Корпорація МЕРЕЖА
Інф. бюлетень від 03.08.2022р.

 

03.08.2022 – 09.08.2022

 

КЕРІВНИКОВІ

 

1. Рада спрощує декларування партій товарів

Верховна Рада прийняла законопроект № 4517, яким вносяться зміни до Митного кодексу щодо врегулювання процедури складання митних декларацій на товари, які класифікуються у межах однієї товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД, відповідно до Митного кодексу Європейського Союзу.

 

Ухвалені зміни покликані спростити для бізнесу процес декларування товарів. Спрощення декларування полягає у тому, що можна групувати товари зі схожими характеристиками під одним кодом і наводити їх повний опис в одній графі митної декларації.

 

На відміну від існуючих у Митному кодексі норм, які не працювали належним чином, законом пропонується імплементувати європейські правила, що групувати товари можна лише зі схожими характеристиками (у межах однієї товарної позиції УКТ ЗЕД):

  • за бажанням декларантів дозволяється спрощене декларування партії товарів, які класифікуються в різних товарних підпозиціях згідно з УКТ ЗЕД, за одним класифікаційним кодом, за умови, що цьому коду відповідає найбільша ставка мита у межах однієї товарної позиції УКТ ЗЕД;
  • таке спрощене декларування буде поширюватись і на експорт;
  • для цілей застосування цієї норми відбуватиметься перерахунок специфічної ставки мита в адвалорну для справляння мита за найбільшою ставкою.

 

Продукт

ІПС: Законопроєкти; ІПС: Законодавство

Підстави

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ від 18.12.2020 р. N 4517

Про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання процедури складання митних декларацій на товари, які класифікуються у межах однієї товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД, відповідно до Митного кодексу Європейського Союзу

https://ips.ligazakon.net/document/JI03942I

 

 

 

 

 

 

 

Митний кодекс України

https://ips.ligazakon.net/document/t124495

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

 

2. Підтримання стабільності фінансового сектору України під час війни

Парламент ухвалив Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей діяльності фінансового сектору у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні», що покликаний підтримати фінансовий сектор України під час війни.

 

Закон передбачає низку нововведень:

  • Національному банку надано більше повноважень - зокрема, регулятор вестиме рахунки державних органів, призначені для певних дій у особливий період;
  • зосереджено увагу на ринку кредитних спілок, який суттєво постраждав від війни;
  • на страховому ринку спрощено процедури прийняття рішень щодо можливості залучення вільних до розміщення коштів централізованих страхових резервних фондів;
  • продовжено термін дії Закону «Про фінансову реструктуризацію» до 1 січня 2028 року;
  • відтерміновано введення в дію Закону «Про платіжні послуги» з 1 серпня на 1 грудня 2022 року;
  • скасовано вимогу гарантування грошових вимог та прав на вимоги виконання договірних зобов'язань першокласними банками для цілей іноземного інвестування.

Продукт

ІПС: Законопроєкти; ІПС: Законодавство

Підстави

Проект Закону України від 27.07.2022 № 7465-1 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей діяльності фінансового сектору у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні

https://ips.ligazakon.net/document/JI07609I

 

 

 

 

 

Закон України Про фінансову реструктуризацію

https://ips.ligazakon.net/document/T161414

 

Закон України Про платіжні послуги

https://ips.ligazakon.net/document/T211591

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

 

3. Новації щодо акціонерних товариств

Рада ухвалила Закон про акціонерні товариства, який визначає порядок створення, діяльності, припинення та виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.

Закон:

  • запроваджує механізм проведення загальних зборів із застосуванням електронного голосування
  • приводить низку норм у відповідність до законодавства ЄС
  • надає можливість запровадження в акціонерних товариствах однорівневої структури управління товариством.

Встановлює, що:

  • За однорівневої структури управління органами управління акціонерним товариством є загальні збори та рада директорів.
  • Функції контролю та управління діяльністю акціонерного товариства виконує єдиний колегіальний орган - рада директорів.
  • У приватному акціонерному товаристві з кількістю акціонерів до 10 осіб замість ради директорів може формуватися одноосібний виконавчий орган, який здійснює повноваження ради директорів.
  • За дворівневої структури є загальні збори, орган, наглядова рада і виконавчий орган (колегіальний або одноосібний).
  • Дворівнева структура передбачає чіткий розподіл функцій з безпосереднього управління операційною діяльністю акціонерного товариства, та інших керівників.
  • Акціонерне товариство може бути створено однією особою чи мати єдиного акціонера у разі придбання однією особою всіх акцій товариства.
  • Акціонери товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів.

 

 

Проект було прийнято у першому читанні ще два роки тому, після чого до тексту було внесено низку змін. З остаточною редакцією ухваленого Закону можна буде ознайомитися після його офіційного оприлюднення.

 

Продукт

ІПС: Законопроєкти

Підстави

Проект Закону України від 27.07.2022 №2493 Про акціонерні товариства

https://ips.ligazakon.net/document/JI00854I

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

4. Нацбанк спростив порядок анулювання ліцензії для кредитних спілок

Національний банк запровадив можливість спрощеного порядку відкликання ліцензій для кредитних спілок. 

Виключення інформації про кредитну спілку з Державного реєстру фінансових установ також відбуватиметься у спрощеному порядку.

Для анулювання ліцензій та виключення з Реєстру кредитна спілка має подати до Національного банку наступні документи:

  • заяву про відкликання (анулювання) ліцензій та виключення відомостей про кредитну спілку з Реєстру;
  • план виходу з ринку фінансових послуг;
  • фінансову звітність на останню звітну дату, що передує дню подання кредитною спілкою відповідної заяви;
  • інші документи (на вимогу регулятора).

Після ухвалення рішення про виключення інформації про кредитну спілку з Реєстру за спрощеним порядком кредитна спілка зобов'язана ініціювати процедуру ліквідації відповідно до плану виходу з ринку фінансових установ.

Це необхідно зробити не пізніше ніж через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Ліквідація кредитної спілки здійснюється в порядку, визначеному законодавством України.

 

Продукт

ІПС: Законодавство

Підстави

Постанова від 27.07.2022 № 160 Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 березня 2022 року N 39

https://ips.ligazakon.net/document/pb22186

Сфера бізнесу

Фінансовий сектор

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

 

БУХГАЛТЕРОВІ

 

5. Чи можна крмпанії добровільно зберегти середній заробіток за мобілізованим працівником?

Звісно, Закон № 2352 скасував таку вимогу з 19 липня, проте - так, можна зберігати середній заробіток за мобілізованим працівником. І, на нашу думку, це було б правильним рішенням.

Розлогіше на цю тему – стаття видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

Продукт

ІПС: ЗАКОНОДАВСТВО; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

 

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 р. № 2352-IX.

https://ips.ligazakon.net/document/t222352

 

Підстави

Виплата мобілізованому працівнику за рахунок роботодавця: який вид доходу обрати

https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ013973

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

усі

 

 

6. Оновлено Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту

З 28 липня, завдяки Змінам № 835, діє оновлена форма Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту. Зміни стосуються виключення необхідності для резидента Дія Сіті надавати відомості, які відсутні у останнього, а саме номер наказу або розпорядження про укладення гіг-контракту.

 

Продукт

ІПС: ЗАКОНОДАВСТВО

Підстави

Зміни, що вносяться у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. N 413, затверджені Постановою Кабміну від 26.07.2022 р. № 835

 

https://ips.ligazakon.net/document/KP220835

 

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

 

7. Ще нюанси переходу на ставку 2%

Чи може підприємство, що має лише одного засновника, який не є резидентом України, перейти на спрощену систему оподаткування групи 3 зі сплатою податку за ставкою 2 %?

Так, може, у всякому разі законодавчих обмежень із цього приводу немає. Усі деталі в статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

 

Продукт

БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Підстави

Чи може підприємство з одним засновником-нерезидентом перейти на 2-відсотковий єдиний податок

https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ013977

 

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

усі

 

 

 

ЮРИСТОВІ

 

8. Запити у санкційні сфері

Наказом Мінюсту та Мінінфраструктури затверджено Порядок від 18.07.2022 № 2976/5/538,

«Про затвердження Порядку надання інформації на запити Міністерства юстиції України при реалізації державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції».

 

Порядок визначає механізм надання Міністерством інфраструктури України, центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України, та іншими розпорядниками інформації відомостей, документів та матеріалів (доказів), необхідних Міністерству юстиції України для виявлення та розшуку активів фізичних чи юридичних осіб, зазначених у відповідних рішеннях Ради національної безпеки і оборони України, щодо яких застосовано санкцію у виді блокування активів, у тому числі виявлення раніше незаблокованих активів.

 

 

 

Продукт

ІПС:Законодавство

Підстави

Наказ, Порядок від 18.07.2022 № 2976/5/538,

«Про затвердження Порядку надання інформації на запити Міністерства юстиції України при реалізації державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції»

https://ips.ligazakon.net/document/RE38141

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

усі

 

 

               

9. Доступ до відомостей, що становлять нотаріальну таємницю

Нотаріальна палата України в листі від 25.07.2022 р. "Щодо доступу до відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, під час дії надзвичайного чи воєнного стану" розповіла особливості процедури.

 

У зв'язку зі збройним нападом росії прийнято Закон України від 15.03.2022 р. № 2137-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про електронні комунікації" щодо підвищення ефективності досудового розслідування "за гарячими слідами" та протидії кібератакам", зокрема Перехідні положення КПК України доповнено пунктом 207, згідно з яким під час дії надзвичайного або воєнного стану на території України тимчасовий доступ до речей і документів, визначених у пунктах 2, 5, 7, 8 частини 1 статті 162 цього Кодексу, здійснюють на підставі постанови прокурора, погодженої з керівником прокуратури.

Проте порядок доступу до відомостей, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій (пункт 3 частини 1 статті 162 КПК України), не зазнав змін.

 

Тож НПУ наголошує, що в умовах надзвичайного чи воєнного стану порядок тимчасового доступу до документів, зокрема можливість ознайомитися з ними, зробити копії та вилучити їх (здійснити виїмку), відбувається в порядку, передбаченому главою 15 КПК України, а саме на підставі ухвали слідчого судді, суду, а не на підставі постанови прокурора, погодженої з керівником прокуратури.

Продукт

ІПС:Законодавство

Підстави

Лист від 25.07.2022 ,«Щодо доступу до відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, під час дії надзвичайного чи воєнного стану»

https://ips.ligazakon.net/document/MUS37255

 

Закон України від 15.03.2022 № 2137-IX,

«Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про електронні комунікації" щодо підвищення ефективності досудового розслідування "за гарячими слідами" та протидії кібератакам»

https://ips.ligazakon.net/document/T222137

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

усі

 

 

10.Договірні відносини у воєнний час. Що змінилося?

Унаслідок бойових дій, тимчасової окупації певних українських територій, ракетних обстрілів та інших обставин, пов'язаних із війною, виконання багатьох зобов'язань за цивільно-правовими договорами ускладнюється або стає неможливим.

 

Перше, що спадає на думку, – це застосування в договірних правовідносинах форс-мажору. Проте автоматично форс-мажор не застосовується. Між форс-мажорними обставинами і неможливістю виконати якесь конкретне договірне зобов'язання повинен існувати причинно-наслідковий зв'язок. Власне воєнний стан не варто розцінювати як можливість невиконання зобов'язань за договорами. Потрібно розбиратися в деталях, за потреби – збирати докази та готуватися до судового розгляду.

 

Згідно із чинним регламентом ТПП засвідчення форс-мажорних обставин здійснюють окремо за кожним договором шляхом оформлення сертифікатів. Проте у зв'язку з винятковою ситуацією в Україні – уведенням воєнного стану – Торгово-промислова палата підготувала та розмістила на своїй офіційній веб-сторінці загальний лист про засвідчення форс-мажорних обставин (див. лист від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1).

 

Виникає запитання: чи братимуть до уваги цей лист суди як доказ? Якщо й так, то стороні договору все одно потрібно буде доводити, що саме воєнний стан спричинив невиконання зобов'язань.

Більш детально читайте в матеріалі видання ЮРИСТ&ЗАКОН від 28.07.2022

 

Як шукати в продукті/модулі

ІПС:Загальне законодавство

Пошук за іменем файла

EA015902

EA015898

 

EA015899

 

EA015903

DG220013

Договірні відносини у воєнний час. Що змінилося?

Застосування штрафних санкцій у договорі повинно бути об’єктивним та вибірковим

Форс-мажор (обставини непереборної сили) у договірних відносинах

Правові колізії в поняттях – пеня, неустойка, штраф

Запитання-відповідь від 04.03.2022 ,«Порушення договору під час воєнного стану»

Сфера бізнесу

 

Усі

Розмір бізнесу

 

Усі

 

 

СУДОВА ПРАКТИКА

 

Щодо захисту прав боржника у виконавчому провадженні в разі повного виконання рішення суду

Наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP07809

 

Щодо обрання ефективного способу захисту порушеного права

Такі способи захисту як примусове виконання обов'язку в натурі та відшкодування збитків (упущеної вигоди) мають різну правову природу, правове регулювання, а, отже, й предмет доказування, обсяг процесуального доведення, що пов'язане, насамперед, з тим, що заборгованість за договором стягується за правилами щодо виконання договірних зобов'язань, а збитки стягуються відповідно до правил про відповідальність.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP07812

 

 

 

 

Щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами

Жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. 

https://ips.ligazakon.net/document/VSP07748

 

Щодо правової природи строку звернення платника податків до контролюючого органу щодо повернення суми бюджетного відшкодування

Податковим кодексом України встановлено граничний строк для звернення із заявами про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, який починається за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, та не може перевищувати 1095 календарних днів. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення платника податків до контролюючого органу із відповідною заявою та застосовується імперативно (в силу закону).

https://ips.ligazakon.net/document/VSP07839

 

Щодо призначення покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

Призначене засудженому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю повинно бути чітко сформульовано в резолютивній частині вироку, щоб не допустити довільного обмеження права засудженого на працю та щоб не виникало сумнівів під час виконання цього покарання.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP07817