15.03.2023 – 21.03.2023
КЕРІВНИКОВІ
1.Р озк риття емі тентам и ц і нних паперів і нформ аці ї про зв 'язк и з і нозем ним и д ержавами
Вимога відносно надання до НКЦПФР інформації щодо наявності зв'язків з іноземними державами зони ризику не стосується емітентів державних цінних паперів, інвестиційних сертифікатів, акцій корпоративних інвестиційних фондів, які уклали договори про управління активами таких корпоративних інвестиційних фондів з компаніями з управління активами, та емітентів облігацій місцевих позик.
Відповідні зміни до Порядку розкриття емітентами цінних паперів інформації щодо наявності зв'язків з іноземними державами зони ризику під час дії воєнного стану внесено рішенням НКЦПФР , яке набрало чинності 1 березня 2023 року.
Емітенти цінних паперів у термін до 30.04.2023 повинні надати інформацію щодо наявності зв'язків з
|
|||||||||||||||||||
іноземними державами зони ризику з 01.01.2021 - 31.12.2022, а саме: Російською Федерацією, Республікою Білорусь, Ісламською Республікою Іран, Корейською Народно-Демократичною Республікою шляхом подання до Комісії через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку.
2. Ос обливос ті пров ед ення заг аль них зборів АТ у 2 02 3 році
Рішенням НКЦПФР від 6 березня 2023 року встановлено, що у період дії воєнного стану загальні збори акціонерів акціонерного товариства, незалежно від змісту норм статуту та інших внутрішніх документів акціонерного товариства, якими регулюється порядок скликання та проведення загальних зборів, можуть бути проведені виключно одним з наступних шляхів:
дистанційного проведення відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року № 236;
проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій, відповідно до вимог статті 59 Закону України "Про акціонерні товариства" (за виключенням випадків, коли місцем проведення загальних зборів є тимчасово окуповані території України або територія держави, що визнається згідно з законодавством України державою-агресором).
Дія зазначених положень не поширюється на акціонерні товариства з одним акціонером.
Дистанційні загальні збори акціонерів акціонерних товариств, що скликаються та проводяться відповідно до
Порядку № 236 повинні скликатися та проводитися з урахуванням певних особливостей.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; ІПС: Ситуації для юриста; ЮРИСТ&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Рішення від 16.04.2020 № 196 «Про затвердження Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду» |
https://ips.ligazakon.net/document/kl200103 |
|
|
Закон України від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства» |
https://ips.ligazakon.net/document/T222465 |
|
|
Рішення від 06.03.2023 № 236 «Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів» |
https://ips.ligazakon.net/document/kl230087 |
|
|
Рішення від 06.03.2023 № 240 «Про внесення змін до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 лютого 2023 року N 154» |
https://ips.ligazakon.net/document/kl230083 |
|
|
Проведення загальних зборів акціонерів (учасників) в період воєнного стану |
https://ips.ligazakon.net/document/situation- doc/SI081067 |
|
|
Продовження повноважень наглядових рад акціонерних товариств під час воєнного стану |
https://ips.ligazakon.net/document/EA015929 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
3. На В аше прохання: б ронюв ання праці в ник ів : д обі рк а ак ту аль них м атері алі в
|
||||||||||||||||
Пропонуємо Вашій увазі добірку актуальних матеріалів щодо бронювання працівників в період воєнного стану
|
|
національної економіки» |
|
|
|
Наказ від 24.02.2023 № 68 «Про встановлення критеріїв визначення підприємств, установ і організацій такими, що мають важливе значення для національної економіки» |
https://ips.ligazakon.net/document/re39412 |
|
|
Наказ від 21.02.2023 № 223 «Про затвердження Критеріїв з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства в особливий період» |
https://ips.ligazakon.net/document/re39386 |
|
|
IT vs воєнний стан |
https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016300 |
|
|
Підтримка ІТ-індустрії під час війни |
https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016032 |
|
|
Бронювання військовозобов'язаних у воєнний час: чинні умови та порядок |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ01 4082 |
|
|
Бронювання військовозобов'язаних у 2023 році: умови та порядок |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ01 4380 |
|
|
Бронювання військовозобов'язаних працівників змінено: Закон № 2732 розширив перелік |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ01 4261 |
|
|
Бронювання працівників під час війни |
https://ips.ligazakon.net/document/DG220100 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
А У ДИТ О РУ, Б У ХГАЛТ ЕРО ВІ
4. ДПС не в изнає Переліку т ериторі й в ід Мі нреі нтег рац ії
З моменту затвердження пільг для певного кола платників податків усі чекали на перелік територій, з огляду на який цими пільгами можна користуватися. Звісно, з його затвердженням трохи забарилися, але й те, що було затверджено, не влаштовує податківців. Якщо бути точнішим – то не дотримано букви ПКУ.
Уся проблема та позиція податківців - в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Чому ДПС не визнає Переліку територій від Мінреінтеграції |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
5. Відновлювальні роботи: облікові особливості заміни вікон та дверей
Після повернення на деокуповані території чи після обстрілів, де бізнес усе ще намагається працювати, підприємства прагнуть відновити пошкоджене майно.
|
|||||||
Усі деталі в статтях видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
|
|
дверей |
|
|
|
Відновлювальні роботи в бюджетній установі: облік заміни вікон і дверей |
|
|
Сфера бізнесу |
усі |
|
|
Розмір бізнесу |
усі |
|
6. Онов лено прав ила склад ання перв инних д оку менті в т а рег іс трі в бу хоблік у
Зміни № 467 передбачають актуалізацію Положення № 88. І якщо коротко Мінфін уніс зміни до порядку складання первинних документів у частині термінології та реквізитів, а також актуалізував порядок виправлення помилок у таких документах. Варто зазначити, що нарешті є чітка вимога щодо мовного питання в первинці: документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований автентичний переклад на українську мову. Крім того, установлено більш чіткі правила вилучення документів. А саме:
копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством;
вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
Розлогіше про усі зміни – читайте в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджені наказом Мінфіну від 28.12.2022 р. № 467 |
|
|
|
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88. |
|
|
|
Правила складання первинки та регістрів бухобліку актуалізовано |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
7. Дог ов ори у прав лі ння м айном - попу лярний і нс трум ент пі д ч ас ві йни
Як відомо, в умовах воєнного часу за допомогою укладання договорів управління майном можна вирішити чимало проблем, у тому числі пов'язаних з відсутністю власників майна на території України. Ба більше – однією із суттєвих переваг договору управління майном є те, що на майно, передане в управління, не може бути звернено стягнення за вимогою кредитора. Однак такий договір має бути зареєстрований у ДПС, а управитель має бути платником ПДВ.
Тож у тему номера видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН присвячено договорам управління майном, де від А до Я
розкриті усі особливості цього інструмента.
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Договори управління майном: правові аспекти |
|
|
|
Договори управління майном: реєстрація в органах ДПС |
|
|
|
Договори управління майном: податковий облік |
|
|
|
Договори управління майном: бухгалтерський облік |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
8. Прод аж буд ів лі за ц і ною, нижч е оц і ночної в артос ті : ч и є под атк ові нас лід к и?
Цілком логічне запитання, тим паче в умовах війни й на перший погляд "нічого такого" може стати великою проблемою для продавця. До речі, майже аналогічне запитання було задане нещодавно в одній із бухгалтерських груп і серед безлічі "експертних коментарів" автор питання ВЗГАЛІ (!) не отримав на нього правильної та зрозумілої відповіді.
Тож саме час "поціновувачам" безоплатного та умовно швидкого й "небагатослівного" контенту варто задуматись над тим, що не завжди в бухгрупах можна отримати коротку та водночас правильну фахову відповідь на своє запитання. Адже саме відсутність такого роду контенту нерідко ставиться на противагу експертам бухвидань, які ніби системно "бавляться" великою кількістю текста, а в людей немає часу на його вивчення. Тож маємо наочний приклад, коли текст у професійному значенні завжди має сенс, бо він не порожній, як коментарі окремих колег у професійних групах. Тож саме глибокий аналіз і пошук оптимального варіанта допоможе уникнути проблем із податковою, бо, здебільшого, й у податківців на одну ситуацію є кілька думок
|
|||||||||||||
Отже, зокрема, не лише безпосередньо описаній проблемі продажу, а й згаданим вище людям, ми присвятили розлогу фахову відповідь на запитання у виданні БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
АДВОКАТУ, ЮРИСТОВІ
9. В регу люв ання п роц есу д ержреєс трац і ї змі н д о в ід ом остей про кі нцев их бенефіц і арних в лас ник ів Міністерство юстиції роз’яснило застосування норм Закону № 2571-IX про зміни у держреєстрації кінцевих бенефіціарних власників.
Міністерством юстиції України ведеться робота над розробленням порядку, яким буде урегульовано процес державної реєстрації змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників на підставі повідомлень про виявлені розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності, отриманими суб'єктами, передбаченими Законом, у результаті здійснення належної перевірки та
|
||||||||||||||||||||||
відомостями, розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (зокрема про виявлення неповноти, неточності чи помилок в інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структурі власності).
10. Пі дс тав и зу пинення пров ад ження у с праві д о припинення в оєнног о стану: позиці я КАС В С
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду висловився щодо підстав зупинення провадження
у справі до припинення воєнного стану.
Відповідну постанову КАС ВС у справі № 380/7845/21 було прийнято 27 лютого 2023 року.
Пунктом 5 частини першої статті 236 КАС України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі
Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Відповідно до статті 3 Закону № 1934-XII «Про Збройні Сили України» військові частини та органи військового управління є складовими елементами Збройних Сил України, такі суб'єкти перебувають у їх структурі на постійній основі, що не обумовлено часовими межами або певними подіями, як, наприклад, завершення воєнного стану.
КАС ВС наголосив, що на органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні
заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до організаційної структури Збройних Сил України, норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України не поширюється.
Таким чином, норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України може бути застосована судами при
вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка
є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил
України або інших утворених відповідно до закону військових формувань.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; VERDICTUM |
|
|
Підстави |
Кодекс адміністративного судочинства від 06.07.2005 № 2747-IV |
https://ips.ligazakon.net/document/T05_2747 |
|
|
Закон України від 06.12.1991 № 1934-XII «Про Збройні Сили України» |
https://ips.ligazakon.net/document/T193400 |
|
|
Постанова від 27.02.2023 № 380/7845/21 Верховний Суд. Касаційний адміністративний суд |
https://verdictum.ligazakon.net/document/109224 997 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
11. Суд вс танов ив фак т см ерті в і йсь к ов ос лужбовц я, чим ві дк рив в ажлив ий юридичний проц ес
Долинський районний суд Івано-Франківської області у встановив факт смерті військовослужбовця.
Заявниця зазначила, що 26 річного сина було призвано на військову службу за мобілізацією у червні 2022 та зараховано до особового складу військової частини стрільцем. Однак, 12 жовтня 2022 під час виконання бойового завдання її син зник без вісті. За результатами проведеного службового розслідування встановлено, що під час виконання бойового завдання після артилерійського обстрілу та штурму противником бойових позицій був втрачений зв'язок із цим солдатом, місце перебування не відоме, тіло залишилось на непідконтрольній території в зоні ведення інтенсивних бойових дій.
Попри наявність висновків та інших документів з військової частини про смерть сина під час виконання військового обов'язку зареєструвати у відділі ДРАЦСУ смерть неможливо, так як для цього потрібно лікарське свідоцтво про смерть або довідка фельдшера про смерть, але, оскільки тіло перебуває на території під постійними обстрілами і забрати його немає можливості, то і отримати від медиків ці документи не в змозі. Суд, встановивши факт, що має юридичне значення - факт смерті військовослужбовця, цим рішенням надав можливість заявниці у подальшому скористатися своїми сімейними, цивільними і соціальними правами, пов'язаними із смертю сина, зокрема: спадкування, отримання статусу членів сім'ї загиблого військовослужбовця, допомоги сім'ї загиблого військовослужбовця, та ін.
У відповідності до правового висновку викладеного в постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 в справі N 490/6057/19-ц - встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв'язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації.
|
|||||||
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 317 ЦПК України - ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
|
|
Постанова від 05.12.2022 № 490/6057/19 Верховний Суд. Касаційний цивільний суд |
https://verdictum.ligazakon.net/document/107963 201 |
|
|
Рішення від 13.02.2023 № 343/103/23 Долинський районний суд |
https://verdictum.ligazakon.net/document/108932 013 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
12. Огляд прак тик и Єв ропейс ьк ог о с уд у з прав люд ини за січень 202 3 року
Пропонуємо Вашій увазі огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими впродовж січня 2023 року.
Справа Cotora v. Romania стосувалася дисциплінарного провадження щодо судді - голови апеляційного суду -
через те, що вона, імовірно, впливала на процес відбору й призначення конкретних кандидатів на посади своїх заступників. ЄСПЛ у цій справі визнав відсутність порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), адже під час як дисциплінарного провадження, так і наступного його перегляду судами відповідні гарантії цієї статті були дотримані.
Справа OVCHARENKO AND KOLOS v. Ukraine стосувалася звільнення суддів Конституційного Суду України через участь в ухваленні ними Рішення КСУ у 2010 році, яке було наслідком суттєвого збільшення повноважень тодішнього президента України В. Януковича. ЄСПЛ констатував порушення статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя) через невизначеність обсягу того, які саме дії судді охоплюються порушенням присяги.
Справа KOROTYUK v. Ukraine стосувалася неналежного розслідування органами влади фактів
розповсюдження в інт<
