22.03.2023 – 28.03.2023

 

КЕРІВНИКОВІ

 

1. Справляння орендної плати за землю у період дії воєнного стану в Україні

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації № 445/ІПК/99-00-04-01-04-06 розкрила питання справляння орендної плати за землю у період дії воєнного стану в Україні.

Платники податку – юридичні особи набули право тимчасово, на період із 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, не нараховувати та не сплачувати податок за земельні ділянки, що розташовані на територіях бойові дії або тимчасово окупованих.

 

ДПС на свій запит до Мінфіну отримала роз'яснення від 09.02.2023 р. № 11230-09-62/3885 з питання можливості застосування платниками податків і контролюючими органами переліку Територій для цілей податкового адміністрування окремих податків, у якому зазначено, що розроблений на виконання постанови КМУ № 1364 та затверджений Мінреінтеграції Перелік територій не можна застосовувати для цілей оподаткування, оскільки згідно з ПКУ ключовою умовою можливості застосування платниками особливостей оподаткування є Перелік територій, визначений саме Кабінетом Міністрів України, який так і не визначив цей Перелік.

 

Продукт	ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
	Індивідуальна податкова консультація від 01.03.2023 № 445/ІПК/99-00-04-01-04-06 «Щодо питання справляння орендної плати за землю у період дії воєнного стану в Україні»	https://ips.ligazakon.net/document/PK2648
	Лист від 09.02.2023 № 11230-09-62/3885 «Про розгляд листа [щодо погодження позиції ДПС стосовно застосування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації]»	https://ips.ligazakon.net/document/MF23010
	Постанова від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»	https://ips.ligazakon.net/document/KP221364
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	Усі

 

 

2. Нацбанк посилив вимоги до платіжних операцій

Національний банк оновив вимоги до еквайрів під час здійснення ними платіжних операцій. Відповідні норми містяться у постанові правління НБУ від 10 березня 2023 року № 21, що набирає чинності з 14 березня 2023 року.

Це зумовлено необхідністю посилити дотримання учасниками платіжного ринку вимог законодавства.

 

Так, зокрема, Національний банк:

• зобов'язав еквайрів та інших надавачів платіжних послуг (банки та небанківські фінансові установи), що беруть участь у здійсненні платіжної операції, супроводжувати її детальною інформацією, передбаченою законодавством.
• визначив, що еквайр чи інший надавач платіжних послуг (банк або небанківська фінансова установа) під час здійснення платіжної послуги, ініційованої користувачем на користь отримувача через еквайра чи іншого надавача платіжних послуг, не є ані платником, ані отримувачем за нею.
• зобов'язав еквайрів за кожною виконаною платіжною операцією, включаючи операцію, здійснену за участі іншого надавача платіжних послуг, володіти інформацією про платника та отримувача (повний номер платіжної картки/найменування та номер рахунку торговця).
• Крім того, деталізовано вимоги до документів, що надаються для підтвердження здійснення операцій з використанням платіжних інструментів, зокрема до квитанції платіжного терміналу.

Продукт	ІПС: Законодавство
Підстави	Постанова від 10.03.2023 № 21 «Про затвердження Змін до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів»	https://ips.ligazakon.net/document/pb23033
	Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України»	https://ips.ligazakon.net/document/t990679
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	Усі

 

 

3. Ухвалено Закон щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки

Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки.

Ним впроваджуються два міжнародні стандарти у сфері прозорості та обміну інформацією для податкових цілей:

• Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (CRS);
• Стандарт щодо обміну інформацією за запитом (EOIR).

Законопроєкт передбачає внесення низки змін до Податкового кодексу та інші законодавчі акти, зокрема:

щодо імплементації CRS:

• встановлення прямої вимоги для фінансових агентів застосовувати правила CRS, включаючи коментарі до нього, під час здійснення належної комплексної перевірки (due diligence) фінансових рахунків;
• встановлення вимоги щодо мінімального строку зберігання документів, що підтверджують виконання фінансовими агентами вимог CRS (щонайменше п'ять років);
• впровадження диференційованої системи фінансових (штрафних) санкцій для фінансових агентів, що передбачає відповідальність за різні види правопорушень, враховуючи істотність правопорушення;
• встановлення порядку застосування штрафних (фінансових) санкцій для власників фінансових рахунків за подання недостовірної інформації фінансовим агентам;
• щодо імплементації EOIR:
• збільшення з трьох до п'яти років мінімального строку зберігання первинних документів для юридичних осіб - резидентів, для іноземних компаній з місцем ефективного управління в Україні, нерезидентів, які ведуть діяльність через постійні представництва (включаючи партнерства), та визначених інших суб'єктів господарювання;
• введення визначення терміна «партнерство»;
• уточнення правил надання інформації на запит контролюючих органів банками та іншими суб'єктами інформаційних відносин для виконання зобов'язань ДПС як компетентного органу України відповідно до міжнародних конвенцій про обмін інформацією для податкових цілей;
• введення для іноземних компаній з місцем ефективного управління в Україні та для нерезидентів, які ведуть в Україні діяльність, що утворює постійне представництво, зобов'язання розкривати контролюючим органам інформацію про структуру власності та КБВ відповідно до вимог, аналогічних тим, що застосовуються до юридичних осіб, які зареєстровані в Україні.

 

Продукт	ІПС: Законопроєкти; ІПС: Законодавство; ЮРИСТ І ЗАКОН
Підстави	Проект Закону України від 16.11.2022 №8131 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки»	https://ips.ligazakon.net/document/JI08243I
	Податковий кодекс України	https://ips.ligazakon.net/document/T10_2755
	Податкові зміни – 2023: чого очікувати платникам?	https://ips.ligazakon.net/document/EA016316?bl=JI08243I
	Україна приєднується до міжнародного обміну інформацією в межах CRS	https://ips.ligazakon.net/document/EA016138?bl=JI08243I
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	Усі

 

4. Прийнято – чекаємо підписання та оприлюднення

Законопроєкт щодо ДЕРЕГУЛЯЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ГАЛУЗІ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ, спрямований на спрощення доступу на ринки авіаційних перевезень і послуг з наземного обслуговування «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою розвитку авіації загального призначення, адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері цивільної авіації, встановлення додаткових механізмів здійснення ефективного контролю за забезпеченням безпеки авіації та дерегуляції господарської діяльності у галузі цивільної авіації», зокрема скасування державного регулювання щодо:

• отримання прав на експлуатацію повітряних ліній українськими авіаперевізниками з виконання регулярних повітряних перевезень у межах України та авіаційних перевезень в інших державах, а також українськими та іноземними авіаперевізниками на здійснення чартерних повітряних перевезень в межах України;
• підтвердження відповідності суб'єктів, які здійснюють наземне обслуговування в галузі цивільної авіації, встановленим вимогам до надання таких послуг (відповідність пропонується запровадити за декларативним принципом замість отримання сертифіката);
• сертифікації суб'єктів, що провадять діяльність, пов'язану з наданням послуг з продажу повітряних перевезень вантажів, у тому числі небезпечних, та суб'єктів, що надають агентські послуги з продажу повітряних перевезень, а також суб'єктів, що здійснюють підготовку персоналу з організації та/або продажу повітряних перевезень;
• необхідності отримання від Державної авіаційної служби дозволу на виліт цивільного повітряного судна з аеродрому України, приліт повітряного судна до аеродрому України або на проліт територією України.

 

Законопроєкт щодо УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури, який дає старт масштабній реформі рибної галузі.

З прийняттям цього Закону:

• повноцінно запрацюють електронні аукціони на право промислового вилову риби, які до цього проводилися як урядовий експеримент;
• спрощується доступ до ринку та зменшується адміністративне навантаження, зокрема, оформлення та видача дозвільних документів відбуватиметься в електронній фо
• передбачається створення Єдиної державної електронної системи управління рибною галуззю «Є-риба»;
• встановлення санітарних вимог до рибоприймальних пунктів;
• посилення контролю за виловом риби;
• на час воєнного стану спростять продовження оренди водних об'єктів.

 

Євроінтеграційний законопроєкт, який УТОЧНЮЄ ТА ДОПОВНЮЄ ПЕРЕЛІК СПОСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ СУДОМ, зокрема, шляхом застосування разової грошової виплати замість вилучення з цивільного обороту товарів. Застосування разової грошової виплати здійснюється за заявою відповідача, за умови, що право інтелектуальної власності порушено відповідачем ненавмисно і без недбалості та що застосування способів захисту, є неспівмірним шкоді, заподіяній позивачеві.

 

Законопроєкт, яким передбачено створення ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ САНКЦІЙ з метою надання публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про всіх суб'єктів, щодо яких застосовано персональні санкції. Поки його не створено уся інформація щодо санкцій представлена у продуктах LIGA360.

 

Продукт	ІПС: Законопроєкти
Підстави	ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ від 24.12.2021 р. N 6464 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності	https://ips.ligazakon.net/document/ji06717i
	ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ від 29.07.2022 р. N 7616 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури	https://ips.ligazakon.net/document/ji07837i
	ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ від 03.12.2021 р. N 6405 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою розвитку авіації загального призначення, адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері цивільної авіації, встановлення додаткових механізмів здійснення ефективного контролю за забезпеченням безпеки авіації та дерегуляції господарської діяльності у галузі цивільної авіації	https://ips.ligazakon.net/document/ji06591i
	ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ від 27.01.2023 р. N 8392 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій	https://ips.ligazakon.net/document/ji08681i

 

 

 

АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ

 

5. Як ПФУ перевіряє видачу лікарняних

З 07.03.2023 набрав чинності Порядок № 185 яким визначено процедуру перевірки ПФУ виданих лікарняних. Так, безпосередньо перевіряти за новозатвердженим Порядком може ПФУ. Для цього він має вповноважити відповідних посадових осіб і лікарів. І саме ці вповноважені посадовці та медики здійснюють контроль за обґрунтованістю формування (видачі) листків непрацездатності та медвисновків (п. 1 Порядку № 185).

Водночас потрібно врахувати, що, коли мова йде про перевірку саме медичного висновку – проводити її можуть лише вповноважені лікарі (п. 1 Порядку № 185).

Підстави для перевірок:

• звернення роботодавця;
• звернення безпосередньо отримувача лікарняного.

Розлогіше на цю тему - в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Продукт	БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Підстави	Порядок проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, затверджений постановою КМУ від 03.03.2023 р. № 185	https://ips.ligazakon.net/document/kp230185
	Перевірки Пенсійним фондом України видачі лікарняних	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014474
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	Усі

 

 

6. Відмова від токенів і нові терміни перевірки бюджетного відшкодування ПДВ

Зміни відбулись завдяки Закону № 2918. І тут потрібно врахувати таке: зміни щодо відмови від токенів набирають чинності 31.12.2023, а ще додатково з"явиться норма про можливість установлення обов'язковості використання кваліфікованих електронних довірчих послуг в інших сферах суспільних відносин.

А от щодо перевірок бюджетного відшкодування, то їх термін зменшився з 90 днів до 60 (по суті повернулись до старих термінів) і ця новація набрала чинності 20.03.2023.

Також Законом № 2918 з 5 березня звільнено від оподаткування надані державою безкоштовно LED-лампи в обмін на лампи розжарювання

Розлогіше про все – в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Продукт	БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Підстави	Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг" від 07.02.2023 р. № 2918-IX	https://ips.ligazakon.net/document/t232918
	Зменшено строк перевірок щодо бюджетного відшкодування ПДВ і відмова від токенів – зміни Закону № 2918	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014467
Сфера бізнесу	усі
Розмір бізнесу	усі

 

7. Лікарняні -2023 : усе по поличках

Чи не найбільше запитань наразі стосується саме лікарняних. А все тому, що законодавці мабуть самі не зовсім зрозуміли, як "покращили" нормативку в цій частині. Про усі проблеми ми неодноразово вже писали, наразі ж уся аналітика стосується лише алгоритму дій та проблемних ситуацій.

Розлогіше про усе на тему лікарняних– читайте в статтях видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

 

Продукт	БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Підстави	Алгоритм призначення лікарняних і декретних у 2023 році	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014456
	У розрахунковому періоді – відпустка за власний рахунок і тимчасова непрацездатність: що слід урахувати	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014457
	Обмеження суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо страховий стаж становить не більше ніж 6 місяців за останні 12 місяців	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014458
	Хвороба працівника в місяці прийняття на роботу: розрахунок лікарняних	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014459
	Лікарняний дайджест від ПФУ	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014451
	Нарахування лікарняного працівнику-добровольцю	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014469
	Декретні медвисновки формують по-новому	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014477
Розмір бізнесу	Усі
Сфера бізнесу	Усі

 

 

8. Неприбутківце не має діяльності: чи протрібно подавати звітність та як "самоліквідуватись

Стандартна ситуація під час війни, коли показників для звітності немає, а податківці лякають штрафами. Тож стаття видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН допоможе розібратись у цій ситуації. А от для ліквідації за власним рішенням процедура стандартна, навіть для неприбутківця.

Продукт	БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Підстави	Неприбутківець не має діяльності – що зі звітністю та як "самоліквідуватись"	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014472
Розмір бізнесу	Усі
Сфера бізнесу	Усі

 

 

АДВОКАТУ,  ЮРИСТОВІ

 

9. РАУ про право на запит адвоката

Рішенням від 07.03.2023 № 18 «Щодо заходів реагування на факт порушення прав адвоката та гарантій адвокатської діяльності» РАУ надала роз’яснення щодо гарантованого права на адвокатський запит.

 

Одними із основних прав адвокатів є право звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб) (п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону) та право ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом (п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону).

 

Гарантованим способом формування такої правової позиції є можливість отримання для неї необхідних вихідних даних через інструмент адвокатського запиту, а гарантованими умовами її реалізації - свобода у наданні отриманих у такий спосіб доказів та забезпечення при цьому необхідної змагальності.

 

Таким чином, запит адвоката є гарантованим і захищеним законом інструментом адвокатської діяльності, що використовується задля формування та/або реалізації правової позиції адвоката в інтересах клієнта. Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Кодексом про адміністративні правопорушення визначено особливий порядок охорони права адвоката на отримання інформації (її носіїв) через адвокатський запит: встановлення обов'язку надання відповідь на адвокатський запит та встановлення відповідальності за невиконання цього обов'язку. Порушення визначеної законодавством України моделі здійснення адвокатської діяльності з використанням гарантованих прав та правомочностей адвоката є неприпустимим.

 

Продукт	ІПС: Законодавство
Підстави	Рішення від 07.03.2023 № 18 «Щодо заходів реагування на факт порушення прав адвоката та гарантій адвокатської діяльності»	https://ips.ligazakon.net/document/MUS37949
Розмір бізнесу	Усі
Сфера бізнесу	Усі

 

 

10. Тонка межа між рекламою та недобросовісною конкуренцією

У сучасному світі чимало компаній широко використовують рекламу з метою поширення інформації про свої товари (послуги) та викликання інтересу в потенційних споживачів. Оскільки реклама суттєво впливає на попит продукції та може кардинально змінити ринок, законодавчо було визначено певні правила виробництва й розповсюдження реклами. Ці норми спрямовано на недопущення недобросовісної конкуренції між суб'єктами господарювання та на забезпечення дотримання прав споживачів. Із порушників норм щодо виробництва й розповсюдження реклами можуть стягувати досить великі суми штрафів, що регулярно підтверджує практика.

 

Бізнесу необхідно знати, яким чином можна рекламувати свої товари й послуги, щоб, по-перше, не вчиняти самостійно таке порушення, а по-друге, виявити випадки, коли інші суб'єкти господарювання порушують їхні права. Зокрема, ітиметься про порівняльну та недобросовісну рекламу.

 

Недобросовісна реклама – це реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.

Порівняльна реклама – це реклама, що містить порівняння з іншими особами та/або товарами (діяльністю) іншої особи, прямо чи опосередковано ідентифікує конкурента або товари чи послуги, що пропонуються конкурентом.

Питання порівняльної та недобросовісної реклами необхідно розглядати з урахуванням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визначає три основні блоки, які вважаються недобросовісною конкуренцією:

• неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання;
• створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції;
• неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.

Детальніше – у темі номера видання ЮРИСТ&ЗАКОН.

 

Продукт	ЮРИСТ&ЗАКОН
Підстави	Тонка межа між рекламою та недобросовісною конкуренцією	https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016509?bl=&hide=true
	Контрафакт: юридичні та практичні заходи боротьби з підробками	https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016505?bl=&hide=true
	Захист прав на об'єкти інтелектуальної власності	https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016506?bl=&hide=true
	Нюанси укладення ліцензійних договорів	https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016510?bl=&hide=true
	Реєстрація прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки в Україні	https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016511?bl=&hide=true
	Супровід передачі прав на об'єкти інтелектуальної власності в рамках угод M&A	https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016513?bl=&hide=true
	Практика вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності	https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016508?bl=&hide=true
Розмір бізнесу	Усі
Сфера бізнесу	Усі

 

 

11. Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства про банкрутство

Рада схвалила законопроєкт щодо банкрутства.

Внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства повинно усунути технічні неузгодженості та недоліки, а також врегулювати суперечливі питання.

Зокрема, позовні заяви щодо банкрутства зможуть розглядатися у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Також законопроект спрощує і роботу арбітражним керуючим. Він передбачає створення автоматизованої інформаційної системи «Банкрутство та неплатоспроможність», що об'єднає необхідні реєстри та бази даних і до складу якої входитиме Електронний кабінет арбітражного керуючого.

 

Продукт	ІПС: Законопроекти; ЮРИСТ&ЗАКОН
Підстави	Проект Закону України від 31.01.2022 №4409 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»	https://ips.ligazakon.net/document/JI03733I
	Кодекс України з процедур банкрутства хочуть змінити: до чого варто готуватися забезпеченим кредиторам?	https://ips.ligazakon.net/document/EA015291?bl=JI03733I
Розмір бізнесу	Усі
Сфера бізнесу	Усі

 

 

 

 

 

СУДОВА ПРАКТИКА

 

Щодо стягнення збитків з податкового органу, які завдані внаслідок неправомірного блокування податкової накладної

Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.

Оскарження рішення, дії або бездіяльності контролюючого органу як таке, що спрямоване на відновлення суб'єктивного права чи законного інтересу, і вимога про відшкодування шкоди, завданої втратою цього права чи інтересу, є зверненням до конкуруючих способів захисту, одночасно надати які суд не може.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP09169

 

Щодо оскарження в апеляційному порядку ухвали про відмову в задоволенні заяви, поданої на підставі статті 383 КАС України

Неможливість апеляційного оскарження ухвали суду про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України, може мати наслідком незабезпечення обов'язковості виконання судового рішення та дієвості судового контролю за його виконанням, і як наслідок, незабезпечення права особи на судовий захист.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP09171

 

Щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, під час дії мораторію

Виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не підлягає виконанню, але зазначене не є підставою для висновку, що виконавчий напис не міг бути вчинений нотаріусом під час дії мораторію.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP09179

 

Щодо припинення адміністративного арешту

У випадку наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо в подальшому наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP09151

 

Щодо зупинення виконання за виконавчим документом або заборони приймати виконавчий документ до виконання

Вжиття судом заходів з зупинення виконання за виконавчим документом або заборони приймати виконавчий документ до виконання під час розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не є забезпеченням позову, оскільки спір вже вирішено по суті.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP09123