врегульовано; вони відповідають концептуальним підходам формування інформації в бухгалтерському обліку, принципам ведення бухгалтерського обліку та положенням міжнародних стандартів фінансової звітності й національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

 

Для цілей бухгалтерського обліку оформлений із дотриманням вимог законодавства рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передавання, з урахуванням вимог цивільного й господарського законодавства щодо питань, пов'язаних із виконанням договірних зобов'язань, а також належним чином оформлених договорів тільки в разі оплати такого рахунку-фактури (інвойсу), що підтверджено відповідними документами (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо).

 

Продукт	ІПС: Законодавство
Підстави	Лист від 24.03.2023 № 41010-06-5/7983 «Про застосування рахунків-фактур (інвойсів)»	https://ips.ligazakon.net/document/ MF23020
Розмір бізнесу	Усі
Сфера бізнесу	Усі

 

 

11. Податкові ризики в бізнесі – як управляти ними та мінімізувати

Бізнес та ризик завжди ходять парою у світі підприємництва. Навіть законодавче визначення підприємницької діяльності свідчить, що підприємництво – це діяльність, яку ведуть на власний ризик. Наукова література містить декілька класифікацій ризиків із різних підстав та залежно від видів діяльності. До основних ризиків підприємництва належать такі: виробничий, комерційний, фінансовий та репутаційний ризик.

У системному бізнесі менеджмент воліє керувати всіма процесами комерційної діяльності. Керівники, які націлені на ефективне прийняття бізнес-рішень, прагнуть не ігнорувати або уникати ризиків, а здійснюють заходи щодо їх прогнозування та зниження до мінімально можливого рівня.

Левову частку серед ризиків у підприємницькій діяльності становлять податкові ризики. Які можуть бути наслідки податкових ризиків для компанії?

• Фінансові наслідки

Найбільш очевидним наслідком податкових ризиків є фінансові втрати. Підприємство може зазнати фінансових втрат у вигляді донарахування йому податків та зборів, пені, штрафів за результатами податкової перевірки. Такі грошові втрати виникають через порушення суб'єктом господарювання податкового законодавства, розбіжностей між платником податків і податковим органом у трактуванні податкового законодавства, які можуть стати для господарюючого суб'єкта дійсним збільшенням податкового тягаря.

• Репутаційні наслідки

Порушення податкового законодавства може вплинути на репутацію компанії. А в деяких особливо серйозних випадках неправильна податкова політика на підприємстві може стати причиною притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб. Якщо ж підприємство вже має суперечки щодо донарахування податків із контролюючими органами або, ще гірше, відкрито кримінальне провадження проти належних осіб компанії стосовно ухилення від сплати податків, підприємство несе репутаційні ризики.

Детальніше на цю тему у матеріалах видання ЮРИСТ&ЗАКОН.

Продукт	ЮРИСТ І ЗАКОН
Підстави	Податкові ризики в бізнесі – як управляти ними та мінімізувати	https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016581?bl=
	Переплата за договором як безпідставно набуте/збережене майно	https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016583?bl=
	Як уникнути ЗЕД пені за порушення терміну надходження імпортованого товару	https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016584?bl=
	Е-резидентство. Ризики та переваги. Чи запрацює нововведення?	https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016585?bl=
	Ризики укладання договорів дистанційно	https://uz.ligazakon.net/#/articles/ EA016586?bl=
Розмір бізнесу	Усі
Сфера бізнесу	Усі

 

 

СУДОВА ПРАКТИКА

 

Щодо розміру судового збору за подання позову про звернення стягнення на іпотечне майно

Зміст позовної вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на іпотечне майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами ст. 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов

https://ips.ligazakon.net/document/VSP09387

 

Щодо умов добросовісності набувача

Частину першу статті 10 та частину другу статті 12 Закону "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" слід розуміти так, що необхідною умовою добросовісності набувача є відсутність в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна, і в такому разі набувач презюмується добросовісним. 

https://ips.ligazakon.net/document/VSP09386

 

Щодо правомірності проведення апеляційного розгляду без участі особи, до якої застосовано примусові заходи медичного характеру

Якщо обвинувачена особа страждає на психічне захворювання і не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, проведення апеляційного розгляду без її участі, не можна визнати істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в розумінні положень ст. 412 КПК, що перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP09369

 

Щодо умов застосування факсимільного підпису для оформлення правочинів

Для застосування факсимільного підпису для оформлення правочинів, вчинення інших господарських операцій, необхідна письмова згода сторін, яка може виражатись, зокрема, в укладеній між сторонами письмовій угоді, в якій погоджується використання факсиміле і зразки справжнього та факсимільного підписів посадових осіб або представників сторін договору чи іншого документу.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP09347

 

Щодо права суду застосувувати заборону виїзду за межі України як спосіб забезпечення позову

В цивільному процесуальному законодавстві відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 149-150 ЦПК України, застосувати заборону виїзду за межі України як спосіб забезпечення позову.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP09366