25.01.2023 – 31.01.2023

 

КЕРІВНИКОВІ

 

1.Позапланові перевіки Держпродспоживслужби під час війни

Мінагрополітики затвердило перелік підстав для здійснення позапланових перевірок за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин на період воєнного стану.

Згідно з документом, таких підстав всього три:

• подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного держоргану про здійснення заходу держнагляду (контролю) за його бажанням;
• звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);
• доручення Прем'єр-міністра про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Здійснення цих позапланових перевірок забезпечує Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. 

Продукт	ІПС: Законодавство; Мистецтво оборони
Підстави	Наказ від 03.01.2023 № 5 «Про затвердження Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин на період воєнного стану»	https://ips.ligazakon.net/document/KP221487
	Про орган: Держпродспоживслужба	https://ips.ligazakon.net/document/TO000612
	«Загальний алгоритм дій співробітників підприємства при зустрічі (нагляд за дотриманням санітарного законодавства)»	https://ips.ligazakon.net/document/TO000624
	«Оскарження постанов про накладення адміністративного штрафу (нагляд за дотриманням санітарного законодавства)»	https://ips.ligazakon.net/document/TO000635
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	Усі

 

 

2. Нацбанк пом'якшив вимоги до захисту приміщень пунктів обміну валют

Національний банк пом'якшив вимоги до правил організації захисту приміщень для небанківських фінансових установ, що здійснюють незначні за обсягами валютні операції.

Йдеться про небанківські фінансові установи, операторів поштового зв'язку, що отримали ліцензію НБУ на здійснення торгівлі валютними цінностями та/або ліцензію на здійснення валютних операцій, їх структурних та відокремлених підрозділів, які здійснюють операції, що передбачають використання готівки в національній та/або іноземних валютах.

Отже, такі небанківські установи, в яких середньоденний обсяг цінностей не перевищує 20 мінімальних заробітних плат (134 тис. грн), зможуть самостійно визначати необхідність:

• облаштування приміщень засобами охоронного призначення (фізичної та технічної охорони);
• облаштування приміщень системами відеоспостереження охоронного призначення;
• застосування сховища/сейфа для зберігання цінностей.

Крім того, небанківські установи можуть використовувати сейфи І класу опору для зберігання готівки та/або інших цінностей в обсязі, що не перевищує середньоденний показник у 500 мінімальних заробітних плат.

Продукт	ІПС: Законодавство;
Підстави	Постанова від 17.01.2023 № 4 «Про затвердження Змін до Правил з організації захисту приміщень небанківських установ в Україні»	https://ips.ligazakon.net/document/pb23007
	Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України»	https://ips.ligazakon.net/document/t990679
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	Усі

 

 

3. Регулювання діяльності АО – що нового

Починаючи з 1 січня 2023 року діяльність акціонерних товариств суттєво змінюється за рахунок втрати чинності Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI та набуття чинності Законом України «Про акціонерні товариства» № 2465-IX:

• поняття «корпоративних прав та відносин» закріплено в Цивільному кодексі України;
• передбачений порядок внесення нових відомостей під час реєстрації в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зокрема, дату початку обліку/дату припинення обліку часток товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю в обліковій системі часток;
• збільшено граничний відсоток порогової вартості акцій;
• раніше мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становив 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства. Новим законом встановлено інший мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства, а саме - 200 розмірів мінімальної заробітної плати;
• закріплено зміни у структурі управління.

Новий Закон зобов'язує акціонерні товариства привести свою діяльність у відповідність нового закону до 31 грудня 2023 року.

Продукт	ІПС: Законодавство;
Підстави	Про акціонерні товариства	https://ips.ligazakon.net/document/T222465
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	Усі

 

 

 

 

 

АУДИТОРУ, БУХГАЛТЕРОВІ

 

4. Залишається актуальним: фінансова звітність за 2022 рік

Традиційно, в січні кожного року бухгалтери вивчають не лише законодавчі новації, а й починають складати фінансову звітність, адже вона є частиною й податкового пакета звітності.

Тож про основні моменти інформує видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

Продукт	БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Підстави	Фінансова звітність підприємств: підбиваємо підсумки 2022 року	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014310
	Фінансова та бюджетна звітність установ: підбиваємо підсумки 2022 року	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014311
	Звітування у форматі Таксономії ІXBRL: практичні аспекти складання	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014321
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	усі

 

 

5. Чи можна не сплачувати за оренду земділянки комунальної власності під час війни

Однозначно ні, таке право було лише до 31 липня 2022 року

Детальніше у матеріалі від БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

Продукт	БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Підстави	Чи можна не сплачувати за оренду земділянки комунальної власності під час війни	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014342
Розмір бізнесу	Усі

 

6. Середня зарплата для оплати лікарняних і декретних: усі зміни з 2023 року

З 1 січня 2023 року набула чинності постанова КМУ № 1350, якою серед іншого внесені зміни до Порядку № 1266. Так, зокрема, КМУ підтвердив, що в разі, якщо резидент Дія Сіті користується пільгою з ЄСВ, сплачуючи його в розмірі мінімального внеску, то й суму допомоги він також повинен визначати з розміру мінімальної заробітної плати.

Водночас не врегульована постановою № 1350 проблема оплати лікарняних сумісникам. Змінюючи п. 30 Порядку № 1266, КМУ це не врахував, адже цим пунктом передбачено оплату як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Зокрема, п. 30 передбачено таке:

• розрахунковий період потрібно визначати за кожним місцем роботи окремо;
• страхові виплати й оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за кошт роботодавця потрібно здійснювати на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи;
• якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково має бути додано довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом;
• сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

 

 

А втім, хоч п. 30 Порядку № 1266 і визначає порядок оплати лікарняного як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, навряд чи такий алгоритм працюватиме на практиці. На цей час подати заяву-розрахунок для оплати лікарняного суміснику неможливо з технічних причин, адже програмне забезпечення на сайті ПФУ не надає такої можливості. Але в разі, якщо це питання буде розв'язано, ПФУ навряд чи фінансуватиме лікарняні застрахованій особі за кількома місцями роботи, адже це не відповідає Закону № 1105.

Більше деталей - у статті від БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Продукт	ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Підстави	Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 р. № 1105-XIV	https://ips.ligazakon.net/document/t991105
	постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації окремих функцій Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 02.12.2022 р. № 1350.	https://ips.ligazakon.net/document/kp221350
	Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.	https://ips.ligazakon.net/document/kp011266
	Середня зарплата для оплати лікарняних і декретних: що змінилося з 1 січня 2023 року	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014343
Розмір бізнесу	Усі

 

 

АДВОКАТУ,  ЮРИСТОВІ

 

7. Інформаційні обмеження у Судовому реєстрі

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 7033-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень».

Метою проєкту автори законодавчої ініціативи визначили запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень. Для досягнення цієї мети запропоновано на законодавчому рівні відтермінувати загальний та повний доступ до окремих судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, а також обмежити оприлюднення окремої інформації в судових рішеннях.

 

Що передбачає законопроєкт:

• доступ (загальний і повний) до ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей і документів, про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна та тимчасовий доступ до речей і документів, про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, про відмову у задоволенні клопотання про обшук житла чи іншого володіння особи, про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, про відмову у задоволенні клопотання про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальних провадженнях, забезпечується через один рік після внесення таких ухвал до Реєстру;
• обмежити публікацію у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу, таких відомостей: найменування органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій; найменування суб'єктів, які входять до складу оборонно-промислового комплексу України; адреси місць розташування та найменування об'єктів критичної інфраструктури; адреси місць розташування та найменування об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Такі відомості запропоновано замінювати літерними або цифровими позначеннями;
• обмежити під час дії правового режиму воєнного стану на території України загальний доступ до судових рішень у кримінальних провадженнях щодо осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки, у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації або проти встановленого порядку несення військової служби. Загальний доступ до відповідних рішень запропоновано забезпечити через один рік після дня закінчення (скасування) воєнного стану;
• на час дії воєнного стану, якщо судовий розгляд відбувався у відкритому судовому засіданні, але розголошення окремої інформації на переконання суду може зашкодити безпеці, надати суду право при направленні рішення до Реєстру визначити відповідну інформацію такою, що не підлягає розголошенню (опублікуванню).

Продукт	ІПС: Законопроєкти
Підстави	ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ від 13.01.2023 р. N 7033-д Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень	https://ips.ligazakon.net/document/JI08640I

 

 

8. Умови  часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами

З 2023 року власники землі мають сплачувати новий обов’язковий податок ― мінімальне податкове зобов’язання. Державна податкова служба України надала роз’яснення для фізичних осіб – платників єдиного податку.

Так, платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у т. ч. щодо земельних ділянок, які належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток із розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік. Звертаємо увагу, що першим роком, за який визначають мінімальне податкове зобов'язання, є 2022 рік.

Платники єдиного податку – фізичні особи – підприємці першої – третьої груп, у яких виникає обов'язок визначити мінімальне податкове зобов'язання, уперше подають податкову звітність за новою формою разом із додатком 2 "Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік" за 2022 рік.

Продукт	ІПС: Законодавство
Підстави	Роз'яснення від 13.01.2023  До уваги фізичних осіб - платників єдиного податку!	https://ips.ligazakon.net/document/DPA2429

 

 

 

 

 

 

10. Злочини у сфері господарської діяльності: актуальна судова практика 2022 року

Злочини у сфері господарської діяльності становлять велику суспільну небезпеку для економіки будь-якої держави, оскільки вони характеризуються складністю, латентністю, поширеністю, різноманітними формами вияву та сукупністю охоронюваних суспільних відносин.

Злочини у сфері господарської діяльності охоплюються широким родовим об'єктом, їх можна виокремити на види:

• злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України (статті 199, 200, 201, 210, 211, 212, 2121, 204 Кримінального кодексу України (ККУ));
• злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності суб'єктів господарювання (статті 2031, 206, 209, 2091, 213, 229, 231 і 232 ККУ);
• злочини у сфері банкрутства (статті 2181, 219, 2201 ККУ);
• злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів (статті 222, 2231, 224, 2321, 2322 ККУ);
• злочини у сфері приватизації державного та комунального майна (стаття 233 ККУ).

Суб'єкти злочинів у сфері господарської діяльності можна поділити на:

• спеціальні суб'єкти (наприклад, посадова особа);
• будь-яка особа, що підлягає кримінальній відповідальності, яка порушує або не виконує певні господарські обов'язки і вимоги поведінки у цій сфері.

Щодо кримінально-правових заходів протидії злочинності у сфері господарської діяльності важливу роль відіграють майнові покарання, тобто покарання, пов'язані з обмеженням майнових прав засуджених (штраф, конфіскація майна). Застосування такого виду санкцій мають на меті не лише застосування покарання до особи за злочинну поведінку, а й зробити її економічно збитковою для винного.

Можна дійти висновку, що законодавець під час визначення міри покарання за злочини у сфері господарської діяльності виходив з того, що покарання у вигляді позбавлення волі не сприяє відшкодуванню засудженими заподіяної ними шкоди. Ув'язнення особи саме собою не може компенсувати заподіяні державі чи окремим особам збитки та фактично позбавляє таку особу можливості заробляти кошти в обсязі, необхідному для відшкодування завданої шкоди.

Водночас під час кваліфікації злочинів у сфері господарської діяльності часто виникає питання про їх розмежування з іншими злочинами з Особливої частини ККУ.

Зокрема, Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 28.10.2020 р. у справі № 509/1836/14-к, провадження № 51-1920км20, дійшов висновку щодо розмежування шахрайства, передбаченого ст. 190 ККУ, та шахрайства з фінансовими ресурсами, передбаченого ст. 222 ККУ.

Продукт	–	ІПС:Загальне законодавство ЮРИСТ& ЗАКОН
Пошук	T012341 ЕА016353   ЕА016347 ЕА016355   ЕА016356 ЕА016352 ЕА016358     ЕА016349   ЕА016351 ЕА016354	Кримінальний кодекс України Злочини у сфері господарської діяльності -актуальна судова практика 2022 ро ку Корупційні правопорушення: практика Верховного Суду Огляд актуальної судової практики у спорах, що виникають під час здійснення виконавчого провадження Сімейні спори у воєнний час Особливості доказування у кримінальному провадженні Чи звільняється роботодавець від розрахунку при звільнені працівника внаслідок воєнного стану? Аналіз останньої судової практики Судова практика у спорах щодо трудових відносин під час воєнного стану Корпоративні спори - актуальна практика Захист персональних даних - актуальна практика Верховного суду

 

 

11. Зупинення продажу майна, арештованого на виконання іншого рішення суду, є спеціальним способом забезпечення позову – ВС

У справі № 757/22558/20 позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку, а також зняти арешт із цієї земельної ділянки, який накладено постановою приватного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника в межах виконавчого провадження.

Заяву про забезпечення позову мотивовано тим, що зазначена земельна ділянка вибула з його власності на підставі підробленого договору дарування, який він на цей час оспорює в судовому порядку. На цю земельну ділянку приватний виконавець наклав арешт у межах виконавчого провадження. Стороною у цьому спорі він не був.

Станом на час подання цього позову на веб-сайті центральної бази даних системи електронних торгів було розміщено інформацію щодо реалізації майна в межах виконавчого провадження та призначено проведення аукціону.

Позивач вважав, що невжиття судом заходів забезпечення позову може унеможливити чи ускладнити виконання рішення в разі, якщо його буде ухвалено на його користь.

Заходи забезпечення позову застосовують для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і їх потрібно застосовувати лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав і законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, у тому, що є реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС: Судова практика
Пошук за іменем файла	C023937	Постанова від 05.12.2022 № 757/22558/20,61-158сво21 «Верховний Суд. Касаційний цивільний суд»
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

 

 

 

СУДОВА ПРАКТИКА

 

Щодо тлумачення умов договору в частині проведення розрахунків між сторонами

Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP08659

 

Щодо доказування у спорах про відшкодування шкоди

У спорах про відшкодування шкоди тягар доказування перерозподілений: відсутність вини доводить завдавач шкоди.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP08658

 

 

Щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат

Позов про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на задавнену вимогу, допускається тільки разом з пред'явленням позову про стягнення задавненої вимоги.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP08655

 

Про застосування принципу "jura novit curia" ("суд знає закони")

Принцип "jura novit curia", з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов'язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача. З другого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP08656

 

Про односторонню відмову від договору оренди землі

Орендодавець, який відповідно до договору оренди землі має право на односторонню відмову від такого договору і вчиняє такий односторонній правочин, має повідомити про це орендаря, оскільки така відмова від договору має бути адресована та сприйнята саме останнім, а не державним реєстратором.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP08652