Корпорація МЕРЕЖА
Інф. бюлетень від 15.06.2022р.

 

15.06.2022 – 21.06.2022

 

КЕРІВНИКОВІ

 

1. Підтримка позичальників, які втратили майно під час війни

Зареєстровано проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, які втратили майно у зв'язку з веденням бойових дій» від 07.06.2022 р. № 7441.

 

Передбачено зміни до Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування», за якими позичальники звільняються від обов’язку сплати основної суми кредиту, процентів та штрафних санкцій (пені) за кредитом, виданим на території України для придбання нерухомого майна або транспортних засобів, які були знищені внаслідок бойових дій  або знаходяться на тимчасово окупованій території.

 

Також законопроєкт передбачає доповнення статей Податкового кодексу України, згідно з яким сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), анульованих (списаних) чи ненарахованих на підставі закону, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб.

 

Продукт

ІПС: Законопроєкти

Підстави

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ від 07.06.2022 р. N 7441

Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, які втратили майно у зв'язку з веденням бойових дій

https://ips.ligazakon.net/document/JI07520I

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

 

2.Застосування процедур банкрутства у період воєнного стану – законодавчі новації

Зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» від 07.06.2022 р. № 7442.

Проєктом передбачається:

  • встановити форму, порядок направлення і порядок надання відповіді/інформації на запит арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією майна), який здійснює повноваження у справі;
  • забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на майно не лише рухоме і не тільки боржника, а і на майно осіб, які відповідно до Кодексу несуть з боржником субсидіарну чи солідарну відповідальність;
  • забезпечення отримання від розпорядника майна та ліквідатора за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника висновку і визначення чи є ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
  • надання розпоряднику майна, з метою забезпечення задоволення вимог кредиторів, дієвих повноважень при виконанні повноважень у справі і забезпечення фактичного здійснення контролю за господарською діяльністю боржника шляхом доступу розпорядника майна до інформації що зберігається у базах даних (в тому числі електронних), які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності;
  • доповнення переліку боргів, які не підлягають реструктуризації та/або прощенню в процедурах банкрутства, завданих кримінальним правопорушенням, каліцтвом.

 

Крім цього, законопроєктом  передбачається внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо забезпечення розкриття банками арбітражним керуючим банківської таємниці і надання інформації на запити арбітражних керуючих.

 

Продукт

ІПС: Законопроєкти

Підстави

ПРОЄКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ від 07.06.2022 р. N 7442

Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану

 

https://ips.ligazakon.net/document/JI07522I

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

 

3. Національний банк збільшив граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями

НБУ прийнято постанову від 07.06.2022 № 113 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року N 18».

Відповідною постановою Національний банк збільшив граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями з 90 до 120 календарних днів. Рішення спрямоване розширити можливості експорту та імпорту товарів українським бізнесом в умовах порушення ланцюгів постачання через війну.

 

Нові вимоги застосовуватимуться до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів, здійснених із 5 квітня 2022 року. Для операцій, що проводилися до відповідної дати, граничні строки розрахунків становлять 365 днів.

 

Продукт

ІПС: Законодавство

Підстави

Постанова від 07.06.2022 № 113,

«Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року N 18»

https://ips.ligazakon.net/document/PB22134

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

4. Нацбанк оновив порядок видачі ліцензії на надання банкам послуг з інкасації

Національний банк оновив порядок видачі юридичним особам ліцензії на надання банкам послуг з інкасації.

Відповідна Постанова Правління НБУ від 2 червня 2022 року № 111 "Про затвердження Змін до Положення про порядок видачі юридичним особам ліцензії на надання банкам послуг з інкасації" набрала чинності 7 червня 2022 року.

Нацбанк роз'яснив, що зміни спрямовані на осучаснення процедури ліцензування та уточнення вимог до юросіб, що мають намір надавати банкам послуги з інкасації та розширювати діяльність на здійснення операцій з оброблення та зберігання готівки.

 

Продукт

ІПС: Законодавство

Підстави

Постанова Правління НБУ від 02.06.2022 № 111

Про затвердження Змін до Положення про порядок видачі юридичним особам ліцензії на надання банкам послуг з інкасації

https://ips.ligazakon.net/document/PB22133

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

 

БУХГАЛТЕРОВІ

 

5. ДПСУ надала рекомендації щодо списання знищеного рашистами майна

У листі ДПСУ від 05.05.2022 р. № 3781/7/99-00-04-01-03-07  податківці уточнили порядок формування витрат для цілей оподаткування, які пов'язані із псуванням або знищенням майна платника податків у зв'язку з форс-мажорними обставинами. Якщо коротко, то ДПСУ висуває три вимоги для списання:

  • наявність належним чином оформленої первинки;
  • проведення інвентаризації майна;
  • наявність сертифікату ТПП щодо форс-мажору.

Усі деталі  в коментарі – видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

 

Продукт

ІПС: Законодавство; БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

 

лист ДПСУ від 05.05.2022 р. № 3781/7/99-00-04-01-03-07 

https://ips.ligazakon.net/document/dpa2306

 

Коли можна списати знищене війною майно: умови від ДПСУ

https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ013859

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

6. Чи варто переходити на "особливу спрощенку?

Останнім часом побільшало тих, хто відмовився від 2%-ї спрощенки, а дехто вагається до цього часу.

Тож для останніх – в допомогу стаття видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

 

Продукт

БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Підстави

Кому вигідно переходити на 2%-ву спрощенку

https://ips.ligazakon.net/document/reader/BZ013860

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

 

 

 

 

7. Подовжили строки подання фінансової звітності

Кабмін вніс зміни до Порядку подання фінансової звітності. Таким чином врегульовано питання щодо строків подання фінансової звітності підприємствами, які під час дії воєнного стану не подали проміжну, річну звітність у передбачені строки. Вказані підприємства повинні подати відповідну звітність упродовж трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану.

 

Також визначені особливості інвентаризації майна підприємствами, які знаходяться на тимчасово окупованій території та/або в районах проведення воєнних дій. Керівники таких підприємств зможуть оперативно приймати рішення щодо проведення інвентаризації окремо визначеного майна при виявленні фактів його розкрадання чи псування задля забезпечення фіксування таких подій.

 

Продукт

ІПС: Законодавство

Підстави

КМУ, постанова від 10.06.2022 № 667 

Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності

https://ips.ligazakon.net/document/KP220667

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

 

 

ЮРИСТОВІ

 

8. Кредитні канікули під час воєнного стану

Згідно з нещодавнім звітом Міжнародної організації праці з 24 лютого 2022 року (справді чорної дати в новітній історії України) у нашій країні вже втрачено близько 4,8 мільйона робочих місць. Якщо військові дії припиняться найближчими місяцями, може настати поступове відновлення з поверненням 3,4 мільйона робочих місць, якщо ж військова ескалація продовжуватиметься, то втрати робочих місць досягнуть 7 мільйонів.

Втрата робочого місця для держави – це насамперед недоотримані податки, а для простого українця – втрата можливості для нормального існування, забезпечення базових потреб та повна або часткова втрата можливості вчасного виконання кредитних зобов'язань.

 

Більш детально про кредитні канікули як про ефективний механізм допомоги позичальникам, які частково чи повністю втратили роботу і джерела для існування у зв'язку з війною в Україні та введеним воєнним станом у виданні ЮРИСТ&ЗАКОН від 09.06.2022

 

Продукт

ІПС: Законодавство

Підстави

Кредитні канікули під час воєнного стану

 

 

 

Кредитування в умовах війни

 

https://uz.ligazakon.net/?utm_source=liga360&utm_medium=vidget-myproducts&_ga=2.90137243.1426426805.1655108893-1490920883.1634120900#/articles/EA015771

https://fz.ligazakon.net/#/articles/FZ002723?bl=

 

 

 

 

8. Протидія аграрному рейдерству в умовах воєнного стану

В умовах тривалого воєнного стану максимально важливо забезпечити стабільну роботу бізнесу на тих територіях, де не ведуться активні бойові дії. Це передусім стосується компаній, що працюють в аграрній сфері, оскільки забезпечення продовольчої безпеки є одним із ключових завдань держави на найближчі декілька років.

Після початку війни українські аграрії стикнулися з небаченими досі труднощами: затримкою початку посівного сезону, різким підвищенням цін на насіннєві матеріали, добриво та пальне, порушенням логістичних зв'язків, зменшенням кількості робочої сили, припиненням роботи державних реєстрів, що на певний час унеможливило купівлю-продаж землі та укладення чи переукладення договорів оренди, неможливістю працювати у нічний час, зумовленою комендантською годиною, та ще безліччю інших.

Крім того, як ніколи гостро постало питання протидії аграрному рейдерству, особливо зважаючи на масове захоплення врожаю та сільськогосподарської техніки на окупованих територіях.

 

Найбільш поширеним видом аграрного рейдерства є шахрайське набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення або ж права користування ними.

Для того щоб спростити роботу аграрних підприємств у частині отримання земельних ділянок і державної реєстрації прав на них та водночас захистити такі компанії від рейдерських атак, Верховна Рада прийняла низку важливих законів. Пропонуємо розглянути ключові новації кожного з них.

Більш детально читайте у виданні ЮРИСТ&ЗАКОН від 09.06.2022

Продукт

ІПС: Законодавство; ЮРИСТ&ЗАКОН

Підстави

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24.03.2022 р. № 2145-IX

https://ips.ligazakon.net/document/T222145

 

Протидія аграрному рейдерству в умовах воєнного стану

Нові правила на земельному ринку: лазівки для рейдерів та корупційні ризики

Рейдерство під час війни

Аудит у воєнні часи

Рейдерські атаки: як розпізнати та як протидіяти?

Рейдерські захоплення під час воєнного стану

https://uz.ligazakon.net/?utm_source=liga360&utm_medium=vidget-myproducts&_ga=2.267781646.1426426805.1655108893-1490920883.1634120900#/articles/EA015779

Сфера бізнесу

Агропромисловість

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

 

9. Затверджено методику визначення збитків, завданих земельному фонду внаслідок воєнних дій

Мінагрополітики затвердило Методику визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії російської федерації. Відповідний наказ від 18 травня 2022 року № 295 набере чинності з дня офіційного опублікування.

Документ унормовує процедуру визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф, що включає втрати земельного фонду, а також пов'язану з ними упущену вигоду.

При їх розрахунку враховуються:

  • витрати на рекультивацію земель;
  • збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
  • витрати на відновлення меліоративних площ.

Відповідальні за визначення шкоди та збитків - обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану - військові адміністрації).

Крім того, Методикою окреслено інформаційну базу - орієнтовний перелік документів, даних та відомостей, які можуть застосовуватись для визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф.

Продукт

ІПС:Законодавство

Підстави

Наказ, Методика від 18.05.2022 № 295

Про затвердження Методики визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації

https://ips.ligazakon.net/document/RE37922

Сфера бізнесу

Усі

 

Розмір бізнесу

Усі

 

 

 

СУДОВА ПРАКТИКА

 

Щодо звільнення керівника за тривале порушення трудових обов'язків

Тривале порушення керівником трудових обов'язків (неналежне керівництво роботою ввіреного підрозділу, ослаблення контролю за роботою підлеглих працівників тощо) не є підставою для його звільнення за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP07622

 

Щодо способу подання заяви про прийняття спадщини

Чинне законодавство не позбавляє спадкоємця права направити заяву про прийняття спадщини за допомогою засобів поштового зв'язку, а також подати її через орган місцевого самоврядування.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP07631

 

Щодо додаткового строку для відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини за заповітом

Законодавство не передбачає визначення додаткового строку для відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини за заповітом.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP07629

 

Щодо складу сім'ї батьків

До сім'ї своїх батьків, незалежно від місця проживання, належать лише діти, крім повнолітніх дітей, які створили свою сім'ю.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP07628

 

Щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя

Грошові кошти, витрачені на придбання нерухомого майна і сплачені за рахунок кредитних коштів під час перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах, не можуть бути об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і підставою для стягнення частки витрачених коштів на користь одного із колишнього подружжя.

https://ips.ligazakon.net/document/VSP07627