06.04.2023 – 12.04.2023
КЕРІВНИКОВІ
1. Уряд зобов'язав промислові підприємства звітувати про забруднюючі викиди
Кабінет Міністрів затвердив Порядок запровадження автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин, яким передбачається обов'язок для підприємств встановити системи моніторингу на своїх установках.
Зазначається, що за допомогою цих систем підприємства повинні проводити відповідні вимірювання, а отримані дані про викиди від роботи власного обладнання передавати до Міндовкілля.
При цьому Порядком передбачено обов'язок встановлювати АСК лише на нове обладнання, на раніше встановлене устаткування ця вимога не поширюється.
Крім того, бізнес матиме час підготуватися до нововведень, оскільки Порядком передбачено, що встановити АСК необхідно упродовж 5 років після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/KP230272 |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
2. З 1 квітня діють зміни до Податкового кодексу щодо платіжних послуг
З 1 квітня 2023 року набув чинності Закон від 12.01.2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».
Ним, зокрема, вносяться зміни до Податкового кодексу та інших законів, в частині обліку електронних гаманців та рахунків відкритих платникам податків небанківськими надавачами платіжних послуг, сплати податків електронними грошима та використання інших платіжних операцій, що запроваджені Законом про платіжні послуги, а також в частині застосування понять: «банки», «небанківській надавач платіжних послуг», «електронний гаманець у емітента електронних грошей», «платіжні інструкції», «рахунок у банку /небанківському надавачу платіжних послуг», «активи», «грошові кошти (кошти)» та інших.
Також Законом запроваджується можливість використання під час здійснення розрахункових операцій та контролю за їх проведенням не тільки рахунків, відкритих у банках, але й рахунків/електронних гаманців такого платника податків в інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей.
Крім того, вводяться зміни до функцій контролюючих органів (стаття 191 ПК), розширюються права посадових осіб контролюючих органів (стаття 20 ПК), змінюються повноваження контролюючих органів стосовно зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, відкритих небанківськими надавачами платіжних послуг тощо.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР І ЗАКОН |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/T232888 |
|
|
|
Кодекс податковий від 02.12.2010 № 2755-VI «Податковий кодекс України» |
https://ips.ligazakon.net/document/T10_2755 |
|
|
Закон України від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги» |
https://ips.ligazakon.net/document/t211591 |
|
|
Нові правила використання підзвітних коштів |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014381 |
|
|
Які документи підтверджують відрядження |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014414 |
|
|
Легалізація електронних грошей: що змінює Закон № 2888-IX? |
https://ips.ligazakon.net/document/FZ003003 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
3. ДПС отримала повноваження арештовувати кошти з електронних гаманців
Державна податкова служба надала роз'яснення щодо реалізації деяких норм Закону від 12 січня 2023 року № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг», який набув чинності 1 квітня 2023 року.
Податківці звертають увагу, що Законом № 2888 були удосконалені окремі положення ПК, що стосуються функцій та прав контролюючих органів, а також здійснення контролюючими органами передбачених ПК повноважень щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платників, арешту коштів, стягнення коштів.
Зазначені зміни нададуть можливість здійснювати:
- стягнення коштів платника з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, а також з електронних гаманців, відкритих в емітентів електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;
- зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей;
- накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей.
Таким чином, сфера дії цих положень Податкового кодексу поширюється на платіжні операції з коштами, що перебувають на рахунках/електронних гаманцях у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
|
Продукт |
ІПС: ЗАКОНОДАВСТВО |
|
|
Підстави |
Лист ДПС від 31.03.2023 № 6947/7/99-00-13-01-07 Щодо платіжних послуг |
https://ips.ligazakon.net/document/dpa2482 |
|
|
Закон України від 12.01.2023 № 2888-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг |
https://ips.ligazakon.net/document/t232888 |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
4. Бронювання працівників: Нацбанк затвердив критерії для учасників фінансового ринку
Національний банк визначив критерії віднесення учасників фінансового ринку до установ, які мають важливе значення для галузі національної економіки, що застосовуватимуться для ринку фінансових послуг.
Так, установа може бути визначена такою, що має важливе значення для фінансового ринку, за умови, якщо вона є:
- системно важливим банком;
- страховиком, якого віднесено до 1 або 2 групи суспільної важливості, що має діючу ліцензію на здійснення добровільного страхування життя або обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також дотримується нормативу платоспроможності та достатності капіталу й нормативу ризиковості операцій страховика, установлених законодавством з питань регулювання діяльності небанківських фінансових установ;
- лізингодавцем, що є учасником банківської групи, в якій відповідальна особа-банк є системно важливим, та в якого вартість нових договорів фінансового лізингу, укладених упродовж останнього звітного року, перевищує 1 млрд гривень;
- учасником платіжного ринку та її віднесено до системно важливих або важливих платіжних систем, важливих учасників платіжних систем і важливих технологічних операторів за результатами діяльності 2022 року;
- юридичною особою, що отримала ліцензію Національного банку на надання банкам послуг з інкасації та погодження НБУ на здійснення операцій з оброблення та зберігання готівки, яка в середньому за квартал виконує інкасацію та перевезення готівкових коштів на суму понад 5 млрд гривень, у тому числі коштів державних установ, та здійснює інкасацію не менше 1 000 торгових точок клієнтів і не менше 1 000 банківських автоматів та/або програмно-технічних комплексів самообслуговування;
- єдиним об'єднанням страховиків, що здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам;
- юридичною особою, що надає послуги системно важливим банкам, що є допоміжними до платіжних послуг, і її діяльність безпосередньо пов'язана з обслуговуванням банківських автоматів, платіжних терміналів, виконанням міжбанківських платіжних операцій в обсягах не менших, ніж 35% від кількості відповідних пристроїв/операцій системно важливого банку.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/PB23049 |
|
|
|
Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України» |
https://ips.ligazakon.net/document/t990679 |
|
|
https://ips.ligazakon.net/document/kp230076 |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ
5. Важливо – платникам ПДВ:
З 1 квітня 2023 року набирає чинності наказ Мінфіну № 463, яким затверджено форми:
- податкової накладної/розрахунку коригування;
- податкової декларації з податку на додану вартість;
- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Застосування нових форм, затверджених наказом Мінфіну № 463, починається з:
- 1 квітня 2023 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники зобов'язані реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (у тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01.04.2023 та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних). Тобто для всіх податкових накладних/розрахунків коригування, які подаватимуться на реєстрацію в ЄРПН з 01.04.2023, адже саме ця вимога міститься в п. 3 Порядку № 1307;
- з 1 травня 2023 року – для податкової декларації з податку на додану вартість, тобто яка подається починаючи із звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року.
- Також, починаючи з 1 травня 2023 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; Форми, бланки, Ситуації для бухгалтера |
|
|
Підстави |
наказ Міністерства фінансів "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України" від 28.12.2022 р. № 463 |
https://ips.ligazakon.net/document/re39116
|
|
|
Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307 |
https://ips.ligazakon.net/document/re28267
|
|
|
Загальні вимоги до складання податкової накладної |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB080597?bl= |
|
|
Порядок заповнення податкової накладної |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB081398?bl= |
|
|
Додаток 1 до податкової накладної |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB080822?bl= |
|
|
Податкова звітність з ПДВ. Її склад та порядок подання |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB100010?bl= |
|
|
Податкова звітність з ПДВ. Звітні (податкові) періоди та терміни подання |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB081562?bl= |
|
|
Податкова декларація з податку на додану вартість. Порядок заповнення |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB081586?bl= |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
6. Нагадуємо, що з 1 квітня запрацювали підзвітні новації
Ми вже говорили й писали про Закон № 2888 щодо підзвітних новацій іще у лютому, тож зараз просто варто нагадати, що зміни вже набрали чинності. Розлогіше про все – в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг" від 12.01.2023 р. № 2888-IX |
https://ips.ligazakon.net/document/t232888?ed=2023_01_12
|
|
|
Нові правила використання підзвітних коштів |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014381?from=accountant_and_law&hide=true |
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
|
Розмір бізнесу |
усі |
|
7. Усний договір постачання: варто чи ні?
Звісно, це з одного боку цілком законно, а от з іншого – просто не варто, оскільки можна "забезпечити" собі проблеми починаючи від ймовірного неприйняття розблокувального пакету щодо ПН/РК, так і в частині звичайних господарських спорів.
Усі аргументи й деталі – в статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Чи ризикові постачання на підставі усних домовленостей |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
8. Нові правила під час сплати податків та ЄСВ
Наказом Мінфіну від 22.03.2023 р. № 148 затверджено Порядок заповнення реквізиту “Призначення платежу” платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення.
Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пункту 3 - щодо скасування попереднього Порядку № 666 - він набере чинності 1 липня 2023 року.
Порядок № 148 застосовується у разі використання структурованого формату реквізиту “Призначення платежу” платіжної інструкції відповідно до міжнародного стандарту ISO 20022 та визначає правила його заповнення під час:
- сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки, відкриті в Казначействі;
- сплати (стягнення) ЄСВ на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім'я територіальних органів ДПС;
- сплати (стягнення) податків, зборів, платежів та ЄСВ на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім'я ДПС;
- повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені;
- повернення ЄСВ на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім'я ДПС, на інші небюджетні рахунки, на рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг;
- внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави підприємствами до/або під час митного оформлення на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім'я Держмитслужби;
- внесення авансових платежів (передоплати) громадянами до/або під час митного оформлення, а також коштів, які сплачуються за порушення вимог митних режимів транзиту та тимчасового ввезення щодо товарів, які оформлювались із використанням книжок МДП та книжок (карнетів) А.Т.А., зарахування грошової застави та інших платежів, які сплачуються не із сум авансових платежів (передоплати), на депозитні рахунки, відкриті в Казначействі на ім'я митниць;
- перерахування митницями митних платежів від громадян під час митного оформлення на бюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім'я Держмитслужби;
- перерахування Держмитслужбою митних платежів від підприємств під час митного оформлення на бюджетні рахунки, відкриті у Казначействі на ім'я Держмитслужби;
- повернення авансових платежів (передоплати), грошової застави, помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені.
|
Продукт |
ІПС: ЗАКОНОДАВСТВО; |
|
|
Підстави |
Про затвердження Порядку заповнення реквізиту "Призначення платежу" платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення |
https://ips.ligazakon.net/document/re39584 |
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
9. Набув чинності Закон «Про медіа».
Закон визначає правові засади діяльності в Україні суб'єктів у сфері медіа, а також засади державного управління, регулювання та нагляду у цій сфері.
Відповідно до закону, органом державного регулювання діяльності медіа, а також органом нагляду у цій сфері є Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Крім того, повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення суттєво розширені, і регулятор реєструватиме друковані медіа та онлайн-видання.
Державний нагляд (контроль) за дотримання суб'єктами у сфері медіа законодавства та/або умов ліцензій відповідно до цього Закону здійснює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
Також законом визначено, що структура власності суб'єкта у сфері медіа є прозорою, якщо одночасно виконуються такі вимоги:
- відомості про структуру власності суб'єкта у сфері медіа дають змогу встановити:
- усіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь в суб'єкті у сфері медіа або можливість значного або вирішального впливу на управління та/або діяльність суб'єкта у сфері медіа;
- усіх ключових учасників суб'єкта у сфері медіа та всіх ключових учасників усіх юридичних осіб у ланцюгу володіння корпоративними правами суб'єкта у сфері медіа;
- характер взаємозв'язків між зазначеними у цьому пункті особами;
- серед власників істотної участі у суб'єкті у сфері медіа на всіх рівнях структури власності відсутні трасти, крім випадку, якщо трастовий керуючий (комерційний агент, номінальний власник або номінальний утримувач) діє виключно в інтересах установника трасту, який заявляє себе як кінцевий бенефіціарний власник чи власник істотної участі суб'єкта у сфері медіа або контролює та керує трастом виключно в інтересах вигодонабувача (вигодоодержувача) або бенефіціара дискретного трасту, який заявляє себе таким;
- серед власників істотної участі у суб'єкті у сфері медіа на всіх рівнях структури власності відсутні юридичні особи, зареєстровані в офшорних зонах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України.
|
Продукт |
ІПС: Загальне законодавство; Ситуації |
|
|
Підстави |
Закон України від 13.12.2022 № 2849-IX «Про медіа» |
https://ips.ligazakon.net/document/T222849 |
|
|
Ліцензування провайдера програмної послуги |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI080788 |
|
|
Ліцензування телерадіомовлення |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI080787 |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
10. Використання постачальниками послуг факторингу
Міністерство економіки України у листі № 3323-04/12604-06 надало інформацію щодо використання постачальниками послуг факторингу.
У разі здійснення розпорядником або одержувачем бюджетних коштів публічної закупівлі учасники також за потреби можуть звернутися до фінансових установ щодо отримання послуги факторингу.
Отже, договір факторингу може бути укладений постачальником або виконавцем за договором про закупівлю на будь-якому етапі дії договору про закупівлю послуг до проведення розрахунків за ним. Водночас у разі укладення договору факторингу фактор набуває лише право на отримання від замовника коштів, натомість зобов'язання постачальника товару, передбачені договором про закупівлю, залишаються незмінними.
Зобов'язання замовника (боржника) щодо оплати на користь фактора коштів за договором про закупівлю виникає на підставі отриманого повідомлення від постачальника / виконавця або фактора про укладення договору факторингу та підписаного сторонами документа, що підтверджує виконання постачальником товару робіт своїх зобов'язань за договором про закупівлю.
Тому, задля спрощення доступу суб'єктів малого та середнього підприємництва до публічних закупівель під час виконання договорів про закупівлю, у тому числі за бюджетний кошт, команда підтримки реформ Мінекономіки за результатами співпраці з Казначейством і Міністерством фінансів України розробила схему з описом можливого процесу застосування механізму факторингу під час оплати договорів про закупівлю та інструкцію.
|
Продукт |
ІПС: Загальне законодавство; Ситуації |
|
|
Підстави |
Лист від 23.03.2023 № 3323-04/12604-06 «Щодо використання постачальниками послуг факторингу» |
https://ips.ligazakon.net/document/ME230012 |
|
|
Воєнний стан: корисна інформація для бухгалтера |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB100047 |
|
|
Публічні закупівлі: основні положення |
https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB081253 |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
11. Підприємці, зареєстровані на окупованій території
Щодо ФОПів, податкова адреса яких "опинилася" в окупованому Скадовську чи в окупованому Бердянську, виникла ситуація, яку прямими нормами ПКУ не врегульовано. Але відповіді на низку запитань давати треба.
Такими запитаннями, наприклад, є:
- Чи є співпраця з таким підприємцем ризикованою?
- Чи виникає обов'язок у підприємства утримувати 18 % ПДФО та 1,5 % ВЗ під час виплати доходу такому ФОПу, якщо цей ФОП є спрощенцем?
- Як такому ФОПу сплачувати єдиний податок та ЄСВ? На які рахунки?
- Куди звітувати такому ФОПу?
- Чи зобов'язаний ФОП змінити адресу реєстрації?
Концептуальна відповідь ДПС така:
- Провадження господарської діяльності дозволено лише після зміни податкової адреси з окупованої на іншу територію України.
- Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.
Водночас ДПС посилається не лише на норми ПКУ, а й на Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 р. № 1207-VII.
Відповідно до ст. 13 цього Закону провадження господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами – підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволено лише після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На відміну від звичайних нікчемних правочинів, такий правочин суд не може визнати дійсним, оскільки на нього не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Переказувати кошти між тимчасово окупованою територією та іншою територією України заборонено.
|
Продукт |
ЮРИСТ І ЗАКОН; БУХГАЛТЕР І ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Підприємці, зареєстровані на окупованій території |
https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016549?bl= |
|
|
"Виконавчі" нюанси під час війни |
https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016527?bl= |
|
|
Мінімальне податкове зобов'язання для власників і користувачів сільськогосподарської землі у 2023 році |
https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016430?bl= |
|
|
Переміщення фірми з окупованої території на територію, підконтрольну Україні: варіанти оформлення та сплата податків |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ013980?bl= |
|
|
Запитання-відповідь від 23.02.2023 «У який термін здійснюється взяття на облік ЮО або ФОП у контролюючих органах за основним місцем обліку у зв'язку зі зміною їх місцезнаходження (місця проживання) з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України на іншу територію України?» |
https://ips.ligazakon.net/document/ZN050160 |
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо доказування існування заборгованості за борговою розпискою
Задля унеможливлення загрози визнання господарським судом фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, на кредитора-фізичну особу, як заявника грошових вимог на підставі боргової розписки, покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування у разі виникнення вмотивованих сумнівів сторін у справі про неплатоспроможність фізичної особи щодо обґрунтованості вимог такого кредитора.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09276
Щодо відповідальності власника автостоянки за пошкодження припаркованого на ній автомобіля
У разі коли особа вважає, що їй завдано збитків неналежним виконанням обов'язків за договором зберігання автомобіля, така особа повинна довести обставини як наявності у зберігача як суб'єкта підприємницької діяльності права на здійснення зберігання транспортних засобів на засадах підприємницької діяльності (тобто здійснення такої діяльності на професійній основі), так і укладення між сторонами саме договору зберігання у письмовій формі згідно з вимогами ч. 1 ст. 937 ЦК України.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09260
Щодо прийняття за межами України спадщини, яка знаходиться в Україні
У випадку, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України, і до складу спадщини входять права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, прийняття спадщини відбувається у спосіб звернення спадкоємця з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцем знаходження нерухомого майна в Україні.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09274
Щодо початку перебігу позовної давності за позовами про стягнення заборгованості
Початок перебігу позовної давності за позовами про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням зобов'язань у договірних правовідносинах з визначеним строком виконання починається зі спливом цього строку. Цивільне право кредитора є порушеним з моменту невиконання зобов'язання.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09275
Щодо поновлення строку на розгляд грошових вимог до боржника
Пропущений конкурсним кредитором визначений частиною першою статті 45 КУзПБ строк на пред'явлення грошових вимог до боржника не може бути поновлений судом незалежно від поважності причин його пропуску наведених заявником.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP09270
