Корпорація МЕРЕЖА
Інф. бюлетень від 24.11.2022р.

 

24.11.2022 – 29.11.2022

 

КЕРІВНИКОВІ

 

1. Керівники нестимуть адмінвідповідальність за неподання інформації про кінцевого бенефіціарного власника

Верховна Рада прийняла закон, який передбачає зміни в порядку подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.

Закон передбачає адміністративну відповідальність керівника юридичної особи або особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч нмдг (17 000-51 000 грн) за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи

Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом № 2571-ІХ.

Продукт

ІПС: Законопроєкти

ІПС: Законодавство

Підстави

Проект Закону України від 16.11.2022 № 6321 «Про внесення змін до статті 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку зі змінами в порядку подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи»

Закон України від 06.09.2022 № 2571-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб»

Кодекс України про адміністративні правопорушення

https://ips.ligazakon.net/document/JI06435I

 

 

 

 

 

https://ips.ligazakon.net/document/T222571

 

 

 

 

https://ips.ligazakon.net/document/kd0005

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

2. Рада схвалила законопроєкт щодо врегулювання у сфері ГМО

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки».

Цим законопроєктом передбачається перегляд існуючого державного регулювання в сфері поводження з ГМО, забезпечення продовольчої безпеки держави шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за використанням генетично модифікованих організмів і обігом генетично модифікованої продукції.

Ним пропонується низка нововведень, зокрема:

  • розмежування повноважень органів державної влади з метою усунення дублювання функцій у сфері поводження з ГМО;
  • удосконалення системи оцінювання ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров'я людини та навколишнього природного середовища;
  • запровадження європейських механізмів державної реєстрації ГМО;
  • удосконалення вимог до маркування ГМО-продукції, які не дозволять вводити в оману споживача, а також посилять державний контроль у сфері поводження з ГМО та встановлять відповідальність за порушення законодавства у цій сфері.

Продукт

ІПС: Законопроєкти

Підстави

Проект Закону України від 05.08.2021 № 5839 «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки»

https://ips.ligazakon.net/document/JI05830I

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

3. Парламент оновив законодавство у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами

16 листопада Верховна Рада ухвалила у цілому Закон щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами.

Цим Законом передбачається:

  • чітке розмежування і збалансування повноважень органів державної влади у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами;
  • врегулювання питання ведення Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, який буде функціонувати на засадах безоплатності та відкритого доступу до нього;
  • приведення у відповідність до законодавства ЄС вимог до змісту етикетки та маркування пестицидів і агрохімікатів, а також встановлення вимог для мінімізації ймовірності помилкового прийняття пестицидів і агрохімікатів за харчовий продукт, напій, лікарський засіб та корм тощо;
  • приведення у відповідність до вимог СОТ та законодавства ЄС вимог до поводження з пестицидами і агрохімікатами, зокрема з їх фальсифікатом;
  • виключення вимог, що є архаїчними, дублюють одна одну, є предметом регулювання інших Законів України, не відповідають законодавству ЄС або створюють правові колізії у рамках чинного законодавства;
  • поширення режиму ліцензування на здійснення операцій із фасування пестицидів, а не тільки на їх виробництво, що сприятиме боротьбі з «сірим імпортом» та фальсифікатом пестицидів і агрохімікатів.

Прогнозується, що прийняття зазначеного Закону підвищить ефективність та прозорість процедур державного регулювання сфери обігу і застосування пестицидів і агрохімікатів, а також зменшить енергозалежність України та сприятиме розвитку біоенергетики за рахунок зменшення витрат аграріїв на споживання мінеральних добрив та енергоресурсів.

Продукт

ІПС: Законопроєкти

Підстави

Проект Закону України від 16.11.2022 № 4558 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами»

https://ips.ligazakon.net/document/JI04011I

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

 

 

БУХГАЛТЕРОВІ

 

4. Оновлено декларацію з податку на прибуток

Зміни запроваджені наказом № 274 та орієнтовані на резидентів ДІЯ СІТІ. Виходячи з того, що базовий податковий (звітний) період для РДС дорівнює календарному року (пп. 137.10.3 ПКУ) і беручи до уваги п. 46.6 ПКУ, за новою формою саме РДС потрібно звітувати за 2023 рік. Проте не виключаємо, що, враховуючи обставини, податківці проситимуть звітувати за новою формою Декларації вже за 2022 рік, оскільки сама по собі зміна форми цього звіту стосується не лише РДС, а й усіх платників податку на прибуток, оскільки в загальну форму декларації додали відповідні рядки для РДС. Тож  виходить, що платникам податку на прибуток –квартальникам, потрібно звітувати за новою формою за 1 квартал 2023 року, а тим хто звітує за рік – за 2023 рік.  Але чекаємо на роз'яснення ДПСУ, яка швидше за все змушена буде просити усіх звітувати за новою формою вже за 2022 рік, аби РДС змогли нормально відзвітувати з податку на прибуток.

Докладніше про зміни – в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

 

Продукт

ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

 

Наказ Мінфіну "Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств" від 13.09.2022 р. № 274 

https://ips.ligazakon.net/document/re38694

 

 

Прибуткова декларація для резидентів Дія Сіті

https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014199

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

5. Індекс споживчих цін в серпн іта індексація зарплат у листопаді  2022 року 

Держстат повідомляє - індекс споживчих цін (ІСЦ) у жовтні 2022 року становить 102,5%. 

У листопаді 2022 року право на поточну індексацію мають право працівники, у яких востаннє посадові оклади підвищувалися у червні 2022 року на суму 96,20 грн (2600 грн х 3,7%). 

Також право на поточну індексацію мають і ті працівники, у яких підвищення відбулося у травні 2022 року та раніше. 

Зверніть увагу, що індексацію зарплат призупинять на 2023 рік. 

Довідники для індексації заробітної плати та розрахунку компенсації з урахуванням нового індексу інфляції вже доступні в модулі ДОВІДНИКИ.  

Докладніше про порядок індексації грошових доходів громадян можна дізнатись із ситуації "Індексація заробітної плати: основні положення"

Розрахувати суму індексації допоможе КАЛЬКУЛЯТОР ІНДЕКСАЦІЇ   

Читайте також коментар видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

 Продукт

ІПС:Довідники, Ситуації для бухгалтера, Калькулятор індексації;  БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Підстави

Довідник для індексації заробітної плати

https://ips.ligazakon.net/document/view/SH202200

 

Довідник розрахунку компенсації

https://ips.ligazakon.net/document/view/SH000850

 

КАЛЬКУЛЯТОР ІНДЕКСАЦІЇ

https://ips.ligazakon.net/calculator/zp

 

"Розмір індексації більший за суму підвищення: як обраховувати суму індексації"

https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ011601

 

Підвищено зарплату випереджаючим шляхом. Чи можна уникнути індексації?

https://interbuh.ligazakon.net/article?id=143600

 

 

Зміни окладу й індексація

 https://interbuh.ligazakon.net/article?id=142897

 

6. Вирішення проблем зупинення реєстрації податкових накладних на фінальній стадії

Проте аби пришвидшити прийняття змін вирішено подати відповідні пропозиції у вигляді наступних поправок до проєкту закону № 8079, який незабаром буде розглядатися комітетом до другого читання.

 

1. Упродовж дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому його буде припинено або скасовано, не застосовувати фактичне зупинення реєстрації ПН/РК.

ДПС здійснюватиме автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, але реєстрація не зупинятиметься при виявленні ризиків, а ДПС використовуватиме таку інформацію при формуванні плану-графіка планових документальних перевірок (сьогодні при його формуванні вже закладено ризико-орієнтований підхід).

 

2. ПН/РК, складені та подані для реєстрації в період з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності цим законом та щодо яких платником до ДПС подані пояснення та необхідні документи, повинні бути зареєстровані в ЄРПН упродовж 5 календарних днів з дня набрання чинності цим законом.

 

3. На період воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому його буде припинено або скасовано, продовжити на 5 календарних днів граничний строк реєстрації ПН/РК:

- для складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця - до 20 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - упродовж 20 календарних днів з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем).

 

4. Упродовж вказаного періоду встановити зменшені штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, а саме:

- 2% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів (зараз 10%);

5% - від 16 до 30 календарних днів (зараз 20%);

10% - від 31 до 60 календарних днів (зараз 30%);

15% - від 61 до 365 календарних днів (зараз 40%);

25% - на 366 і більше календарних днів (зараз 50%).

 

5. Передбачити, що надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюється не в будні з 8 до 18 години, а щоденно з 8 до 22 години.

 

Окремий законопроєкт зареєструють найближчим часом (якщо подані поправки до вищезазначеного проєкту будуть відхилені).

 

ЮРИСТОВІ

 

7. Правила перетину кордону для водіїв

Прийнято урядову постанову № 1285 «Про внесення зміни до пункту 2-9 Правил перетинання державного кордону громадянами України».

Відповідно до змін збільшено безперервний строк перебування водіїв транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом, до 60 календарних днів з дня перетину державного кордону(раніше було 45 днів).

 

Продукт

ІПС: Законопроєкти

 

Постанова від 15.11.2022 № 1285,

«Про внесення зміни до пункту 2-9 Правил перетинання державного кордону громадянами України»

https://ips.ligazakon.net/document/KP221285

 

Постанова від 27.01.1995 № 57,

«Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України»

https://ips.ligazakon.net/document/KP950057

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

 

8. Способи захисту корпоративних прав

Створюючи підприємства, перед інвесторами, бізнес-партнерами постає завдання розподілити повноваження, важелі впливу на ухвалення рішень, розробити ефективний механізм убезпечення інвестицій і забезпечення безпеки співпраці один з одним.

 

Те, що кілька бізнес-партнерів володіє одним активом, не є запорукою того, що вони мають однаковий підхід до управління та розв'язання проблемних ситуацій. В іноземних юрисдикціях широкого використання набули акціонерні угоди, якими сторони визначають відносини між бізнес-партнерами у процесі управління спільним бізнесом, порядок розв'язання "конфліктних ситуацій" (deadlock situation) і виходу зі спільного бізнесу.

В Україні таку можливість товариствам з обмеженою та додатковою відповідальністю було надано у 2018 році Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яким запроваджено нову для українського бізнесу категорію –"корпоративний договір".

 

Для акціонерних товариств норма щодо корпоративного договору знайшла своє застосування з ухваленням Закону України "Про акціонерні товариства" від 27.07.2022 р. № 2465-ІХ. Закон надає унікальну можливість обрати право договору, за умови дотримання сторонами корпоративного договору положень Закону України "Про міжнародне приватне право". Корпоративний договір відповідно до цього Закону визначено як договір, за яким акціонери товариства зобов'язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації; обов'язково вчиняється в письмовій формі, може бути оплатним або безоплатним. Сторонами корпоративного договору можуть бути як саме акціонерне товариство, так і треті особи, що є відмінним від звичного для української практики поняття договору між акціонерами.

 

Як механізм, який зарекомендував себе протягом багатьох років в іноземній практиці, корпоративний договір може в майбутньому відігравати ключову роль у відносинах між інвесторами, бізнес-партнерами.

Однак виникає питання щодо того, які гарантії виконання корпоративного договору його учасниками?

 

Відшкодування збитків (через складність їх довести) і стягнення неустойки (через можливість її необмеженого зменшення судом) не завжди будуть адекватними заходами за недотримання корпоративного договору його стороною (наприклад, у разі відмови продати свою частку в компанії з настанням певних умов, коли інша сторона – інвестор – розраховувала на набуття в цьому випадку контролю над компанією);

• предметом зобов'язання за корпоративним договором можуть бути майнові права, зокрема перехід прав на частку у статутному капіталі – у такому разі в деяких випадках можна використати такий засіб захисту, як визнання прав на частку;

• самим проблемним є примушення до виконання в реальності зобов'язань, що мають своїм предметом реалізацію права голосу на загальних зборах учасників. Можна припустити, що спонукання до голосування обмежує свободу волевиявлення учасника. Це створює для кредитора певну складність: порушення договору в більшості випадків з'ясується вже після ухвалення рішення, яке не може бути оскаржене з тієї підстави, що його було ухвалено всупереч зобов'язанню, що виникло після події.

 

Як шукати в продукті/модулі

ІПС:Загальне законодавство

Пошук за іменем файла

ЕА016197

ЕА016193

 

ЕА016196

ЕА016198

ЕА016199

ЕА016201

ЕА016204

 

ЕА016205

Способи захисту корпоративних прав

Безвідклична довіреність як гарантія виконання корпоративного договору

Особливості надання інформації про кінцевого бенефіціара

Нюанси створення громадських об'єднань

Управління бізнесом в умовах воєнного стану

Інсайти, які можуть знадобитися для успішної реєстрації ГО

Особливості функціонування органів управління товариства на період дії воєнного стану

Актуальні особливості створення громадських об’єднань

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

Усі

 

 

СУДОВА ПРАКТИКА

 

Щодо застосування презумпції добропорядності при вирішенні спорів про спростування недостовірної інформації

Чинне законодавство з 19 квітня 2014 року не містить презумпції добропорядності і відсутні підстави для застосування такої конструкції при вирішенні спорів про спростування недостовірної інформації.

https://ips.ligazakon.net/document/view/VSP08448

 

Щодо об'єднання позовних вимог

Об'єднання в одній позовній заяві вимоги, яка підлягає розгляду в порядку позовного провадження, і вимоги, яка не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, не є підставою для застосування положень частини шостої статті 188 ЦПК України щодо роз'єднання позовних вимог.

https://ips.ligazakon.net/document/view/VSP08451

 

Про незмінність судового рішення

Незмінність судового рішення виникає до набрання ним законної сили і полягає в тому, що після його проголошення суд, який ухвалив рішення, не має права сам його скасувати або змінити.

https://ips.ligazakon.net/document/view/VSP08450

 

 

Щодо притягнення керівника боржника до субсидіарної відповідальності

Тлумачення частини другої статті 61 КУзПБ свідчить про відсутність заборони для покладення субсидіарної відповідальності на суб'єктів відповідальності, якщо на час порушення / здійснення провадження у справі про банкрутство їх повноваження припинилися.

https://ips.ligazakon.net/document/view/VSP08467

 

Щодо осіб, які мають право звертатися із заявами про визнання недійсними правочинів боржника

Кредитор (кредитори) та арбітражний керуючий є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів, у межах справи про банкрутство і таке звернення є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника.

https://ips.ligazakon.net/document/view/VSP08459