Корпорація МЕРЕЖА
Інф. бюлетень від 22.12.2022р.

 

22.12.2022 – 28.12.2022

 

КЕРІВНИКОВІ

 

1. Уряд спростив увезення генераторів та енергетичного обладнання

У зв'язку з військовими обстрілами рф по об'єктах критичної інфраструктури пошкоджено близько 50 % енергетичної інфраструктури України. Через пошкодження, які виникли внаслідок цього, велика кількість населення залишилася без світла.

Задля полегшення ситуації влада звільнила від податку на додану вартість та ввізного мита товари, важливі для проходження цього опалювального сезону, а саме генератори, акумулятори й інше обладнання, яке допомагає покращити енергозабезпечення. Зокрема, передбачено скасування до вказаних товарів вимог декларування про відповідність і маркування знаком відповідності технічним регламентам до закінчення воєнного стану в країні та протягом 90 календарних днів після його припинення або скасування.

Відповідну постанову № 1288 Кабінет Міністрів України прийняв 16 листопада 2022 року.

 

Продукт

ІПС:Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН; БНЗ; Вісник МСФЗ

Підстави

Уряд спростив увезення генераторів та енергетичного обладнання

 

https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA016269?bl=

 

Постанова від 16.11.2022 № 1288 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»

 

https://ips.ligazakon.net/document/KP221288

 

Придбання дизельного генератора: дозволи, ліцензії, акцизний та екоподаток

 

https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014257

 

Запитання-відповідь від 09.12.2022 «Чи залежить звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання систем безперебійного електроживлення, електрогенераторних установок, тощо від категорії покупця та напрямів використання таких товарів?»

 

https://ips.ligazakon.net/document/ZN049841

 

Громадяни можуть ввозити безмитно необмежену кількість та тип генераторів – Держмитслужба

https://fz.ligazakon.net/#/articles/FZ002920?bl=

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

 

2. Відновлення енергетичної інфраструктури та зберігання до 2 тон пального без отримання ліцензії

Верховна Рада ухвалила у цілому два Закони щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України: про внесення змін до Податкового кодексу  та про внесення змін до Митного Кодексу.

Цими Законами запроваджуються короткострокові стимулюючі податкові та митні пільги для відновлення енергетичної інфраструктури.

Зокрема, на законодавчому рівні впроваджується ввезення без оподаткування ввізним митом та ПДВ генераторів, Starlink та іншого обладнання для енергетики, у тому числі для фізичних осіб.

Крім того, бізнесу дозволяється зберігати до 2 т пального без необхідності отримувати ліцензію. Про зберігання пального у більших обсягах необхідно повідомляти Державну податкову службу за декларативним принципом.

Також звільняється від мита та ПДВ ввезення обладнання для відновлення постачання енергії, яке є технічною допомогою від Energy Community.

 

Продукт

ІПС: Законодавство

ІПС: Законопроєкти

Підстави

Податковий кодекс України

Митний кодекс України

Проект Закону України від 13.12.2022 №8197 «Про внесення зміни до Митного кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України»

Проект Закону України від 13.12.2022 №8196 «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України»

https://ips.ligazakon.net/document/t10_2755

https://ips.ligazakon.net/document/T124495

https://ips.ligazakon.net/document/JI08339I

 

 

 

 

https://ips.ligazakon.net/document/JI08338I

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

3. Уряд дозволив здійснювати позапланові перевірки бізнесу

Кабмін дозволив здійснювати позапланові перевірки на підставі окремих рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

 

Продукт

ІПС: Законодавство

Підстави

Постанова від 06.12.2022 № 1363 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. N 303»

Постанова від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану»

https://ips.ligazakon.net/document/kp221363

 

 

https://ips.ligazakon.net/document/kp220303

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

 

БУХГАЛТЕРОВІ

 

4. Індекс споживчих цін у листопаді та індексація зарплат у грудні 2022 року 

Держстат повідомляє - індекс споживчих цін (ІСЦ) у листопаді 2022 року становить 100,7%. 

Зважайте, що у грудні 2022 року право на поточну індексацію мають право працівники, у яких востаннє посадові оклади підвищувалися у: 

- липні 2022 року на суму 150,30 грн (2684 грн х 5,6%); 

- серпні 2022 року на суму 118,10 грн (2684 грн х 4,4%). 

Також право на поточну індексацію мають і ті працівники, у яких підвищення відбулося у червні 2022 року та раніше. 

Зверніть увагу, що індексацію зарплат призупинять на 2023 рік. Детальніше про це у матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Довідники для індексації заробітної плати та розрахунку компенсації з урахуванням нового індексу інфляції вже доступні в модулі ДОВІДНИКИ.  

Докладніше про порядок індексації грошових доходів громадян можна дізнатись із ситуації "Індексація заробітної плати: основні положення"

Розрахувати суму індексації допоможе КАЛЬКУЛЯТОР ІНДЕКСАЦІЇ   

 

Продукт

ІПС:Довідники, Ситуації для бухгалтера, Калькулятор індексації;  БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Підстави

Довідник для індексації заробітної плати

https://ips.ligazakon.net/document/view/SH202200

 

Довідник розрахунку компенсації

https://ips.ligazakon.net/document/view/SH000850

 

КАЛЬКУЛЯТОР ІНДЕКСАЦІЇ

https://ips.ligazakon.net/calculator/zp

 

У 2023 році – без індексації зарплати: що слід урахувати

https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014256

 

"Розмір індексації більший за суму підвищення: як обраховувати суму індексації"

https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ011601

 

Підвищено зарплату випереджаючим шляхом. Чи можна уникнути індексації?

https://interbuh.ligazakon.net/article?id=143600

 

 

Зміни окладу й індексація

 https://interbuh.ligazakon.net/article?id=142897

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

усі

 

 

 

5. Робота у вихідні дні

За загальним правилом заборонено залучення працівника до роботи у вихідний день. Проте із цього правила є певні винятки, особливо зараз – під час воєнного стану. Тому в статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН детально розглянуто можливість роботи працівників у вихідний день, а також наслідки, про які має знати роботодавець.

 

Продукт

 БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Підстави

Робота у вихідні дні: воєнний стан, оплата, відповідальність

https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014232

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

усі

 

 

 

6. Бронювання військовозобов'язаних працівників змінено

Завдяки Закону № 2732 бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

2) на підприємствах, в установах та організаціях, яким установлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

3) на підприємствах, в установах та організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;

4) на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки й забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Більше деталей в матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

 

Продукт

ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Підстави

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час" від 04.11.2022 р. № 2732-IX

https://ips.ligazakon.net/document/t222732

 

 

Бронювання військовозобов'язаних працівників змінено: Закон № 2732 розширив перелік

https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014261

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

усі

 

 

 

7. Нарешті розпочато врегулювання питання щодо переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф

Найбільше проблем внаслідок відсутності такого переліку мали платники податків, які не можуть виконати свій податковий обов'язок і платники податку на нерухомість і  плати за землю. Останні не мали формальних підстав для подання уточнюючих декларацій з цих податків і були змушені сплачувати протягом 2022 року податкові зобов'язання, нараховані в поданих звітних деклараціях на 2022 рік.

Однак із 25 грудня 2022 року набирає чинності постанова № 1364, якою нарешті почалося врегулювання питання щодо переліку територій, який необхідний для застосування пільг відповідно до п. п. 69.14 та 69.22 підрозділу 10 розд. ХХ ПКУ.

Проте є важливий нюанс: Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій має затвердити перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які є тимчасово окупованими, у форматі, визначеному постановою № 1364. І лише після набрання чинності таким переліком у платників плати за землю та податку на нерухомість з'явиться можливість подати уточнюючі декларації з метою зменшення податкових зобов'язань, нарахованих на початку 2022 року у звітних деклараціях. Тож знову чекаємо.

Докладніше – у статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

 

Продукт

ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Підстави

постанова КМУ "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" від 06.12.2022 р. № 1364.

https://ips.ligazakon.net/document/kp221364

 

 

Уточнення плати за землю та податку на майно: КМУ визначився з переліком територій

https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014259

 

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

усі

 

 

 

 

 

 

 

ЮРИСТОВІ

 

8. Документальне підтвердження знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного чи надзвичайного стану.

Міністерство фінансів України у листі № 41010-07/595-ЗПІ/483 роз'яснило деякі питання  щодо питань, пов'язаних із документальним підтвердженням знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного чи надзвичайного стану.

 

Для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом, застосовуються інвентаризаційні описи, які оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88.

 

Висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов'язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.

 

Протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації. Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація.

 

Розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається відповідно до законодавства. Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 N 326.

 

Як шукати в продукті

ІПС:Загальне законодавство

 

Підстави

Лист від 26.10.2022 № 41010-07/595-ЗПІ/483,

«Про розгляд запиту [щодо питань, пов'язаних із документальним підтвердженням знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного чи надзвичайного стану]»

Постанова КМУ від 20.03.2022 № 326,

«Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації»

https://ips.ligazakon.net/document/MF22092

 

 

 

 

 

https://ips.ligazakon.net/document/KP220326

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

9. Форс-мажор у контрактах GAFTA

Російська агресія та бойові дії на території України поставили бізнес перед викликами, які раніше вважалися виключно теоретичними. Положення про форс-мажор у контрактах набули практичного змісту, їх почали активно використовувати.

Загалом, порядок виконання договорів під час війни залишається незмінним. Проте виникли фактичні обставини, зумовлені загрозами воєнного часу, серед яких:

  • ускладнений зв'язок між сторонами договору (обмеження роботи пошти, неможливість фіксації отримання контрагентом повідомлень, відсутність інтернету тощо);
  • логістичні загрози (блокування шляхів поставок, знищення місць зберігання тощо);
  • накладання санкцій на контрагентів;
  • накладання санкцій на учасників логістичних або розрахункових ланцюжків (арешт кораблів, які належать підсанкційним юридичним особам, обмеження банківських розрахунків, заморожування коштів);
  • торгові обмеження (заборона експорту певних категорій товарів);
  • зобов'язання перед державою, зумовлені воєнним станом (мобілізація працівників і техніки).

Ці обставини потрібно враховувати як під час юридичної оцінки їх наслідків, так і під час планування комерційних операцій в умовах війни.

Слід пам'ятати, що базовим правилом застосування застережень про форс-мажор є те, що форс-мажор не звільняє від виконання зобов'язань автоматично. Сторона може бути звільнена від відповідальності за несвоєчасне виконання договору й отримати можливість продовжити строк виконання. Таке звільнення і можливість продовження строків є тимчасовими – тільки на час існування форс-мажорних обставин або на інший час, установлений відповідним застереженням.

Обставини, які можуть бути розцінені як форс-мажор в умовах війни, включають не тільки власне бойові дії та пов'язані з ними безпекові обмеження та наслідки (наприклад, бойові дії на території, де розташовані виробничі потужності або склади, знищення виробничих потужностей або врожаю під час боїв, пролягання шляхів поставки через окуповані території або зони бойових дій, блокування портів, загроза життю персоналу).

Існування форс-мажорних обставин як таких не є підставою для застосування застереження про форс-мажор.

 

Для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань потрібно, щоб обставини відповідали таким кваліфікаційним ознакам:

  • були непередбачуваними в момент укладення договору;
  • їх настання було поза контролем сторін договору;
  • їх наслідки або вплив неможливо уникнути або вирішити;
  • належать до форс-мажорних обставин згідно з договором або законодавством;
  • існує причинно-наслідковий зв'язок між обставинами та неможливістю виконання договору;
  • існує конкретне зобов'язання, яке підлягає виконанню під час існування таких обставин (настав або повинен настати строк поставки або виплати).

 

Форс-мажорні обставини не мають заздалегідь установленого характеру. Сторона договору, яка посилається на такі обставини, повинна довести їх існування, відповідність критеріям форс-мажорних обставин, а також зв'язок між ними та невиконанням договору.

Більш детально про ризики, та шляхи убезпечення своєї діяльності читайте в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН від 15.12.2022

 

 

Як шукати в продукті

ІПС:Загальне законодавство

Пошук за іменем файла

ЕА016265

ЕА016272

ЕА016268

ЕА016264

 

ЕА016267

 

ЕА016270

ЕА016266

Форс-мажор у контрактах GAFTA

Вплив форс-мажору на виконання договірних зобов'язань

Як сплачувати за кредитними зобов'язаннями під час війни

Про смартконтракти, ескроу та інші персні влади (погляд системотехніка та адвоката на чарівні розв'язки проблем)

Смартконтракти – "розумні угоди" майбутнього чи диджиталізоване сьогодення?

Виконання договірних зобов’язань та форс-мажор

Закупівлі під час воєнного стану. Особливості укладення договорів

 

 

СУДОВА ПРАКТИКА

 

Щодо грошової компенсації або перенесення невикористаної додаткової відпустки, яка надається учасникам бойових дій

Законодавство не передбачає грошової компенсації або перенесення невикористаної додаткової відпустки, яка надається учасникам бойових дій, на наступний рік.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP08566

 

Щодо погашення спадкоємцем боржника боргу

За відсутності доказів про погашення спадкоємцем боржника боргу та письмової відмови спадкоємця в здійсненні одноразового платежу на користь кредитора має місце мовчазна відмова спадкоємця в здійсненні одноразового платежу, що є підставою для задоволення вимог кредитора в межах вартості отриманого спадкоємцем у спадщину майна.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP08567

 

Щодо переривання позовної давності

Переривання позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за договором позики можливе виключно в межах самої позовної давності.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP08569

 

Щодо наслідків закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення

Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP08573

 

Щодо зняття догани

Дострокове зняття догани не свідчить про те, що вона оголошена правомірно, й не вказує на відсутність спору між сторонами.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP08564