Інф. бюлетень від 15.12.2022р.

15.12.2022 – 21.12.2022

КЕРІВНИКОВІ

1. Як Закон про платіжні послуги змінить ринок

1 грудня 2022 року набрав чинності Закон України «Про платіжні послуги», який покликаний удосконалити національний ринок платіжних послуг з урахуванням вимог Другої платіжної директиви і Директиви з електронних грошей.

НБУ як регулятор ринку платіжних послуг зазначив основні новації, які висвітлено в Законі:

Визначено дев'ять категорій надавачів платіжних послуг, серед яких, зокрема: банки, платіжні установи, оператори поштового зв'язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, органи державної влади (за певних умов);
Впроваджено дев'ять платіжних послуг, із них сім - фінансових, дві - нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей із рахунків). Нові учасники платіжного ринку можуть вибрати одну платіжну послугу і сконцентруватися на розробленні зручних сервісів саме для неї;
У небанківських надавачів платіжних послуг (платіжних установ, установ електронних грошей, операторів поштового зв'язку та деяких інших надавачів платіжних послуг) з'явилася можливість відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші (до цього такі можливості були доступні лише банкам) за умови отримання певної авторизації;
Від небанківських фінансових установ не вимагається участь у платіжних системах для здійснення переказу. Тепер ці установи можуть самостійно працювати на платіжному ринку, що спрощує їхню діяльність;
Створюються умови для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking).
Норми нового закону та перехід української платіжної інфраструктури на міжнародний стандарт ISO20022, який є основою функціонування європейських платіжних систем, закладають фундамент для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).

Закон встановлює новий режим електронних грошей в Україні.

Емітентами електронних грошей в Україні зможуть бути не тільки банки, а й такі особи:

установи електронних грошей;
філії іноземних платіжних установ;
оператори поштового зв'язку;
Національний банк України;
органи державної влади, органи місцевого самоврядування.

Стосовно вимог, які висуваються новим Законом до надавачів платіжних послуг:

Щодо вимог до системи корпоративного управління
Вимоги до капіталу надавачів платіжних послуг
Стосовно набуття або збільшення істотної участі в надавачі платіжних послуг
Законом передбачені обов'язки учасників ринку платіжних послуг, а отже передбачена відповідальність за їх порушення.

Продукт	ІПС: Законодавство
Підстави	Закон України від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги» Постанова від 29.07.2022 № 163 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України» Закон України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність»	https://ips.ligazakon.net/document/T211591 https://ips.ligazakon.net/document/PB22189 https://ips.ligazakon.net/document/t990679 https://ips.ligazakon.net/document/t002121
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	Усі

2. Реформа надрокористування: Рада ухвалила «малий Кодекс про надра»

Верховна Рада ухвалила в цілому «малий кодекс про надра», який модернізує державне регулювання надрокористування.

Його метою є створення прозорої, простої та зрозумілої системи користування надрами, зменшення надмірного державного впливу на галузь, підвищення конкуренції та легалізація відносин у сфері користування надрами.

Закон передбачає наступні нововведення:

скорочення втричі строків отримання спеціальних дозволів на користування надрами;
запровадження наскрізних спеціальних дозволів на розвідку і видобування;
встановлення можливості продажу спеціальних дозволів їх власниками;
надання права власникам земельних ділянок до 25 гектарів отримати спецдозвіл на користування надрами без аукціону;
врегулювання дії спецдозволів протягом воєнного стану;
діджиталізація дозвільних процедур й інформації у сфері користування надрами;
запровадження права внесення змін до спеціальних дозволів у разі виявлення нових корисних копалин на діючому родовищі;
скорочення і запровадження вичерпного переліку підстав для зупинки дії чи анулювання спецдозволів виключно на підставі рішення суду;
удосконалення механізмів вилучення земельних ділянок для надрокористування та встановлення на них сервітутів;
скасування дублюючих дозволів та погоджень, зокрема гірничого відводу, погодження органами місцевого самоврядування надання в користування місцевих корисних копалин.

Продукт	ІПС: Законопроєкти
Підстави	Проект Закону України проекту від 01.12.2022 № 4187 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами»	https://ips.ligazakon.net/document/JI03362I
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	Усі

3. Зменшення штрафів за ухилення від сплати митних платежів

Набрав чинності Закон, яким вносяться зміни до Митного кодексу у частині врегулювання питання притягнення до адміністративної відповідальності за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Законом викладено у новій редакції статтю 485 МК. Таким чином розміри штрафів за цей вид правопорушень зменшено у 3-6 разів порівняно з діючими (зараз передбачений штраф у розмірі 300 відсотків).

Реалізація цього Закону забезпечить приведення положень статті 485 МК у відповідність із Рішенням Конституційного Суду від 15.06.2022 № 4-р(II)/2022, яким норми абзацу другого вказаної статті визнано неконституційними.

Продукт	ІПС: Законодавство; ІПС: Законопроєкти; ІПС: Судова практика
Підстави	Митний кодекс України Закон України від 16.11.2022 № 2760-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання питання притягнення до адміністративної відповідальності за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів» Рішення від 15.06.2022 № 4-р(II)/2022 «У справі за конституційними скаргами Барсегяна Геворка Сенекеримовича та Ліненко Наталії Миколаївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 485 Митного кодексу України (щодо індивідуалізації юридичної відповідальності)»	https://ips.ligazakon.net/document/T124495 https://ips.ligazakon.net/document/T222760 https://ips.ligazakon.net/document/KS22006
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	Усі

4. Чи потрібна ліцензія для зберігання пального для генератора: точка зору ДПС

Податківці пояснили, що підпунктом 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу передбачено, що паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої не є акцизним складом.

Отже, зберігання пального у баку генератора, у т. ч. при отриманні пального в бак генератора з акцизного складу пересувного постачальника, не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального.

При цьому у разі, якщо пальне для заправки генератора зберігається в каністрі, ємності, що використовується для зберігання пального, іншій споживчій тарі об'ємом більше 5 літрів, необхідно отримувати ліцензію на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального крім випадків, передбачених ст. 15 Закону № 481, коли така ліцензія не отримується, а саме:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Продукт

ІПС: Законодавство

Підстави

Податковий кодекс України

Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»

https://ips.ligazakon.net/document/t10_2755

https://ips.ligazakon.net/document/z950481

БУХГАЛТЕРОВІ

5. Робота у вихідні дні

За загальним правилом заборонено залучення працівника до роботи у вихідний день. Проте із цього правила є певні винятки, особливо зараз – під час воєнного стану. Тому в статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН детально розглянуто можливість роботи працівників у вихідний день, а також наслідки, про які має знати роботодавець.

Продукт	БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Підстави	Робота у вихідні дні: воєнний стан, оплата, відповідальність	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014232
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	усі

6. Особа з інвалідністю працює в резидента Дія Сіті: яку ставку ЄСВ застосовувати?

Однозначно ставку 8,41 % застосовувати не можна. Лише 22%.

Причому як для працівників – осіб з інвалідністю, так і для гіг- спеціалістів. Усі аргументи – в матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Продукт	БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Підстави	Резидент Дія Сіті: яку ставку ЄСВ застосовувати за особу з інвалідністю	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014241
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	усі

7. Підготовка документації з ТЦУ:лише практичні поради

Хоча звітність із ТЦУ вже здано, підготовка документації з ТЦУ є безкінечним і складним процесом. Тож пропонуємо разом із виданням БУХГАЛТЕР&ЗАКОНспробувати пройти узагальнений шлях, який, на наш погляд, дасть змогу полегшити процес підготовки документації (локальний файл) та систематизувати наявну інформацію у виконавця.

Продукт	БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Підстави	Практичні аспекти підготовки документації з ТЦУ	https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014240
Сфера бізнесу	Усі
Розмір бізнесу	усі

ЮРИСТОВІ

8. Використання електронноно підпису в запиті

Радою адвокатів України були прийняті рішення № 132 "Про затвердження роз'яснення щодо використання електронного підпису, кваліфікованого електронного підпису адвокатами у адвокатських запитах" і № 133 "Щодо можливості подання адвокатом одного адвокатського запиту стосовно кількох клієнтів"

Так, РАУ зазначила, що електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора (фізичної або юридичної особи, що створила електронний документ) та/або підписанта (особа, яка на законних підставах володіє особовим ключем і від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа) іншими суб'єктами електронного документообігу (адресатом, посередником).

Щодо можливості подання адвокатом одного адвокатського запиту стосовно кількох клієнтів РАУ вказала, подання адвокатом адвокатського запиту є професійним правом адвоката, у зв'язку з наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги й надає адвокату право отримувати на адвокатський запит фактично будь-яку інформацію та документи, необхідні адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, призводять до відповідальності, встановленої законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Слід зауважити, що профільний Закон не містить заборони щодо подання адвокатом адвокатського запиту в інтересах кількох осіб (клієнтів).

Водночас адвокатський запит, поданий в інтересах кількох клієнтів, подається адвокатом з огляду на конкретні індивідуальні обставини, які відображені в договорі про надання правової допомоги.

На підставі наведеного Рада адвокатів України, ураховуючи пропозиції, зауваження та доповнення членів Ради адвокатів України, вирішила звернути увагу, що адвокат може подавати адвокатський запит в інтересах кількох осіб з урахуванням конкретних індивідуальних обставин, що відображені в договорі про надання правової допомоги.

Продукт

ІПС: Загальне законодавство

Підстави

Рішення від 17.11.2022 № 133,

«Щодо можливості подання адвокатом одного адвокатського запиту стосовно кількох клієнтів»

https://ips.ligazakon.net/document/MUS37653

Рішення від 17.11.2022 № 132 «Про затвердження роз'яснення щодо використання електронного підпису, кваліфікованого електронного підпису адвокатами у адвокатських запитах»

https://ips.ligazakon.net/document/MUS37652

9. Кримінальна відповідальність за колаборацію та пособництво

Уже дев'ять місяців триває загарбницька війна російських окупантів проти України. Український народ героїчно протистоїть агресору. Однак при цьому деякі громадяни України та юридичні особи допомагають окупантам у вчиненні агресивних дій проти України, підтримують збройні формування держави-агресора тощо.

Колабораціонізм підриває національну безпеку України і становить безпосередню загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності, конституційному ладу України.

Особливості кримінальної відповідальності

Для підтвердження великої значимості питання протидії колабораціонізму держава ще в березні цього року запровадила кримінальну відповідальність за колаборацію.

Зокрема, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність" від 03.03.2022 р. № 2108-IX додав до Кримінального кодексу України (далі – КК України) склад нового кримінального правопорушення – колабораційна діяльність (ст. 1111 КК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1111 КК України до колабораційної діяльності віднесено публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, установлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.

Також колабораційною діяльністю є передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

За здійснення колабораційної діяльності КК України в разі настання тяжких наслідків навіть передбачає довічне позбавлення волі.

Натомість провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади може тягнути за собою покарання у вигляді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

Варто зауважити, що однією з обов'язкових умов для притягнення до кримінальної відповідальності є добровільна співпраця з окупантами та органами окупаційної влади.

Уже почали з'являтися перші вироки у кримінальних правопорушеннях цієї категорії. Ця нова стаття КК України є перспективною, і в найближчому майбутньому, найімовірніше, кількість вироків обчислюватиметься не одиницями, а десятками або навіть сотнями.

Детальніше у виданні ЮРИСТ&ЗАКОН

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС:Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	ЕА016249 ЕА016248 ЕА016250 ЕА016251 ЕА016252	Кримінальна відповідальність за колаборацію та пособництво Вилучення майна РФ в Україні: як працює механізм Війна рф проти України як форс-мажорна обставина в контексті виконання договірних зобов'язань Громадяни російської федерації або республіки білорусь в структурі власності українських юридичних осіб: як убезпечити ділові відносини з контрагентами Моніторинг банками імпортних операцій клієнтів
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

10. Чи звільняє війна від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань?

В Україні триває війна з російською федерацією, унаслідок якої знищено чи пошкоджено значну кількість різноманітних майнових об'єктів та комплексів, що значно ускладнило, а подекуди й унеможливило ведення бізнесу, як, власне, і виконання договірних зобов'язань такого бізнесу. Крім того, перешкоджає виконанню договірних зобов'язань і знаходження певного майна підприємств на тимчасово окупованих територіях України, порушення логістичних зв'язків усередині країни та їх значне ускладнення на міжнародному рівні й низка інших факторів.

Але чи завжди війна є обставиною непереборної сили, яка звільняє від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань? Розбираємося з цим питанням у матеріалах видання ЮРИСТ&ЗАКОН

Як шукати в продукті/модулі	–	ІПС:Загальне законодавство
Пошук за іменем файла	ЕА016254 ЕА015902 ЕА015903	Чи звільняє війна від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань? Договірні відносини у воєнний час. Що змінилося? Правові колізії в поняттях – пеня, неустойка, штраф
Сфера бізнесу		Усі
Розмір бізнесу		Усі

СУДОВА ПРАКТИКА

Щодо розгляду судами заяв про встановлення факту реєстрації шлюбу на тимчасово окупованій території

Документи, видані органами та установами (зокрема, закладами реєстрації актів цивільного стану), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку статті 315 ЦПК України.

https://ips.ligazakon.net/document/view/VSP08528

Щодо визначення позову негаторним

Позов про розірвання договору не є негаторним позовом. Метою позову є захист інтересів власника як учасника зобов'язальних відносин, та розрахований він на випадки порушення цих прав особою, яка знаходиться із власником чи іншим носієм цивільного права в договірних чи інших зобов'язальних правовідносинах.

https://ips.ligazakon.net/document/view/VSP08530

Щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

https://ips.ligazakon.net/document/view/VSP08529

Щодо дати набуття потерпілою особою права на відшкодування заробітку, втраченого внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності.

Визначення розміру відшкодування повинно здійснюватися з урахуванням встановленого ступеня втрати професійної працездатності та з моменту, коли у позивача з'явилось право на відповідне відшкодування (з дати отримання позивачем травми).

https://ips.ligazakon.net/document/view/VSP08523

https://ips.ligazakon.net/document/view/vsp08082

Щодо визначення статусу фіктивного, нелегального підприємства

Велика Палата Верховного Суду визнала необґрунтованим висновок Верховного Суду України про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв'язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

https://ips.ligazakon.net/document/view/vsp08082

НАШІ КЛІЄНТИ