07.11.2022 – 14.11.2022
КЕРІВНИКОВІ
1. Рада змінила правила бронювання військовозобов'язаних
Верховна Рада прийняла законпроєкт щодо порядку бронювання військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
У документі врахували дві пропозиції бізнесу для організації прозорої процедури бронювання:
- надання повноважень Уряду на розробку нового порядку бронювання. Цей порядок має включати критерії віднесення підприємств до критичних.
- дозволити проводити бронювання без виконання мобілізаційних завдань для підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.
Згідно з прийнятим законом бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють:
- в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
- на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
- на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
- на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/JI07930I |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
2. Інформація про кінцевих бенефіціарних власників – відповідальність керівників
Рада прийняла за основу законопроєкт про внесення змін до КпАП у зв'язку зі змінами в порядку подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.
Законопроєкт передбачає адміністративну відповідальність керівника юридичної особи або особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч нмдг (17 000 - 51 000 грн) за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти |
|
|
Підстави |
Про внесення змін до статті 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку зі змінами в порядку подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи |
https://ips.ligazakon.net/document/ji06435i |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
3. Ухвалено Закон щодо захисту фінансової системи України від дій рф
Парламент схвалив законопроєкт щодо захисту фінансової системи України від дій держави, яка здійснює збройну агресію проти України. Законопроектом передбачено:
- недопущення до керівництва та управління суб'єктами первинного фінансового моніторингу осіб, які є громадянами рф;
- розширення переліку високоризикових клієнтів громадянами та юридичними особами, які є резидентами рф, та/або діяльність, яких пов'язана з нею;
- встановлення обов'язку для суб'єктів первинного фінансового моніторингу звітувати в Держфінмоніторинг про порогові операції з суб'єктами, пов'язаними з рф.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/JI08051I |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
4. Податок на прибуток для обмінників становитиме від однієї до трьох мінзарплат щомісячно
Рада ухвалила в цілому законопроєкт, який запроваджує авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за структурні підрозділи небанківських фінансових установ, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у готівковій формі.
Закон буде введено в дію з 1 січня 2023 року.
Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачуватиметься щомісячно у розмірі:
- трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч;
- однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів.
При цьому сплачена протягом звітного (податкового) року сума авансових внесків зменшуватиме податок на прибуток підприємств, розрахований за результатами такого звітного (податкового) року.
За несплату авансового внеску з податку на прибуток фінустанови притягуватимуть до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 124 ПКУ. Тобто при затримці до 30 календарних днів включно - у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. За умисну несплату - 25 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Також для обмінників передбачили певні особливості сплати авансових внесків на наступний рік. Протягом 2023 року платники податку сплачуватимуть такі авансові внески:
- з 1 січня 2023 року по 30 червня 2023 року - із застосуванням коефіцієнта 0,33;
- з 1 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року - із застосуванням коефіцієнта 0,66.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти; ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Податковий кодекс України |
https://ips.ligazakon.net/document/JI07883I
https://ips.ligazakon.net/document/T10_2755 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
БУХГАЛТЕРОВІ
5. Оновлено порядок проведення готівкових операцій
Зміни до Положення 148 унесені Постановою 205 та набрали чинності 08.10.2022.
Одна з ключових новацій – відтепер немає потреби додавати до авансового звіту документи про одержання готівки з поточного рахунка (п. 20 розд. ІІ Положення № 148). Відповідно, достатньо буде документувати лише підтвердження про використання коштів за призначенням.
Нагадаємо, раніше контролери також воліли бачити серед підтверджувального пакета документів чеки банкомата, довідки за встановленими формами, сліпи, квитанції торговельних терміналів тощо. Наразі ж податківці вимагати їх не повинні
Докладніше про усі новації - в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
|
Продукт |
ІПС: Законодавство;БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
|
постанова НБУ "Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 19.09.2022 р. № 205 |
https://ips.ligazakon.net/document/PB22247
|
|
|
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 р. № 148. |
https://ips.ligazakon.net/document/pb17221
|
|
|
Новації касового обліку |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
6. Середній заробіток в умовах війни: як обчислити правильно
Питання щодо обчислення середнього заробітку відповідно до Порядку № 100 є одним із найактуальніших. Адже 24 лютого цього року було запроваджено воєнний стан, який зумовив нові обставини й умови, що безпосередньо вплинули на трудові відносини та заробіток працівників.
Призупинення дії трудового договору, відсутність працівника з нез'ясованих причин, тривалі відпустки без збереження заробітної плати та інші обставини вимагають особливої уваги під час нарахування середньої заробітної плати.
Тож про усі нюанси обчислення середньої зарплати на практичних прикладах розповість видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
|
Продукт |
ІПС: ЗАКОНОДАВСТВО; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабміну від 08.02.95 р. № 100 |
|
|
|
Обчислення середнього заробітку за Порядком № 100: як урахувати особливості воєнного стану |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014162
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
7. Мінфін підкоригував методрекомендації
Змінами № 337 ( набрали чинності з 19.10.2022) Мінфін відредагував методрекомендації з бухобліку ОЗ, нематеріальних активів, запасів, біоактивів, а також методрекомендації щодо облікової політики.
Розлогіше про усі зміни – в коментарі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
|
Продукт |
ІПС: ЗАКОНОДАВСТВО; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Зміни до деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку, затверджені наказом Мінфіну від 18.10.2022 р. № 337 |
https://ips.ligazakon.net/document/mf22074
|
|
|
Бухгалтерські методрекомендації знову причепурили: що цього разу? |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014142
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
8. Покупець-банкрут перебуває в стадії ліквідації: коли можна списати безнадійну дебіторку
Реальна ситуація: покупець перебуває в стадії ліквідації, проте продавець встиг заявити про свої вимоги та отримує частинами невеликі кошти в рахунок погашення заборгованості покупця –банкрута. Цілком зрозуміло, що сума заборгованості зменшується, проте повністю погашена вона не буде ніколи.
То коли ж списувати таку дебіторку?
Її є сенс списувати на дату закінчення ліквідаційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення боржника.
Хоча за загальними нормами для цілей обліку з податку на прибуток ви маєте право визнати заборгованість безнадійною в періоді, на який припадає дата ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Розлогіше на цю тему в матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Ліквідація покупця-банкрута: коли можна списати заборгованість |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
усі |
|
ЮРИСТОВІ
9. Обов'язкова реєстрація та використання електронних кабінетів в ЄСІТС представниками правничих професій
У Верховній Раді прийнято законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами - підприємцями».
Проектом Закону запропоновано доповнити ГПК України, КАС України та ЦПК України наступними положеннями:
- змінити термін «офіційна електронна адреса в ЄСІТС» на «електронний кабінет в ЄСІТС», що сприятиме правильному розумінню цього інструменту учасниками судового розгляду;
- поширити обов’язок реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС для всіх юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
- у разі звернення до суду особою, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не виконала свого обов’язку, документи такої особи будуть залишатися судом без руху або повертатися, не приймаючись до розгляду судом, в залежності від виду процесуального документа;
- встановити такий обов’язковий реквізит для всіх заяв по суті справи, інших процесуальних заяв, клопотань, як зазначення в тексті відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;
- забезпечити можливість для сторони направляти документи через ЄСІТС іншим учасникам справи, у разі наявності в них електронного кабінету.
Також прикінцевими положеннями проекту запропоновано встановити, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють електронні кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін процесуальними документами, протягом тридцяти днів з дати опублікування цього Закону. Фізичні особи – підприємці будуть реєструвати електронні кабінети в ЄСІТС протягом чотирьох місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Слідкуємо за проходженням проєкту.
|
Продукт |
ІПС: Законопроєкти |
|
|
Підстави |
Проект Закону України, Карта проходження проекту від 11.10.2022 № 7574-д, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами - підприємцями» |
https://ips.ligazakon.net/document/JI08226I |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
усі |
|
10. Заходи торговельного захисту (антидемпінгові, антисубсидаційні та спеціальні розслідування): тенденції 2022 року
Згідно з останніми звітами СОТ1 заходи торговельного захисту й надалі активно застосовують члени СОТ для захисту національних виробників. Значний сплеск у застосуванні зазначених заходів зумовлено економічними негараздами, спровокованими COVID-19.
Отже, у 2020 році було ініційовано 355 антидемпінгових розслідувань, що є абсолютним рекордом, починаючи з 2008 року (для порівняння: протягом 2008 – 2020 років у середньому ініційовано до 250 розслідувань на рік). Закономірним результатом такої кількості розслідувань стало застосування рекордної кількості антидемпінгових заходів у 2021 році, а саме 276 (для порівняння: протягом 2008 – 2020 років у середньому застосовано біля 150 заходів на рік).
Подібна ситуація має місце і з антисубсидаційними розслідуваннями. Зокрема, у 2020 році таких розслідувань було ініційовано 56 (для порівняння: протягом 2008 – 2020 років у середньому ініційовано до 35 розслідувань на рік). Знову ж таки, закономірним результатом стало суттєве зростання кількості компенсаційних заходів, яких у 2021 році застосовано аж 41 (для порівняння: протягом 2008 – 2020 років у середньому застосовано до 20 таких заходів).
Що стосується захисних (спеціальних) заходів, то пік ініціювання відповідних розслідувань мав місце у 2019 році (30 розслідувань проти в середньому 20 розслідувань протягом 2008 – 2021 років). Власне ж спеціальні заходи застосовували у плюс-мінус стандартній кількості в середньому по 10 заходів на рік. Разом із цим слід наголосити, що спеціальні заходи є специфічними, їх застосовують у виняткових обставинах і вони мають дуже високий стандарт доведення. А тому цілком закономірно, що різке зростання саме цього виду розслідувань і заходів не могло відбутися.
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС:Загальне законодавство |
|
Пошук за іменем файла |
ЕА016162
ЕА016163
ЕА016165
ЕА016167
ЕА016164 |
Заходи торговельного захисту (антидемпінгові, антисубсидаційні та спеціальні розслідування): тенденції 2022 року Електронна торгівля. Українська та світова практика правового регулювання Як війна вплинула на імпорт? Використання інструментів торговельного захисту Міграція робочої сили. Які зміни в регуляції дозволів на роботу іноземців? На захисті національної економіки: правові засади захисту внутрішнього ринку |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
11. Дострокове зняття догани не свідчить про відсутність предмета спору: ВС
Дострокове зняття догани не свідчить про законність наказу про її винесення та про відсутність предмета спору.
Колегія суддів уважає правильними висновки про те, що у спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення накладено відповідачем поза межами строку для його застосування. Те, що останні обставини дисциплінарного проступку встановлені через певний час після його вчинення, не свідчить, що строк застосування дисциплінарного стягнення затягнувся більше ніж на один місяць.
Відсутністю предмета спору було б не дострокове зняття догани, а скасування роботодавцем свого ж наказу як незаконного. Дострокове зняття догани не свідчить про те, що вона оголошена правомірно, й не вказує на відсутність спору між сторонами.
|
Продукт |
Verdictum |
|
|
Підстави |
Постанова від 25.10.2022 № 487/1491/21 Верховний Суд. Касаційний цивільний суд |
https://verdictum.ligazakon.net/document/106940375 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
усі |
|
12. Вирішення спорів про участь у вихованні дитини: судова практика КЦС ВС
Звертаємо увагу на низку важливих правових висновків КЦС ВС, які матимуть значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Серед цих висновків слід виокремити такі:
- у спорах про визначення порядку участі у вихованні дитини та про усунення перешкод у спілкуванні з нею для одного з батьків зауважено, що якщо між дитиною і батьком немає психологічного зв'язку й дитина з огляду на її вік та тривале проживання з матір'ю повноцінно не сприймає його як батька, зустрічі батька з дитиною доцільно розпочати проводити у присутності матері;
- у спорах про визначення порядку участі у вихованні дитини та про усунення перешкод у спілкуванні з нею для баби/діда акцентовано, що обов'язковою передумовою подання дідом/бабою позову про усунення перешкод у спілкуванні з онуком (зокрема, як третіми особами, що заявляють самостійні вимоги під час розгляду спору між батьками) є встановлення перешкод, які чинять у цьому інші особи, з якими постійно проживає дитина, тобто наявність порушеного права. Недоведеність наявності таких перешкод - підстава для відмови в задоволенні позовних вимог;
- у спорах про зміну порядку участі у вихованні дитини вказано, що при ухваленні рішення про зміну способу участі батька у вихованні дитини оцінка найкращих інтересів дитини передбачає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для рішення, яке не порушує інтересів дитини, з огляду на об'єктивні обставини спору;
- щодо застосування Конвенції про контакт з дітьми у спорах про участь у вихованні дітей зазначено, що вкрай несприятливим наслідком для дитини буде вимушена необхідність повністю змінити своє соціальне становище та зв'язки виключно для забезпечення участі у вихованні одним із батьків (який проживає окремо), який відповідно до статті 16-1 Закону «Про охорону дитинства» та положень цієї Конвенції не позбавлений можливості брати таку участь під час тимчасового проживання дитини за кордоном;
- у спорах щодо виконання рішень про участь у вихованні дитини наголошено, що відсутність у виконавчому документі доказів, які підтверджують ухилення боржника від добровільного виконання мирової угоди, і те, що сама мирова угода не передбачає строків для добровільного виконання, а її виконання здійснюється за домовленістю сторін та затвердженим графіком, не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство України; ІПС: Судова практика |
|
|
Підстави |
Закон України від 26.04.2001 № 2402-III «Про охорону дитинства» |
https://ips.ligazakon.net/document/T012402
|
|
|
Конвенція від 15.05.2003 № ETS N 192 «Конвенція про контакт з дітьми» |
https://ips.ligazakon.net/document/MU03367
|
|
|
Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо вирішення спорів про участь у вихованні дитини» від 01.11.2022 |
https://ips.ligazakon.net/document/Vss00972 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
усі |
|
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо звільнення працівника за прогул
Працівник, для якого під час прийняття його на роботу було запроваджено ненормований робочий день, не може бути звільнений із займаної посади за прогул тільки з тієї підстави, що його не виявлено на його робочому місці без доведення того, що в цей час він не виконував свої трудові функції, безпосередньо передбачені його трудовим договором та посадовою інструкцією.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP08332
Щодо підстави для сплати фактично виконаних робіт
Факт виконання робіт до моменту підписання договору (тобто до оформлення в письмовій формі правових відносин, що виникли між сторонами) сам по собі не може бути підставою для несплати фактично виконаних робіт.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP08338
Щодо поновлення процесуального строку у випадку запровадження воєнного стану
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку має прямий причинний зв'язок із такими обставинами. Якщо процесуальний строк був пропущений до початку війни, питання про його поновлення повинне вирішуватися з урахуванням причин, з яких строк був пропущений, та тривалості пропуску строку до запровадження воєнного стану.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP08344
Про зміну істотних умов праці
Введення контрактної форми трудового договору замість строкового трудового договору є зміною істотних умов праці. Зміна істотних умов праці (розміру оплати праці, тривалості робочого часу, режиму роботи) може бути визнана законною тільки в тому разі, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP08331
Щодо зазначення у платіжному дорученні відомостей про те, яка саме апеляційна скарга оплачується судовим збором
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору додається, зокрема, до апеляційної скарги та має містити відомості про те, яка саме апеляційна скарга оплачується судовим збором.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP08325
