Безперечно, всі ми очікували змін в частині ПДВ і, звичайно, як невиправні оптимісти сподівались на краще. При цьому варто зазначити, що більшість норм, які передбачались Законом № 1621, все ж таки внесено до ПКУ, але під "соусом" Закону № 71. Тому зупинимось на основних із них.

 

Так як і передбачалось раніше, критерій для обов'язкової реєстрації підвищено з 300 тис. грн. до 1 млн. грн. Зазначене не стосується платників єдиного податку першої - третьої груп (п. 181.1 ПКУ).

Відтепер з 1 січня 2015 року база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

• товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
• газу, який постачається для потреб населення (п. 188.1 ПКУ).

Отже, віднині "дешевим" продажам – зась.

Щодо звільнення від ПДВ, зокрема, постачання словників українсько-іноземної або іноземно-української мови, оновленим пп. 197.1.25 ПКУ уточнено, що зазначене стосується постачання словників вітчизняного виробництва.

 

 

Відповідно до п. 152 підр. 2 р. ХХ ПКУ тимчасово, до 31 грудня 2017 року включно, від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Однак, як і раніше, це не стосується першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

При цьому звільняються від оподаткування ПДВ операції з вивезення в митному режимі експорту зернових і технічних культур, зазначених вище товарних позицій.

 

Продовжено до 1 січня 2017 року звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 23 підр. 2 р. ХХ ПКУ).

Таким чином, перш ніж підприємства почнуть користуватись зазначеною пільгою, Кабмін повинен або продовжити дію попередніх переліків, або затвердити нові.

Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених вище, звільняються від оподаткування ПДВ (п. 23 підр. 2 р. ХХ ПКУ).

Нормами ПКУ передбачено бюджетне відшкодування як у звичайному режимі, так і в автоматичному режимі. Так, для отримання бюджетного відшкодування у звичайному порядку необхідно подати відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ПКУ).

 

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10 ПКУ).

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п. 200.11 ПКУ).

Про особливості проведення перевірок з урахуванням змін, внесених ПКУ, дізнайтесь із матеріалу "Подарунок" під ялинку: перевірки та відповідальність" (№ 01-02 за 2014 рік).

 

Відповідно до п. 200.19 ПКУ право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно таким критеріям:

• не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону № 2343 (пп. 200.19.1 ПКУ);
• юридичні особи та фізичні особи - підприємці, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:

а) відсутність підтвердження відомостей;

б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);

в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;

ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (пп. 200.19.2 ПКУ);

• мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування, або отримали терміном на один рік від банківської установи, перелік яких визначається Кабміном, фінансову гарантію, що діє з дня подачі відповідної заявки про повернення суми бюджетного відшкодування (у разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення норм податкового законодавства в частині зайво заявлених сум податку до бюджетного відшкодування, така фінансова гарантія має бути продовжена додатково на термін до двох років), а також:

а) здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом – протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів))

або

б) здійснили інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше, ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців. Платникам податку, які отримали право на автоматичне бюджетне відшкодування виходячи із цього критерію, сума такого відшкодування сукупно не може перевищувати суму податку, сплачену у складі вартості придбаних (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України)/споруджених необоротних активів незалежно від того, чи були вони введенні в експлуатацію (пп. 200.19.3 ПКУ);

• не мають податкового боргу (пп. 200.19.4 ПКУ).

Варто зазначити, що згідно з п. 33 підр. 2 р. ХХ ПКУ за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум ПДВ, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ПКУ, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

 

а) або без проведення перевірок, передбачених ст. 200 ПКУ, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначену п. 20013 ПКУ, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

 

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному ст. 200 ПКУ у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

З 1 січня 2015 року платник ПДВ не може самостійно змінити напрям бюджетного відшкодування у зв'язку з виключенням п. 200.6 із ПКУ.

Система електронного адміністрування (далі – СЕА) ПДВ все ж таки запрацює у 2015 році. Однак період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року визнано перехідним (п. 35 підр. 2 р. ХХ ПКУ), а вже з 1 липня 2015 року СЕА запрацює повноцінно.

 

Як і передбачалось раніше, право на реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в ЄРПН на суму податку обчислюватиметься за формулою, передбаченою п. 2001.3 ПКУ. Водночас, якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на рахунку в СЕА ПДВ перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню:

а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку;

б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку (п. 2001.6 ПКУ).

 

Цікаво побачити, як у реальному житті запрацює остання норма, враховуючи кризову ситуацію в державі.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної п. 2001.3 ПКУ, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника.

 

Для відповідного перерахування таких коштів ДФСУ надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету / на поточний рахунок, та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

 

На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого ПКУ для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює таке перерахування до бюджету / на поточний рахунок платника податку (п. 2001.6 ПКУ).

Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у СЕА ПДВ перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається (п. 2001.8 ПКУ).

Серед суттєвих моментів, передбачених п. 34 підр. 2 р. ХХ ПКУ, які чекають на платників ПДВ з 1 липня 2015 року, є:

• з 1 липня 2015 року зареєстрованим платникам податку автоматично збільшується розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, визначену п. 2001.3 ПКУ, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали.

Така сума збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали, станом на дату такого перерахунку. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком;

• суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 1 липня 2015 року автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, визначену п. 2001.3 ПКУ. На суму такого збільшення:

З 1 лютого 2015 року реєстрації в ЄРПН підлягають всі ПН та РК (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній / розрахунку коригування (п. 11 підр. 2 р. ХХ ПКУ). Термін реєстрації залишився незмінний – 15 календарних днів, наступних за датою їх складання (п. 201.10 ПКУ).

Проте протягом січня 2015 року реєстрації в ЄРПН, які і раніше, підлягатимуть тільки ті ПН, сума ПДВ у яких перевищує 10 тис. грн., а також ПН, що виписані при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України (п. 11 підр. 2 р. ХХ ПКУ).

• 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
• 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
• 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
• 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів. (ст. 1201ПКУ)

Вищезазначені штрафні санкції не застосовуватимуть при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, складених у період із 01.02.2015 р. до 01.07.2015 р. (п. 35 підрозділу 2 р. ХХ "Перехідні положення" ПКУ).

Водночас за відсутність з вини платника реєстрації ПН / РК в ЄРПН протягом 180 календарних днів із дати їх складання застосовується штраф у розмірі 50 % від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН / РК (п. 1201.2 ПКУ).

Протягом періоду з 01.02.2015 р. до 01.07.2015 р. реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п. 2001.3 ПКУ.

Відтепер коригування податкового кредиту / податкових зобов'язань здійснюється на підставі РК, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (п. 192.1 ПКУ).

Відповідно до п. 201.10 ПКУ з метою отримання ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН та ПН/РК в електронному вигляді. Такі ПН/РК вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем.

 

Для отримання продавцем зареєстрованого в ЄРПН РК, що підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем, необхідно надіслати в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким буде отримано в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію РК в ЄРПН та РК в електронному вигляді. Такий РК вважається зареєстрованим в ЄРПН та отриманими продавцем.

 

Зауважимо, що завдяки Закону № 71 скарга на "дефектні" ПН з 1 січня 2015 року не дає права на ПК (п. 201.10 ПКУ).

Варто зазначити, що до лав "замінників" ПН (п. 201.11 ПКУ) потрапили :

• бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 198.5 ПКУ;
• ПН, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.

До речі, для бухгалтерської довідки з 1 липня 2015 року запрацює спеціальний порядок використання бухгалтерської довідки, передбачений п. 36 підр. 2 р. ХХ ПКУ.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до ПК, зокрема для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України, є дата складення платником ПН за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН (п. 198.2 ПКУ).

 

• ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;
• для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;
• для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.(п. 198.6 ПКУ)

Як видно, термін "365 днів" замінено на "180 днів".

 

Наостанок зазначимо, що в цій статті розглянуто основні зміни, що стосуються ПДВ, але все охопити в одному матеріалі неможливо. Тож обіцяємо і надалі тримати вас в курсі подій. Слідкуйте за матеріалами видання "БУХГАЛТЕР&ЗАКОН".

 

1. ПКУ - Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. Закон № 2343 - Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.92 р. № 2343-XII.

3. Закон № 71- Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи " від 28.12.2014р. № 71-VIII.

4. Закон № 1621 - Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 31.07.2014 № 1621-VII.

5. Постанова № 15 - постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість" від 12.01.2011 р. № 15.

6. Наказ № 1129 - наказ Мінфіну "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року N 957" від 14.11.2014 р. № 1129.