Корпорація МЕРЕЖА
Інф. бюлетень від 31.03.2023р.

 

31.03.2023 – 05.04.2023

 

КЕРІВНИКОВІ

 

1. Законодавчі зміни для малої відновлюваної генерації

Питання стимулювання розвитку відновлюваної енергетики є одним із пріоритетів державної політики України в електроенергетичному комплексі та інструментом гарантування енергетичної безпеки держави та відповідає прагненням України стати рівноправним суб'єктом нової кліматично нейтральної політики ЄС (European Green Deal).

Держава вирішила змінити існуючу модель стимулювання, замінивши її на так звану модель самовиробництва. З цією метою було зареєстровано низку законопроектів про внесення змін до Закону України “Про альтернативні джерела енергії” та в  Закон України “Про ринок електричної енергії”.

 

Продукт

ІПС: Законодавство; Законопроекти

Підстави

Закон України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії»

https://ips.ligazakon.net/document/t172019

 

Закон України від 20.02.2003 № 555-IV «Про альтернативні джерела енергії»

https://ips.ligazakon.net/document/t030555

 

Цивільний кодекс України

https://ips.ligazakon.net/document/t030435

 

Проект Закону України від 28.02.2023 № 9011-2 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками споживачів»

https://ips.ligazakon.net/document/JI08856I

 

Проект Закону України від 28.02.2023 № 9011-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками споживачів»

https://ips.ligazakon.net/document/JI08855I

 

Проект Закону України від 13.02.2023 № 9011 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками споживачів»

https://ips.ligazakon.net/document/JI08768I

Сфера бізнесу

Усі

Розмір бізнесу

Усі

 

 

2. Відповідальність роботодавця за невикористані відпустки

На багатьох підприємствах щороку стикаються з ситуацією, коли хтось із працівників не був у відпустці або використав лише її частину. Основною причиною накопичення певної кількості невикористаних відпусток є невиконання графіка відпусток, який щороку складається на підприємстві. Ще однією причиною накопичення днів невикористаної відпустки є звичка деяких працівників відпочивати лише частину належної їм відпустки.

Відповідно до статті 74 КЗпП та ст. 2 Закону про відпустки кожен громадянин України, який працює на підприємстві, в установі, організації будь-якої форми власності, виду діяльності та галузевої належності або у фізичної особи, має право на щорічну відпустку. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні, також мають таке право нарівні з громадянами України.

Це право забезпечується гарантованим наданням відпустки певної тривалості, збереженням на період відпустки робочого місця (посади) і заробітної плати (допомоги), забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 Закону про відпустки.

У ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки містяться вимоги щодо ненадання працівникам щорічних відпусток. Зокрема, забороняється: ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд; ненадання щорічної відпустки протягом робочого року особам до вісімнадцяти років і працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці чи з особливим характером праці. Отже, відповідальність в разі невиконання цих норм законодавства буде нести саме роботодавець.

Продукт

ІПС: Законодавство; Ситуації для юриста; Ситуації для бухгалтера

Підстави

Кодекс законів про працю України

https://ips.ligazakon.net/document/KD0001

 

Закон України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки»

https://ips.ligazakon.net/document/Z960504?an=1

 

Соціальні відпустки

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI100908?bl=

 

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI100900?bl=

 

Відпустка педагогічних працівників

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI080501?bl=

 

Додаткова відпустка у зв'язку з навчанням у ВНЗ та аспірантурі

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SI110611?bl=

 

Тривалість щорічних відпусток

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB080068?bl=

 

Творча відпустка

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB080067?bl=

 

Відпустка без збереження зарплати, що надається в обов'язковому порядку

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB080057?bl=

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

 

АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ

 

3. До уваги платників ПДВ

З 1 квітня 2023 року набирає чинності наказ Мінфіну № 463, яким затверджено форми:

  • податкової накладної/розрахунку коригування;
  • податкової декларації з податку на додану вартість;
  • уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

 

Застосування нових форм, затверджених наказом Мінфіну № 463, починається з:

1 квітня 2023 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники зобов'язані реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (у тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01.04.2023 та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних). Тобто для всіх податкових накладних/розрахунків коригування, які подаватимуться на реєстрацію в ЄРПН з 01.04.2023, адже саме ця вимога міститься в п. 3 Порядку № 1307;

з 1 травня 2023 року – для податкової декларації з податку на додану вартість, тобто яка подається починаючи із звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року.

Також, починаючи з 1 травня 2023 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

 

Продукт

ІПС: Законодавство; Форми, бланки, Ситуації для бухгалтера

Підстави

наказ Міністерства фінансів "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України" від 28.12.2022 р. № 463

https://ips.ligazakon.net/document/re39116

 

 

Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307

https://ips.ligazakon.net/document/re28267

 

 

Загальні вимоги до складання податкової накладної

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB080597?bl=

 

Порядок заповнення податкової накладної

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB081398?bl=

 

Додаток 1 до податкової накладної

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB080822?bl=

 

Податкова звітність з ПДВ. Її склад та порядок подання

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB100010?bl=

 

Податкова звітність з ПДВ. Звітні (податкові) періоди та терміни подання

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB081562?bl=

 

Податкова декларація з податку на додану вартість. Порядок заповнення

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB081586?bl=

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

 

4. Е-резиденти: новації з 1 квітня

Цю новацію нам привніс Закон № 2654. Хто ж це такий  "е-резидент"?

Електронний резидент (е-резидент) – іноземець, який досяг 18-річного віку, не є податковим резидентом України, отримав відповідні кваліфіковані електронні довірчі послуги та інформація про якого внесена до інформаційної системи "Е-резидент"(пп. 14.1.566 ПКУ)

Стати е-резидентом іноземець може після подання відповідної заяви та проходження ідентифікації з отриманням кваліфікованих електронних довірчих послуг (п. 701.1 ПКУ).

Утім безпосередньо алгоритм набуття статусу ще має бути визначено Кабміном (п. 701.3 ПКУ).

Е-резидентів відноситимуть до 3 групи єдиноподатників, щоправда, як окрему категорію і за виконання певних умов:

1)      Реєстрація ФОП.

2)      Надання послуг, виробництва та/або продажу товарів виключно на користь нерезидентів України.

3)      Відповідність протягом календарного року сукупності таких критеріїв:

  • а) не використовують працю найманих осіб – громадян або резидентів України;
  • б) не отримують доходи з джерелом походження з України, крім пасивних доходів;
  • в) обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінзарплати.

 

Розлогіше– читайте в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

 

Продукт

ІПС: ЗАКОНОДАВСТВО; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Підстави

Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

https://ips.ligazakon.net/document/t10_2755?an=32110&ed=2023_04_01

 

Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів" від 06.10.2022 р. № 2654-IX  

https://ips.ligazakon.net/document/t222654?ed=2023_02_07

 

 

Е-резидент: нові платники – нові правила оподаткування

https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014484?from=accountant_and_law&hide=true

Розмір бізнесу

Малий

Сфера бізнесу

Усі

 

 

 

АДВОКАТУ,  ЮРИСТОВІ

 

5. Критерії для підприємств, які мають важливе значення для національної економіки.

Мінфін наказом від 16.03.2023 № 137 затвердив критерії, за якими Міністерство фінансів України визначає підприємства, установи й організації, які мають важливе значення для національної економіки.

Так, підприємства, установи, організації визначаються такими, що мають важливе значення для галузей національної економіки, якщо вони відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

здійснення відповідно до законів реалізації державної політики, за формування якої відповідає Мінфін;

здійснення діяльності у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, у якій формування та реалізацію державної політики забезпечує Мінфін;

виконання робіт та надання послуг для Мінфіну на підставі договорів (угод, меморандумів, контрактів), укладених на строк не менше шести місяців;

надання послуг, які забезпечують потреби підприємств, установ, організацій, які перебувають у сфері управління Мінфіну або щодо яких Мінфін здійснює функції з управління корпоративними правами, що належать державі у їхніх статутних капіталах, чи здійснює контроль за їхньою діяльністю, у разі якщо відсутність таких послуг призведе до порушення стабільного функціонування таких підприємств, установ, організацій;

перебування у сфері управління Мінфіну або Мінфін здійснює функції з управління корпоративними правами, що належать державі у їхніх статутних капіталах, чи здійснює контроль за їхньою діяльністю.

 

Продукт

ІПС: Загальне законодавство; ІПС: Ситуації для бухгалтерів

Підстави

Наказ від 16.03.2023 № 137 «Про затвердження Критеріїв, за якими Міністерство фінансів України визначає підприємства, установи й організації, які мають важливе значення для національної економіки»

https://ips.ligazakon.net/document/RE39547

 

Військовозобов'язані (мобілізовані)

https://ips.ligazakon.net/document/situation-doc/SB081594?bl=

Сфера бізнесу

Усі

Розмір бізнесу

Усі

 

 

6. Правила проставлення апостиля

Мінзакордонних справ, спільно з МВС, МОН, Мінфіном і Мінюстом, видали наказ №125/209/293/139/999/5 «Про затвердження Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав».

Апостиль проставляється:

  • на офіційних документах, що виходять від судів України;
  • на офіційних документах, що виходять від органів юстиції, державних архівних установ, органів виконання покарань та пробації;
  • на офіційних документах, виданих Міністерством освіти і науки України, центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через Міністра освіти і науки України, їх територіальними органами, закладами освіти, підприємствами, установами і організаціями, які надають послуги у сфері освіти і науки або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг;
  • на офіційних документах, оформлених державними і приватними нотаріусами;
  • на офіційних свідоцтвах, виконаних на документах, підписаних особами у їх приватній якості, таких як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційних і нотаріальних засвідченнях підписів;
  • на офіційних документах, що видаються Міністерством внутрішніх справ України, його територіальними органами з надання сервісних послуг та відокремленими пунктами реєстрації кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг - акредитованого центру сертифікації ключів Міністерства внутрішніх справ України;
  • на офіційних документах, що видаються Державною міграційною службою України, її територіальними органами та територіальними підрозділами, що стосуються сфери міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
  • на офіційних документах, що видаються Державною податковою службою України та її територіальними органами;
  • на інших офіційних документах.

Оригінали офіційних документів, виданих установами колишніх союзних республік у складі СРСР, окрім документів про освіту та вчені звання, виданих УРСР, не можуть бути прийняті на території України для проставлення апостиля.

Для проставлення апостиля необхідно подати:

  • оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його копію, засвідчену в установленому порядку;
  • документ про оплату послуги з проставлення апостиля або документ, що підтверджує право на звільнення від сплати, чи його копію, засвідчену в установленому порядку;
  • заяву від особи, яка подає такі документи.

У проставленні апостиля на документі відмовляється, якщо:

  • не підтверджено якість особи, в якій вона виступала, справжність підпису на документі якої перевіряється при проставленні апостиля;
  • документ не відповідає зразку або формі, встановленому на дату його видачі, та/або не відповідає вимогам щодо складу та порядку розміщення обов'язкових реквізитів, який повинен містити такий документ;
  • текст документа неможливо прочитати внаслідок пошкодження;
  • документ написаний чи підписаний олівцем або отриманий через засоби факсимільного зв'язку;
  • у документі є незастережені виправлення або дописки;
  • до повноважень компетентного органу не входить проставлення апостиля на цьому документі;
  • компетентному органу не вдалося отримати зразки відповідних підписів, відбитків печаток та/або штампів, зчитати матричний двовимірний штрих-код;
  • підпис, відбиток печатки на документах, поданих для проставлення апостиля, не відповідають наявним зразкам та/або мають нечітке зображення;
  • документ викликає підозру у його підробці;
  • інформація в документі, що стосується сфери освіти і науки, не відповідає даним, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, та/або не підтверджено факт видачі цього документа;
  • документ не відповідає вимогам щодо його оформлення і видачі, встановлених нормативно-правовими актами на дату його видачі.

 

Продукт

ІПС: Загальне законодавство

Підстави

Наказ від 17.03.2023 № 125/209/293/139/999/5 «Про затвердження Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав»

https://ips.ligazakon.net/document/RE39534

Сфера бізнесу

Усі

Розмір бізнесу

Усі

 

 

7. Форс-мажор під час війни

24 лютого 2022 року після того, як нас почали бомбити московити, на сайті Президента України з'явився Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", відповідно до статті 1 якого воєнний стан було введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Потім цей стан неодноразово продовжували, наразі він триває.

Виконання деяких зобов'язань фізичними та юридичними особами стало істотно ускладненим або навіть неможливим. А той розділ, який у договорах зазвичай вважали формальним і найчастіше включали в договір автоматично "не читаючи", набув відповідного значення. Це розділ "Форс-мажор" або "Обставини непереборної сили".

Проте форс-мажор – це не те, що настає автоматично і стосується всіх без вибору. Для того щоб правильно використати цей правовий механізм зміни зобов'язань, слід окрім договору з контрагентом скористатися Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. № 44(5). Він містить алгоритм дій, які наразі необхідно вчинити зацікавленій особі з метою використання ТПП як засобу звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов'язань унаслідок існування обставин непереборної сили.

"Форс-мажорні обставини", "форс-мажор", "обставини непереборної сили" – усі ці поняття є майже юридичними синонімами. Зокрема, ЦКУ та ГКУ оперують поняттям "обставини непереборної сили", проте в договорах, та і в юридичному побуті, найчастіше використовують термін "форс-мажор".

 

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Слід звернути увагу, що звільнення відбувається не від зобов'язання, а від відповідальності за його порушення.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Детальніше розбираємо це питання у матеріалах видання ЮРИСТ&ЗАКОН.

 

Продукт

ЮРИСТ& ЗАКОН

Підстави

Форс-мажор під час війни

https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016528?bl=

 

Законопроект щодо змін по КІК. Огляд основних змін що пропонуються

https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016523?bl=

 

Активи рф та її резидентів в Україні: вилучення

https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016525?bl=

 

Кредитор – країна-терорист чи її резидент

https://uz.ligazakon.net/#/articles/ EA016526?bl=

 

«Виконавчі» нюанси під час війни

https://uz.ligazakon.net/#/articles/ EA016527?bl=

 

Ключові точки річного звіту благодійного фонду. Актуальний чек-лист

https://uz.ligazakon.net/#/articles/ EA016524?bl=

Сфера бізнесу

Усі

Розмір бізнесу

Усі

 

 

СУДОВА ПРАКТИКА

 

Про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом про оспорювання батьківства

Верховний Суд звернув увагу на те, що оскільки перебіг встановленого статтею 56 КпШС України річного строку на оспорювання батьківства починається з того часу, коли особа, яка з її відома записана батьком дитини, дізналась або повинна була дізнатися про вчинення запису, та обставина, що особа, з відома якої вчинено запис, дізналася, що вона не є батьком дитини, після закінчення цього строку, не змінює порядок його обчислення, але може бути врахована при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP09186

 

Щодо встановлення факту перебування на утриманні померлого для одержання страхових виплат в разі його смерті від нещасного випадку на виробництві

Встановити факт перебування на утриманні померлого для одержання страхових виплат в разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві можливо винятково під час розгляду справи у суді адміністративної юрисдикції у зв'язку з оскарженням рішення (дій/бездіяльності) суб'єкта владних повноважень. В адміністративній справі встановлення такого факту не є самостійною метою, а є передумовою задоволення адміністративного позову.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP09196

 

Щодо недійсності правочину, вчиненого повіреним "у своїх інтересах"

Якщо представник вчинив правочин не в інтересах довірителя, а у своїх власних, то це є підставою для визнання такого правочину недійсним.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP09258

 

Щодо правил правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення

Зарахування апеляційним судом при ухваленні нового вироку до остаточного покарання за сукупністю вироків невідбутої частини покарання за попереднім вироком шляхом її часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, без урахування ухвали місцевого суду, якою було задоволено клопотання засудженого про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання за попереднім вироком на підставі ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону України від 26.11.2015 N 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" (день за два)", свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP09242