05.10.2022 – 11.10.2022
КЕРІВНИКОВІ
1. Імпорт товарів без сплати митних платежів
Кабінет Міністрів постановою від 27 вересня 2022 року № 1091 затвердив Перелік окремих товарів, ввезення яких на митну територію України та/або переміщення територією України транзитом здійснюється без надання митним органам забезпечення сплати митних платежів.
Ця постанова набирає чинності з 1 жовтня 2022 р. та втрачає чинність через рік з дня припинення чи скасування воєнного стану, крім пунктів 5 (товари, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних експрес-відправленнях) та 6 переліку (товари, що класифікуються за кодами згідно з УКТЗЕД), які втрачають чинність з 1 лютого 2023 року.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Про затвердження переліку окремих товарів, ввезення яких на митну територію України та/або переміщення територією України транзитом здійснюється без надання митним органам забезпечення сплати митних платежів |
https://ips.ligazakon.net/document/KP221091
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
2. Зміни у порядку ведення та підписання протоколу загальних зборах учасників ТОВ та ТДВ
Законом № 2255-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» внесено зміни до Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» які набрали чинності 26 вересня 2022 року. Зокрема, змінено порядок ведення та підписання протоколу загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю.
На загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа з числа учасників товариства або їх представників, якщо інше не передбачено статутом товариства.
Протокол, що містить відомості про рішення про зміну керівника товариства, у разі якщо для прийняття такого рішення достатньо голосів не більше 10 осіб, підписується учасниками (їх представниками), які голосували за таке рішення та кількості голосів яких достатньо для прийняття рішення, якщо інше не передбачено статутом товариства.
|
Як шукати в продукті/модулі |
ІПС: Загальне законодавство |
|
|
Пошук за іменем файла |
Закон "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" |
https://ips.ligazakon.net/document/T182275
|
|
|
Закон України № 2255-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» |
https://ips.ligazakon.net/document/T222255 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
3. Нагадуємо, що набув чинності Закон щодо примусового вилучення майна під час війни
Відповідно до Закону примусове відчуження або вилучення рухомого майна, що використовується чи може використовуватися для забезпечення діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу і щодо якого існує ризик переривання його функціонування, здійснюється на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України.
РНБО не пізніше наступного дня після прийняття рішення, введеного в дію указом Президента, направляє зазначене рішення до Кабінету Міністрів та доручає військовому командуванню забезпечити збереження такого майна. Зазначене майно не пізніше п'яти календарних днів з дня отримання Кабінетом Міністрів відповідного рішення РНБО передається за рішенням КМ у встановленому ним порядку суб'єкту господарювання державного сектору економіки.
Законом також розширено функції військових адміністрацій. Відтепер вони здійснюватимуть повноваження із прийняття рішень про внесення пропозиції до РНБО, погодженої обласною військовою адміністрацією, щодо здійснення примусового відчуження або вилучення рухомого майна.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Закон України від 05.03.1998 № 183/98-ВР «Про Раду національної безпеки і оборони України» Закон України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» |
https://ips.ligazakon.net/document/T222561
https://ips.ligazakon.net/document/z980183?an=20
https://ips.ligazakon.net/document/t124765
https://ips.ligazakon.net/document/t150389?an=102 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
4. Оновлено ліцензійні умови діяльності аптек
Кабмін прийняв зміни до Ліцензійних умов щодо господарської діяльності з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі й імпорту лікарських засобів, які передбачають підключення закладу до Електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ.
Метою цього рішення є забезпечення можливості відпуску рецептурних лікарських засобів в аптеках за електронним рецептом. Втім, це рішення буде впроваджуватися поступово з можливістю запровадження перехідного періоду для аптек. Так, дана вимога стане обов'язковою для всіх суб'єктів господарювання з 1 квітня 2023 року.
На період воєнного стану виключенням будуть лише аптеки, розташовані в зоні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) |
https://ips.ligazakon.net/document/kp221055 |
|
Сфера бізнесу |
Медицина, фармацевтика |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
5. Нацбанк роз'яснив учасникам ринку небанківських фінпослуг правила ліцензування та реєстрації
Національний банк надав роз'яснення учасникам ринку небанківських фінансових послуг щодо особливостей практичного виконання нормативно-правових актів НБУ з питань ліцензування та реєстрації, в тому числі тих, впровадження яких було відтерміновано у зв'язку початком військової агресії.
Зокрема, регулятор звернув увагу на необхідності дотримання строків подання документів, передбачених цими постановами та окреслив перелік документів, які повинні бути подані небанківськими фінансовими установами на їх виконання.
Також у НБУ роз'яснили, що учасники ринку повинні діяти за процедурами, визначеними Положенням про ліцензування. Крім того, учасникам ринку небанківських фінансових послуг слід коректно оформлювати та заповнювати документи, які подаються на виконання постанов Нацбанку.
Представники регулятора надали пояснення з актуальних питань, що можуть виникнути в учасників ринку під час оформлення та заповненні цих документів.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
https://ips.ligazakon.net/document/PB22204 |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
БУХГАЛТЕРОВІ
6. Готуємось до щорічної інвентаризації
Війна, що триває, внесла корективи скрізь. Не стала винятком і щорічна інвентаризація.
Тож пропонуємо пригадати основні вимоги до інвентаризаційного процесу, а також врахувати "воєнні" особливості цієї процедури з виданням БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
|
Продукт |
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Інвентаризація-2022: організовуємо в умовах війни |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014090
|
|
|
Інвентаризація-2022: обстежуємо об'єкти обліку |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014091
|
|
|
Інвентаризація-2022: показуємо результати в обліку |
https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ014092
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
7. З 1 січня 2023 року набирає чинності новий Закон про АТ: чи стосуватиметься він звітності за 2022 рік?
Згідно п. 2 ст. 16 Закону № 2465 якщо чисті активи акціонерного товариства, за даними останньої річної фінансової звітності, становлять менше 50 % розміру зареєстрованого статутного капіталу або знизилися більш як на 50 % порівняно з тим самим показником станом на кінець попереднього року, наглядова рада або рада директорів товариства протягом трьох місяців з дати затвердження такої фінансової звітності зобов'язана здійснити всі дії, пов'язані з підготовкою і проведенням загальних зборів...
Чи буде правильним вважати, що починаючи з 01.01.2023 норма п. 2 ст. 16 Закону № 2465 поширюватиметься на річну фінансову звітність за 2022 рік?
Так, поширюватиметься, тож аналізувати на відповідність указаному критерію відповідності чистих активів потрібно останню фінансову звітність, якою є звітність за 2022 рік та, у разі необхідності, цей показник вже зараз потрібно збільшити. Про усі деталі розповість видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
|
Продукт |
ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН |
|
|
Підстави |
Закон України "Про акціонерні товариства" від 27.07.2022 р. № 2465-IX (набирає чинності з 01.01.2023) |
|
|
|
Чи поширюється новий Закон "Про акціонерні товариства" на звітність за 2022 рік |
|
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
великий |
|
8. До відома фахівців з кадрового обліку
Набрали чинності зміни до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо звільнення з військової служби, якщо на утриманні військовослужбовця перебуває три і більше дітей віком до 18 років.
|
Продукт |
ІПС: Законодавство |
|
|
Підстави |
Про внесення зміни до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо додаткової підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану |
https://ips.ligazakon.net/document/T222599 |
|
Сфера бізнесу |
Усі |
|
|
Розмір бізнесу |
Усі |
|
ЮРИСТОВІ
9. Виїзд чоловіків за кордон на умовах фінансової підтримки ЗСУ: у Раді зареєстровано законопроєкт
Останнім часом спостерігається активне пожвавлення дискусій в інтернеті з приводу можливості виїзду громадян (зокрема чоловіків) за кордон у період дії воєнного стану в Україні. Зважаючи на актуальність теми, у цій статті проаналізуємо питання, акцентуючи увагу на умовах виїзду за кордон саме чоловіків призовного віку.
Проте хочу все ж таки наголосити на тому, що за загальним правилом на період дії правового режиму воєнного стану виїзд за межі України обмежено не лише чоловікам – громадянам України віком від 18 до 60 років, а також і жінкам-військовозобов'язаним (крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").
Нагадаємо! Указом Президента України від 12.08.2022 р. № 573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Серед останніх, 13.09.2022 у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 8029 "Про внесення змін до Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" щодо порядку виїзду громадян за кордон в особливий період на умовах гарантованої фінансової підтримки Збройних Сил України".
Зокрема, автор проєкту пропонує викласти у новій редакції статтю 2 вказаного Закону та розширити перелік документів, що дають право на виїзд за кордон громадянам України, які входять до категорій, яким законодавчими або іншими нормативними актами встановлено заборону на виїзд з України на час дії воєнного стану. Фактично запропоновано дозволити чоловікам призовного віку виїжджати за кордон на умовах гарантованої фінансової підтримки Збройних Сил України.
Докладніше-читайте в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН від 29.09.2022
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС:Загальне законодавство |
|
Пошук за іменем файла |
EA016071
EA015637
DG220031
DG220057 |
Виїзд чоловіків за кордон на умовах фінансової підтримки ЗСУ: у Раді зареєстровано законопроект На кого із чоловіків не поширюється заборона виїзду з України в період війни? Запитання-відповідь від 23.06.2022 ,«Винятки щодо обмеження виїзду за межі України на період воєнного стану чоловікам від 18 до 60 років» Запитання-відповідь від 23.03.2022 «Є потреба відправити співробітника у відрядження за кордон за бюджетні кошти. Чи є якісь особливості при оформленні відрядженнь під час військового стану?» |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
10. Чи можна виконати виконавчий напис нотаріуса в умовах воєнного стану?
У мережі поширилося повідомлення, що в період дії воєнного стану заборонено в примусовому порядку виконувати виконавчі написи нотаріусів.
Підставою для таких повідомлень стало прийняття 27 липня 2022 року Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану" № 2455-IX.
Зокрема, цим Законом "Прикінцеві та перехідні положення" (п. 102) Закону України "Про виконавче провадження" були доповнені таким абзацом: "Забороняється у період дії воєнного стану примусове виконання виконавчих написів нотаріусів". Крім того, ще раніше, 20 квітня 2022 року, постановою Кабінету Міністрів України № 480 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" розділ "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" було виключено з Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172.
Чи відповідає це дійсності читайте в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН від 29.09.2022
|
Як шукати в продукті/модулі |
– |
ІПС:Загальне законодавство |
|
Пошук за іменем файла |
EA016077
ЕА015559 ЕА015795
ЕА015514 |
Чи можна виконати виконавчий напис нотаріуса в умовах воєнного стану? Здійснення нотаріальних дій під час воєнного стану Відповідальність фізичних і юридичних осіб за невиконання кредитних договорів під час воєнного стану Списання боргів за іпотечними кредитами |
|
Сфера бізнесу |
|
Усі |
|
Розмір бізнесу |
|
Усі |
СУДОВА ПРАКТИКА
Щодо здійснення досудового розслідування прокурором за дорученням Генерального прокурора
Докази, що отримані під час досудового розслідування органами, які діяли поза межами повноважень, наданих їм процесуальним законом, є недопустимими та не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP04564
Щодо моменту початку нарахування пені за період заниження податкового зобов'язання
З урахуванням вимог пункту 129.2 статті 129 ПК України у разі залишення без змін частини нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку судового оскарження, пеня, нарахована за несплату такого, відображається в інтегрованій картці платника податку та підлягає сплаті за весь період заниження такого зобов'язання, в тому числі і за період адміністративного та/або судового оскарження.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP08267
Щодо мови, якою мають бути викладені апеляційні та касаційні скарги
Апеляційні та касаційні скарги осіб, які мають право на оскарження судових рішень, повинні бути викладені державною мовою. Якщо апеляційна скарга, подана в порядку статей 422, 422-1 КПК, складена іноземною мовою, положення ст. 398, частин 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК до такої скарги не застосовуються. У цьому разі суд апеляційної інстанції повертає апеляційну скаргу, складену неукраїнською мовою, особі, яка її подала.
https://ips.ligazakon.net/document/view/VSP08217
Щодо дати ухвалення рішення за відсутності учасників справи
З урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP08216
Про відсутність підстав для притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності
Закону, який би передбачав відповідальність експерта за вчинення дисциплінарного правопорушення під час здійснення ним експертної діяльності, немає. Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів N 301/5 з огляду на вимоги Конституції України не може підміняти закон, який би визначав склад правопорушення як підставу притягнення особи до дисциплінарної відповідальності та заходи державно-примусового впливу на його вчинення.
https://ips.ligazakon.net/document/VSP08211
